Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОК Лекцій з ФЗСЖ.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
413.7 Кб
Скачать

2. Оцінка сучасної суспільної ситуації

Складність економічного і політичного розвитку концентровано відбиваються в соціальній сфері України. Колосально зросла поляризація суспільства: економічні і політичні ресурси правлячих груп набагато розширилися, а іншої частини суспільства істотно звузилися. За розрахунками вчених 6-10% сімей привласнюють приблизно 50% прибутків і володіють 70-80% суспільного багатства країни. Закриття багатьох підприємств призвело до масового безробіття, не виплачується регулярно зарплати і пенсії, різко погіршилися умови соціального забезпечення і соціального захисту населення. 20-39% сімей зазнають серйозних позбавлень, недоїдають, хворіють, передчасно вмирають. У зв’язку з цим, періодично виникаючі рухи масового протесту не знаходять розуміння і дійового відгуку влади. Особливо тривожать тенденції, що спостерігаються стосовно молодих поколінь: падає народжуваність, погіршується здоров’я новонароджених, поширюються хронічні захворювання дітей, знижується здоров’я призовників.

Стан соціальної сфери сьогодні – болюча точка України. Невирішеність соціальних проблем є одним із головних чинників застійної кризи економіки. Уявляється, і владні структури, що намагаються залучити вчених до обгрунтування нових соціальних стратегій, починають це розуміти.

3. Функції соціальної політики

У стабільних ситуаціях соціальна політика покликана стимулювати всебічний розвиток людського потенціалу суспільства, поширення ефективних засобів і зразків економічної поведінки, розвиток соціальних галузей господарства, зростання якості життя населення і захищеності соціально уразливих прошарків.

Але в період глибоких соціальних перетворень функції соціальної політики змінюються.

По-перше, суспільствам, що трансформуються, доводиться не стільки сприяти підвищенню, скільки протистояти спаду людського потенціалу, деградації соціальних галузей економіки, збільшенню знедолених груп і прошарків.

По-друге, до традиційних функцій соціальної політики додається нова – сприяння збереженню і підвищенню соціально-інноваційного потенціалу суспільства, розширенню соціальної бази реформ, забезпеченню зацікавленої участі громадян у перетворенні суспільних відносин.

Рівень соціально-інноваційного потенціалу відбиває спроможність і На жаль, українські політики 90-х років були далекими від розуміння соціальних механізмів реформ. Вони робили із суспільством усе, що вважали за потрібне, розглядаючи загострення соціальних проблем лише як прикру перешкоду реалізації «прогресивних» макроекономічних задумів. Їхня економічна стратегія не передбачала продуманої соціальної політики. Тому в соціальній сфері України, по суті, реалізувалися лише побічні наслідки асоціальних реформ економіки. Стихійний характер соціальних процесів руйнівним чином вплинув на соціально-інноваційний потенціал українського суспільства. Сталося масове розчарування в демократії, знизився рейтинг довіри до головних політиків і інститутів влади, масові групи стали сприймати реформи як щось нереальне і вороже своїм інтересам, поширилися соціально-протестні рухи. Готовність громадян України конструктивно брати участь у соціальній трансформації суспільства істотно знизилася.