5. Спосіб життя

Під способом життя розуміють сталий, що склався в певних суспільно-екологічних умовах спосіб життєдіяльності людини, який проявляється в нормах спілкування, поведінки, складі мислення.

Підсумовуючи вищеозначене слід визначити, що спосіб життя — це біосоціальна категорія, що інтегрує уяву про певний тип життєдіяльності людини та характеризується її трудовою діяльністю, побутом, формою задоволення матеріальних та духовних потреб, правилами індивідуальної та суспільної поведінки.

Деякі автори (Ю. П. Лісицин) включають до способу життя 4 категорії:

1. економічна (рівень життя);

2. соціологічна (якість життя);

3. соціально-психологічна (стиль життя);

4. соціально-економічна (життєвий уклад).

Здоров’я людини у великому ступені залежить від двох останніх складників, що в більшому ступені обумовлені історичними традиціями, й закріплені у свідомості людей.

З метою визначення взаємозв’язку способу життя зі здоров’ям людини з’явився термін «здоровий спосіб життя», що поєднує усе, що сприяє виконанню людиною професійних, суспільних, побутових функцій в оптимальних для здоров’я умовах й виражає орієнтацію особистості в напрямі формування, збереження й укріплення як індивідуального, так і суспільного здоров’я.

Е.М. Казін, Н.Г. Блінова, Н.О. Литвинова розглядають здоровий спосіб життя як систему, що складається з трьох підсистем:

1. культура харчування (це визначальний й системоутворюючий компонент, що має позитивний вплив на 2 останніх компоненти);

2. культура рухів (до оздоровчих рухів відносять тільки аеробні фізичні вправи (ходьба, біг підтюпцем, плавання, катання на лижах, робота на присадібній ділянці) у природних умовах, що вміщують у себе очищаючі процедури та загартовуючі водні процедури);

3. культура емоцій (до руйнівних здоров’я емоцій відносять заздрість, страх тощо, а до позитивних — сміх, радощі, любов, відчуття подяки, що зберігають здоров’я сприяють успіху).

До основоположних принципів здорового способу життя відносять [Казін, с. 52]:

а) біологічні (віковий, енергетичний, укріплюючий, ритмічний, аскетичний);

б) соціальні (естетичний, моральний, вольовий, самообмежувальний).

Як стверджують психологі для переходу до здорового способу життя корисним є перепрограмування психіки (з хвороб на здоров’я) й формування позитивного образу «Я».

Теми рефератів для самостійної роботи

1. Вплив довкілля на здоров’я людини.

2. Вплив медицини на здоров’я людини.

3. Спадковість і здоров’я : реалії та тенденції.

Лекція № 3*(сам опр)

Тема: оцінка стану здоров’я та чинників здорового способу життя (зсж) громадян україни

Питання:

1. Загальні показники здоров’я.

2. Шкідливі звички у молодіжному середовищі.

3. Розповсюдження ХПСШ та СНІД серед громадян України.

4. Соціальне здоров’я молоді.

5. Духовне здоров’я молоді.

6. Психічне здоров’я та самооцінка молоді.

7. Фізичне здоров’я молоді.

8. Особливості харчування молоді.

 Література: [1, 2, 3, 4, 5, 6, 10, 11, 12, 13, 17, 18, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 32, 34, 35, 45, 46]