4. Проблема полегшення здорового вибору відносно сексуального життя в законодавстві України.

Проблеми, що стосуються сексуального здоров’я, в Україні регулюються передусім Законом «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення», прийнятим Верховною Радою України 12 лютого 1998 року.

На виконання цього Закону 9 березня 1999 року Кабінет Міністрів видав постанову №341, якою затверджено Програму профілактики СНІДу та наркоманії на 1999-2000 роки.

Крім того, постановою від 23 березня 1998 року №357 Кабінет Міністрів України затвердив загальнодержавні комплексні заходи для запобігання розповсюдженню хвороб, що передаються статевим шляхом.

стаття 45 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає адміністративне стягнення у вигляді штрафу за ухилення від обстеження і профілактичного огляду для осіб, щодо яких є дані про те, що вони хворі на венеричну хворобу, або за ухилення від лікування для осіб, які були у контакті з хворими на венеричну хворобу. Те саме стосується й статті 1081 Кримінального кодексу України, яка встановлює покарання у вигляді позбавлення волі на строк до двох років, або виправних робіт на той же строк, або штрафу для осіб, які ухиляються від лікування венеричної хвороби після відповідного попередження, зробленого органами охорони здоров’я.

5. Проблема зменшення шкоди від алкоголю, тютюну та інших наркотичних засобів в законодавстві України

Законом України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» встановлено, що до алкогольних напоїв відносяться продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об’ємних одиниць, які відносяться до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів під кодами 22 04, 22 05, 22 06, 22 08; до тютюнових виробів згідно з цим Законом відносяться сигарети, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн та інші вироби з тютюну і його замінники, які впливають на фізіологічний стан людини під час вживання.

У статті 32 Основ законодавства України про охорону здоров’я проголошено, що в Україні проводиться державна політика обмеження куріння та вживання алкогольних напоїв. З метою її реалізації і з врахуванням міжнародних підходів до організації діяльності, спрямованої на зменшення шкоди від вживання тютюну та алкоголю, в Україні в основному використовуються такі засоби правового регулювання, як обмеження реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв, заборона їх продажу у невстановлених місцях та продажу неповнолітнім, зменшення економічної доступності цих товарів за допомогою механізмів оподаткування.

Згідно з Правилами роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затвердженими наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 3 серпня 1996 року №503 за погодженням з Міністерством охорони здоров’я, роздрібна торгівля ними забороняється:

• з рук, лотків та в непристосованих для зберігання і продажу приміщеннях, що не відповідають вимогам, встановленим цими Правилами;

• на території дошкільних, навчальних і лікувальних закладів та прилеглих територіях;

• в місцях проведення спортивних змагань, гуртожитках та прилеглих територіях, в інших місцях, визначених місцевими Радами;

• громадянам, які не досягли 18-річного віку;

• працівниками господарюючого суб’єкта, яким не виповнилося 18 років.

Правила також встановлюють, що маркування тютюнових виробів передбачає наявність на кожній пачці сигарет інформації про вміст смоли та нікотину в одиниці продукції та попередження про шкідливість паління тютюну для здоров’я.

Приблизно аналогічні обмеження передбачено й Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями, що затверджені наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 27 травня 1996 року №293

Як одну з використовуваних стратегій зменшення шкоди для здоров’я внаслідок вживання алкоголю (а також наркотиків та інших речовин, що впливають на центральну нервову систему) слід відмітити заборону керування транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння або перебування під впливом наркотичних чи токсичних речовин, встановлену Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 року № 109426.

З метою координації роботи органів державної влади і громадських організацій в здійсненні політики контролю над тютюном для зменшення його вживання населенням постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1997 р. № 125827 при Уряді утворено Координаційну раду з контролю над тютюном.

Україна має досить потужне й розгалужене законодавство щодо запобігання незаконному обігу наркотичних засобів (НЗ) і психотропних речовин (ПР). Головними актами національного законодавства, що регулюють ці проблеми, є Закон «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 15 лютого 1995 р. (зараз діє оновлена редакція цього Закону, прийнята 8 липня 1999 року) та Закон «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 р. Адміністративна відповідальність за правопорушення, пов’язані з наркотиками регулюється відповідними статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст.ст.44 та 441), кримінальна відповідальність – статтями Кримінального кодексу України, що встановлюють відповідальність за злочини з наркотиками (ст.ст.2291-2298, 22910-22920). Важливим документом є також Інструкція про порядок виявлення та постановки на облік осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини (затверджена спільним наказом Міністерства охорони здоров’я, Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури та Міністерства юстиції України від 10 жовтня 1997 р. № 306/680/21/66/530.

.

З позицій забезпечення здорового вибору та сприяння здоровому способу життя найбільший інтерес становить Закон «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними».

Адміністративна відповідальність за правопорушення, пов’язані з наркотиками, встановлюється статтею 44 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стаття 441 цього Кодексу передбачає можливість накладення штрафу на особу, хвору на наркоманію, за ухилення від медичного огляду з метою виявлення наркотичного сп’яніння, і на особу, яка зловживає НЗ або ПР, – за ухилення від медичного обстеження.

Кримінальна відповідальність за злочини з наркотиками регулюється Кримінальним кодексом України, який містить 19 спеціальних статей, присвячених цій проблемі (2291-2298, 22910-22920). Важливе значення для забезпечення можливості здорового вибору відносно наркотиків та психотропних речовин має присвячена особливостям реклами лікарських засобів стаття 21 Закону «Про рекламу», що, крім іншого, забороняє рекламу для населення ліків, які містять наркотичні або психотропні речовини.

Ряд заходів щодо запобігання незаконному вживанню наркотичних засобів і психотропних речовин передбачає й вже згадувана вище Програма профілактики СНІДу та наркоманії на 1999-2000 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів №341 від 9 березня 1999 року.