2. Деякі узагальнениі чинники, що є передумовами успіху під час впровадження проектів з фзсж

Всі чинники є складовою восьми основних стратегій ФЗСЖ:

1. Освіта про здоров’я.

2. Інформованість щодо здоров’я.

3. Розвиток свідомості та активності осіб і громад.

4. Розвиток і досягнення змін в організаційному забезпеченні діяльності з проблем здоров’я (державна політика).

5. Формування громадської політики здоров’я.

6. Надання можливостей щодо ЗСЖ окремим особам, соціальним групам, громадам.

7. Міжгалузева співпраця (співпраця різноманітних державних і громадських інституцій, установ, закладів, товариств, спілок, агенцій, фірм тощо на засадах взаємного партнерства), яку ініціюють зацікавлені сторони, використовуючи принцип посередництва між різними структурами.

8. Само та взаємодопомога (умова їх здійснення – наділення з боку ініциаторів ФЗСЖ здатністю і навичками до цих дій певних осіб, груп, громад).

Найбільш вдалими вважаються ті проекти ФЗСЖ, що в змозі об’єднати усі вісім стратегій. Але у реаліях українського суспільства це досить складне завдання, тому діє такий принцип – чим більше стратегічних напрямів може інтегрувати проект, тим більше шансів у нього на успіх.

Аналіз чинників успіху різноманітних проектів ФЗСЖ дає можливість визначити орієнтовний зміст діяльності по кожній із запропонованих стратегій, враховуючи реалії сьогоденного становища українського суспільства. Матеріали цього аналізу грунтується на соціологічних дослідженнях Українського інституту соціальних досліджень, проведених 1999 р. у Києві, з поміж медичних, соціальних, педагогічних працівників, представників ЗМІ, правоохоронних органів, відповідальних службовців органів державного управління.

3. Аналіз зарубіжних проектів

За рубежем проекти ФЗСЖ ініціює, як правило, одна (або декілька разом) з нижченаведених організацій:

– недержавні організації (з проблем молоді, дітей, інвалідів, літніх людей, з місцевих проблем культурного, мистецького, етнографічного спрямування, благодійні, притулки для літніх, центри денної дитячої опіки тощо);

– державні (муніципальні) організації (центри відвернення кризових сітуацій, служби місцевого комунального господарства, зайнятості і професійного навчання, правоохоронні, підтримки місцевого бізнесу, соціального захисту різних контингентів, культурні, освітні заклади тощо);

– бізнес-структури (кредитні спілки, банки, компанії з обслуговування, будівництва, благоустрою тощо);

– релігійні організації (церкви різних конфесій, релігійні громади і об’єднання).

.

Нижче стисло анотовані деякі найбільш типові проекти, що працюють у містах та провінціях Канади:

«Безпека на вулицях», щоб запобігти участі своїх ровесників у вуличних бандах. У партнерстві з поліцією ця група організує форуми для громади, влаштовує так, щоб їхні центри були відкриті для відвідувачів щоп’ятниці від 9 годин вечора до 1 години ночі, спонсує форуми молоді, розвиває взаємини зі школами, ремонтує приміщення для родин із низькими прибутками.

– Молоді люди утворюють антикримінальний патруль у своєму кварталі. Вони наглядають за майданчиками для гри, розбороняють бійки, у разі потреби закликають втрутитися дорослих, опікуються місцевими мешканцями похилого віку. Ці молоді люди також контактують із іншими молодіжними групами, заохочуючи їх до подібних заходів. Крім того, молоді люди беруть участь у щорічній конференції, яку організує управління окружного шерифа, влаштовують семінари, де обмінюються досвідом роботи, яку вони виконують задля блага своїх громад.

– Молодь збудувала власну кав’ярню. Місце для будівництва надала організація місцевих бой-скаутів, і сама ж таки молодь знайшла всі ресурси, необхідні для будівництва. Місцеві бізнесмени постачали деревину та інші матеріали, молодь зверталася з проханням допомогти порадою до місцевих професійних спілок та підрядчиків.

– Діти, які залишаються самі вдома, можуть зателефонувати громадянам похилого віку, що передбачено програмою «Бабусю відгукнися». А деякі жінки та чоловіки з притулку для літніх беруть до себе дітей із сусіднього центру денної дитячої опіки. Цьому партнерству сприяє департамент старості. Навесні щосуботи люди похилого віку зустрічаються з молоддю, беручи спільну участь в іграх, різних видах діяльності, написанні віршів. Опубліковано книжечку під назвою «Квіти й холодний бетон», де надруковано поезії багатьох учасників таких зустрічей. 18-річний керівник організував менших дітей у комітети, що беруть на себе обов’язок поліпшувати життя людям, які мешкають у багатоквартирних будинках. Вони доглядають літніх жителів, замальовують забруднені всілякими написами стіни.

–– Молоді люди прилучаються до діяльності місцевого притулку для молоді, готуючи там деякі страви. Згодом вони зняли для притулку рекламний відеофільм. Вони пишуть сценарій, знімають фільм і налагоджують контакти з місцевою телефонною компанією, щоб тиражувати і розповсюдити його. Молодь забезпечила 45 дітей (з місцевих центрів опіки та безпритульних) навчальною програмою, яка передбачає заняття двічі на тиждень, проектами вивчення різних ремесел та програмою відпочинку.

В інших країнах у навчальних планах шкіл передбачені навчальні курси, що мають на меті сприяти формуванню ЗСЖ. У США, Канаді, Японії – це «Навчання ЗСЖ», у Фінляндії – «Формування навичок ЗСЖ», Австралії – «Навчання раціональному використанню дозвілля». Щорічно близько 18 мільйонів дітей і підлітків США беруть участь у програмі «Тестування і нагородження», яку ініціює координаційна рада з фізкультури при Президентові країни. Медаль Президента за відповідальне ставлення до свого здоров’я отримують близько 700 тисяч школярів, які виконали відповідні нормативи після тривалих занять фізичними вправами.

Цікава практика ФЗСЖ у ближньому зарубіжжі. Так, у Росії діє «Школа здоров’я» Г.С. Шаталової, де навчаються за методикою системи природного оздоровлення. Ця система грунтується на науковій розробці комплексної підтримки духовного, психічного та фізичного здоров’я людини. Одним з практичних напрямів такої роботи є проведення 2-тижневої «Школи здоров’я», що проходить щорічно у Криму. 1998 року в м. Алушта ця Школа зібрала учасників віком від 20 до 70 років. Серед них були як практично здорові люди, так і ті, від кого традиційна медицина відмовилася. В різних містах Росії близько 10 років діють Школи здоров’я послідовників Г.С.Шаталової.

У Прибалтиці популярні невеличкі прибудинкові майстерні, де батьки з дітьми мають можливість щось відремонтувати, виготовити потрібні саморобні речі для сім’ї, для благоустрою домівки і прилеглої території. Там само відкриваються спортивно-оздоровчі приміщення, де батьки займаються спортом спільно з дітьми, почергово з іншими родинами.

Діяльність клубу «Babilon» у м. Вільнюсі полягає у залученні молодих людей (переважно старшокласників) до процесу соціалізації через мистецтво. Укладено угоду між клубом і школами міста (за згодою Міністерства освіти) про співробітництво. За цією угодою кожна школа має право вивільнити своїх учнів старших класів від занять на один тиждень для відвідування різних заходів цього клубу. У цей період з ними у денний час проводяться заняття за різними напрямами мистецтва: театр, малювання, фотосправа, літературна справа, хореографія тощо. Щоп’ятниці проходить своєрідний виступ-звіт всіх учнів за напрямами діяльності. Є у цьому клубі і заняття для постійних відвідувачів.