3. Діяльність валеологічної служби в системі освіти

Валеологічна служба (центр) – своєрідна "клініка здорової людини", що має визначити ступінь детринованості, міру ослаблення організму та його захисних сил, виміряти резерви різних органів та систем організму, давати консультації з проведення занять фізичної культури, дієті, сбереженню правил особистої гігієни й загартуванню організму, психологічній саморегуляції, питанням відтворення й спадковості.

Метою валеологічних центрів є – забезпечення моніторингу здоров’я населення, інформаційна функція, прогноз та корекція функціонального стану систем організму людини, прогноз й управління здоров’єм нації, регіону за допомогою створення паспортів здоров’я.

У структурі центру виділяють діяльність 4-х взаємопов’язаних блоків, що забезпечується використанням сучасної техніки.

1. Діагностичний блок (динамічний контроль за станом функціональних систем організму, його фізіологічним статусом), тут функціонують такі кабінети:

– функціонального діагностування;

– дослідження серцево-судинної й дихальної систем;

– дослідження центральної нервової системи;

– дослідження стану опрно-рухової системи й біомеханіки;

– дослідження сенсорних систем.

2. Аналітичний блок (центральна експертна система, що здатна оцінювати психофізіологічні резерви систем організму вцілому, схильності, особливості особистості, їх відповідність обраній професії чи освітньому середовищу, що формулюються у вигляді висновку, який містить такі відомості:

– про індивідуальну <<норму>> стану основних функціональних систем та особливості їх взаємодії;

– про ступінь напруги регуляторних систем й резерви адаптації організму, на рівні фізичного здоров’я;

– про рівень соціальної адаптивності особистості (товарискості, емоційної стабільності тощо), що формує поняття «паспорт здоров’я людини»;

– про рівень психічного здоров’я та симптоми дезадаптації особистості;

– про професійну схильність й фактори професійного зростання клієнта.

3. Реабілітаційно-корекційний блок, що здатен без спеціальних клінічних втручань відновити зрушення функціональних резервів організму, що виникли; тут функціонують такі кабінети:

– психологічного розвантаження й реабілітації;

– спортивних тренажерів;

– масажний;

– корекції дисфункцій фізіотерапевтичними методами;

– гідромасажний;

– натуропатії, фітобар.

4. Управлінський блок здійснює координацію науково-методичної й практичної діяльності валеологічного центру з іншими соціальними й адміністративними структурами.

Метою організації валеологічного центру в освітній установі є створення умов для діагностування, прогнозування й реабілітації суб’єктів освітнього процесу.

Підсумовуючи результати діагностування на кожному з етапів обстеження клієнтів розділяють на 4 групи:

1. мають достатній або високий функціональний резерв здоров’я, не мають відхилень в фізичному розвитку й психофізіологічних показниках, тому не потребують будь-якої додаткової медико-педагогічної корекції, а тільки контроль за станом їхнього здоров’я;

2. мають незначні погіршення функціонального стану або ознаки психоемоційної напруги, що можна розцінювати як прояв втоми внаслідок значних розумових, навчальних або фізичних навантажень; в цьому випадку надаються рекомендації з оптимізації режиму навчання й відпочинку, роботи, проводять консультації психолога;

3. особи, що мають погіршення функціонального стану й емоційної напруги;

4. особи, для яких характерне різьке погіршення функціонального стану, зрив адаптації.

Особи 3 і 4-ї груп підлягають огляду лікаря з метою встановлення можливих причин порушень, що виявлено, а також наступного проведення корекційних або реабілітаційних заходів.

Технологія валеологічного супроводу навчального процесу передбачає використання шкільного, районного (міського) центрів здоров’я й розвитку для проведення різних оздоровчих заходів, що спрямовано на створення системи формування здорового способу життя школярів яка передбачає:

• валеологічну освіту дітей та підлітків (вивчення предмету <<Валеологія>>);

• валеологічні технології в режимі навчального дня;

• формування своєчасних знань про здоров’я й здоровий спосіб життя на предметах гуманітарного й природничонаукового циклів;

• систему фізкультурно-оздоровчої роботи в школі;

• соціально-психологічний аспект здоров’я (психологічна адаптація особистості в різних ситуаціях залежності від індивідуально-типологічної особливості особистості та іх розвитку);

• аналітичний, прогностичний, діагностичний блоки здоров’я (корекція навчального процесу з метою підвищення якостей навчання й збереження здоров’я);

• консультативний блок для батьків, педагогів (проведення консультацій з питань здоров’я).

Отже, як зазначають Е.М. Казін, Н.Г. Блінова, Н.О. Литвинова, реалізація діяльності валеологічної служби дозволяє визначити 3 основних напрями цілісного адаптаційнл-реабілітаційного простору в системі освіти [Казін, с. 114]:

1. саналогічного (медико-гігієнічного), що передбачає лікування, корекцію хронічних й гострих захворювань, які підтримуватимуть здорові умови життєдіяльності;

2. психолого-валеологічного, що вміщує вироблення активної мотивації потреби у здоров’і, а також діагностування показників психічного й фізичного здоров’я, виявлення й усунення факторів ризику з метою збереження й підсилення резервів здоров’я;

3. психолого-педагогічного, який розв’язує з використанням двох попередніх підходів проблему соціальної та біологічної адаптації дітей, підлітків, молоді, враховуючи показники успішності навчання з врахуванням різних педагогічних програм, профілактику девіантної поведінки, наркоманії, алкоголізму, формування готовності до професійного самовизначення й вибору галузі професійної діяльності.