Міністерство освіти і науки україни
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ В. Н. КАРАЗІНА
«Політична психологія та ІМІДЖЕЛОГІЯ»
Навчально-методичний посібник
Харків 2009
Автори:
Лактіонов О.М.
Хомуленко Т.Б.
Рецензенти:
Корженко Володимир Васильович – доктор філософських наук, професор.
Кочарян Олександр Суренович – доктор психологічних наук, професор.
«Політична психологія та Іміджелогія». Навчально-методичний посібник /Автори: Лактіонов О. М., Хомуленко Т. Б. – Харків, 2009. – 94 с.
Лактіонов О.М., Хомуленко Т. Б., 2009
Художнє оформлення К.І. Фоменко
ЗМІСТ
Вступ.........................................................................................................5
Програма модулю «Політична психологія».....................................7
Список літератури....................................................................................8
Тематика рефератів .................................................................................10
Тезауруси до тем за модулем «Політична психологія»......................12
Тести до модулю «Політична психологія»...........................................31
Пакет т’юторських завдань до модулю «Політична психологія».....41
Матеріали до практичних занять..........................................................42
Програма модулю «Іміджелогія»......................................................56
Список літератури..................................................................................57
Тематика рефератів ................................................................................58
Тезауруси до тем за модулем «Іміджелогія»........................................59
Тести до модулю « Іміджелогія»...........................................................80
Пакет т’юторських завдань до модулю «Іміджелогія».......................86
Матеріали до практичних занять...........................................................87
ВСТУП
Сучасний етап розвитку суспільства відрізняється всебічною демократизацією владних відносин. У посттоталітарний період на стадії державотворення виявляється гостра потреба у науковому обґрунтуванні здійснюваних процесів. Психологія може зробити значний внесок у розв’язання наукових проблем владної діяльності.
Політична психологія та іміджелогія – відносно нова галузь психології, яка офіційно існує у межах соціальної психології. Прикладний напрямок застосування політико-психологічних надбань є необхідним моментом у діяльності психолога-практика. Не тільки психолог-політтехнолог, але й педагогічний психолог може втілювати в життя знання з політичної психології та іміджелогії. Адже проблеми політичної соціалізації, формування політичної культури та політичної самосвідомості є необхідним компонентом виховання громадянськості.
Основний зміст курсу розрахований на студентів-психологів педагогічних університетів, які опановують цей курс за навчальними планами бакалаврів і магістрів. Зміст курсу включає останні досягнення, теоретичні та експериментальні дані присвячені вивченню питань з політичної психології.
У зв’язку з потребами практики майбутнім психологам необхідно надати теоретичні знання з проблем політичної психології, виробити необхідні уміння та навички роботи психолога в якості спеціаліста виборчого PR чи іміджмейкера.
Назва дисципліни: Політична психологія та іміджелогія.
Завдання дисципліни:надати слухачам загальні знання та виробити конкретні вміння в галузі політичної психології та іміджелогії, сформувати практичні навички застосування отриманих знань в професійній діяльності відповідно до місії та цілей програми.
Модулі дисципліни: 1) Політична психологія; 2) іміджелогія.
Цілі дисципліни
ознайомитися з психологічними особливостями влади, політичного лідерства, закономірностей виборчого процесу та політичної діяльності;
сприяти усвідомленню того, що людина з владними повноваженнями повинна враховувати значення психологічного фактора;
сприяти застосуванню в Україні сучасних технологій вдосконалення владних відносин;
заохотити слухачів до самостійного пошуку необхідної інформації.
Основні здатності
аналізувати психологічні засади політичних процесів, психологічні методи та форми владних стосунків;
критично мислити та пропонувати обґрунтовані рішення конкретних проблем політичної діяльності з застосуванням психологічних закономірностей;
використовувати засоби політичної психології та іміджелогії для створення програм політичної діяльності, побудови іміджу лідера чи партії.
Додаткові здатності
здійснювати пошук й узагальнювати необхідну інформацію, ефективно використовувати її для комплексного аналізу проблем;
працювати самостійно та в групі;
адаптуватися та діяти відповідно до змін у політичному процесі.
Цілі навчання
По закінченню модуля слухачі повинні знати:
визначення головних категорій та понять курсу;
погляди вітчизняних та зарубіжних вчених щодо психологічних механізмів влади;
характеристику влади та лідерства як соціально-психологічних феноменів;
основні психологічні чинники, які впливають на процес здійснення владних повноважень;
психологічні основи виборчого PR;
психологічні технології політичної пропаганди;
психологію політичного іміджу.
На підставі теоретичних знань фахівець має уміти:
аналізувати стратегію і тактику виборчого PR;
аналізувати стиль політичного лідерства;
Застосовувати психологічні методи у процесі здійснення політтехнологій;
будувати та вивчати імідж політичного лідера чи партії;
застосовувати психологічні методи політичної пропаганди;
використовувати методи психодіагностики та психокорекції у політичному консультуванні;
здійснювати керівництво політичною соціалізацією демократичного ґатунку.
Методи викладання та навчання
лекції, семінари, практичні заняття;
самостійне дослідження;
презентації набутих знань і навичок на семінарських заняттях.
Методи оцінювання
Знання та вміння слухачів оцінюються за допомогою:
презентації на семінарському занятті (кожному студенту відведено 15 хвилин на презентацію та 5 – на запитання), критеріями оцінки є зміст, спосіб подачі матеріалу, оригінальність та інноваційні методи аналізу процесів, що розглядаються;
написання реферату (критеріями оцінки є: актуальність змісту, самостійність, аналітичні здібності, ступінь та форма узагальнення матеріалу, глибина критичних зауважень, різноманітність й обґрунтованість пропозицій щодо вдосконалення визначеної соціальної програми);
виконання т’юторського завдання (самостійної роботи). Т’юторські завдання будуються за таким принципом: студенти обирають одне з т’юторських завдань:
- здійснення бібліографічного огляду за одним з питань по темі;
- здійснення Інтернет огляду за будь-якими ключовими словами по темі;
- написання резюме до книги, в якій висвітлюються питання пов’язані з темою;
- проведення досліджень із застосуванням однієї з методик, запропонованих для практичного заняття до теми;
- написання реферату за проблематикою, пов’язаною з темою;
підсумкового тестування.