Фонетичний аналіз слова

1. Вимовити слово орфоепічно правильно, записати його, поставивши наголос.

2. Затранскрибувати слово згідно з правилами фонетичної транскрипції, поставити наголос.

3. Поділити слово у транскрипції на склади, схарактеризувати їх: наголошений / ненаголошений, відкритий / закритий, прикритий / неприкритий.

4. Послідовно схарактеризувати звуки:

а) голосний: наголошений / ненаголошений, ряд, підняття, лабіалізований/

нелабіалізований, якою буквою позначається;

б) приголосний: сонорний / шумний, для шумних: дзвінкий чи глухий; місце

творення: губний (губно-губний, губно-зубний), язиковий(передньоязиковий,

середньоязиковий, задньоязиковий), глотковий; спосіб творення: проривний,

фрикативний, африката, зімкнено-прохідний (носовий, боковий), дрижачий;

твердий/м’який/напівпом’якшений; якою буквою позначається.

5. Визначити кількість голосних і приголосних.

Зразок фонетичного аналізу слова

Є´дність [jе´ - д' н'іс'т'] – 2 склади, 1 – наголошений, відкритий, прикритий;

2 – ненаголошений, закритий, прикритий.

[j] – приголосний, сонорний, язиковий, середньоязиковий, фрикативний, м’який.

Є

[е] – голосний, наголошений, переднього ряду, середнього підняття,

нелабіалізований. Два звуки позначаються буквою ”є”.

Д — [д'] – приголосний, шумний, дзвінкий, язиковий, передньоязиковий, проривний,

м’який, позначається буквою ”де”.

Н — [н'] – приголосний, сонорний, язиковий, передньоязиковий, зімкнено-прохідний,

носовий, м’який, позначається буквою ”ен”.

І — [і] – голосний, ненаголошений, переднього ряду, високого підняття, нелабіалізований,

позначається буквою “і”.

С — [с'] – приголосний, шумний, глухий, язиковий, передньоязиковий, фрикативний,

м’який, позначається буквою “ес”.

Т — [т'] – приголосний, шумний, глухий, язиковий, передньоязиковий, проривний,

м’який, позначається буквою “те”.

Ь ——

--------------

7 букв, 7 звуків

Морфемний аналіз слова

Мета морфемного аналізу – визначити морфемну структуру слова, тобто розчленувати

його на морфеми.

1. Назвати частину мови; визначити, змінюється це слово чи не змінюється. Якщо слово

не змінюється, то воно не має закінчення.

2. Якщо слово змінюється, то необхідно підібрати інші його форми ; зіставляючи ці

форми, слід виділити закінчення й основу.

3. Підібрати споріднені слова, знайти корінь; визначити, вільний він чи зв’язаний.

4. Виділити афікси, підібравши по 2-3 одноструктурних слова.

5. Визначити характер основи: членована-нечленована.

ЗРАЗОК УСНОГО МОРФЕМНОГО АНАЛІЗУ СЛОВА

ПІДСНІЖНИК

1. Іменник, змінювана частина мови.

2. При зміні слова (підсніжника, підсніжнику) виділяємо нульове закінчення й основу

підсніжник-.

3. Порівнюючи слово, що аналізується, зі спорідненими словами (сніг, сніжний),

знаходимо корінь -сніж-. Це вільний корінь.

4. Зіставляючи слово з одноструктурними словами (підвіконня, підборіддя), виділяємо

префікс під-; квітник, місячник – виділяємо суфікс -ник-

5. Отже, слово підсніжник має членовану основу, що складається із префікса під-, кореня

-сніж-, суфікса -ник- і нульового закінчення.

ПИСЬМОВЕ ОФОРМЛЕННЯ МОРФЕМНОГО АНАЛІЗУ

^

⌐― ┌──┐ ∕ \

ПІДСНІЖНИК ̺ []

СЛОВОТВІРНИЙ АНАЛІЗ

Мета словотвірного аналізу – визначити словотвірну структуру слова, тобто з’ясувати, як утворено нове слово («від чого і за допомогою чого»). При словотвірному аналізі виділяються тільки ті частини, які беруть участь у словотворенні: твірна основа і словотворчий формант. Об’єктом словотвірного аналізу є лише похідне слово

1. Знайти похідну основу.

2. Визначити значення слова, спробувати розгорнути його у словосполучення з

найближчим за значенням однокореневим словом (наприклад, будівельник – «той, хто

будує»; звуковий – «пов’язаний зі звуком»; білити – «робити білим»).

3. Знайти твірне слово (в семантичній схемі) і утворити словотворчу пару.

4. Порівнявши структури похідного і твірного слів, виділити ту частину, що є для них

спільною, тобто твірну основу.

5. Виділити частину слова, яка відрізняє похідне слово від твірного, тобто словотворчий

формант.

6. Визначити спосіб словотвору та його тип.

ЗРАЗОК УСНОГО СЛОВОТВІРНОГО АНАЛІЗУ