
- •Фонетичний аналіз слова
- •Зразок фонетичного аналізу слова
- •Морфемний аналіз слова
- •Оперний
- •Зразок аналізу словосполучення
- •Аналіз простого речення
- •Зразок усного аналізу простого речення
- •Зразок письмового аналізу складнопідрядного речення
- •Аналіз безсполучникового речення
- •Зразок письмового аналізу складного багатокомпонентного речення з різними видами зв’язку
Фонетичний аналіз слова
1. Вимовити слово орфоепічно правильно, записати його, поставивши наголос.
2. Затранскрибувати слово згідно з правилами фонетичної транскрипції, поставити наголос.
3. Поділити слово у транскрипції на склади, схарактеризувати їх: наголошений / ненаголошений, відкритий / закритий, прикритий / неприкритий.
4. Послідовно схарактеризувати звуки:
а) голосний: наголошений / ненаголошений, ряд, підняття, лабіалізований/
нелабіалізований, якою буквою позначається;
б) приголосний: сонорний / шумний, для шумних: дзвінкий чи глухий; місце
творення: губний (губно-губний, губно-зубний), язиковий(передньоязиковий,
середньоязиковий, задньоязиковий), глотковий; спосіб творення: проривний,
фрикативний, африката, зімкнено-прохідний (носовий, боковий), дрижачий;
твердий/м’який/напівпом’якшений; якою буквою позначається.
5. Визначити кількість голосних і приголосних.
Зразок фонетичного аналізу слова
Є´дність [jе´ - д' н'іс'т'] – 2 склади, 1 – наголошений, відкритий, прикритий;
2 – ненаголошений, закритий, прикритий.
[j] – приголосний, сонорний, язиковий, середньоязиковий, фрикативний, м’який.
Є
[е] – голосний, наголошений, переднього ряду, середнього підняття,
нелабіалізований. Два звуки позначаються буквою ”є”.
Д — [д'] – приголосний, шумний, дзвінкий, язиковий, передньоязиковий, проривний,
м’який, позначається буквою ”де”.
Н — [н'] – приголосний, сонорний, язиковий, передньоязиковий, зімкнено-прохідний,
носовий, м’який, позначається буквою ”ен”.
І — [і] – голосний, ненаголошений, переднього ряду, високого підняття, нелабіалізований,
позначається буквою “і”.
С — [с'] – приголосний, шумний, глухий, язиковий, передньоязиковий, фрикативний,
м’який, позначається буквою “ес”.
Т — [т'] – приголосний, шумний, глухий, язиковий, передньоязиковий, проривний,
м’який, позначається буквою “те”.
Ь ——
--------------
7 букв, 7 звуків
Морфемний аналіз слова
Мета морфемного аналізу – визначити морфемну структуру слова, тобто розчленувати
його на морфеми.
1. Назвати частину мови; визначити, змінюється це слово чи не змінюється. Якщо слово
не змінюється, то воно не має закінчення.
2. Якщо слово змінюється, то необхідно підібрати інші його форми ; зіставляючи ці
форми, слід виділити закінчення й основу.
3. Підібрати споріднені слова, знайти корінь; визначити, вільний він чи зв’язаний.
4. Виділити афікси, підібравши по 2-3 одноструктурних слова.
5. Визначити характер основи: членована-нечленована.
ЗРАЗОК УСНОГО МОРФЕМНОГО АНАЛІЗУ СЛОВА
ПІДСНІЖНИК
1. Іменник, змінювана частина мови.
2. При зміні слова (підсніжника, підсніжнику) виділяємо нульове закінчення й основу
підсніжник-.
3. Порівнюючи слово, що аналізується, зі спорідненими словами (сніг, сніжний),
знаходимо корінь -сніж-. Це вільний корінь.
4. Зіставляючи слово з одноструктурними словами (підвіконня, підборіддя), виділяємо
префікс під-; квітник, місячник – виділяємо суфікс -ник-
5. Отже, слово підсніжник має членовану основу, що складається із префікса під-, кореня
-сніж-, суфікса -ник- і нульового закінчення.
ПИСЬМОВЕ ОФОРМЛЕННЯ МОРФЕМНОГО АНАЛІЗУ
^
⌐― ┌──┐ ∕ \
ПІДСНІЖНИК ̺ []
СЛОВОТВІРНИЙ АНАЛІЗ
Мета словотвірного аналізу – визначити словотвірну структуру слова, тобто з’ясувати, як утворено нове слово («від чого і за допомогою чого»). При словотвірному аналізі виділяються тільки ті частини, які беруть участь у словотворенні: твірна основа і словотворчий формант. Об’єктом словотвірного аналізу є лише похідне слово
1. Знайти похідну основу.
2. Визначити значення слова, спробувати розгорнути його у словосполучення з
найближчим за значенням однокореневим словом (наприклад, будівельник – «той, хто
будує»; звуковий – «пов’язаний зі звуком»; білити – «робити білим»).
3. Знайти твірне слово (в семантичній схемі) і утворити словотворчу пару.
4. Порівнявши структури похідного і твірного слів, виділити ту частину, що є для них
спільною, тобто твірну основу.
5. Виділити частину слова, яка відрізняє похідне слово від твірного, тобто словотворчий
формант.
6. Визначити спосіб словотвору та його тип.
ЗРАЗОК УСНОГО СЛОВОТВІРНОГО АНАЛІЗУ