Короткий конспект лекції “Нейропсихологічне дослідження у клінічній психології” 1

Експериментально-нейропсихологічне дослідження спрямоване на оцінку стану вищих психічних функцій, особливостей функціонування асиметрії півкуль та пізнавальних процесів. Воно частіше застосовується в неврологічній та психіатричній клініках.

Нейропсихологічне дослідження порушень мови: спонтанна та діалогічна мова (методиками дослідження є запитання, що потребують від хворого відповіді “так” чи “ні”; питання про повсякденне життя; розуміння звернених до хворого питань; аналіз підтримки хворим діалогу, міміки, жестів, емоцій, швидкості відповідей); автоматизована мова (методиками є перерахування хворим числового ряду, місяців року); монологічна мова (методиками є переказ хворим коротких розповідей; складання речень чи коротких оповідань за сюжетною картинкою; аналізуються ключові елементи тексту, послідовність, близькість до тексту, розуміння змісту розповіді, активність, самостійність виконання завдання, пошуки слів, аграматизми); відбита мова (методиками є повторювання хворим ізольованих звуків - голосних, приголосних, серій трьох складних голосних звуків; повтор серії опозиційних складів; повтор простих та складних слів, повтор речень та серій слів, що не пов’язані за змістом; повтор назв реальних предметів, частин тіла, зображень предметів, назв дій); звернена мова та розуміння словесних значень (методиками є пояснення значень та змісту окремих слів і простих команд; розуміння взаємоположень предметів; розуміння конструкцій родового відмінку, інтравертованих конструкцій, проб Хеда; визначення букв у словах, першої та останньої букви у слові; аналіз слова за фонемою).

Порушення мови: монотонна (відсутність зміни інтонацій), олігофазична (обмеженість словникового запасу, граматичної побудови та інтонацій), парадоксальна (переважання протилежних за змістом висловлювань), персевераторна (багаторазове повторення одного слова чи мовного звороту), пуерільна (дитяча), римована (використання рим за рахунок змістовності), скандована мова (повільність, окремо вимовляються слова та склади), ехолалія (мимовільний повтор почутих слів), мовний напір (патологічне мовне збудження, безперервна потреба говорити, неможливість зупинитися), пишномовність (“вичурна” мова, використання незвичайних, малозрозумілих слів; манірна жестикуляція, надлишкова міміка).

На основі вищевказаних методик нейропсихологічного дослідження можливо виявити наступні синдроми порушень вищих коркових функцій: еферентна (вербальна) моторна афазія; динамічна афазія (трьох рівнів); аферентна (артикуляційна) моторна афазія; акустико-гностична (сенсорно-акустична) сенсорна афазія; акустико-мнестична (сенсорно-амнестична) афазія; семантична афазія.

Нейропсихологічне дослідження порушень письма (методиками є переписування коротких фраз, літер, складів, слів; написання фраз під диктовку; автоматизовані енграми - прізвище, адреса); аграфія – порушення здатності писати правильно за змістом та формою при збереженні рухової функції руки.

Нейропсихологічне дослідження порушень читання (методиками є читання букв у наборі, що виконані різними шрифтами; читання “зачумлених” букв, простих речень та коротких оповідань); алексія (розлад здатності читати, що обумовлений порушенням розуміння тексту); вербальна алексія (порушення розуміння змісту фраз та окремих слів), літеральна алексія (порушення впізнавання окремих букв, цифр та інших знаків).

Нейропсихологічне дослідження порушень рахування (методиками є читання, назва та написання пропонованих чисел, виконання автоматизованих рахункових операцій), акалькулія (порушення здатності виконувати арифметичні дії), оптична акалькулія (нездатність рахувати внаслідок порушення сприймання та відтворення близьких за графічною структурою цифр).

Нейропсихологічне дослідження порушень праксису (довільних цілеспрямованих дій), ідеомоторний та ідеаторний праксис (здатність маніпулювати реальними предметами, уявними предметами, виконання символічних дій), конструктивний праксис (складання цілого з частин, малювання за вербальним зразком, перемальовування об’ємних геометричних фігур), динамічний праксис (проби кулак-долоня-кулак, проба заданої послідовності рухів); оральний праксис (виконання простих рухів губами та язиком). Апраксії (порушення цілеспрямованих дій): акінетична (недостатність збуджень до рухів), амнестична (порушення довільних дій при збереженні наслідувальних), ідеоторна (неможливість скласти план дій, але можливе випадкове їх виконання), конструктивна (неможливість скласти ціле з частин), просторова (порушення орієнтування у просторі, “ліве-праве”).

Нейропсихологічне дослідження порушень сприймання шумів, ритмів, мелодій (методиками є впізнавання знайомих шумів, ідентифікація різних ритмічних послідовностей, впізнавання популярних мелодій); слухова агнозія (нездатність впізнавати звуки, мелодії (амузія)).

Нейропсихологічне дослідження порушень схеми тіла: оцінка пальцевого гнозісу (за наслідуванням, вербальною інструкцією, зоровим зразком); соматоагнозії (розлади впізнавання власного тіла, оцінка розташування тіл по відношенню один до одного); аутотопагнозія (ігнорування половини тіла та невпізнавання його частин).

Нейропсихологічне дослідження порушень орієнтування у просторі: орієнтування в реальному просторі (впізнавання приміщення, місця знаходження); просторові відношення (малювання плану своєї кімнати, частин світу, впізнавання часу на “сліпому” циферблаті, встановлення стрілок за вербальною інструкцією).

Нейропсихологічне дослідження стереогнозісу: впізнання реальних предметів з закритими очима; тактильна агнозія (нездатність впізнавати предмети навпомацки при відсутності дефектів елементарної чутливості); тактильна предметна агнозія (порушення впізнавання величини та форми предмета при визначенні його функціонального призначення); тактильна агнозія текстури об’єкта (нездатність визначити якість матеріалу навпомацки та характер поверхні).

Нейропсихологічне дослідження порушень зорового гнозісу: лицевий гнозіс (впізнавання знайомих облич); предметна агнозія (порушення впізнавання окремих предметів та їх зображень при збереженому зорі), прозопагнозія (невпізнавання знайомих людей); кольорова агнозія (нездатність розрізняти кольори); симультантна агнозія (неможливість впізнати та зрозуміти зміст сюжетних картинок при правильному впізнаванні окремих об’єктів та деталей).