Практичні завдання

1. Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку. Виділіть у тексті абзаци. Схарактеризуйте будову висловлювання.

Свою назву педагогіка отримала від грецьких слів "пайс" – дитина й "аго" – вести. Педагогом у Стародавній Греції називали раба, який супроводжував дитину свого господаря до школи. Поступово слово "педагогіка" стало вживатися в більш загальному розумінні для означення мистецтва "вести дитину по життю", тобто виховувати й навчати її, спрямовувати духовний і тілесний розвиток. З часом накопичення знань сприяло виникненню особливої науки про виховання дітей – педагогіки. В теорії були зроблені необхідні узагальнення, виокремленні найсуттєвіші педагогічні відношення. Так педагогіка стала наукою про виховання й навчання дітей. Таке розуміння педагогіки збереглося аж до середини XX ст. І лише в останні його десятиріччя з’явилося розуміння того, що кваліфікованого педагогічного керівництва потребують не лише діти, а й дорослі (І.В. Зайченко).

► Який вид зв’язку (ланцюговий чи паралельний) характерний для цього тексту? Відповідь обґрунтуйте.

2. Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок, який виражав би тему висловлювання. Перепишіть, визначаючи межі речень і розставляючи потрібні розділові знаки.

Рослини і тварини були предметом пильної уваги наших предків адже свою залежність від них люди відчували на кожному кроці предки гадали ніби природа живе за тими самими законами споріднення що й вони і немов між ними та природою існують особливі зв’язки більше того люди вважали навіть що рослини й тварини є тими далекими предками від яких бере початок їхній рід роди та племена що займалися рибальством мали за священних риб морських тварин мисливці обирали кенгуру ведмедя у збирачів коріння ягід горіхів священними були корисні їм рослини (З часопису).

3. Переставте речення так, щоб вони становили текст. Запишіть утворене висловлювання. Визначте структурні частини в змодельованому тексті: зачин – розвиток думки – кінцівка (висновок).

1. По суті, і все становлення його наукової творчості проходило в Україні, і далі теж було пов’язане з Україною. 2. Недаремно він називав Київ своїм улюбленим містом, прирівнюючи до нього лише Париж. 3. Народившись 1909 року у Нижньому Новгороді в Росії, після того як батьки переїхали на українську Полтавщину, він усе життя вважав себе українцем, мав відповідний запис у паспорті і носив вишиванки. 4. Людина-парадокс... 5. В тяжкі для України часи, коли почали знищувати українську інтелігенцію, а українські книги горіли, — визнав себе українцем і вважав себе ним усе своє життя. 6. Таким був один із найвизначніших українських науковців XX століття, засновник Інституту теоретичної фізики Академії наук України, який зараз носить його ім’я — Микола Боголюбов. 7. У Миколи Миколайовича було дві батьківщини — Росія і Україна і дві рідні мови — російська та українська.

4. Дослідіть способи зв’язку між складовими частинами текстів. Назвіть істотні ознаки послідовного й паралельного способів зв’язку.

1) Шевченко – наш поет і перший історик. Шевченко перше всіх запитав наші німі могили, що вони таке, і одному тільки йому дали вони ясну відповідь, ясну, як Боже слово. Шевченко перше всіх додумався, чим наша старосвітчина славна і за що проклянуть її грядущі роди (П.Куліш).

2) Призвичаєні до землі переселенці бралися за плуга і вирощували хліб. Вони годували і випасали худобу, полювали на хижого звіра, займалися рибальством, бджільництвом. Праця цих роботящих людей давала плоди.

3) Саме інженери примусили вчених подумати, як втрутитися в найглибші тайники кристалів, перетворити графіт на алмаз. Інколи вони вкраплені в метеоритах, що прилітають з космосу на землю. Очевидно, створюють їх височенні температури, надвисокі тиснення удару при падінні на землю.

6) Леся Українка – одна з найоригінальніших поетес світу. Багатогранний талант Леся Українка успадкувала від своєї матері, Ольги Косач, що виступала під літературним псевдонімом Олена Пчілка. Від своєї матері Леся Українка перейняла і літературний хист, і замилування до фольклору та етнографії.

7) Дуже освічений був лікар у Ярослава Мудрого. Звали його Саргісом. Знав цей лічень кілька мов, мав при собі багату медичну бібліотеку.

5. За наведеними початками висловлювань знайдіть “третє зайве”. Свій вибір обґрунтуйте. Що спільного, на вашу думку, в цих уривках?

Культура мовлення – це система вимог, регламентацій щодо вживання мови в мовленнєвій діяльності (усній і писемній).

Умій слухати себе та інших з погляду нормативності. Будь вдячний тому, хто виправляє твої мовленнєві помилки. Свої ж зауваження, поради та рекомендації іншим роби тактовно, делікатно.

Нормативність – це дотримання правил усного і писемного мовлення: правильне наголошування, інтонування, слововживання, будова речень, діалогу, тексту тощо.

6. На основі заголовків доведіть, якого типу мовлення має бути оформлене зв’язне висловлювання. Свою думку обґрунтуйте. Запишіть заголовки у відповідну колонку таблиці.

Тексти-описи	Тексти-розповіді	Тексти-роздуми

1) Теорія вічності. 2) Історія педагогіки. 3) Чи існує біологічна надпровідність? 4) Чому варто навчатись на фізика? 5) Життя –пізнання світу. 6) Сучасна біологія. 7) Конвалія. 8) В української нації є майбутнє! 9) У пошуках щастя. 10) Український модерн. 11) Мова Шевченка. 12) Живий світ Антарктиди. 13) Як бути успішним? 14) Бережімо природу! 15) Великий українець.

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть види тексту. Як розподіляються тексти за типом мовлення?

2. Як будується текст?

3. Що являє собою композиція тесту?