
- •Гарантії прав громадян на охорону праці
- •Служба охорони праці на підприємстві. Умови створення, права та обов’язки робітників служби
- •Фінансування охорони праці та економічне стимулювання працівників
- •Державні нормативні акти з охорони праці. Класифікація, галузь використання
- •Система стандартів безпеки праці
- •Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві
- •Організація проведення інструктажів з питань охорони праці
- •Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці. Права та обовязки посадових осіб органів державного нагляду.
- •Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •Відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці
- •Порядок проведення розслідування нещасних випадків на виробництві
- •Порядок проведення спеціального розслідування нещасних випадків на виробництві
- •Основні принципи страхування від нещасного випадку
- •Відшкодування шкоди потерпілим на виробництві.
- •Основні завдання Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві
- •Система фінансування Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві
- •Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища. Призначення, терміни та визначення
- •Мікроклімат виробничих приміщень. Показники, нормування, нормалізація несприятливих мікрокліматичних умов
- •Шкідливі речовини в повітрі робочої зони. Класифікація, нормування
- •Освітлення виробничих приміщень. Природне та штучне освітлення. Нормування
- •Основні джерела світла для промислового освітлення. Недоліки та переваги
- •Вібрація. Дія на організм людини. Класифікація виробничої вібрації. Нормування. Захист від вібрації
- •Шум, ультразвук та інфразвук. Дія на організм людини. Нормування. Захист від шуму
- •Дія електричного струму на організм людини. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •Напруга кроку та дотику. Залежність від відстані місця контакта дроту з землею.
- •Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок
- •Захисне заземлення. Принцип дії. Опір заземлюючих пристроїв. Галузь застосування
- •Захисне занулення. Принцип дії. Галузь застосування
-
Основні принципи страхування від нещасного випадку
-
паритетність держави, представників застрахованих осіб і роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку;
-
своєчасне й повне відшкодування шкоди страховиком;
-
обов’язковість страхування від нещасного випадку осіб, працюючих на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, і громадян — суб’єктів підприємницької діяльності;
-
надання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;
-
обов’язковість оплати страхувальником страхових внесків;
-
диференціація страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві;
-
формування й витрачання страхових коштів на солідарній основі;
-
економічна заінтересованість суб’єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці;
-
цільове використання коштів страхування від нещасного випадку.
-
Сфера дії Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності». Обовязкове та добровільне страхування
Дія вказаного закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання, у фізичних осіб, а також на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, і громадян - суб’єктів підприємницької діяльності.
Для страхування працівника від нещасного випадку не потрібні його згода або заява. Страхування здійснюється в безособовій формі. Сам факт вступу на роботу або до навчального закладу людини свідчить про те, що вона застрахована незалежно від фактичного виконання роботодавцем своїх зобов’язань щодо сплати страхових внесків. Застрахованій особі видається свідоцтво встановленого зразка.
Обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають:
-
особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту);
-
учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;
-
особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві
Добровільно від нещасного випадку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків можуть застрахуватися:
-
священнослужителі;
-
особи, які забезпечують себе роботою самостійно
-
громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності.
-
Відшкодування шкоди потерпілим на виробництві.
У разі на виробництві трапився нещасний випадок,Фонд соціального страхування повинен відшкодувати працівникові (або членам його родини) шкоди, заподіяної каліцтвом або ушкодженням здоров’я. Фонд виплачує йому або членам його сім’ї одноразову допомогу, втрачений заробіток у разі тимчасової непрацездатності, пенсію при частковій втраті працездатності, пенсію у разі смерті потерпілого. Для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання, висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності та документи про необхідність подання додаткових видів допомоги. Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк.
Сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Вона не повинна перевищувати середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я. У разі коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з одним і тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.
Якщо внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання потерпілий тимчасово втратив працездатність, Фонд фінансує всі витрати на його лікування. Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується в розмірі 100 відсотків середнього заробітку. При цьому перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються власником за рахунок коштів підприємства.
Ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється медико-соціальною експертною комісією(МСЕК) за участю Фонду і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я.
У разі стійкої втрати професійної працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків проводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду.
У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, в тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК.
Якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров'я настало не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушень допущених потерпілим, втрачений заробіток компенсується в повному розмірі, а розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більш як на 50 відсотків.