11. Порядок проведення розслідування нещасних випадків на виробництві

Відповідно до Закону України „Про охорону праці" (ст. 25) власник підприємства повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій згідно з «Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», яке затверджене Постановою КМУ №1232 від 30.11.2011. Дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи і організації усіх форм власності, що діють на території України, всіх громадян (в тому числі іноземців та осіб без громадянства), які є власниками цих підприємств або уповноваженими ними особами, а також на громадян, які виконують на цих підприємствах роботу за трудовим договором (контрактом) або фактично допущені до роботи роботодавцем , проходять виробничу практику або залучаються до роботи з інших підприємств. Розслідування проводиться у разі раптового погіршення стану здоров'я працівника або особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, одержання ними поранення, травми, у тому числі внаслідок гострого професійного захворювання, професійного та інших отруєнь, одержання теплового удару, опіку, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха, контакту з представниками тваринного і рослинного світу, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, у разі зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків, а також у разі смерті працівника на підприємстві. Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до подання необхідної допомоги потерпілому. Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до подання необхідної допомоги потерпілому.

У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт (чи уповноважена особа) зобов'язаний:

• терміново організувати подання першої медичної допомоги потерпілому, забезпечити, якщо треба, його доставку до лікувально-профілактичного закладу;

• повідомити про те, що сталося, роботодавця, керівника профспілки, або уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці;

• зберегти до прибуття комісії з розслідування (комісії із спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому місці та устатковання у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок зобов'язаний:

1)протягом однієї години повідоміти з використанням засобів зв’язку та протягом доби на паперовому носії про нещасний випадок згідно з додатком 2 до Порядку:

• робочий орган виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства за встановленою Фондом формою;

• керівника первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці або уповноваженого найманими працівниками особу з питань охорони праці;

• підприємство, де працює потерпілий, - якщо потерпілий є працівником іншого підприємства;

• органи державної пожежної охорони за місцезнаходженням підприємства (якщо пожежа);

• установу державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство,при виявленні гострого професійного захворювання;

2) утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку (не менше ніж три особи) та організувати розслідування наприкінці якого, скласти у п’яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою Н-1(у разі виявлення гострого професійного захворювання- акт за формою П-5) і передати їх роботодавцеві для затвердження;