
- •Гарантії прав громадян на охорону праці
- •Служба охорони праці на підприємстві. Умови створення, права та обов’язки робітників служби
- •Фінансування охорони праці та економічне стимулювання працівників
- •Державні нормативні акти з охорони праці. Класифікація, галузь використання
- •Система стандартів безпеки праці
- •Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві
- •Організація проведення інструктажів з питань охорони праці
- •Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці. Права та обовязки посадових осіб органів державного нагляду.
- •Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •Відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці
- •Порядок проведення розслідування нещасних випадків на виробництві
- •Порядок проведення спеціального розслідування нещасних випадків на виробництві
- •Основні принципи страхування від нещасного випадку
- •Відшкодування шкоди потерпілим на виробництві.
- •Основні завдання Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві
- •Система фінансування Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві
- •Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища. Призначення, терміни та визначення
- •Мікроклімат виробничих приміщень. Показники, нормування, нормалізація несприятливих мікрокліматичних умов
- •Шкідливі речовини в повітрі робочої зони. Класифікація, нормування
- •Освітлення виробничих приміщень. Природне та штучне освітлення. Нормування
- •Основні джерела світла для промислового освітлення. Недоліки та переваги
- •Вібрація. Дія на організм людини. Класифікація виробничої вібрації. Нормування. Захист від вібрації
- •Шум, ультразвук та інфразвук. Дія на організм людини. Нормування. Захист від шуму
- •Дія електричного струму на організм людини. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •Напруга кроку та дотику. Залежність від відстані місця контакта дроту з землею.
- •Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок
- •Захисне заземлення. Принцип дії. Опір заземлюючих пристроїв. Галузь застосування
- •Захисне занулення. Принцип дії. Галузь застосування
-
Освітлення виробничих приміщень. Природне та штучне освітлення. Нормування
Освітлення відіграє важливу роль у житті людини. Біля 90% інформації сприймається через зоровий канал, тому правильно виконане раціональне освітлення має важливе значення для виконання всіх видів робіт. Раціональне освітлення є важливим фактором загальної культури виробництва. Стан освітлення виробничих приміщень відіграє важливу роль І для попередження виробничого травматизму. Багато нещасних випадків на виробнлцві стається через погане освітлення. Втрати від цього становлять досить значні суми, а, головне, людина може загинути або стати інвалідом.
Раціональне освітлення повинно відповідати таким умовам:
• бути достатнім (відповідним нормі); рівномірним;
• не утворювати тіней на робочій поверхні;
• не засліплювати працюючого;
• напрямок світлового потоку повинен відповідати зручному виконанню роботи.
Це сприяє підтримці високого рівня працездатності, зберігає здоров'я людини та зменшує травматизм.
Для вимірювання освітленості і світлотехнічних величин застосовують прилади - люксметри модифікації Ю-16, Ю-17, Ю-116, Ю-117 та портативний цифровий люксметр-яскравомір ТЗС 0693. Застосовують також вимірювачі видимості - фотометри та інші комплексні вимірювачі світлотехнічних величин.
Природне освітлення має важливе фізіолого-гігієнічне значення для працюючих. Воно сприятливо впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому. Природному освітленню властиві і недоліки: воно непостійне в різні періоди доби та року, в різну погоду; нерівномірно розподіляється по площі виробничого приміщення; при незадовільній його організації може викликати засліплення органів зору.
На рівень освітленості приміщення при природному освітленні впливають наступні чинники: світловий клімат; площа та орієнтація світлових отворів; ступінь чистоти скла в світлових отворах; пофарбування стін та стелі приміщення; глибина приміщення; наявність предметів, що заступають вікно як зсередини так і з зовні приміщення.
Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня, кількісна оцінка цього виду освітлення проводиться за відносним показником — коефіцієнтом природнього освітлення (КПО)
КПО=е=Евн/Езовн100%
де Евн— освітленість в даній точці всередині приміщення, що створюється світлом неба (безпосереднім чи відбитим);
Езовн— освітленість горизонтальної поверхні, що створюється в той самий час ззовні світлом повністю відкритого небосхилу
Природне освітлення поділяється на бокове, верхнє і комбіноване (верхнє і бокове).
Нормоване значення КПО, еN, для будинків, розташованих в різних районах, слід визначати за формулою
еN = ен . mN
де ен - значення КПО за таблицями ДБН в залежності від розряду зорової роботи, контрасту та фону;
mN - коефіцієнт світлового клімату за таблицею;
N- номер групи забезпеченості природним світлом за таблицею.
Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих та побутових приміщеннях, де недостатньо природного світла, а також для освітлення приміщень в темний період доби Штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, охоронне, чергове.
Аварійне освітлення поділяється на освітлення безпеки і евакуаційне.
Штучне освітлення може бути двох систем – загальне, місцеве та комбіноване.
Система загального освітлення призначена для освітлення всього приміщення, вона може бути рівномірною та локалізованою. Загальне рівномірне освітлення встановлюють у цехах, де виконуються однотипні роботи невисокої точності по усій площі приміщення при великій щільності робочих місць. Загальне локалізоване освітлення встановлюють на поточних лініях, при виконанні робіт, різноманітних за характером, на певних робочих місцях, при наявності стаціонарного затемнюючого обладнання, та якщо треба створити спрямованість світлового потоку.
Місцеве освітлення призначається для освітлення тільки робочих поверхонь, воно може бути стаціонарним (наприклад, для контролю за якістю продукції на поточних лініях) та переносним (для тимчасового збільшення освітленості окремих місць або зміни напрямку світлового потоку при огляді, контролі параметрів, ремонті).
Категорично забороняється застосовувати лише місцеве освітлення, оскільки воно створює значну нерівномірність освітленості, яка підвищує втомленість зору та призводить до розладу нервової системи. Таке освітлення на виробництві є допоміжним до загального.
Комбіноване освітлення складається з загального та місцевого. Його передбачають для робіт І-VIII розрядів точності за зоровими параметрами, та коли необхідно створити концентроване освітлення без утворення різких тіней.
Робоче освітлення слід передбачати для всіх приміщень будинків, а також ділянок відкритих просторів, призначених для роботи, проходу людей та руху транспорту.
Нормування штучного освітлення виробничих приміщень передбачає встановлення мінімально допустими величин освітленості виробничих та допоміжних приміщень, житлових та громадських будівель, територій виробничих підприємств, відкритих просторів та залізничних шляхів. Мінімальна освітленість встановлюється залежно від характеру зорової роботи за найменшим розміром об'єкта розрізнення, контрастом об'єкта з фоном і характеристикою фону. Згідно з нормами всі роботи в залежності від розміру об'єкта розрізнення поділяються на 8 розрядів, більшість з яких ділиться на 4 підрозряди (а, б, в, г) за характером фону та величиною контрасту об'єкта з фоном.