
- •Гарантії прав громадян на охорону праці
- •Служба охорони праці на підприємстві. Умови створення, права та обов’язки робітників служби
- •Фінансування охорони праці та економічне стимулювання працівників
- •Державні нормативні акти з охорони праці. Класифікація, галузь використання
- •Система стандартів безпеки праці
- •Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві
- •Організація проведення інструктажів з питань охорони праці
- •Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці. Права та обовязки посадових осіб органів державного нагляду.
- •Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •Відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці
- •Порядок проведення розслідування нещасних випадків на виробництві
- •Порядок проведення спеціального розслідування нещасних випадків на виробництві
- •Основні принципи страхування від нещасного випадку
- •Відшкодування шкоди потерпілим на виробництві.
- •Основні завдання Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві
- •Система фінансування Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві
- •Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища. Призначення, терміни та визначення
- •Мікроклімат виробничих приміщень. Показники, нормування, нормалізація несприятливих мікрокліматичних умов
- •Шкідливі речовини в повітрі робочої зони. Класифікація, нормування
- •Освітлення виробничих приміщень. Природне та штучне освітлення. Нормування
- •Основні джерела світла для промислового освітлення. Недоліки та переваги
- •Вібрація. Дія на організм людини. Класифікація виробничої вібрації. Нормування. Захист від вібрації
- •Шум, ультразвук та інфразвук. Дія на організм людини. Нормування. Захист від шуму
- •Дія електричного струму на організм людини. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •Напруга кроку та дотику. Залежність від відстані місця контакта дроту з землею.
- •Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок
- •Захисне заземлення. Принцип дії. Опір заземлюючих пристроїв. Галузь застосування
- •Захисне занулення. Принцип дії. Галузь застосування
-
Шкідливі речовини в повітрі робочої зони. Класифікація, нормування
У сучасній техніці застосовується безліч речовин, які можуть потрапляти в повітря і становити небезпеку здоров'ю людей. Для визначення небезпечності досліджується вплив цих речовин на організм людини і встановлюється безпечні для людини концентрації та дози, які можуть потрапити різними шляхами в організм людини.
В санітарно-гігієнічній практиці прийнято поділяти шкідливі речовини на хімічні речовини та промисловий пил.
Хімічні речовини (шкідливі та небезпечні) відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 за характером впливу на організм людини поділяються на:
-загальнотоксичні, що викликають отруєння всього організму (наприклад ртуть, оксид вуглецю);
-подразнюючі, що викликають подразнення дихальних шляхів та слизових оболонок (хлор, аміак, сірководень, озон);
-сенсибілізуючі, що діють як алергени (альдегіди, розчинники та лаки на основі нітросполук);
-канцерогенні, що викликають ракові захворювання (ароматичні вуглеводні, аміносполуки, азбест);
-мутагенні, що викликають зміни спадкової інформації" (свинець, радіоактивні речовини, формальдегід);
-що впливають на репродуктивну функцію (бензол, свинець, марганець, нікотин).
Слід зазначити, що існують й інші різновиди класифікацій шкідливих речовин, наприклад, за переважаючою дією на певні органи чи системи людини (серцеві, кишково-шлункові, печінкові, ниркові), за основною шкідливою дією (задушливі, подразнюючі, нервові), за величиною середньосмертельної дози.
Виробничий пил досить розповсюджений небезпечний та шкідливий виробничий фактор. Пил може здійснювати на людину фіброгенну дію, при якій в легенях відбувається розростання сполучних тканин, що порушує нормальну будову та функцію органу. Шкідливість виробничого пилу обумовлена його здатністю викликати професійні захворювання легень, в першу чергу пневмоконіози.
Залежно від ступеня токсичності, фізико-хімічних властивостей, шляхів проникнення в організм, санітарні норми встановлюють гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень, перевищення яких неприпустиме. Гранично допустимимою концентрацією (ГДК) шкідливої речовини в повітрі робочої зони вважається така концентрація, вплив якої на людину в разі її щоденної регламентованої тривалості не призводить до зниження працездатності чи захворювання в період трудової діяльності та у наступний період життя, а також не справляє негативного впливу на здоров'я нащадків.
За величиною ГДК в повітрі робочої зони шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76):
-1-й - речовини надзвичайно небезпечні, ГДК менше 0,1 мг/м3 (свинець, ртуть, озон).
-2-й - речовини високонебезпечні, ГДК 0,1-1,0 мг/м3 (кислоти сірчана та соляна, хлор, фенол, їдкі луги).
-3-й - речовини помірно небезпечні, ГДК 1,1-10,0 мг/м3 (вінілацетат, толуол, ксилол, спирт метиловий).
-4-й — речовини малонебезпечні, ГДК більше 10,0 мг/м3 (аміак, бензин, ацетон, гас).
Важливо, що в списку ГДК, поряд з величиною нормативу, може стояти літера, яка вказує на особливість дії цієї речовини на організм людини:
О —гостронаправленої дії;"
А —алергічної дії;
К —канцерогенної дії;
Ф —фіброгенної дії.
Контроль проби повітря виконується в зоні дихання людини з ура-хуванням місць утворення шкідливих речовин і шляхів, якими вони потрапляють в робочу зону. Кількість проб та метод контролю визначається санітарними нормами та органами санітарного нагляду.