
- •Вступ
- •СТАН ОХОРОНИ ПРАЦІ В УКРАЇНІ І ІНШИХ КРАЇНАХ
- •ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ
- •ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ „ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ"
- •ДЕРЖАВНІ НОРМАТИВНІ АКТИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
- •ОСОБЛИВОСТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ ЖІНОК І НЕПОВНОЛІТНІХ
- •ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНЕ ХАРЧУВАННЯ
- •ПРОВЕДЕННЯ МЕДИЧНИХ ОГЛЯДІВ
- •СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ
- •ОРГАНІЗАЦІЙНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУОП
- •НАВЧАННЯ ПРАЦІВНИКІВ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ
- •ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД І ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ
- •ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА НОРМАТИВНИХ АКТІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
- •ГІГІЄНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ПРАЦІ
- •ШКІДЛИВІ РЕЧОВИНИ В ПОВІТРІ РОБОЧОЇ ЗОНИ
- •ОСВІТЛЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ
- •ВІБРАЦІЯ
- •ШУМ, УЛЬТРАЗВУК ТА ІНФРАЗВУК
- •ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ПОЛЯ ТА ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ВИПРОМІНЮВАННЯ
- •ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА
СТАН ОХОРОНИ ПРАЦІ В УКРАЇНІ І ІНШИХ КРАЇНАХ
Зниження рівня виробничого травматизму і професійної захворюваності у всьому світі - одна з серйозних проблем сьогодняшнього дня. Для того, щоб вирішувати її ефективно, нам потрібно перш за все знати справжні масштаби проблеми.
Збір такої інформації - нелегке завдання. Велика частина травм і випадків із смертельним наслідком на виробництві не реєструються. Навіть коли така статистика є, облік даних ведеться із застосуванням різних методик. Крім того, в країнах з високим рівнем виробничого травматизму і професійних захворювань служби інспекції праці і органи обліку не розвинені.
Проте, МОП узялася за вирішення задачі надати максимально повну статистику з охорони і гігієни праці. При цьому слід зазначити, що, не дивлячись на оціночний характер деяких приведених даних, методика аналізу і розрахунку має науково обґрунтований характер.
Щорічно в результаті нещасних випадків і захворювань, пов'язаних з трудовою діяльністю, гине близько 2,2 млн. чоловік, і ці дані можуть бути неповними, оскільки система охорони праці і звітності в багатьох країнах недосконала. Ці цифри приведені в доповіді Міжнародного бюро праці. Хоча
впромислово розвинених країнах число захворювань, пов'язаних з трудовою діяльністю, дещо знизилося, число нещасних випадків, особливо із смертельним результатом, росте. Насамперед, мовиться в доповіді це стосується деяких країн Азії, які не мають ефективної системи звітності і які
вперіод глобалізації стрімко розвиваються в умовах жорсткої конкуренції. Охорона праці – життєво важлива умова гідної праці, - заявив
Генеральний директор МОП Хуан Сомавія. – Та все ж щоденно близько 5 тисяч чоловіків і жінок по всьому світу гинуть в результаті нещасних випадків і захворювань, пов'язаних з трудовою діяльністю. Гідна праця повинна бути безпечною, і нас ще чекає багато що зробити для досягнення цією цілі.
Крім того, як наголошується в доповіді, 440 тис. працівників вмирають щорічно в результаті контакту з небезпечними речовинами. Серед цих речовин один азбест вбиває щорічно близько 100 тис. працівників у всьому світі. Число жертв азбесту у Великобританії, по оцінках самих же британських експертів, складає близько 3 тисяч чоловік в рік – вдесятеро більше, ніж число смертельних нещасних випадків на виробництві в цій країні.
Тоді як головною проблемою для промислово розвинених країн залишаються пов'язані з трудовою діяльністю захворювання, в державах, що розвиваються, переважають нещасні випадки на виробництві, де працівники часто гинуть в таких галузях, як гірничорудна промисловість, будівництво і сільське господарство. У промислово розвинених країнах число працівників в цих галузях скоротилося і одночасно зросло в других безпечніших галузях (робота в установах, в банківському секторі, торгівлі).
7
Унаслідок травм, загибелі людей і захворювань, що приводять до непрацездатності, а також унаслідок непрацездатності, відсутності на роботі, необхідності лікування або виплати компенсації у зв'язку із смертю годувальника, втрачається 4% світового валового внутрішнього продукту (1 251 353 млн. дол. США). Втрати ВВП, викликані смертельними випадками і захворюваннями на робочому місці, в 20 разів перевищують розміри офіційної допомоги на цілі розвитку
За даними ESAW(Євростат) кількість нещасних випадків в країнах ЄС перевищує 4 млн, а з фатальним результатом складає близько 4500 в рік.
У США за даними Міністерства праці загальна кількість нещасних випадків і професійних захворювань за період з 1994 грама по 2005 рік зменшилася з 6,8 млн до 4,2 млн в рік, а кількість фатальних залишалася в останнє десятиліття приблизно на одному рівні – близько 5600.
За даними Національного науково-дослідного інституту охорони праці, можна скласти таку статистику травматизму по Україні за останні роки (табл. 1).
Таблиця 1. Статистика травматизму по Україні
|
Травмовано |
|
|
Рік |
|
|
|
Всьго |
|
Із смертельними |
|
|
|
||
|
|
наслідками |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2002 |
26168 |
|
1285 |
2003 |
24848 |
|
1230 |
2004 |
22691 |
|
1164 |
2005 |
20817 |
|
1008 |
2006 |
19072 |
|
1072 |
2007 |
18192 |
|
1176 |
Безперечний інтерес представляє динаміка скорочення травматизму за триваліший термін. З 1996 р. по 2003 р. рівень виробничого травматизму скоротився в 2,5 рази (з 64775 чіл. до 24847 чіл.).
Проведений за даними Держгірпромнагляду аналіз стану виробничого травматизму в Україні свідчить, що в 2007 році порівняно з минулим роком рівень загального травматизму понижений майже на 4,6 % (18192 проти 19082), а смертельного, навпаки,- підвищено на 9,2 % (1176 проти 1077)(табл.2).
Таблиця2 Станвиробничого травматизмув Україні
|
|
Кількість потерпілих, осіб |
|
|||
|
|
|
|
|
||
Галузі виробництва |
всього |
із смертельним |
||||
|
|
|
|
слідством |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
2007р. |
|
2006р. |
2007р. |
|
2006р. |
|
|
|
|
|
|
|
Всього |
18192 |
|
19082 |
1176 |
|
1077 |
|
|
|
|
|
|
|
8
Вугільна промисловість |
|
|
6569 |
6761 |
268 |
168 |
|
|
|
|
|
|
|||
Гірничорудна і нерудна промисловість |
538 |
552 |
36 |
25 |
|||
|
|
|
|
|
|
||
Нафтогазовидобувна |
промисловість. |
37 |
49 |
9 |
6 |
||
Геологорозвідка |
|
|
|
|
|
|
|
Охорона надр |
|
|
|
4 |
9 |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Металургійна промисловість |
|
|
966 |
1109 |
48 |
42 |
|
|
|
|
|
|
|||
Будівництво і промисловість будматеріалів |
1260 |
1175 |
155 |
151 |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
Енергетика |
|
|
|
336 |
352 |
37 |
41 |
|
|
|
|
|
|
||
Котлонагляд і підйомні споруди |
|
73 |
112 |
28 |
31 |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
ЖКГ |
|
|
|
168 |
161 |
23 |
15 |
|
|
|
|
|
|||
Хімічна, нафтохімічна, нафтопереробна |
305 |
419 |
28 |
18 |
|||
промисловість |
|
|
|
|
|
|
|
Об'єкти виробництва вибухових речовин |
12 |
12 |
0 |
2 |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
Газова промисловість |
|
|
108 |
125 |
4 |
13 |
|
|
|
|
|
|
|||
Целюлозно-паперова промисловість |
37 |
34 |
0 |
0 |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
ЖКГ-2 |
(об'єкти |
водопровідно- |
183 |
176 |
17 |
19 |
|
каналізаційного господарства) |
|
|
|
|
|
|
|
Машинобудування |
|
|
2053 |
2005 |
48 |
60 |
|
|
|
|
|
|
|||
Залізничний транспорт, метрополітени |
221 |
210 |
23 |
21 |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
Водний транспорт |
|
|
155 |
177 |
17 |
13 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Автодорожній транспорт |
|
|
283 |
371 |
55 |
55 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Інші види транспорту |
|
|
184 |
200 |
11 |
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Пошта, зв'язок |
|
|
164 |
157 |
18 |
18 |
|
Сільське господарство |
|
|
1248 |
1607 |
128 |
128 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рибне господарство |
|
|
18 |
15 |
2 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Лісове господарство |
|
|
145 |
171 |
21 |
18 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Харчова промисловість |
і |
переробка |
751 |
628 |
40 |
47 |
|
сільськогосподарських продуктів |
|
|
|
|
|||
Видавнича справа |
|
|
39 |
18 |
2 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|||
Легка, текстильна промисловість і пошиття |
84 |
74 |
5 |
5 |
|||
одягу |
|
|
|
|
|
|
|
Виробництво шкіри і виробів з шкіри. |
|
|
|
|
|||
Виробництво шкірного взуття |
|
|
|
|
|
|
|
Виробництво деревини і виробів з деревини |
221 |
206 |
11 |
6 |
|||
|
|
|
|
|
|||
Соціально-культурна сфера і торгівля |
2000 |
2143 |
140 |
157 |
|||
|
|
|
|
|
|||
ЖКГ-3. Здача в оренду власного нерухо- |
20 |
22 |
2 |
2 |
|||
мого майна, |
облаштування |
ландшафту, |
|
|
|
|
9

Позитивні тенденції в динаміці загального і смертельного |
|||||||||
травматизму відбулися в енергетиці, котлонагляді, газовій промисловості, на |
|||||||||
виробництвах шкіри і виробів з шкіри, в соціально-культурній сфері і |
|||||||||
торгівлі. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В той же час зростання рівня загального і смертельного травматизму |
|||||||||
спостерігається в будівництві і промисловості будівельних матеріалів, на |
|||||||||
підприємствах і об'єктах теплокомуненерго, міського освітлення, здачі в |
|||||||||
оренду власного нерухомого майна, на залізничному транспорті, на |
|||||||||
виробництвах деревини і виробів з деревини |
|
|
|
|
|
|
|
||
Понад 80 % всіх потерпілих доводиться на такі галузі: вугільна |
|||||||||
промисловість (36,1%), машинобудування (11,3%), СКС та торгівля (11 %), |
|||||||||
будівництво і промисловість будівельних матеріалів (6,9 %), сільське |
|||||||||
господарство (6,9 %), металургія (5,3 %), харчова промисловість і переробка |
|||||||||
с/г продуктів (4,1 %). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Аналіз смертельних нещасних випадків по причинах їх виникнення |
|||||||||
свідчить, що в 62,8 % випадків вони мають організаційний характер, в 24,2 % |
|||||||||
|
- |
технічний |
і |
в |
13,0 |
% |
- |
||
Рис.1 Причини виникненняНВ |
психофізіологічний |
|
|
|
що |
||||
|
|
Встановлено, |
|
|
|||||
Психофізіологічні |
винуватцями майже половини (46,9 |
||||||||
%) |
всіх |
нещасних |
випадків |
на |
|||||
Технічні |
|||||||||
Організаційні |
виробництві є самими потерпілими |
||||||||
|
і іншими особами. |
|
|
|
|
||||
|
|
Понад |
70 |
% |
смертельних |
||||
нещасних випадків відбулося в результаті падіння постраджавшого, а також |
|||||||||
падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, ґрунту, |
|||||||||
дорожньо-транспортних пригод, дії предметів і деталей, які рухаються, |
|||||||||
розлітаються, обертаються |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Основною причиною кожного п'ятого нещасного випадку було |
|||||||||
невиконання вимог інструкцій з охорони праці. |
|
|
|
|
|
|
|||
В Україні, окрім виробничого травматизму, є високим рівень про- |
|||||||||
фесійної захворюваності. За статистичними даними, на підприємствах України |
|||||||||
щорічно реєструється близько 2,6 тисяч професійних захворювань. Аналізом |
|||||||||
професійної захворюваності виявлено, що професійна патологія зареєстрована |
|||||||||
у осіб понад 185 професій, серед яких значною є частинка (2,5%) інженерно- |
|||||||||
технічних працівників, зайнятих в різних галузях економіки. |
|
|
|
|
|||||
Причина — в економічній неспроможності більшості підприємств і |
|||||||||
цілих галузей, руйнуванні системи медичного забезпечення працюючого |
|||||||||
населення. Для працедавців і представників виконавчої влади всіх рівнів не |
|||||||||
стало обов'язковою умовою створення безпечних умов праці, які гарантували |
|||||||||
б збереження життя і здоров'я працівника. |
|
|
|
|
|
|
|
||
Окрім медичних, соціальних і моральних збитків окремим людям, |
|||||||||
професійні захворювання продовжують приносити величезні економічні |
|||||||||
втрати суспільству. Так, за даними |
Фонду соціального |
страхування |
від |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
10 |
нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України, такі втрати щорічно складають майже 1 млрд грн. Пільги і компенсації тим, хто працює в шкідливих умовах, в 2001 р. були встановлені для 2 млн 201 тис. осіб (32,6% від загальної кількості працівників; 44,6% — в промисловості; 32,0% — в будівництві; 11,5% — в сільському господарстві). Найбільший відсоток доводиться на додаткові відпустки. Достатньо поширеними є такі пільги, як скорочений робочий день, безкоштовне отримання молока або інших харчових продуктів, підвищені тарифні ставки, доплати за умови і інтенсивність праці. Державну пенсію на пільгових умовах у зв'язку з несприятливими виробничими чинниками отримують 1 млн 248 тис. осіб
(18,4%).
На жаль, Україна не має (але вимагає) серйозних досліджень з визначення економічних втрат у зв'язку з нещасними випадками і професійними захворюваннями. За підрахунками американських дослідників, в США такі втрати в 1997 р. складали 171 млрд доларів. У Великій Британії з виробничих причин реєструється втрата 18 млн робочих днів, що складає 11 млрд фунтів стерлінгів збитків щорічно. Це більше, ніж втрати від серцевосудинних захворювань або від новоутворень. Одне можна сказати упевнено: у масштабах країни плата за нещасні випадки на виробництві і профзахворювання є дуже високою. Безумовно, за шкоду, нанесену здоров'ю людини, суспільство повинне платити. Але економічно доцільніше і гуманніше здійснювати профілактичні заходи, направлені на поліпшення умов праці і медичного обслуговування.
Рівень травматизму і професійної захворюваності прямо пов'язаний з умовами праці на виробництві. В даний час абсолютної безпеки праці досягти майже неможливо. Тому в контексті нової ідеології безпека на виробництві повинна розглядатися як прогнозування і оцінка ризику і управління ним. Дані щодо професійних ризиків повинні стати базою для системи гігієнічної регламентації шкідливих виробничих чинників і використовуватися в якості основного критерію при обґрунтуванні гранично допустимих рівнів (ГДР) і гранично допустимих концентрацій (ГДК) шкідливих чинників. Важливо, щоб відносини між працедавцем і робочим також базувалися на об'єктивних кількісних критеріях професійних ризиків. А це передбачає розробку системи пільг і компенсацій, заходів, з «захисту часом» тих, хто працює в шкідливих і небезпечних умовах. Причому повинні враховувати той факт, що, за даними Національного науково-дослідного інституту охорони праці, яким був проведений аналіз стану умов і безпеки праці на підприємствах, в установах, організаціях за формою 1-УБ, в країні кожен четвертий (24,7%) працює в умовах, які не відповідають санітарногігієнічним нормативам за параметрами змісту пилу і хімічних полютантів в повітрі робочої зони, вібрації, шуму інфра- і ультразвуку, іонізуючого і неіонізуючого випромінювання, тяжкості і напруженості праці, і тому подібне. Кількість працівників, зайнятих у виробничих технологічних процесах, які не відповідають вимогам нормативних актів з охорони праці,
11
складає 61 % від загальної кількості працівників по Україні. Найнебезпечніші умови праці у вугільній промисловості (74,1%), металургії (59,6%), газовій (55,6%), нафтовидобувній (50,6%), хімічній і нафтохімічній галузях (43,2%). Залишається проблемою для країни зайнятість в шкідливих умовах виробництва 430,6 тис. жінок (16,4% від загальної кількості тих, що працюють). За даними Центральної санепідемслужби МОЗ України, лише на 15–18% підприємств країни не виявлено серйозних порушень санітарних норм і не реєструвалися профзахворювання.
Загальний професійний ризик визначений за час або в динаміці років можна оцінити через фактичний рівень нещасних випадків на виробництві, використовуючи загальноприйняті коефіцієнти травматизму і профзахворювань. За кількістю смертельних випадків на 1000 тих, що працюють, Україна значно випереджає такі економічно розвинені країни, як Велика Британія, Японія, Швеція, ФРН. У нас показник рівня травматизму дорівнює 0,104, тим часом як у вказаних країнах він складає: у Великій Британії — 0,016; Японії — 0,02; Швеції — 0,032; ФРН — 0,08.
У Концепції Програми забезпечення пожежної безпеки приведена жахлива статистик: за останні десять років в країні відбулося близько 500 тис. пожеж, від яких загинуло майже 20 тис. людей, полум'ям знищено більше 100 тис. будівель і 12 тис. одиниць автотехніки, і це — без урахування пожеж і їх наслідків в шахтах, метрополітенах, лісах, на рухомих транспортних засобах (автомобільного, залізничного, річкового, морського, повітряного, трубопровідного транспорту) і на об'єктах Міноборони, МНС, СБУ, Держкомкордону, Департаменту по питаннях виконання покарань. За даними Всесвітнього центру статистики пожеж(WFSC) загибель людей в результаті пожеж на Україні складає 4,7 на 100000 населення проти 0,5-1,5 в розвинених країнах. Порівняно з періодом середини 80-х рр. річна кількість пожеж сьогодні втричі майже вище.
Пожежі є важким вантажем для економіки держави, матеріальні збитки від них складають понад 0,3 відсотка валового національного продукту, який перевищує рівень збитків в розвинених країнах в 3-4 рази.
Найпоширенішими причинами пожеж в Україні є: необережне поводження з вогнем (61%); порушення правил монтажу і експлуатації електроприладів (18%); порушення правил монтажу і експлуатації приладів опалювання (11%); пустощі дітей з вогнем (7%); підпали (2%); невстановлені та інші (1%). Слідує особливо підкреслити, що кількість пожеж, які виникають безпосередньо з вини людей в результаті необережного поводження з вогнем, недотримання вимог пожежної безпеки при виконанні зварювальних робіт неухильно росте з року в рік. Приведені дані свідчать, що високий рівень пожежної небезпеки в Україні значною мірою зумовлений складним соціально-економічним положенням держави, слабкою профілактичною роботою щодо запобігання пожежам, недостатньою участю в справі пожежної безпеки місцевих органів самоврядування і суспільних об'єднань і потребують негайного і суттєвого поліпшення. Тому, поряд із
12
збільшенням фінансування і підвищенням організаційного рівня пожежної безпеки, необхідний постійний пошук нових, ефективніших шляхів вирішення цієї проблеми.
13