
- •Вибір варианта завдання.
- •Тема 1. Випадкові події. Класичне означення ймовірності.
- •Завдання № 1
- •Приклад виконання завдання.
- •Варіанти завдань.
- •Тема 2. Випадкові величини. Функція розподілу випадкової величини.
- •Приклад виконання завдання.
- •Варіанти завдань.
- •Тема 3. Граничні теореми. Завдання 3
- •Приклад виконання завдання.
- •Варіанти завдання
- •Тема 4. Методи оцінювання параметрів. Завдання № 4
- •Приклад виконання завдання.
- •Варіанти завдань
- •Тема 5. Оцінка тісноти кореляційної залежності між двома випадковими величинами. Завдання № 5
- •Приклад виконання завдання.
- •Варианти завдань
- •Тема 6. Перевірка гіпотези про розподіл за критерієм (хі-квадрат). Завдання 6
- •Приклад виконання завдання.
- •Варіанти завдань.
- •Тема 7. Перевірка статистичних гіпотез Завдання 7.
- •Приклад виконання завдання.
- •Список літератури
Тема 2. Випадкові величини. Функція розподілу випадкової величини.
Числові характеристики випадкових величин.
Завдання № 2
Ціль завдання – закріплення знань основних понять , що стосуються дискретних і неперервних випадкових величин. Придбання навичок у рішенні практичних завдань по побудові функції розподілу й обчисленню математичного сподівання й дисперсії.
Завдання містить дві задачі. Варіанти наведені в Таблиці 3.
Задача 1. Виробляються послідовні незалежні випробування N приладів на надійність. Кожний наступний прилад випробовується тільки в тому випадку, якщо попередній виявився надійним. Імовірність витримати випробування для кожного приладу дорівнює p . Знайти:
а) ряд розподілу випадкового числа випробуваних приладів;
б) функцію розподілу й побудувати її графік;
в) математичне очікування й дисперсію.
Задача 2. Щільність розподілу ймовірностей задана таким способом:
f(x)
=
Обчислити:
а) коефіцієнт А ;
б) функцію розподілу ;
в) математичне очікування й дисперсію;
г) імовірність того, що випадкова величина прийме значення з
інтервалу
(
).
Приклад виконання завдання.
1. Розв’яжемо задачу при N = 3, p = 0,8.
а) Дискретна
випадкова величина
- число випробуваних приладів. Можливі
значення цієї випадкової величини :
Знайдемо ймовірності цих значень.
Позначимо події:
-
i-ий випробуваний прилад виявився
надійним,
- i-ий випробуваний прилад виявився
ненадійним. Тоді
=
P(
=1)
=P(
)
= 1- 0,8 = 0,2,
=
P(
=2)
=P(
)
= 0,8· 0,2 =0,16,
=
P(
=3)
=P(
)
= 0,8·0,8·0,2 + 0,8· 0,8·0,8 = 0,64.
Закон розподілу має вигляд (Таблиця 2):
Таблиця 2. Закон розподілу дискретної випадкової величини.
|
1 |
2 |
3 |
|
0,2 |
0,16 |
0,64 |
б) Функцією
розподілу
F(x), яка визначена для будь-якого дійсного
x, називається
ймовірність того, що випадкова величина
прийме значення менше x,
тобто
де
.
Оскільки функція F(x) визначена для всіх
дійсних значень x, то розглянемо послідовно
інтервали:
1) х (- ∞, 1], F (x) = P ( < x) = 0, тому що подія ( < x) для такого x є неможливою подією.
2) х (1, 2], F (x) = P( = 1) = 0,2 , тут нерівності < x задовольняє єдине значення = 1
3) х (2, 3], F (x) = P( = 1) + P ( = 2) = 0,2 + 0,16 = 0,36 , тут нерівності < x задовольняють два значення = 1 і = 2.
4) x
(3,
),
F (x) = P(
= 1)
+ P (
= 2)
+
P (
= 3)
= 0,2
+ 0,16 + 0,64 =
1,
тут
нерівності
< x задовольняють
всі значення
.
Таким чином,
График функції розподілу наведен на Рисунку 1.
Рисунок 1. Графік розподілу випадкової величини Задачи 1..
в) Знайдемо математичне сподівання та дисперсію.
=1·
0,2 + 2 · 0,16 + 3 · 0,64 = 2,44,
1·
0,2 + 4 · 0,16 + 9 · 0,64 - (2,44)2
=
0,6464.
2. Випадкова величина розподілена за законом , який обумовлений щільністю розподілу ймовірностей виду
f (x)
=
Знайти параметр a, F(x), M () , D() .
Параметр a знайдемо
із властивості
,
інтеграл
розіб'ємо
на суму трьох інтегралів
Намалюємо графік щільності розподілу f (x) (Рисунок 2)
Рисунок 2. Графік щільності розподілу f (x)
Обчислимо функцію
розподілу, для цього розглянемо інтервали
.
1. х
(- ∞, 0)
,
2. х
[0, 2]
,
3. х
(2,
)
.
Графік функції наведений на Рисунку 3.
Обчислимо математичне сподівання й дисперсію:
Рисунок 3. Графік функції розподілу неперервної випадкової величини.