Задача 5 Оцінка інженерного захисту робітників та службовців промислового об'єкта.

Приклад виконання задачі 5

Вихідні дані:

• середня температура повітря tº = 20-25ºС, II кліматична зона ;

– час заповнення сховища робітниками та службовцями t_норм= 8 хв;

– відстань до робочих дільниць (N₁=200 осіб) R₁=100 м, (N₂=310 осіб) R₂=300 м. Разом робітників та службовців на промисловому об'єкті

N = N₁+N₂ = 200+310 = 510 осіб;

– на об'єкті є в наявності одне вбудоване сховище яке витримує динамічне навантаження до 100 кПа;

– приміщення для захисту робітників та службовців S₁= 300 м²;

– приміщення для пункту управління S₂= 12 м²;

– коридори S₃= 10 м²;

– санітарні вузли S₄= 70 м²;

– приміщення для зберігання продуктів S₅= 14 м²;

– висота приміщення h = 2,4 м;

– фільтровентиляційне обладнання - 3 комплекти ФВК-1, 1 комплект ЕРВ-72-2;

– розрахунок пункту управління N=5 осіб;

– водопостачання від загальноміської системи, аварійний запас води - 4500 л;

– електропостачання від мережі промислового об'єкту, аварійне джерело - акумулятори батареї.

Необхідно:

– оцінити інженерний захист робітників та службовців об'єкту згідно з такими показниками:

– за місткістю;

– за захисними властивостями від дії повітряної ударної хвилі вибуху газоповітряної суміші;

– за оцінкою системи життєзабезпечення сховища;

– за своєчасністю укриття.

Розв´язання

1. Визначення загальної площі основних і допоміжних приміщень:

Загальна площа основних приміщень:

де N - кількість основних приміщень;

S_i- площа і-того приміщення.

Загальна площа всіх приміщень у зоні герметизації (крім приміщень для ДЕС, тамбурів і розширювальних камер);

де: М - кількість допоміжних приміщень;

S_j- площа j-того допоміжного приміщення в зоні герметизації.

2. Визначення місткості (Мs) сховища за площею:

– при двоярусному розташуванні ліжок

де – норма площі на одну людину.

3. Визначення місткості (Мv) сховища за об'ємом всіх приміщень в зоні герметизації:

де h– висота приміщення, м.

V_Н– норма об'єму приміщення на одну людину ;

4. Визначення фактичної (розрахункової) місткості.

Порівнюючи дані місткості за площею (Мs) та об'ємом (Мv), визначаємо фактичну (розрахункову) місткість. За фактичну місткість М_ф(кількість місць) приймається менше значення із цих двох величин. Отже, в наведеному прикладі М_ф= 624 місця.

5. Визначення необхідної кількості ліжок (нар) для розміщення захищених.

Висота приміщення h = 2,4 м дозволяє встановити двоярусні ліжка (нари). При довжині ліжок (нар) 180 см. і нормі 5 людей на одне ліжко необхідно встановити:

6. Визначення показника, що характеризує місткість захисних споруд (коефіцієнт місткості):

де N– чисельність виробничого персоналу, який підлягає укриттю.

Висновок.

1. Об'ємно-планові рішення сховища відповідають вимогам СНіП (ДБНВ.2.2.-5-97)

2. Сховище забезпечує укриття працюючих на 122% .

7. Оцінка захисних споруд за життєзабезпеченням.

До систем життєзабезпечення належать:

– повітропостачання ;

– водопостачання ;

– теплопостачання ;

– каналізація ;

– електропостачання та зв'язок.

Підчас оцінки сховищ за системами життєзабезпечення визначається можливість систем забезпечувати безперервне перебування людей у сховищах не менше двох діб.

7.1Система повітропостачання.

7.1.1 Визначаємо кліматичну зону, яка, в свою чергу, визначає середньою температурою зовнішнього повітря найбільш теплого місяця і норми подачі повітря на одного чоловіка в годину в режимі І і II.

Норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду за 1 годину в «Режимі–I»:

– W₁= 8 м³/г. (для I кліматичної зони,температура повітря до 20ºС);

– W₁=10 м³/г. (для II кліматичної зони, температура повітря до 20 - 25ºС);

– W₁=11 м³/ г. (для III кліматичної зони, температура повітря до 25 - 30ºС);

– W₁=13 м³/г. (для IV кліматичної зони, температура повітря більше 30ºС).

7.1.2. Визначаємо загальну кількість повітря, що подається за годину в «Режимі I» за формулою:

W_OI = К_ФВК1·Q_ФВК1+К_ЕРВ·Q_ЕРВ=3·1200 + 1∙900 = 4500 м³/г,

де К_ФВК1– кількість фільтровентиляційного обладнання ФВК-1 ;

Q_ФВК1– продуктивність фільтровентиляційного обладнання ФВК-1 «Режимі–I» – 1200 м³/год.;

К_ЕРВ – кількість електроручних вентиляторів ЕРВ-72-2 ;

Q_ЕРВ – продуктивність електроручного вентилятора ЕРВ-72-2 в «Режимі –I»-900 м³/год.

7.1.3. Визначаємо чисельність людей, яких можна забезпечити повітрям в «Режимі I»:

де - кількість повітря, яке подається в годину в «Режимі –I»;

- норма зовнішнього повітря , для II кліматичної зони-10 м³/ч на одну людину .

7.1.4. Визначаємо кількість повітря, що подається за одну годину в «Режимі –IІ» за формулою:

W_OII = К_ФВК1 · Q_ФВК1= 3 · 300 = 900 м³/ч,

де К_ФВК1– кількість фільтровентиляційного обладнання ФВК–1;

Q_ФВК1– продуктивність фільтровентиляційного обладнання ФВК–1 в «Режимі II» – 300 м³/год.

Електроручний вентилятор ЕРВ-72-2 в «режимі II» не працює

7.1.5. Визначаємо необхідну кількість повітря, в «Режимі II» за формулою:

W_{необ.. II} = N_зах · W_2. + N_ПУ · W_{2 ПУ}= 510 ∙ 2 + 5 ∙ 5 =1045 м³

де N_зах– число людей у сховищі;

W₂– норма повітря, розрахована на людину в режимі II (фільтровентиляції – 2 м³/год., для I та II кліматичних зон; і 10 м³/год. для III та IV кліматичних зон;

N_ПУ– розрахунок пункту управління, осіб;

W_{2 ПУ}– норма для тих, хто працює на ПУ, - 5 м³/год.

7.1.6. Визначаємо, яку кількість людей можуть забезпечити в «Режимі II».

7.1.7. Визначаємо коефіцієнт повітропостачання в режимі І і ІІ.

В режимі І:

де N_OI– мінімальне число людей, забезпечених повітрям в «Режимі I»

В режимі ІІ:

де N_OIІ– мінімальне число людей, забезпечених повітрям в «Режимі ІI»

Висновок.

К_{повіт.пост} < 1, кількість фільтровентиляційних комплектів недостатня для забезпечення чистим повітрям згідно з нормами, як у режимі І, так і у режимі II. Необхідно вжити заходів для збільшення кількості фільтровентиляційних комплектів.

Система повітропостачання може забезпечити в «режимі I» і в «режимі II» тільки 450 осіб.

7.2. Система водопостачання.

7.2.1. Визначаємо можливості системи водопостачання.

З вихідних даних маємо аварійний запас води – 4500 л, отже, можливість системи водопостачання = 4500 л.

7.2.2. Визначаємо кількість людей, яких забезпечує система водопостачання:

де T– тривалість укриття = 3 доби;

N₁ - норма споживання на одну людину в аварійному режимі – 3л;

N₂ - для санітарно-гігієнічних потреб – 2л.;

- можливість системи водопостачання.

7.2.3. Визначаємо коефіцієнт водопостачання:

Висновок.

1. Система водопостачання може забезпечити 59% робітників і службовців.

2 Необхідно додати аварійний запас води у кількості 3150 літрів.

7.3. Система електропостачання.

Електропостачання сховища від мережі промислового об'єкта, аварійне постачання - акумуляторна батарея.

Висновок.

1. Система електропостачання в аварійному режимі забезпечує тільки освітлення сховища.

2. Робота системи повітропостачання в аварійному режимі забезпечується ЕРВ-72-2 вручну.

На основі проведених оцінок систем життєзабезпечення визначається загальна оцінка за мінімальним показником однією із систем.

7.4. Визначаємо показник, що характеризує інженерний захист об'єкта по життєзабезпеченню (коефіцієнт життєзабезпечення).

В нашому прикладі найменша кількість захищених визначається водопостачанням (N_Ж.З.=300 осіб), виходячи з цього, коефіцієнт, який характеризує життєзабезпечення, дорівнює:

.

Висновок.

1. Система життєзабезпечення може забезпечити життєдіяльність 59% робітників і службовців протягом 3 діб.

2. Система водозабезпечення знижує життєдіяльність до 59% за якою йде система повітропостачання – 88%.