Розділ ііі. Охрана праці і безпека в надзвичайних ситуаціях.

3.1. Аналіз небезпечних і шкідливих факторів на робочому місці

Основним елементом виробничої системи є робоче місце. Робоче місце, згідно чинного законодавства України, це місце (приміщення), на якому працівник постійно чи тимчасово перебуває в процесі трудової діяльності і яке визначене, зокрема на підставі трудового договору (контракту). Робоче місце - місце постійного або тимчасового перебування працівників в процесі трудової діяльності. Постійне робоче місце - місце, на якому працівник, знаходиться більшу частину (понад 50 % або більше 2 годин безперервно) свого робочого часу. Якщо при цьому робота виконується в різних пунктах робочої зони, постійним місцем вважається уся робоча зона.

Досліджуване робоче місце в роботі це благодійний фонд «Жива Надія», Одеська область, Івановський район, село Петрівка. Обов’язки дипломника на робочому місці. В процесі роботи з дітьми виконує такі обов’язки: 1.Слідкую за безпекою дітей, щоб не нашкодили собі, не гралися с шкідливими предметами для здоров’я (наприклад: гострі предмети); 2. За чистотою приміщення; 3. За електропобутовими приладами. Площа робочого місця – 120 кв. м. Робоче місце добре освітлене, добре вентильоване, є великі вікна. Є меблі (столи, стільці, шафи, дивани, крісло). Є оргтехніка (музичний програвач, електрочайник, холодильник, бойлер). В центрі є картини. Стіни пофарбовано світлою фарбою, на підлозі паркет. Є кімнатні рослини.

Відносно заходів безпеки можна сказати наступне: Розетки добре захищені та недосяжні для клієнтів. Електродроти мають гарну ізоляцію та знаходяться в місці, що недоступне для підопічних.

Серед недоліків приміщення можна зауважити, що: не вистачає достатньо квітів;

Можливі небезпечні фактори на робочому місці: Електроудар в разі пошкодження ізоляції дроту; Контакт з колючими рослинами; Зараження інфекцією (грип, туберкульоз, вітряна віспа, скарлатина, свинка, дифтерія, поліомієліт.).

Фактори, що сприяють виникненню професійних захворювань: Підвищений рівень шуму на робочому місці (холодильник, электрочайник, музичний програвач); Концентрація шкідливих речовин в повітрі (битовий пил); Антропотоксини; Нервово-психічні навантаження (розумова перевтома); Необхідність великої концентрації уваги.

Рівні небезпечних і шкідливих виробничих факторів не повинні перевищувати граничнодопустимих значень, встановлених у санітарних правилах і нормативно-технічній документації.

3.2.Засоби і заходи захисту від небезпечних шкідливих факторів.

Для того, щоб запобігти впливу або зменшити його дію на робітника,

необхідно вжити таких заходів:

Заходи від нещасних випадків і травм:

• Дотримання правил експлуатації оргтехніки;

• Колючі рослини ставити на таке місце, де через них не можна поранитися.

Засоби захисту від інфекційних хвороб. Необхідно ретельно стежити за чистотою в приміщеннях, де перебувають діти, контролювати температуру, як можна частіше провітрюючи приміщення. Найоптимальнішою температурою для дітей є 18-20 ° C, а духота і сухе повітря лише сприяють розмноженню вірусів.

Для профілактики захворювань шлунково-кишкового тракту не рекомендується використовувати сиру воду з під крану, краще подбати про наявність у будинку кип’яченої або покупної води, яка буде зберігатися в надійно закритому посуді. Овочі та фрукти перед вживанням необхідно ретельно мити, а краще навіть облити окропом.

Заходи від професійних захворювань:

• Провітрювання приміщення;

• Вологе прибирання.

В переліку небезпечних факторів слід особливу увагу звернути на

антропотоксини. Соціальна організація – це місце, в якому дуже частим явищем є накопичення людей. За повний робочий день коридори приміщень наповнюються великою кількістю продуктів дихання (вуглекислий газ та інші кислоти). Це в свою чергу викликає небезпеку захворювання серед працівників.

Щоб вберегтися від цього, необхідно:

• Провітрювання приміщення;

• Вологе прибирання.

Крім того слід зауважити, що одним із найбільш небезпечних факторів, що можуть викликати професійне захворювання є психічне вигорання. Згідно сучасних даних, під терміном «психічне вигорання» розуміється стан фізичного, емоційного та розумового виснаження, що виявляється в професіях соціальної сфери. В.В. Бойко розглядає «вигорання» як вироблений особистістю механізм психологічного захисту в формі повного чи часткового виключення емоцій у відповідь на вибрані психотравмуючі впливи, набутий стереотип емоційної, частіше за все професійної поведінки. Вигорання почасти функціональний стереотип, оскільки дозволяє людині дозувати та економно витрачати енергетичні ресурси. В той самий час можуть виникати його дисфункціональні наслідки, коли «вигорання» негативно позначається на виконанні професійної діяльності.

В.В. Бойко описує різні симптоми «вигорання»: емоційний дефіцит, деперсоналізація або особистісна відстороненість, психосоматичні та психовегетативні порушення.[ 30]

С. Маслач та інші вважають, що цей синдром включає в себе три основні складові: емоційне виснаження, деперсоналізація (цинізм) та редукцію професійних досягнень.

Під емоційним виснаженням розуміють відчуття емоційного спустошення та втоми, що викликане власною роботою.

Деперсоналізація допускає цинічне ставлення до праці та об’єктів своєї праці. Зокрема, в соціальній сфері деперсоналізація допускає бездушне, негуманне ставлення до клієнтів, що приходять для лікування, консультації, отримання освіти та інших соціальних послуг. Клієнти сприймаються не як живі люди, а всі їх проблеми та нещастя, з якими вони приходять до професіонала, з його точки зору, є благо для них.

Редукція професійних досягнень – виникнення в робітників відчуття некомпетентності в своїй професійній сфері, усвідомлення неуспіху в ній.

Тому необхідно виконувати певний перелік рекомендацій для того щоб попередити емоційне вигорання.

Перший крок до подолання вигорання – розібратися в собі: не тільки зрозуміти свої цілі та уявити образ майбутнього, а відповісти собі на питання, в чому сенс того, що ви зараз робите, для чого ви це робите.

Найбільш розповсюджений спосіб впоратися з ситуацією – спробувати піднятися над нею, змінити свою точку зору, подивитися на своє становище й роботу з більш глобальної точки зору.

Другий спосіб – відхід у сусідню, коли попередні знання, вміння, навички знаходять нове застосування. Людина робить так звану горизонтальну кар’єру.

Третій спосіб – не залишаючи виконання обов’язків, зробити їх інструментом для досягнення більш глобальних цілей.

Четвертий спосіб полягає в тому, що людина, залишаючись в тій самій ситуації, починає робити акценти не на тому, що вона вже добре знає, вміє та засвоїла, а на тому, що є для неї проблемою. Так набувається новий зміст у старій професії, а її перетворення в інструмент саморозвитку стає профілактикою вигорання.

Заходи захисту від Антропотоксиів

Антропотоксини отруйні продукти, що утворюються в процесі життєдіяльності людини (вуглекислий газ , ацетон , аміак , аміни , феноли та ін . ), які, виділяючись з організму , можуть у певній концентрації становити небезпеку для людей, що знаходяться в замкнутому просторі (відсіки підводних човнів , кабіни літальних апаратів і т.д.). Заходи захисту провітрювати приміщення.

Заходи захисту від електроудару. Електробезпека - система організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливої і небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електричного поля і статичної електрики.

Для захисту від дотику до частин, що знаходяться під напругою, використовується ізоляція. Електроізоляція - це шар діелектрика або конструкція, виконана з діелектрика, яким покрита поверхня, що проводить струм, або відділені одна від одної частини, що частково проводять струм. Ізоляція перешкоджає проходженню через неї струму завдяки великому опору. Один з найкращих захисних заходів - подвійна ізоляція. Вона служить для захисту від ураження струмом у випадку пошкодження робочої ізоляції. Стан ізоляції характеризується рівнем електроміцності, діелектричними втратами і електричним опором. Встановлено норми величин опору ізоляції різних установок, наприклад, опір ізоляції електродротів для освітлення повинен бути не менше 0,5 МОм. Опір електроізоляції ручних електричних машин повинен бути більше 2,5 МОм Перевірку ізоляції електроінструменту слід проводити мегаомметром не рідше 1 разу в квартал, електропроводки - не рідше 1 разу в 3 роки. Різноманітність впливу електричного струму на організм людині призводять до електротравм, котрі умовно поділяються на два види:

• місцеві електротравми, котрі означають місцеве ушкодженні організму;

• загальні електротравми (електричні удари), коли уражається (або виникає загроза ураження) весь організм внаслідок порушення нормальної діяльності життєво важливих органів та систем.

Вимоги безпеки праці перед початком роботи

Оглянути своє робоче місце з метою усунення виявлених небезпечних для життя та здоров’я факторів. У разі виявлення порушень або несправностей, вжити відповідних заходів щодо їх усунення та фіксування, а за потреби – повідомити директора закладу або особу, яка його замінює.

Вимоги безпеки під час роботи

Соціальний працівник в процесі роботи зобов’язаний:

- виконувати роботу згідно із своїми посадовими обов’язками;

- не залишати без нагляду своє робоче місце, коли обладнання підключене до електромережі (комп’ютер, електроприлади тощо);

- запобігати порушенням правил внутрішнього розпорядку, охорони праці, пожежної безпеки, техніки безпеки та безпеки життєдіяльності.

- повідомляти директора закладу про всі не стандартні випадки під час виховного процесу.

Соціальний працівник забезпечує:

- експлуатацію у справному і безпечному стані обладнання, розташованого в приміщенні;

- впровадження у навчально-виховний процес досягнень науки і техніки з метою підвищення безпеки праці, попередження профзахворювань, пожеж, вибухів.

Вимоги безпеки після закінчення роботи

Соціальний працівник після закінчення роботи повинен:

- провести огляд приміщення;

- забезпечити проведення санітарного прибирання та провітрювання приміщення та відсутності підключених приладів, горючих матеріалів тощо;

- перевірити наявності контрольних екземпляру ключів від приміщення у охоронника;

- закрити відкриті вікна та фрамуги в приміщенні;

- відключити загальну подачу електричної напруги до приміщення;

- включити автоматичну систему оповіщення про пожежу в приміщенні.

Соціальний працівник повідомляє директора закладу про всі недоліки виявлені при передачі приміщення під охорону.