
Физиология методички
.pdfC.Ентерогастрон
D.Ентерокіназа
E.Адреналін
7.Якими переважно механізмами можна по- яснити, що повне видалення ДПК супрово- джується тяжкими розладами, аж до загибелі організму?
A.Виключенням ентеринової гормональної системи
B.Порушенням утворення глікокаліксу
C.Атонією шлунка
D.Припиненням надходження ферментів
ДПК
E.Антиперистальтикою
8.Які з наведених ферментів підшлункової за- лози не беруть участі у гідролізі білків?
A.Карбоксипептидаза А
B.Трипсин
C.Хімотрипсин
D.Амілаза, ліпаза
E.Карбоксипептидаза В
9.Які з наведених нижче факторів виклика- ють стимуляцію панкреатичної секреції?
A.Подразнення блукаючого нерва
B.Їжа
C.Панкреозимін
D.Холецистокінін
E.Усі відповіді правильні
10.Які умови потрібні для активації трипси- ногену?
A.Наявність іонів Сa++
B.Лужне середовище
C.Усі відповіді правильні
D.Наявність ентерокінази
E.Усі відповіді неправильні
Відповіді
1.A, 2.B, 3.C, 4.E, 5.D, 6.B, 7.A, 8.D, 9.E, 10.C.
Ситуаційні завдання
1.Під час дослідження з діагностичною метою активності травних ферментів у пацієнта врахо- вували такі показники: умови харчування, час доби, коли робили аналіз, фізичну витривалість. Поясніть, які з цих показників мають значення для оцінки отриманих даних, а які ні?
2.Поясніть, у чому полягає особливість веге- тативної іннервації стравоходу, шлунка і кишеч- нику порівняно з іншими органами.
3.При обстеженні у людини виявлені нюхові галюцинації. Поясніть, з порушеннями функцій якої ділянки кори головного мозку можуть бути пов’язані такі зміни сприйняття.
4.Перетравлена в шлунку їжа надходить до ДПК через пілоричний сфінктер. Поясніть, що визначає відкриття і закриття пілоричного сфінк- тера.
5.За умов дослідження шлункового соку, взя- того натщесерце, виявлені крохмальні зерна, краплі жиру, велика кількість дріжджових грибків. Поясніть, про що це може свідчити.
6.У 40-річної людини, що страждає на захво- рювання шлунка, під час копрологічного дослі- дження виявлено таке: кількість калу більша за норму, колір світло-коричневий, реакція лужна. Під мікроскопом помітна значна кількість слабо перетравлених м’язових волокон, окремі сполучно- тканинні волокна, невелика кількість крохмаль- них зерен. Поясніть, за якої кислотності шлунка може спостерігатися подібна картина.
7.Поясніть, яка з названих нижче речовин за умов уведення в кров спричинює рясну секрецію шлункового соку: ентерогастрин, адреналін, ат- ропін, гістамін. Поясніть механізм її дії.
8.У собаки сформований маленький шлуно- чок за Павловим. Поясніть, які фази шлункової секреції ви можете дослідити у цього собаки.
9.Поясніть, чи правильно розставлені зна- чення МП на апікальному і базальних кінцях секреторної клітини за різних умов. У стані спо- кою: на апікальному кінці секреторної клітини — 31 мВ, на базальному — 33 мВ. У стані збуджен- ня: на апікальному кінці секреторної клітини — 56 мВ, на базальному — 56 мВ.
10.Собаці з ізольованим маленьким шлуноч- ком дали їжу. Секреція у шлуночку почалася за 40 хв. Поясніть, яка хірургічна методика вико- ристана для формування маленького шлуночка. Який механізм збудження шлункових залоз у даному досліді?
11.За умов дослідження загальної кислотності шлункового соку в різних пробах виявлені такі його показники: 30; 50; 6; 15 одиниць. Якому віку дітей вони можуть відповідати за нормаль- них умов?
12.При дослідженні шлункового соку глобу- ліни жіночого молока, що були додані до нього, не розщепилися. Поясніть, якому віку дитини відповідає даний шлунковий сік, з чим пов’яза- не це явище, яке воно має значення для організ- му дитини.
13.У міру росту дитини місткість її шлунка збільшилася в 10 разів порівняно з об’ємом шлун- ка новонародженого. Поясніть, в якому віці це відбувається. Скільки мілілітрів рідини може вміщати шлунок цієї дитини?
14.При дослідженні шлункового соку його розділили на дві пробірки і додали молоко. У першій пробірці розщепилося 25 % жирів молока,
вдругій — значно менше. Поясніть, в якій з про- бірок міститься шлунковий сік немовляти. Який фермент здійснює даний гідроліз і чим він акти- вується?
15.Під час обстеження виявлено такі показ- ники вільної HCl шлункового соку: 16–20 од., 6– 10 од., 0,8–5 од. Поясніть, якому віку відповіда- ють указані показники.
16.Під час обстеження у пацієнта у шлунко- вому соку виявлена достатня кількість ферментів, проте перетравлювання їжі не відбувається. По- ясніть, в яких випадках можливе дане явище.
219
17. У собаки в досліді з мінімальним годуван- |
6. За умов різкого зниження кислотності і по- |
|
ням певним об’ємом їжі досліджують кількість ви- |
рушення перетравлювання їжі в шлунку. |
|
діленого соку. Поясніть, як зміниться секреція |
7. Гістамін. Завдяки активації H-рецепторів. |
|
шлункового соку після видалення пілоричного |
8. Усі три фази. |
|
відділу шлунка. |
9. У стані спокою ацинус не збуджений, |
|
18. Поясніть, з якою метою деяким хворим із |
відповідно спостерігається різниця потенціалів на |
|
виразковою хворобою шлунка роблять селектив- |
апікальному і базальних кінцях клітини. У стані |
|
ну ваготомію. |
збудження величина потенціалів показана не- |
|
19. У пілоричній частині шлунка соляна кис- |
вірно. За умов збудження апікальний кінець |
|
лота не виділяється, оскільки тут відсутні об- |
гіперполяризується менше, ніж базальний. Різни- |
|
кладкові клітини. Поясніть, у чому фізіологічний |
ця потенціалів між базальним і апікальним кінця- |
|
сенс цієї особливості. |
ми клітини сприяє руху гранул секрету до апі- |
|
20. Існують різні методи дослідження функції |
кального кінця. |
|
шлунка. Поясніть, який з сучасних методів до- |
10. У собаки зроблений маленький шлуночок |
|
слідження найповніше дозволяє визначити секре- |
за Гейденгайном. Залози цього шлуночка збу- |
|
торну і моторну функції шлунка. |
джуються за рахунок гуморальних факторів, ос- |
|
21. У вмісті шлунка людини і тварин присутні |
кільки він денервований. |
|
різні ферменти. Але у жуйних тварин, наприклад |
11. З віком загальна кислотність шлункового |
|
у корови, у рубці (частина шлунка) ферментів |
соку зростає від 4–10 одиниць у новонароджено- |
|
немає. Поясніть фізіологічний сенс даного явища. |
го до 40–60 у підлітків 7–12 років. |
|
22. Поясніть, в якому стані знаходиться піло- |
12. Пепсин шлункового соку новонароджених |
|
ричний сфінктер, якщо у ДПК підвищився тиск. |
дітей не діє на глобуліни. Тому вони в суцільно- |
|
23. Під час експериментального дослідження |
му вигляді можуть всмоктуватися з молока ма- |
|
собаці зробили операцію, після якої він став |
тері, забезпечуючи імунітет дитини грудного віку |
|
відмовлятися від м’ясної їжі. Поясніть, у чому по- |
до різних інфекцій. |
|
лягала операція. |
13. У дитини віком 1 рік місткість шлунка |
|
24. Поясніть, чи можлива наявність соляної |
збільшується в 10 разів порівняно з новонаро- |
|
кислоти (HCl) у слині тварини. |
дженим. Шлунок новонародженого вміщує 30– |
|
25. У слині жаб міститься амілаза. Але жаба |
35 мл, шлунок дитини віком 1 рік — 250–300 мл. |
|
є хижаком, в її їжі відсутній крохмаль. Поясніть, |
14. У першій пробірці — шлунковий сік немов- |
|
навіщо ж тоді їй потрібен цей фермент. |
ляти, що містить фермент ліпокіназу, яка активує |
|
|
ліпазу грудного молока. У дітей старшого віку і |
|
Відповіді до ситуаційних завдань |
дорослих ліпокінази у шлунковому соку немає, |
|
і жири в шлунку розщеплюються мало. |
||
|
||
1. Активність ферментів може виявитися зміне- |
15. З віком вільна кислотність шлункового |
|
ною у зв’язку із захворюванням або залежно від |
соку зростає. Отже, 0,8–5 од. у новонароджено- |
|
певних фізіологічних факторів. Так, на ній мо- |
го, 6–10 од. — у 1–4 роки, 16–20 од. — у 7– |
|
жуть позначитися особливості харчування або |
12 років. |
|
особливості добових ритмів. Відомості ж про |
16. Для нормальної активності ферментів не- |
|
фізичну витривалість можуть бути корисними |
обхідні оптимальна температура, рН, доступ- |
|
для оцінки стану міокарда, а в даному випадку |
ність субстрату. Вочевидь, у даному випадку |
|
не мають значення. |
якийсь з цих факторів відсутній. У шлунку най- |
|
2. У стінках перерахованих органів закладені |
частіше дана ситуація може бути пов’язана зі |
|
нервові сплетення, які утворюють метасимпатич- |
зниженням концентрації соляної кислоти. |
|
ну систему. Вона має високу автономію та забез- |
17. Секреція за умов мінімального годування |
|
печує додаткову регуляцію діяльності травного |
відбувається за рахунок мозкової фази. За цих |
|
тракту. |
умов, зокрема, у пілоричній частині шлунка ви- |
|
3. Спостережувані галюцинації можуть бути |
діляється гастрин, який стимулює шлункову сек- |
|
пов’язані з порушенням функції нейронів грушо- |
рецію, тому після резекції пілоруса секреція за |
|
подібної звивини, в якій знаходиться кірковий |
умов мінімального годування зменшиться. |
|
центр нюхового аналізатора. |
18. Перерізання блукаючого нерва зменшує |
|
4. Відкриття і закриття пілоричного сфінктера |
секрецію соляної кислоти і ферментів шлунково- |
|
визначається процесом травлення у шлунку. |
го соку, що запобігає дії соляної кислоти на вкри- |
|
Відкриття сфінктера відбувається під дією пере- |
ту виразками ділянку шлунка і прогресуванню |
|
травленого у шлунку харчового субстрату, який |
процесу. |
|
впливає на механо- і хеморецептори пілоричної |
19. Основні процеси, що відбуваються в піло- |
|
частини шлунка. За умов достатнього надхо- |
ричній частині: виділення гастрину і перехід |
|
дження харчового субстрату в ДПК відбуваєть- |
хімусу у ДПК. На обидва ці процеси впливає со- |
|
ся закиснення її вмісту у відповідь на закриття |
ляна кислота, яка надходить разом із харчови- |
|
сфінктера. |
ми масами. |
|
5. Про застій їжі у шлунку (стеноз воротаря, |
20. Гастроскопія. За допомогою зонда з воло- |
|
ослаблення моторики), який супроводжується |
конною оптикою можна візуально спостерігати |
|
зниженням секреторної активності шлункових |
всі відділи шлунка, їх скоротливу активність, ви- |
|
залоз. |
явити захворювання, визначити рН шлунково- |
220
го соку. За необхідності взяти для дослідження |
кової фільтрації, процесів секреції та реабсорбції |
||||
шлунковий сік і мікропробу тканини, записати і |
речовин у нефронах, величин ниркового крово- |
||||
проглянути на моніторі побачену картину ста- |
току і плазмотоку, динаміки добового діурезу та |
||||
ну шлунка. |
щільності сечі. |
||||
21. Жуйні тварини є травоїдними. Разом із |
|
|
|||
травою до шлунка жуйних надходить величез- |
|
|
|||
на кількість бактерій і найпростіших. Їх загаль- |
|
|
|||
на маса в організмі може доходити до сьомої ча- |
13.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА |
||||
стини від маси всього тіла. Для їх кращого роз- |
|||||
І ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ ВИДІЛЕННЯ. |
|||||
множення у ході еволюції у рубці шлунка утво- |
|||||
РОЛЬ НИРОК У ПРОЦЕСАХ |
|||||
рилося сприятливе середовище — оптимальна ве- |
|||||
личина рН і відсутність ферментів. У результаті |
ВИДІЛЕННЯ. МЕХАНІЗМ |
||||
мікроби інтенсивно розмножуються, а потім пере- |
СЕЧОУТВОРЕННЯ |
||||
травлюються у подальших відділах ШКТ. |
|
|
|||
22. При підвищенні тиску у ДПК пілоричний |
Мотиваційна характеристика теми. Знання |
||||
сфінктер закривається за рахунок рефлексу, що |
|||||
механізмів сечоутворення необхідне для розумін- |
|||||
виникає з механорецепторів кишки. |
ня функціонування системи виділення за умов |
||||
23. Речовини, які всмоктуються у кишечнику |
|||||
після перетравлювання м’ясної їжі, у нормі всмок- |
різних функціональних станів, що забезпечує |
||||
туються у ворітну вену і проходять через печін- |
нормальний рівень метаболічних процесів у |
||||
ку, де відбувається дезінтоксикація шкідливих |
органах і тканинах. |
||||
продуктів. Якщо зробити операцію Екка — спо- |
Мета заняття. Знати: |
||||
лучення ворітної вени з порожнистою в обхід пе- |
1. |
Механізми сечоутворення. |
|||
чінки, то тварина почне погано переносити м’яс- |
2. |
Фізіологічні основи клінічних способів до- |
|||
ну їжу і відмовлятиметься від неї. |
слідження функціонального стану органів сечо- |
||||
24. Настільки сильний фактор, як соляна кис- |
видільної системи. |
||||
лота, потрібний для дії на грубі структури їжі. |
Питання до усного і тестового контролю: |
||||
Деякі хижаки, аби дістатися до здобичі, розташо- |
1. |
Система виділення, її функції. Особливості |
|||
ваній у мушлі, розчиняють її слиною, що містить |
ниркового кровотоку. |
||||
соляну кислоту. |
2. |
Органи виділення — нирки, легені, шкіра, |
|||
25. Аналогом крохмалю рослин у тварин є |
ШКТ. |
||||
глікоген. Він міститься у тілах жертв жаб і гідро- |
3. |
Будова і функції структурно-функціональ- |
|||
лізується амілазою слини. |
ної одиниці нирок — нефрону. |
||||
|
|
|
4. |
Механізми і швидкість фільтрації у клубоч- |
|
|
|
|
ках, кількість і склад первинної сечі. |
||
|
|
|
5. |
Механізми реабсорбції у канальцях. |
|
|
|
|
6. |
Поворотно-протиточно-множинна система |
|
Глава 13. СИСТЕМА |
та її фізіологічна роль. |
||||
ВИДІЛЕННЯ |
|
|
7. |
Секреторні процеси у проксимальних, дис- |
|
|
|
тальних канальцях і збиральних трубочках. |
|||
|
|||||
|
|
|
8. |
Кількість і склад кінцевої сечі. |
|
|
|
|
9. |
Фізіологічні основи дослідження функцій |
|
Конкретні цілі: |
нирок — кліренсу, швидкості фільтрації, реаб- |
||||
сорбції, секреції, величини ниркового плазмотоку |
|||||
1. Пояснювати поняття системи виділення і |
|||||
механізми регуляції гомеостазу з її участю на ос- |
і кровотоку. |
||||
нові аналізу констант — ОЦК, концентрації |
Питання до письмової відповіді: |
||||
іонів, осмотичного тиску, кислотно-лужного ста- |
1. |
Намалюйте схему нефрону і позначте його |
|||
ну. |
структурні елементи. |
||||
2. Робити висновки про стан процесів, які ле- |
2. |
Опишіть кількість і склад первинної та кін- |
|||
жать в основі утворення сечі у нирках, на основі |
цевої сечі. |
||||
аналізу кліренсу — швидкості фільтрації в клу- |
3. Перелічіть основні процеси сечоутворення. |
||||
бочках, секреції та реабсорбції речовин і води у |
4. |
Намалюйте схему поворотно-протиточно- |
|||
різних відділах нефрону. |
множинної системи. |
||||
3. Аналізувати стан системи виділення у лю- |
5. |
Перерахуйте методи оцінки функції нирок. |
|||
дини на підставі кількісного й якісного складу |
6. |
Напишіть нормальні показники проб Зим- |
|||
сечі, її відносної щільності у динаміці залежно від |
ницького, Нечипоренка, Каковського — Аддіса |
||||
харчового і питного режимів. |
і Амбурже. |
||||
4. Аналізувати регульовані показники гомео- |
Програма практичної роботи на занятті: роз- |
||||
стазу і робити висновки про механізми регуляції |
рахувати швидкість фільтрації у клубочках, ве- |
||||
їх за участі нирок. |
личину реабсорбції води у нефроні та оцінити ре- |
||||
5. Аналізувати вікові особливості функцій |
зультати проб за Зимницьким, Нечипоренком, |
||||
системи виділення і механізми їх регуляції. |
Каковським — Аддісом і Амбурже, використову- |
||||
6. Пояснювати фізіологічні основи досліджен- |
ючи матеріали навчального відеофільму. Зроби- |
||||
ня видільної функції нирок — швидкості клубоч- |
ти висновок. |
221
Тестові завдання до самоконтролю |
кінцевої сечі утворилося 1 л. Визначити, в якому |
|
рівня знань |
з відділів нефрону реабсорбується 2/3 води за ос- |
|
1. Гідростатичний тиск крові у капілярах клу- |
мотичним градієнтом: |
|
бочка 55 мм рт. ст., онкотичний тиск плазми — |
A. Збиральних трубочках |
|
B. Низхідному відділі петлі Генле |
||
30 мм рт. ст., концентрація глюкози у плазмі — |
||
C. Висхідному відділі петлі Генле |
||
15 ммоль/л, денний діурез — 2,5 л. Збільшення |
||
D. Проксимальних канальцях |
||
діурезу є наслідком зменшення: |
||
E. Дистальних канальцях |
||
A. Швидкості клубочкової фільтрації |
||
|
||
B. Ізоосмотичної реабсорбції води |
8. Пацієнтові призначено антибіотик пені- |
|
C. Онкотичного тиску плазми |
||
цилін. В якому з відділів відбуваються його сек- |
||
D. Канальцевої секреції |
||
реція і виділення з організму? |
||
E. Ефективного фільтраційного тиску |
||
A. Проксимальних канальцях |
||
|
||
2. Кліренс інуліну дорівнює 110 мл/хв. У жінки |
B. Низхідному відділі петлі Генле |
|
C. Висхідному відділі петлі Генле |
||
з поверхнею тіла 1,73 м2 це свідчить про нормаль- |
||
D. Дистальних канальцях |
||
ну швидкість: |
||
E. Збиральних трубочках |
||
A. Клубочкової фільтрації |
||
|
||
B. Канальцевої секреції |
9. В експерименті заблокували процеси енерго- |
|
C. Канальцевої реабсорбції |
||
творення в епітелії канальців нефрону, внаслідок |
||
D. Ниркового кровообігу |
||
чого діурез збільшився у 4 рази. Причиною |
||
E. Ниркового плазмообігу |
||
збільшення діурезу є первинне зменшення реаб- |
||
|
||
3. рН артеріальної крові 7,4; первинної сечі — |
сорбції: |
|
7,4; кінцевої сечі — 5,8. Зменшення рН кінцевої |
A. Калію |
|
B. Натрію |
||
сечі — причина секреції у канальцях нефрону од- |
||
C. Кальцію |
||
нієї з перерахованих речовин: |
||
D. Глюкози |
||
A. Калію |
||
E. Фосфатів |
||
B. Йоду |
||
|
||
C. Сечовини |
10. Під час дослідження виділення нирками |
|
D. Водню |
||
низькомолекулярної речовини виявили, що її |
||
E. Креатину |
||
кліренс більший, ніж кліренс інуліну. Які проце- |
||
|
||
4. В експерименті виявили, що тиск крові у |
си у нефроні зумовлюють виділення цієї речови- |
|
ни? |
||
капілярах клубочка 47 мм рт. ст., тиск сечі у кап- |
A. Клубочкова фільтрація |
|
сулі нефрону — 10 мм рт. ст., онкотичний тиск |
||
B. Секреція у канальцях |
||
первинної сечі — 0 мм рт. ст. Визначіть, за якої |
||
C. Секреція у збиральних трубочках |
||
величини онкотичного тиску плазми зупинить- |
||
D. Секреція у петлі Генле |
||
ся клубочкова фільтрація? |
||
E. Клубочкова фільтрація та секреція ка- |
||
A. 57 мм рт. ст. |
||
нальців |
||
B. 47 мм рт. ст. |
||
|
||
C. 37 мм рт. ст. |
Відповіді |
|
D. 27 мм рт. ст. |
||
|
||
E. 10 мм рт. ст. |
1.В, 2.А, 3.D, 4.С, 5.В, 6.А, 7.D, 8.А, 9.В, 10.Е. |
|
5. Кліренс інуліну на площу стандартної по- |
|
|
верхні у людини 125 мл/хв. Концентрація глюко- |
Тестові завдання до самоконтролю |
|
зи у крові 4,5 ммоль/л, глюкозурія, діурез збіль- |
||
рівня знань за програмою «Крок-1» |
||
шений. Причиною змін є порушення функцій: |
||
|
||
A. Клубочків |
1. Кліренс інуліну є показником: |
|
B. Проксимальних канальців |
||
A. Канальцевої секреції |
||
C. Низхідного відділу петлі Генле |
||
B. Канальцевої реабсорбції |
||
D. Висхідного відділу петлі Генле |
||
C. Клубочкової фільтрації |
||
E. Дистальних канальців |
||
D. Усіх указаних функцій нефрону |
||
|
||
6. Реабсорбція глюкози здійснюється шляхом |
E. Ниркового плазмотоку |
|
вторинного активного транспорту в одному з |
2. Чому дорівнює об’єм клубочкової фільт- |
|
таких відділів нефрону: |
||
A. Проксимальних канальців |
рації, якщо концентрація інуліну в сечі 2 мг%, |
|
B. Низхідного відділу петлі Генле |
концентрація інуліну в плазмі — 0,02 мг%, хви- |
|
C. Висхідного відділу петлі Генле |
линний діурез — 1,0 мл? |
|
D. Дистальних канальців |
A. 260 мл/хв |
|
E. Збиральних трубочках |
B. 0,04 мл/хв |
|
|
C. 400 мл/хв |
|
7. У капсулу Шумлянського — Боумена |
D. 100 мл/хв |
|
профільтрувалося за 1 хв 125 мл плазми крові, |
E. 300 мл/хв |
222
3. Кліренс парааміногіпурової кислоти є по- |
C. Нормотонічна |
казником: |
D. Ізоосмолярна |
A. Клубочкової фільтрації |
E. Ізоосмолярна і гіпотонічна |
B. Канальцевої реабсорбції |
|
C. Усіх функцій нефрону |
|
D. Ниркового плазмотоку |
Відповіді |
E. Канальцевої секреції |
1.С, 2.D, 3.D, 4.C, 5.B, 6.E, 7.B, 8.D, 9.C, 10.A. |
|
|
4. Яка величина ниркового кровотоку, якщо |
|
нирковий плазмотік, визначений за кліренсом |
Ситуаційні завдання |
парааміногіпурової кислоти, дорівнює 650 мл/хв, |
|
а показник гематокриту — 50 %? |
1. Виносна артеріола у нирках, яка отримує |
A. 2600 мл/хв |
|
B. 325 мл/хв |
кров з капілярів клубочка, має менший діаметр, |
C. 1300 мл/хв |
ніж приносна артеріола, що доставляє кров у |
D. 32 500 мл/хв |
клубочок. Поясніть, у чому полягає фізіологічний |
E. 3000 мл/хв |
сенс цієї анатомічної відмінності. Що сталося б, |
|
якщо співвідношення діаметрів даних судин |
5. Яка кількість первинної сечі реабсорбуєть- |
змінилося на протилежне? |
ся у канальцях нирок за 1 хв, якщо кліренс інулі- |
2. У процесі обстеження виявлено, що у плазмі |
ну дорівнює 130 мл/хв, а хвилинний діурез ста- |
крові знаходяться: речовина А, яка у нирках |
новить 2 мл? |
здатна лише до процесів фільтрації; речовина В, |
A. 260 мл/хв |
яка у нирках фільтрується і потім реабсорбуєть- |
B. 128 мл/хв |
ся; речовина С, яка в нирках фільтрується і сек- |
C. 132 мл/хв |
ретується. Поясніть: |
D. 520 мл/хв |
1) У якої з вказаних речовин нирковий кліренс |
E. 256 мл/хв |
імовірно найменший, а в якої найбільший? |
|
2) Яка з речовин швидше виводитиметься з |
6. Поворотно-протиточно-множинна система |
плазми крові? |
нирок забезпечує: |
3. Поясніть, якщо концентрація фармакологіч- |
A. Розведення сечі та підвищення виведення |
ного препарату, наприклад антибіотика, повин- |
води з організму |
на підтримуватися у плазмі крові на постійному |
B. Процес кровотворення |
рівні, який нирковий кліренс — високий або |
C. Клубочкову фільтрацію |
низький — повинен бути у даного препарату? |
D. Процес згортання крові |
4. Під час обстеження виявлено, що речовина |
E. Концентрацію сечі та збереження води в |
А має нирковий кліренс 56 %, речовина В — |
організмі |
99 %. Поясніть: |
|
1) Яку з даних речовин можна застосувати |
7. Гідростатичний тиск крові у капілярах клу- |
для оцінки величини ниркового кровотоку? |
бочка найближчий до значення: |
2) Який ще показник необхідно знати для роз- |
A. 10 мм рт. ст. |
рахунку ниркового кровотоку? |
B. 70 мм рт. ст. |
3) Яка об’ємна швидкість кровотоку через |
C. 35 мм рт. ст. |
нирки? |
D. 120 мм рт. ст. |
5. Поясніть, як встановити, чи можна викори- |
E. 200 мм рт. ст. |
стовувати нову синтезовану речовину для ви- |
|
значення коефіцієнта очищення у нирках. |
8. Ультрафільтрат клубочка має склад, най- |
6. Під час аналізу рідини, отриманої за допо- |
ближчий до складу: |
могою мікропункції з порожнини капсули Шум- |
A. Кінцевої сечі |
лянського, в ній виявлений білок. Поясніть, чи |
B. Суцільної артеріальної крові |
можливе таке явище у нормі. |
C. Суцільної венозної крові |
7. Розрахуйте, чому дорівнює фільтраційний |
D. Плазми крові |
тиск у клубочку, якщо тканинний тиск стано- |
E. Плазми крові та кінцевої сечі |
вить 36 мм рт. ст., а кількість білка у крові відпо- |
|
відає нормі. |
9. Яка сеча утворюється за умов антидіурезу? |
8. У процесі експерименту у тварини викона- |
A. Гіпотонічна |
на декапсуляція нирки. Поясніть, як це вплине |
B. Нормотонічна |
на процес сечоутворення. |
C. Гіпертонічна |
9. Під час дослідження виявлено, що вміст |
D. Ізоосмолярна |
білка у крові знизився до 5 %. Поясніть, яких змін |
E. Ізоосмолярна і нормотонічна |
у сечоутворенні можна чекати за цих умов. |
|
10. Відомо, що у висхідному коліні петлі Ген- |
10. Яка сеча утворюється за умов водного діу- |
ле відбувається зворотне всмоктування (води, |
резу? |
натрію), а в низхідному — зворотне всмоктуван- |
A. Гіпотонічна |
ня (води, натрію). Викресліть непотрібні слова |
B. Гіпертонічна |
серед позначених курсивом. |
223
11.Поясніть, які з наведених нижче речовин потрапляють у сечу в результаті фільтрації, а які
—в результаті канальцевої секреції: сечовина, пеніцилін, сечова кислота, уробілін, бікарбона- ти, фосфати, глюкоза, аміак, гіпурова кислота, інулін, іони натрію, іони калію, іони кальцію, креатинін, альбумін.
12.Дитині 10 днів. Майже кожної години їй доводиться міняти пелюшки. Поясніть, чи нор- мально це.
13.Під час обстеження виявлено, що добова кількість сечі в однієї дитини 0,75 л, в другої — 0,33 л, у третьої — 1,5 л, у четвертої — 1 л. По- ясніть, якому віку в нормі відповідають такі по- казники.
14.Під час обстеження отримані такі аналізи
сечі:
А) Добовий діурез 4000 мл, питома вага сечі 0,9, реакція слабокисла, вміст сечовини 0,4 г, органічних речовин 2,0 г.
В) Добовий діурез 2000 мл, питома вага сечі 1,001, реакція слабокисла, вміст сечовини 2,0 г, органічних речовин 10,0 г.
С) Добовий діурез 1500 мл, питома вага сечі 1,012, реакція лужна, вміст сечовини 30,0 г, органічних речовин 35,0 г.
D) Добовий діурез 500 мл, питома вага сечі 1,050, реакція кисла, вміст сечовини 30,0 г, органічних речовин 5,0 г.
Поясніть, показники якого з вказаних ана- лізів сечі відповідають нормі.
15.За перші 4 год після надходження людини до клініки у неї виділилося 50 мл сечі, за наступні 4 год — 80 мл, надалі у наступні чотиригодинні проміжки —100, 160 і 100 мл відповідно. В який час доби надійшла людина до клініки?
Відповіді до ситуаційних завдань
1.У ниркових клубочках перебігає перша ста- дія утворення сечі — фільтрація. Важливу роль за цих умов відіграє величина кров’яного тиску. Вужча виносна судина створює додатковий опір
ітому в капілярах клубочка тиск підвищується, що сприяє фільтрації. За умов зворотного спів- відношення діаметрів судин тиск підвищувався би перед приносною судиною і після її подолан- ня кров приходила б у клубочок зі зниженим тис- ком. Утворення сечі різко знизилося б. Тому скле- ротичне переродження приносних судин вельми небезпечне для нирок.
2.Нирковий кліренс — це гіпотетичний об’єм плазми, з якого нирка за одиницю часу повністю видаляє яку-небудь речовину. Кліренс тим ви- щий, чим більше речовини, що міститься у крові, переходить у сечу.
1) Найбільше кров очищуватиметься від речо- вини, яка фільтрується, не реабсорбується і сек- ретується (речовина С), найменше — від тієї, що фільтрується і реабсорбується (речовина В).
2) Найшвидше плазма крові очищується від речовини, що має високий нирковий кліренс (у даному випадку — речовина С).
3.У даного препарату має бути низький нир- ковий кліренс.
4. 1) Кліренс, який дорівнює 99 %, свідчить про те, що плазма крові практично повністю очищується від речовини, проходячи через нир- ки, тобто кліренс дорівнює величині плазмото- ку. Такою речовиною є парааміногіпурова кис- лота, яка вільно фільтрується, секретується за допомогою переносника органічних кислот у проксимальних канальцях, але не реабсорбуєть- ся.
2)Для розрахунку ниркового кровотоку не- обхідно знати ще і величину гематокриту.
3)Крізь нирки проходить близько 20 %
об’ємного кровотоку, тобто близько 1 л/хв.
5. Головна вимога — речовина має бути без- пороговою, тобто не піддаватися у процесі утво- рення сечі ні реабсорбції, ні секреції. Аби встано- вити це, потрібно порівняти ефекти, отримані за умов введення одній і тій самій тварині в ідентич- них умовах даної речовини і відомої безпорого- вої речовини (наприклад інуліну). Якщо будуть отримані ідентичні результати, то речовина є без- пороговою і може бути використана. Якщо коефіцієнт очищення більший, ніж в інуліну, це означає, що речовина додатково до фільтрації секретується в порожнину канальців. А якщо кое- фіцієнт менший, ніж в інуліну, це означає, що частина речовини реабсорбується з канальців. У обох цих випадках речовина не підходить для використання з метою визначення коефіцієнта очищення.
6. Можливе. Ендотелій клубочкових капілярів пропускає частки до 100 А° , отже, білки, молеку- лярна маса яких менше 70–80 тис. (альбумін), можуть проходити у первинну сечу. У канальцях вони піддаються зворотному всмоктуванню.
7.Фільтраційний тиск дорівнює гідростатич- ному тиску у капілярах клубочка (70 мм рт. ст.) мінус тканинний тиск (36 мм рт. ст.) і онкотич- ний тиск білків плазми (24 мм рт. ст.). У даному випадку фільтраційний тиск дорівнює 10 мм рт. ст.
8.За умов декапсуляції нирок падає тканин- ний тиск, отже, фільтраційний зростає, і фільтра- ція збільшується. На цьому базується викорис- тання операції декапсуляції нирки за умов пору- шень ниркової фільтрації.
9.За умов зменшення кількості білка у крові падає онкотичний тиск крові, зростає фільтра- ційний тиск, швидкість фільтрації води у нирках збільшується. Проте кількість сечі може і не зрос- тати, оскільки частина води з судин потрапляє
утканини поза нирками (набряки).
10.У висхідному коліні петлі Генле відбуваєть- ся зворотне всмоктування натрію, а в низхідно- му — води.
11.Фільтруються: інулін, бікарбонати, сечо-
вина, сечова кислота, уробілін, фосфати, глюко- за, аміак, іони калію і натрію, Ca2+ альбумін, креатинін. У результаті канальцевої секреції в сечу виділяться: сечовина, пеніцилін, аміак, гі- пурова кислота.
12. Нормально, оскільки у перші 2 тиж. після народження у дитини частота сечовипускань доходить до 20–25 разів на добу.
224
13. Добовий об’єм сечі у дитини віком 1 міс. |
розтягування його стінок зменшиться після вихо- |
|
близько 0,33 л, 1 рік — 0,75 л, 4–5 років — 1 л, |
ду першої ж порції сечі? Дійсно, негативний зво- |
|
10 років — 1,5 л. |
ротний зв’язок сприяє утриманню регульованої |
|
14. Аналіз С відповідає нормі. |
величини на певному рівні. У деяких випадках |
|
15. Людина надійшла до клініки вночі. |
цього достатньо. Наприклад, за умов підтриму- |
|
|
вання постійності АТ, температури тіла, осмо- |
|
|
тичного тиску крові і т. ін. Але в даному випад- |
|
13.2. РЕГУЛЯЦІЯ ФУНКЦІЙ НИРОК |
ку, якби в процесі регуляції роботи сечового міху- |
|
ра брав участь лише негативний зворотний зв’я- |
||
|
||
Мотиваційна характеристика теми. Знання |
зок, це призвело би до того, що міхур був весь |
|
час наповнений певною кількістю сечі. За умов |
||
механізмів регуляції функцій нирок необхідне для |
збільшення цієї кількості надлишок викидався би |
|
розуміння процесів функціонування системи ви- |
за рахунок скорочення м’язів міхура, але воно |
|
ділення за різних функціональних станів, що за- |
відразу б припинялося, як тільки розтягування |
|
безпечує нормальний рівень метаболічних про- |
стінок зменшиться до заданого рівня. Таким чи- |
|
цесів у органах і тканинах. |
ном, негативний зворотний зв’язок запобігає |
|
Мета заняття. Знати: |
||
перерозтягненню міхура, але не може забезпечи- |
1.Механізми регуляції функцій нирок. ти швидкий перехід до нового стану — повного
2.Роль факторів нервової та гуморальної ре- спорожнення. Коли сеча потрапляє до сечови-
гуляції у процесах функціонування нирок.
Питання до усного і тестового контролю:
1.Види регуляції функції нирок.
2.Фактори, що регулюють фільтрацію у клу- бочках та її швидкість.
3.Механізми регуляції ниркової реабсорбції.
4.Регуляція секреторних процесів у каналь- цях і збиральних трубочках.
5.Рефлекс сечовипускання і фактори його ре- гуляції.
6.Зміни сечоутворення і сечовиділення відпо- відно віку.
Питання до письмової відповіді:
1.Перерахуйте види регуляції функції нирок.
2.Вкажіть фактори, що змінюють швидкість фільтрації у ниркових клубочках.
3.Перерахуйте механізми, що посилюють і ос- лаблюють ниркову реабсорбцію.
4.Механізми, що збільшують і ослаблюють секрецію.
5.Намалюйте рефлекторну дугу сечовипус- кання.
Програма практичної роботи на занятті: по-
будова контуру регуляції процесу сечовипускан- ня. Складіть і занесіть до протоколу схему кон- туру регуляції сечовиділення. Зробіть висновки, враховуючи нижческазане.
За умов регуляції процесу сечовипускання не- гативні та позитивні зворотні зв’язки взаємоді- ють, що забезпечує ефективне здійснення даного регуляторного процесу. Під час нагромадження у міхурі певної кількості сечі він поступово роз- тягується. Міра цього розтягування сприймаєть- ся рецепторами (вимірювальний елемент), що знаходяться у стінках сечового міхура. Збуджен- ня від рецепторів передається у крижовий відділ спинного мозку, де знаходиться центр (елемент, що управляє) рефлексу сечовипускання, і, якщо не відбувається довільне (свідоме) гальмування рефлексу (яке теж має свої межі), то сфінктер роз- слаблюється і починається скорочення гладких м’язів міхура. У цьому виявляється дія негатив- ного зворотного зв’язку — він не дозволяє міху- ру розтягуватися понад певний рівень. Чому ж спорожнення міхура не припиняється, як тільки
пускального каналу, він розтягується, подраз- нюються закладені у його стінках рецептори. Ви- никаючі імпульси стимулюють центр сечовипус- кання, який змушує м’язи сечового міхура про- довжувати скорочуватися. Таким чином, прохо- дження сечі сечовипускальним каналом приво- дить до скорочення м’язів міхура, а це, у свою чергу, сприяє подальшому викиду сечі до кана- лу і продовженню розтягування його стінок. Скорочення м’язів сечового міхура приводить до проходження сечі сечовипускальним каналом і розтягування його стінок, що стимулює подаль- ше скорочення м’язів міхура. Це прояв позитив- ного зворотного зв’язку.
Тестові завдання до самоконтролю рівня знань
1.Концентрацією яких іонів переважно зу- мовлений осмотичний тиск плазми?
A. Іонами Са++ B. Іонами К+
C. Іонами Na+ D. Іонами Cl-
E. Фосфат-іонами
2.Де синтезується альдостерон?
A.Мозковою речовиною надниркових залоз
B.Корою надниркових залоз
C.Задньою часткою гіпофіза
D.Передньою часткою гіпофіза
E.Мозковою речовиною нирок
3.Виділення реніну в клітинах юкстагломеру- лярного апарату збільшується за умов:
A. Зменшення ниркового кровотоку і знижен- ня рівня натрію у плазмі
B. Звуження виносної судини клубочка C. Підвищення рівня натрію у плазмі D. Збільшення ОЦК
E. Збільшення ниркового кровотоку і підви- щення рівня натрію у плазмі
4.Передсердний натрійуретичний гормон: A. Виділяється у правому передсерді
B. Розширює ниркові артерії
225
C.Зменшує реабсорбцію натрію у нирках
D.Зменшує виділення альдостерону
E.Усі відповіді вірні
5.За наявності антидіуретичного гормону (АДГ) найбільша фракція первинної сечі реабсор- бується у:
A. Проксимальному звивистому канальці B. Петлі Генле
C. Дистальному звивистому канальці D. Збиральній трубочці кіркового шару E. Збиральній трубочці мозкового шару
6.Яка з перерахованих структур є місцем дії альдостерону?
A. Клубочок
B. Проксимальний каналець C. Тонка частина петлі Генле
D. Збиральна трубочка кіркового шару E . Усі перераховані структури
7.Затримка Na+ і гіпертензія за умов зниже- ного або нормального рівня альдостерону в плазмі (синдром Лідла) пов’язані з мутацією гена, відповідального за:
A. Альдостеронсинтетазу
B. Внутрішньонаправлені канали К+ C. 11-β-гідроксилазу
D. V2-рецептори
E. Na+-епітеліальний канал
8.Як діє паратгормон на канальцеву реаб- сорбцію?
A. Знижує реабсорбцію фосфору
B. Знижує реабсорбцію Na+ C. Знижує реабсорбцію HCO3- D. Збільшує реабсорбцію Ca++ E. Усі відповіді вірні
9.Як діє кальцитонін на канальцеву реаб- сорбцію?
A. Знижує реабсорбцію фосфору
B. Знижує реабсорбцію Na+ C. Знижує реабсорбцію Cl- D. Знижує реабсорбцію Ca++ E. Всі відповіді вірні
10.Як діє АДГ на канальцеву реабсорбцію? A. Збільшує реабсорбцію води
B. Знижує реабсорбцію води
C. Не впливає на реабсорбцію води
D. Знижує, потім збільшує реабсорбцію води E. Всі відповіді вірні
Відповіді
1.С, 2.B, 3.A, 4.E, 5.A, 6.D, 7.E, 8.E, 9.E, 10.A.
Тестові завдання до самоконтролю рівня знань за програмою «Крок-1»
1. Які гормони впливають на активний транс- порт Na+ і Cl- у системі канальців нефрону?
A.Альдостерон
B.Атріопептид
C.Прогестерон
D.АДГ
E.Усі перераховані
2.За відсутності АДГ найбільша фракція пер- винної сечі реабсорбується у:
A. Проксимальному звивистому канальці B. Петлі Генле
C. Дистальному звивистому канальці D. Збиральній трубочці кіркового шару E. Збиральній трубочці мозкового шару
3.Як діє альдостерон на канальцеву реаб- сорбцію?
A. Збільшує реабсорбцію Na+ B. Збільшує реабсорбцію води C. Знижує реабсорбцію K+ D. Знижує реабсорбцію H+ E. Усі відповіді вірні
4.Які гормони підвищують проникність мем- бран дистальних відділів нефрону для води?
A. АДГ
B. Пролактин
C. Хоріонічний гонадотропін D. Прогестерон
E. Усі перераховані
5.За якого рівня наповнення сечового міху- ра виникає стійкий позив до сечовипускання у дорослої людини в нормі?
A. 10–50 мл B. 50–100 мл C. 100–150 мл D. 200–250 мл
E. Не залежить від наповнення
6.Які гормони впливають на кровотік прями- ми судинами мозкової речовини нирок?
A. Ангіотензин2 B. Кініни
C. Простагландини D. АДГ
E. Всі перераховані
7.Рецептори рефлексу сечовипускання у сечо- вому міхурі належать до:
A. Хеморецепторів B. Терморецепторів C. Барорецепторів D. Пропріорецепторів
E. Усіх перерахованих
8.Які гормони впливають на чутливість клітинних рецепторів до вазопресину?
A. Паратирин B. Кальцитонін
C. Простагландини D. Альдостерон
E. Усі перераховані
9.Які гормони впливають на осмотичний градієнт інтерстицію нирки?
A. Паратирин
226
B. Кальцитріол |
лоскала рот солоною водою. Поясніть, як зміни- |
|
C. Інсулін |
лася величина діурезу у кожної з них. |
|
D. Тиреоїдні гормони |
12. Поясніть, чому утворення каменя у сечоводі |
|
E. Усі перераховані |
гальмує діурез. |
|
|
13. У процесі експериментального досліджен- |
|
10. Гормони, що підвищують осмотичний тиск |
ня у тварини викликали значне зменшення діу- |
|
канальцевої сечі, за винятком такого: |
резу. За цих умов установили, що порція взятої |
|
A. Тиреоїдні гормони |
у неї крові чинить звужувальну дію на судини. |
|
B. Інсулін |
Поясніть механізм зменшення діурезу в даному |
|
C. Глюкагон |
випадку. |
|
D. Паратирин |
14. Відомо, що у регуляції діяльності нирок нер- |
|
E. Кальцитріол |
вові впливи виражені слабкіше, ніж гуморальні, |
|
|
але все ж таки наявні. Поясніть їх прояви. |
|
Відповіді |
15. В експерименті на тварині ділянку ка- |
|
1.E, 2.A, 3.E, 4.E, 5.D, 6.E, 7.C, 8.E, 9.E, 10.B. |
нальців нирок піддали вибірковому охолоджу- |
|
ванню. Поясніть: |
||
|
1) Як це вплине на вміст натрію та калію в |
|
Ситуаційні завдання |
сечі? |
|
2) Як охолоджування позначиться на кіль- |
||
|
||
1. Поясніть, чому за умов інтенсивної м’язової |
кості вторинної сечі? |
|
роботи може різко зменшитися утворення сечі. |
16. Чому під час розтягування передсердя над- |
|
лишком крові, що притікає, у ньому утворюєть- |
||
2. За умов експериментального дослідження |
||
ся натрійуретичний гормон? У чому фізіологічне |
||
тварині до крові введений ренін. Поясніть, які |
значення цієї реакції? |
|
зміни у сечоутворенні у неї стануться і чому. |
17. Поясніть, як зміниться діурез, якщо у тва- |
|
3. Поясніть, які зміни у сечоутворенні відбува- |
||
рини знижений осмотичний тиск крові та збіль- |
||
тимуться за умов збільшення осмотичного тиску |
шений АТ. |
|
крові. |
18. У сечовому міхурі людини міститься 300 мл |
|
4. Поясніть, які зміни у функціях нирок ста- |
||
сечі. Поясніть, чи відчуває вона імпульси до сечо- |
||
нуться, якщо тварині в кров ввести антидіуре- |
випускання. |
|
тичний гормон. |
19. У крові підвищився вміст альдостерону. |
|
5. Додайте бракуючі ланки до схеми саморе- |
||
Поясніть, яких змін у функціях нирок слід за цих |
||
гуляції: осмотичний тиск — осморецептори — ? |
||
— ? — нирка — ? — відновлення осмотичного |
умов очікувати. |
|
тиску. |
20. Поясніть, чому у нічний час величина діу- |
|
резу зменшується. |
||
6. Як Ви вважаєте, на якому об’єкті з нижче- |
||
перерахованих було встановлено, що поріг по- |
Відповіді до ситуаційних завдань |
|
дразнення змінюється залежно від тривалості |
||
|
||
подразнювальної стимул-реакції (закон «сили– |
1. Під час м’язової роботи збуджується симпа- |
|
часу»): сідничний нерв жаби, литковий м’яз |
тична нервова система. Виділяється А, який за |
|
щура, гладкий м’яз сечовода кролика, сітківка |
умов взаємодії з різними рецепторами змінює діа- |
|
ока людини? Поясніть, чому. |
метр судин різних органів, що призводить до роз- |
|
7. У процесі дослідження з сечовода і великої |
поділу кровотоку. Судини працюючих м’язів |
|
артерії тварини вирізані відрізки однакової дов- |
розширюються, вони отримують більше крові. |
|
жини і вміщені в розчин Рінгера. Поясніть, чи |
Оскільки А діє на β-рецептори коронарних судин |
|
можна шляхом спостереження (без яких-небудь |
серця, кровопостачання серця також збіль- |
|
дій) відрізнити їх один від одного. Відмінності у |
шується. Автономна регуляція мозкового крово- |
|
зовнішньому вигляді до уваги не беруться. |
обігу забезпечує збереження його на постійному |
|
8. Поясніть, за допомогою яких експеримен- |
рівні. Таким чином, м’язи, серце і мозок за умов |
|
тальних досліджень можна встановити, що по- |
фізичного навантаження працюють у оптималь- |
|
рожнистий орган (наприклад сечовий міхур) |
ному режимі кровопостачання. Проте А звужує |
|
складається з гладком’язової мускулатури. Яка |
судини внутрішніх органів, їх кровопостачання |
|
фізіологічна роль даного явища? |
тимчасово погіршується. У нирках це може при- |
|
9. У результаті нещасного випадку у людини |
звести до припинення діурезу. |
|
стався розрив спинного мозку і настав параліч |
2. Збільшення кількості реніну сприяє посилен- |
|
нижніх кінцівок. Поясніть, які ще функції вияви- |
ню сечоутворення, оскільки за цих умов зростає |
|
лися порушеними. |
АТ у клубочках, що приводить до зростання |
|
10. Відоме явище больової анурії. Суть його |
фільтраційного тиску. |
|
полягає в тому, що за умов сильного болю робо- |
3. За умов збільшення осмотичного тиску |
|
та нирок може тимчасово сповільнитися аж до |
крові вода затримується нирками і кількість сечі |
|
повного припинення утворення сечі. Поясніть |
зменшується. Водночас уповільнюється зворотне |
|
фізіологічне значення цього явища. |
всмоктування солей. |
|
11. У процесі дослідження одна людина випи- |
4. Антидіуретичний гормон стимулює реаб- |
|
ла дві склянки солоної води, друга — дві склян- |
сорбцію води нирками, тому виділення кінцевої |
|
ки водопровідної води, третя — п’ять хвилин по- |
сечі зменшується. |
227
5. Осмотичний тиск — осморецептори — гіпо- |
механізмом зворотного зв’язку фільтрація сечі |
таламус — секреція АДГ і безпосередній вплив на |
зменшується аж до повного припинення. По-дру- |
кору надниркових залоз із виділенням альдосте- |
ге, розтягування стінок сечовода спричинює |
рону — нирка — виділення або затримка води і |
сильний біль і, як наслідок, больову анурію. |
солей — відновлення осмотичного тиску. |
13. Якщо кров набула судинозвужувальних |
6. Принципово така залежність наявна в усіх |
властивостей, то в ній з’явилася відповідна речо- |
збудливих об’єктів. Проте лише гладкий м’яз се- |
вина, водночас сталося зменшення діурезу. Таку |
човода кролика має найменшу величину швид- |
подвійну дію може чинити АДГ (вазопресин). |
кості виникнення і перебігу збудження, що тех- |
Проте відомо, що вазопресин звужує судини |
нічно найлегше зареєструвати і виявити необхі- |
лише за досить високих його концентрацій. Зна- |
дну залежність. |
чить, дія на тварину призвела до виділення ве- |
7. Одна з важливих особливостей гладких |
ликих кількостей АДГ, що і виявилося у вказа- |
м’язів — наявність автоматії (здатність до спон- |
них двох ефектах. |
танних скорочень), проте не в усіх органах вона |
14. Забезпечують утворення сечі артеріоли і |
виражена однаково. Висока активність спостері- |
капіляри клубочків, і канальці, на гладкі м’язи |
гається у гладких м’язах шлунка, кишечнику, |
стінок яких і впливають фактори нервової регу- |
сечовода, матки. Дуже низька активність у м’я- |
ляції. За умов зміни просвіту цих судин у них |
зах артерій, сім’яних протоках. Отже, ізольова- |
змінюється кількість крові, що протікає, і величи- |
ний і вміщений у розчин Рінгера сегмент сечово- |
на фільтраційного тиску. |
да мимоволі скорочуватиметься, а відрізок ар- |
15. 1) У канальцях відбувається реабсорбція |
терії — ні. |
деяких речовин. Особливо велике значення має |
8. Гладкі м’язи мають добру пластичність, |
реабсорбція натрію. Цей процес пов’язаний з ак- |
тому за умов розтягування їх напруження |
тивним перенесенням, оскільки відбувається про- |
змінюється дуже незначно. Скелетним же м’язам |
ти концентраційного й електрохімічного градієн- |
пластичність не притаманна. Якби вони знахо- |
та. З ним же пов’язаний і транспорт глюкози. Все |
дилися у стінках порожнистого органа, то під |
це потребує витрати енергії АТФ. Під час охо- |
час його розтягування у м’язах виникало б ве- |
лоджування метаболічні процеси сповільнюють- |
лике напруження і відповідно значно зростав би |
ся, тому активне перенесення Na+ знизиться, ре- |
тиск, що фізіологічно невигідно, наприклад у се- |
абсорбція зменшиться, і кількість Na+ у кінцевій |
човому міхурі. У реальних же умовах тиск у се- |
сечі збільшиться. Оскільки натрієвий насос пра- |
човому міхурі під час розтягування його сечею |
цює у зв’язку з калієвим, секреція калію змен- |
майже не змінюється завдяки вказаній особли- |
шиться. |
вості гладких м’язів. Регуляція роботи такого |
2) Зменшення виходу Na+ у міжклітинну ріди- |
органа здійснюється за рахунок сигналів за |
ну мозкової рідини нирки знизить її концентра- |
умов розтягування його стінок. |
ційну здатність, оскільки підвищена осмотична |
9. Якщо настав параліч лише нижніх кін- |
реакція міжклітинної рідини мозкової речовини |
цівок, це означає, що розрив спинного мозку |
необхідна для виходу води зі збиральних трубо- |
стався вище за поперековий і сакральний відділи. |
чок. Отже, кількість вторинної сечі збільшиться. |
У сакральному відділі знаходяться центри, що |
16. Na+ активно реабсорбується в канальцях. |
керують функціями сечостатевої системи, отже, |
Це, у свою чергу, сприяє реабсорбції води та збіль- |
будуть порушені і вони. |
шенню ОЦК, що приводить до розтягування перед- |
10. Дане явище має пристосувальний харак- сердь надлишком крові, яка надходить. Для зни-
тер, який виробився у процесі еволюції у від- |
ження ОЦК кількість води в організмі необхідно |
повідь на біль, який супроводжує травми і крово- |
зменшити, тоді стає зрозумілим механізм дії на- |
втрати. За цих умов нирки тимчасово припиня- |
трійуретичного гормону. Він сприяє зменшенню |
ють утворення сечі і організм зберігає рідину пе- |
реабсорбції Na+, отже, і води. В результаті більше |
ред загрозою її втрати. |
води виводиться з сечею, ОЦК зменшується. |
11. Величина діурезу багато в чому залежить |
17. Діурез збільшиться за рахунок посилено- |
від осмотичного тиску крові. Якщо у крові багато |
го виходу води за осмотичним градієнтом і од- |
солей, вода економиться, аби не допустити по- |
ночасного збільшення фільтраційного тиску. |
дальшого збільшення осмотичного тиску, відпо- |
18. Так, оскільки 300 мл у нормі є порогом для |
відно діурез зменшується. Якщо солей мало, над- |
появи позиву до сечовипускання. |
лишок води виводиться і діурез збільшується. |
19. Альдостерон підсилить реабсорбцію Na+, |
Солона вода підвищує осмотичний тиск, і діурез |
це спричинить збільшення реабсорбції води, |
зменшується. У водопровідній воді солей мало, |
кількість сечі зменшиться. |
вона гіпотонічна і, отже, розбавляє кров. Осмо- |
20. Вночі зменшується АТ, що спричинює па- |
тичний тиск крові знижується, діурез зростає. |
діння фільтраційного тиску і зменшення фільт- |
Полоскання ж рота солоною водою не впливає |
рації. |
на діурез, оскільки в ротовій порожнині немає |
|
осморецепторів, подразнення яких викликає ос- |
13.3. РОЛЬ НИРОК У ПІДТРИМЦІ |
морегулювальний рефлекс. |
|
12. По-перше, це перекриття — часткове або |
ГОМЕОСТАЗУ |
повне — просвіту сечовода. Відтік сечі утрудне- |
|
ний, що призводить до підвищення внутрішньо- |
Мотиваційна характеристика теми. Знання |
ниркового тиску. За умов його підвищення за |
механізмів підтримки гомеостазу нирками необ- |
228