
8. Завдання для самостійної підготовки студентів:
8.1.Завдання для самостійного вивчення матеріалу теми.
8.1.1. Заповніть таблицю:
Фізична величина |
Позначення |
Формула |
Одиниці виміряння в СІ |
Інтенсивність звуку |
|
|
|
Рівень інтенсивності звуку |
|
|
|
Рівень гучністи звуку |
|
|
|
Акустичний опір |
|
|
|
8.1.2. Заповніть таблицю, проводячи аналогію між об’єктивними та відповідними до них суб’єктивними характеристиками звуку.
Об’єктивні характеристики звуку |
Суб’єктивні характеристики звуку |
Частота звукових коливань |
|
Інтенсивність звуку |
|
Акустичний спектр |
|
8.1.3. Заповніть таблицю:
Назва методу |
Суть методу |
Фізичне явище, закон |
Особли-вості методу |
Аускуль-тація |
Метод дослідження внутрішніх органів, що полягає у вислухуванні звукових явищ, пов’язаних з їхньою діяльністю. |
|
|
Аудіо-метрія |
Вимірювання чутливості слухового аналізатора до звуків різної висоти. |
|
|
Акустична імпедансометрія |
Виміряння акустичного опіру при різних тисках воздуху в зовнішньому слуховому проході. |
|
|
Глотто-графія |
Метод вивчення голосового апарату шляхом реєстрації кривої, яка відбиває коливання голосових зв’язок у процесі фонації. |
|
|
Виконати завдання:
1. Визначити інтенсивність серцевих тонів у вході в воронку стетоскопа діаметром 6см, якщо на барабанну перепонку площею 70мм2 попадає 74% звукової енергії при інтенсивності 10-15Вт/см2.
Відповідь: 3,3*10-13Вт/м2.
2. Інтенсивність серцевих тонів, що сприймаються крізь стетоскоп, дорівнює 10-9мкВт/см2. Визначити рівень інтенсивності тонів серця.
Відповідь: 10дБ.
3. Визначити величину тиску у зовнішньому слуховому проході при значенні порігового тиску на барабанну перепонку 2*10-5Па, враховуючи, що в каналі вуха на резонансній частоті підсилення тиску відповідає 10дБ.
Відповідь: 6,3*10-5Па.
4. Для людини з порушеною функцією середнього вуха слухові апарати сконструйовано так, щоб передавати коливання безпосередньо на кістки черепу. Визначити мінімальну інтенсивність звуку, яку здатна сприймати людина з дефектом слуху, якщо для кісткової провідності порог слухового почуття на 40дБ вище, ніж для повітряної.
Відповідь: 10-6Вт/м2.
Площа барабанної перепонки, яка знаходиться у контакті з молоточком, складає 0,55см2. Стрім’ячко знаходиться у контакті з овальним вікном на площі 0,032см2. Враховуючі, що механічна система кісток середнього вуха без врахування тертя дає виграш у силі в 1,3 рази, визначити, в скільки разів підсилюється тиск у вусі.
Відповідь: 22раза.
Що було б з гостротою слуху, якщо б звукові коливання (при відсутності системи середнього вуха) попадали безпосередньо на овальне вікно?
Відповідь: Це викликало б різке зниження слуху (приблизно на 60дБ для повітряної провідності), тому що 99,9% енергії звукових коливань втрачалося б при переході з повітряного середовища в рідину (перелімфу) внаслідок різниці акустичних опоров даних середовищ.
Як зветься властивість кортієва органа перетворювати звукові коливання в електричні, точно співпадаючі за частотою до звукових?
Відповідь: Таке перетворення звукових коливань в електричні має назву мікрофонного ефекту улітки.
Які фізичні та фізіологічні фактори роблять можливою орієнтацію по звуку у просторі (ототопику)?
Відповідь: Локалізація джерела звуку заснована на двох механізмах.
По-перше, при низьких частотах вухо здатне чутно фіксувати різність фаз звукової хвилі в лівому та правому вусі.
По-друге, при високих частотах вухо головним чином реагує на різність інтенсівностей звуку, що досягає лівого та правого вуха. Навкруги голови є звукова “тінь”, та якщо різниця інтенсівностей досягає 1дБ, її вже достатньо для примірної локалізації джерел звуків. За високі частоти з-за звукової “тіні” навкруги голови різниця в інтенсивності звуку може досягати 30дБ, що дозволяє локалізувати джерело з точністю до 100.
Цікаво, що частоти 1-3кГц, які найкраще за усі сприймаються вухом людини, не є найбільш оптимальними для реалізації обох механізмів, тому при цих частотах важко локалізувати джерело звуку.
Основна література:
Ремізов А.Н. Медична та біологічна фізика, 1987, с. 48-59, 126-127.
Ремізов А.Н. Медична та біологічна фізика, 1982, с. .
Лекція “Біомеханіка обертального руху”.