Тема 6. Дисперсні системи. Класифікація, методи одержання та очищення.

Конкретні цілі:

1. Дисперсні системи. Дисперсна фаза і дисперсійне середовище. Ступінь дисперсності.

2. Класифікація дисперсних систем за ступенем дисперсності, агрегатним станом дисперсної фази та дисперсійного середовища, за відсутністю чи наявністю взаємодії дисперсної фази з дисперсійним середовищем.

3. Аерозолі та порошки. Суспензії. Емульсії. Колоїдні поверхнево-активні речовини.

4. Методи одержання колоїдних систем.

5. Методи очищення, діаліз, ультрафільтрація.

Джерела інформації:

1. Физическая и коллоидная химия / Под ред. В.И.Кабачного, - Харьков: Изд-во НФаУ, 2005, с. 241-247, с. с. 291-308.

2. Физическая и коллоидная химия: Учебн. Для фарм. Вузов и факультетов / Под ред. К.И.Евстратовой.- М.: Высш. шк. , 1990, с. 366-369, с. 410-420, с.446-479.

Тестові завдання до теми 6 «Дисперсні системи. Класифікація, методи одержання та очищення» :

1. До конденсаційних методів отримання колоїдних розчинів відносять наступні: а) окислення; б) відновлення; в) обмінного розкладання; г) гідролізу; д) заміни розчинника; е) електричний.

1. \\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\а, б, в, г;

2. б, в, г, д;

3. а, б, в, г, д;

4. а, б, в, г, д, е;

5. а, в, д.

2. Велике практичне значення в медицині мають лікарські форми, які є грубодисперсними системами з рідким дисперсійним середовищем і твердою дисперсною фазою. Подібні системи називаються:

A. піни

B. емульсії

C. аерозолі

D. порошки

E. \\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\суспензії

3. За допомогою штучної нирки можливе очищення крові, яка є колоїдною системою, від продуктів обміну - низькомолекулярних речовин. Кров під тиском протікає між двома мембранами, які омиваються ззовні фізіологічним розчином. Цей процес базується на явищі:

A. коагуляції

B. седиментації

C. диспергації

D. \\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\діалізу

E. адсорбції

4. Ліофобні колоїдні розчини утворюються за умов: а) малої розчинності дисперсної фази; б) певного розміру часток дисперсної фази; в) присутності стабілізатора; г) хорошої розчинності дисперсної фази.

1. \\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\а, б, в;

2. а, в;

3. б, в, г;

4. б, в;

5. а, г.

5. Мазі, що використовуються як зовнішні засоби для шкіри, є дисперсною системою типу р/р. Одна рідина – це ланолін, вазелін і інші речовини, друга - лікарські або косметичні препарати. Така дисперсна система називається

A. суспензією

\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\B. емульсією

C. піною

D. аерозолем

Е. гелем

6. Порошки, гранули, пігулки складають до 80 %% готових лікарських форм сучасної рецептури. З підвищенням дисперсності порошків їх адсорбуюча, обволікаюча, антисептична дія:

\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\A. збільшується

B. зменшується

C. не змінюється

D. пропадає

E. нічого з перерахованого

7. У фармації для необхідного впливу біологічно активної речовини на осередок ураження як лікарські форми використовують емульсії, мазі, пасти та ін., які можуть бути приготовлені дробленням твердих і рідких речовин у відповідному середовищі. Цей процес являється:

A. адгезією

B. коагуляцією

C. седиментацією

D. конденсацією

\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\E. диспергацією

8. Лікарські препарати цимезоль, промезоль, гіпозоль, діоксизоль та ін., що мають кровоспинну, антимікробну, протизапальну дію складаються з часток колоїдного розміру і газового дисперсійного середовища. Така лікарська форма називається

\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\A. Аерозолем

B. Піною

C. Емульсією

D. Суспензією

E. Пастою

9. Розмір часток лікарських форм значною мірою визначають властивості дисперсної системи в цілому. Дисперсність – це

\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\А. Величина, зворотна розміру часток

В. Величина рівна розмірам часток

С. Величина більша за розмір часток

D. Величина рівна розміру, піднесеному до 2-го ступеня

Е. Нічого з переліченого

10. Знеболюючий ефект хлороформу, діетилового ефіру, циклопропану пов'язаний з утворенням в кровоносних судинах головного мозку часток дисперсної фази з мікрокристалів (клатратів) гідратів. Тривалість анестезії визначається часом існування клатратів, які з часом руйнуються на дрібні частки. У основі цього явища лежить

\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\А. Диспергування

В. Конденсація

С. Пептизація

Д. Окислення

Е. Відновлення

Ситуаційні завдання до теми 6 «Дисперсні системи. Класифікація, методи одержання та очищення»:

Завдання 1.

Визначте дисперсність частинок тальку, якщо питома поверхня його порошку: а) 2·10² м²/кг; б) 2·10³ м²/кг; в) 2·10⁴ м²/кг. Густина тальку 2,7 г/см³, частинки порошку мають сферичну форму. Який із порошків краще використовувати для шкіряних присипок?