7.3. Матеріали контролю забезпечення основного етапу.

Задачі (а = 3)

Задача № 1.

Оцініть організацію специфічної імунопрофілактики та її вплив на захворюваність на кір в дитячих дошкільних закладах.

1. У поточному році випадки кору були зареєстровані в дитячому комбінаті № 1 і яслах № 4. Захворювання реєструвалися в групах дітей дворічного віку. Щеплення їм були проведені півроку назад. Імунний прошарок в групах, за даними щепної картотеки, становив 94 % і 95 % відповідно. Діти обох установ були щеплені вакциною однієї серії. Цією ж серією вакцини були щеплені діти ще 3 дитячих установ.

Вивчення організації щеплень в дитячому комбінаті № 1 показали, що впродовж двох днів було щеплено 56 дітей. Вакцина в кількості 15 ампул (по 5 доз) була отримана за 4 дні до вакцинації та зберігалась в медичній шафі (холодильника немає).

2. В яслах № 4 вакцинували 40 дітей. Вакцина на протязі 5 днів зберігалась у холодильнику. Щеплення проводили на протязі 3 днів. При перевірці історій розвитку дітей, які захворіли на кір, встановлено, що у 4 із них за 1 тиждень до щеплення була гостра респіраторна інфекція.

У решти 3 дитячих закладах району порушень в організації щеплень не виявлено.

Відповідь до задачі № 7.

В організації специфічної імунопрофілактики в ДДЗ були порушення:

1. в яслах № 1 дітям зробили щеплення вакциною, яка зберігалась в медичній шафі на протязі 4 днів. Корева вакцина має зберігатись при температурі від 0 до +4 °С.

2. В яслах № 4 щеплення були зроблені 4 дітям, у яких за 1 тиждень до щеплень була гостра респіраторна інфекція. Після гострої респіраторної інфекції щеплення дозволяється не раніше, ніж через 2 місяці.

Задача № 2.

Вирішіть питання про можливість проведення щеплень проти дифтерії, кашлюку і правцю таким дітям:

1. Дитина 6 міс. В 3 і 4 міс. двічі щеплена АКДП-вакциною. В 5 міс. перенесла паракашлюк.

2. Дитина 1 рік 6 міс. В 6 і 7 міс. двічі щеплена АКДП-вакциною. В 8 міс. перенесла менінгіт.

3. Дитина 2,5 роки. В 3, 4, 5 місяців щеплена АКДП-вакциною. Хронічну пневмонію діагностовано в 2 роки.

4. 10) Дитина 2,5 роки. В 3, 4, 5 місяців щеплена АКДП-вакциною. В групі дитячого комбінату зареєстровано захворювання на дизентерію.

5. 11) Дитина 8 років, даних про щеплення немає.

6. 12) Дитина 11 років, вакцинована і ревакцинована своєчасно. В 10 років хворіла на ревматизм.

Відповідь до задачі № 2.

1. Після перенесеного паракашлюку пройшов 1 місяць. Дитині треба зробити 3-є щеплення АКДП вакциною. Перенесений паракашлюк не створює імунітет проти кашлюку.

2. Щеплення АКДП вакциною можна проводити не раніше 12 місяців після закінчення гострого періоду хвороби, тобто в 20 місяців. Так як дитина отримала 2 щеплення і після 2- го введення препарату пройшло більше 12 місяців, вакцинацію треба вважати закінченою і першу ревакцинацію можна зробити в 1 рік 8 місяців.

3. При частих повторних бронхітах та пневмоніях щеплення можна проводити не раніше, ніж за 6 місяців по досягненню клініко-лабораторної ремісії. В 2 роки дитині можна зробити ревакцинацію АКДП вакциною.

4. Контакт з інфекційними хворими не є протипоказанням до щеплень. Інтервал між вакцинацією і першою ревакцинацією повинен становити не менше 12 місяців і не більше 2 років, тобто в даний момент дитині можна провести першу ревакцинацію.

5. Щеплення проводити АДП-М анатоксином, триразово з інтервалом не менше 30 днів, в дозі

0. 5 мл; перша ревакцинація через 6-9 місяців.

6. Проти показом до щеплень є автоімунні захворювання, до яких відноситься ревматизм. Щеплення можна розпочинати через 4 тижні після закінчення загострення, тобто дитині можна зробити ревакцинацію АДП-М анатоксином.

VIII. Література.

1. Навчальна література.

а} Основна

1. Інформаційний матеріал.

2. Матеріал лекцій.

2. Методична література.

1. Приказ МЗ СССР N 654 от 13.12.89 г. Об усовершенствовании системи отчета отдельннх инфекционньїх и паразитарних заболеваний.

2. Наказ МОЗ України від 16.09.2011 р.№ 595 Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів

Наказ МОЗ України від 16.09.2011 р.№ 595

Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів

Відповідно до статті 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», статей 1, 12 та 13 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009–2015 роки», з метою забезпечення епідемічного благополуччя населення України та попередження інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити:

1.1. Календар профілактичних щеплень в Україні (додається).

1.2. Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень та туберкулінодіагностики (додається).

1.3. Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень (додається).

1.4. Інструкцію щодо організації епідеміологічного нагляду за несприятливими подіями після імунізації при застосуванні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного (додається).

1.5. Положення про оперативне реагування на несприятливі події після імунізації при застосуванні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного у разі госпіталізації або летального випадку (додається).

1.6. Положення про групу оперативного реагування на несприятливі події після імунізації при застосуванні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного у разі госпіталізації або летального випадку (додається).

1.7. Порядок відпуску громадянам вакцин та анатоксинів через аптечну мережу (додається).

1.8. Порядок забезпечення належних умов зберігання, транспортування, приймання та обліку вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного в Україні (додається).

2. Міністру охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь (головних управлінь) охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, на залізничному, повітряному та водному транспорті забезпечити неухильне проведення на підпорядкованих адміністративних територіях профілактичних щеплень та туберкулінодіагностики відповідно до затверджених цим наказом актів та належний їх облік у закладах охорони здоров’я.

3. Визнати такими, що втратили чинність, накази МОЗ України від 03.02.2006 № 48 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.06.2006 за № 665/12539, від 17.04.2008 № 207 «Про затвердження змін до наказу МОЗ України від 03.02.2006 № 48», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.05.2008 за № 427/15118, та від 19.05.2011 № 296 «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 03.02.2006 № 48», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.05.2011 за № 601/19339.

4. Управлінню громадського здоров’я та санітарно-епідемічного благополуччя населення Департаменту контролю якості медичних послуг, регуляторної політики та санітарно-епідемічного благополуччя забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Моісеєнко Р.О.та Голову Державної санітарно-епідеміологічної служби України Пономаренка А. М.

Міністр охорони здоров’я України О.В.Аніщенко

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства охорони здоров’я України 16.09.2011 № 595

КАЛЕНДАР ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЩЕПЛЕНЬ В УКРАЇНІ

І. Загальні положення

1. Цей Календар включає обов’язкові профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на дифтерію, кашлюк, кір, поліомієліт, правець, туберкульоз.

Інші обов’язкові щеплення встановлюються для груп населення: за віком; щеплення дітей з порушенням цього Календаря; щеплення ВІЛ-інфікованих осіб; за станом здоров’я; проти вірусного гепатиту В осіб із злоякісними новоутвореннями, осіб, що перебувають на гемодіалізі та отримують багаторазові довготривалі переливання донорської крові або її препаратів; щеплення на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показами.

2. Обов’язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв’язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи.

3. У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об’єктах можуть проводитися обов’язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби.

4. З метою специфічної профілактики інфекційних хвороб особи, які бажають зробити щеплення, для яких є медичні імунобіологічні препарати, зареєстровані в Україні, можуть зробити щеплення за направленням лікаря.

5. У цьому Календарі терміни вживаються в такому значенні:

• вакцинація (щеплення, імунізація) — створення штучного імунітету у людини до певних інфекційних хвороб шляхом введення вакцини чи анатоксину;

• ревакцинація — повторне введення вакцини чи анатоксину з метою підтримання штучного імунітету у людини до певних інфекційних хвороб;

• первинний вакцинальний комплекс — курс профілактичних щеплень, необхідний для створення базового імунітету проти певних інфекційних хвороб.

6. За наявності зареєстрованих комбінованих вакцин, до складу яких входять антигени для профілактики інфекцій, визначених цим Календарем, вакцинація проводиться комбінованими вакцинами.

ІІ. Порядок проведення щеплень

1. Щеплення за віком

Вік	Щеплення проти
1 день		Гепатиту В 2
3–5 днів	Туберкульозу 1
1 міс.		Гепатиту В 2
3 міс.			Дифтерії, кашлюку, правця 3	Поліо-мієліту 4	Гемофільної інфекції 5
4 міс.			Дифтерії, кашлюку, правця 3	Поліо-мієліту 4	Гемофільної інфекції 5
5міс.			Дифтерії, кашлюку, правця 3	Поліо-мієліту 4
6 міс.		Гепатиту В 2
12 міс.						Кору, краснухи, паротиту 6
18 міс.			Дифтерії, кашлюку, правця 3	Поліо-мієліту 4	Гемофільної інфекції 5
6 років			Дифтерії, правця 3	Поліо-мієліту 4		Кору, краснухи, паротиту 6
7 років	Туберкульозу 1
14 років			Дифтерії, правця 3	Поліо-мієліту 4
18 років			Дифтерії, правця 3
23 роки			Дифтерії 3
28 років			Дифтерії, правця 3 (надалі — кожні 10 років)

1 Щепленню підлягають усі новонароджені, що не мають до цього протипоказань. Вакцинація проводиться на 3-5-у добу життя дитини (не раніше 48-ї години після народження). Для вакцинації недоношених дітей з масою тіла ≥ 2000 г необхідно застосовувати вакцину для профілактики туберкульозу із зменшеним вмістом антигену (далі — БЦЖ-м).

Щеплення для профілактики туберкульозу не проводять в один день з іншими щепленнями та іншими парентеральними маніпуляціями.

Діти, які не були щеплені в пологовому стаціонарі, підлягають обов’язковій вакцинації в закладах охорони здоров’я.

Якщо дитина не щеплена в пологовому стаціонарі через медичні протипоказання, щеплення проводиться вакциною БЦЖ-м, в інших випадках щеплення проводиться вакциною для профілактики туберкульозу (далі — БЦЖ).

Дітям, яким не виповнилося два місяці, щеплення проти туберкульозу проводиться без попередньої проби Манту. Після двомісячного віку перед виконанням щеплення БЦЖ дитині слід провести пробу Манту. Щеплення проводиться при негативному результаті проби.

З метою раннього виявлення туберкульозу проба Манту з 2-а туберкуліновими одиницями туберкуліну застосовується для всіх дітей з 12-місячного віку систематично раз на рік незалежно від попереднього результату.

Ревакцинації проти туберкульозу підлягають діти у віці 7 років з негативним результатом проби Манту. Ревакцинація проводиться вакциною БЦЖ.

У зв’язку з тим, що профілактичні щеплення можуть вплинути на чутливість до туберкуліну, при проведенні туберкулінодіагностики за віком її необхідно планувати до проведення профілактичних щеплень. У разі якщо з тих або інших причин пробу Манту проводять після проведення профілактичних щеплень, туберкулінодіагностика повинна здійснюватись не раніше ніж через один місяць після щеплення.

2 Вакцинації для профілактики гепатиту В підлягають усі новонароджені. Для вакцинації дітей проти гепатиту В використовується схема: 0 (перша доба)-1-6 місяців життя дитини.

Новонародженим з масою тіла менше 2000 г, що народилися від HBsAg позитивних матерів, вакцинація проводиться обов’язково при народженні за схемою 0-1-2-7 (0 — перша доба життя, дата першого введення вакцини, мінімальний інтервал між першим та другим щепленнями — 1 місяць, другим та третім щепленнями — 1 місяць, третім та четвертими щепленнями — 5 місяців).

Особливості вакцинації проти гепатиту В дітей, що не отримали щеплення за віком, наведені у главі 2 цього розділу.

3 Щеплення для профілактики дифтерії, правця та кашлюку проводиться за віком у 3 місяці (перше щеплення), 4 місяці (друге щеплення), 5 місяців (третє щеплення) та 18 місяців (четверте щеплення).

Інтервал між першим і другим, другим і третім щепленнями вакциною проти кашлюку, дифтерії, правця становить щонайменше 1 місяць. Інтервал між третім і четвертим щепленнями повинен становити не менше 12 місяців.

Для вакцинації дітей проти кашлюку на першому році життя можуть використовуватися вакцини як з ацелюлярним (далі — АаКДП), так і з цільноклітинним (далі — АКДП) кашлюковим компонентом.

Перенесений кашлюк в анамнезі не є протипоказанням до вакцинації проти даної хвороби.

Вакцинація проти кашлюку проводиться дітям до 6 років 11 місяців 29 днів.

Ревакцинацію проти дифтерії та правця у 6 років проводять анатоксином дифтерійно-правцевим (далі — АДП), наступну у 14 років та у 18 років — анатоксином дифтерійно-правцевим із зменшеним вмістом антигену (далі — АДП-М).

Першу планову ревакцинацію дорослих за віком та епідпоказами, які раніше були щеплені, проводять АДП-М з інтервалом 5 років після останнього щеплення. Подальші планові ревакцинації дорослих проводяться АДП-М з мінімальним інтервалом 10 років від попереднього щеплення АДП-М.

Особливості вакцинації дітей проти кашлюку, дифтерії та правця, що не отримали щеплення за віком, наведені у главі 2 цього розділу.

4 Інактивована вакцина для профілактики поліомієліту (далі — ІПВ) застосовується для перших двох щеплень, а при протипоказаннях до введення оральної поліомієлітної вакцини (далі — ОПВ) — для всіх наступних щеплень за цим Календарем.

Вакцина ОПВ застосовується для 3-6-го щеплень (щеплення за віком — 5 місяців,18 місяців, 6 років та 14 років) за відсутності протипоказань до ОПВ.

Вакцина ІПВ може бути застосована для 3-6-го щеплень як окремо, так і у складі комбінованих вакцин.

Дітям, які перебувають у сімейному оточенні з ВІЛ — інфікованими або з особами, котрим протипоказано введення ОПВ, щеплення проводиться виключно ІПВ-вакциною.

Особливості вакцинації дітей проти поліомієліту, що не отримали щеплення за віком, наведені у главі 2 цього розділу.

Після щеплення ОПВ пропонується обмежити ін’єкції, планові операції протягом 40 днів, виключити контакт з особами, котрим протипоказано введення ОПВ.

5Вакцинація дітей для профілактики інфекції, викликаної паличкою Haemophilus influenzae тип b (далі — Hib-вакцина), може проводитись моновакцинами та комбінованими вакцинами, що містять Hib–компонент. При використанні Hib-вакцини для первинної вакцинації необхідно надавати перевагу комбінованим вакцинам з Hib–компонентом.

Щеплення для профілактики інфекції, викликаної паличкою Haemophilus influenzae тип b, слід проводити за схемою 3-4-18 місяців.

Вакцинація проти Hib-інфекції проводиться дітям до 4 років 11 місяців 29 днів. У старшому віці вакцинація проти Hib-інфекції проводиться лише особам з групи ризику відповідно до глави 4 цього розділу.

Особливості вакцинації для профілактики інфекції, викликаної паличкою Haemophilus influenzae тип b, дітей, що не отримали щеплення за віком, наведені у главі 2 цього розділу.

6Вакцинація для профілактики кору, епідемічного паротиту та краснухи проводиться у віці 12 місяців. Друге щеплення — у віці 6 років.

Дітям, що не були вакциновані проти кору, паротиту чи краснухи за віком у 12 місяців та в 6 років, щеплення можна починати у будь-якому віці до 18 років. У цьому разі дитина має отримати 2 дози з дотриманням між дозами мінімального інтервалу.

Перенесене захворювання на кір, епідемічний паротит чи краснуху не є протипоказанням до щеплення.

Протиінфекційні вакцини календаря профілактичних щеплень

Вакцина кашлюк-дифтерійно-правцева адсорбована (АКДС) для профілактики кашлюку, дифтерії, правця. Містить в 1 мл убиті бактерії кашлюку (20 млрд.), а також дифтерійний (30 одиниць) і правцевий (10 ЕД) анатоксини. Сорбент - алюмінію гідроксид, консервант - мертиолят. Вводять з 3-х місячного віку внутрішньом'язовий по 0,5 мл триразово з інтервалом 45 сут., ревакцинацію в 18 міс. проводять одноразово. Імунітет проти кашлюку у 70-80% вакцинованих, проти дифтерії і правця - у 95%. Дітям, що перенесли кашлюк, вводять АДС-анатоксины.

Дітям, прищепленим АКДС-вакциной одноразово, роблять одну ін'єкцію, ревакцинація через 9-12 місяців, прищепленим АКДС-вакциной двократно ревакцинація через 9-12 місяців.

«Тетракок» - адсорбована комбінована вакцина для профілактики дифтерії, правця, кашлюку і поліомієліту. На відміну від попередньої - консерванти – 2 феноксиэтанол, формальдегід. Містить 30 ME дифтерійного анатоксина, 60 ME - правцевого. 4 ME убитої вакцини кашлюку, по 1 дозі інактивованих вірусів поліомієліту типів 1, 2, 3. Дітям у віці 3 мес -4 роки роблять 3 ін'єкції внутрішньом'язовий з інтервалом 1-2 мес і ревакцинацією через рік. Імунітет до 4-м інфекціям зберігається до 5 років. Реактогенність - лихоманка, неврологічні ускладнення, обумовлена бактеріями кашлюків.

Ацеллюлярная АКДС вакцина инфанрикс включає кашлюки анатоксин, гемаглютинин і мембранний протеїн, а також дифтерійний і правцевий атоксины. Менш реактогенна, чим АКДС. Вводять по 0,5 мл в 3, 4, 5 і 6 меся-цев в/м; ревакцинація в 18 мес одноразово. Існують комбіновані ва-рианты цієї вакцини з гепатитной, полиомиелитной і ін.

Анатоксин дифтерійно-правцевий очищений адсорбований жид-кий (АДС-анатоксин). У 1 мл міститься 60 (LF) дифтерійного 20 ЄС правцевого анатоксинів, адсорбент - алюмінію гідроксид, консервант - мертиолят. Профілактика дифтерії і правця у дітей у віці від 3 місяців до 6 років, що перехворіли кашлюком або що мають протипоказання до введення АКДС-вакцины. У перші дві доби після щеплення можливі лихоманка, незначна гіперемія і набряк в місці ін'єкції, алергічні реакції. Вводять 0,5 мл в/м 2 ін'єкції з інтервалом 1 місяць, ревакцинація через 9-12 місяців.

Анатоксин дифтерійно-правцевий очищений адсорбований із зменшеним змістом антигенів рідкий. У 1 мл міститься 10 (LF) дифтерійного і 10 ЄС правцевого анатоксинів, адсорбент - алюмінію гідроксид, .консервант - мертиолят. Профілактика дифтерії і правця у дітей у віці 6 років і старше, підлітків і дорослих. По 0,5 мл в/м або п/к при первинній вакцинації двократно з інтервалом 1-1,5 місяців, при ревакцинації - одноразово.

Анатоксин дифтерійний очищений адсорбований із зменшеним змістом антигена рідкий. У 1 мл міститься 10 (LF) дифтерійного анатоксина, адсорбент - алюмінію гідроксид, консервант - мертиолят; 0,5 мл в/м або п/к одноразово. Профілактика дифтерії у дітей у віці 6 років і старше, для того, щоб отримати повний курс імунізації, необхідно 2 введення АД-М-анатоксина з інтервалом 30 днів, ревакцинацію проводять через 6-9 місяців, потім чергові ревакцинації через 10 років АДС-м-анатоксином. АД-М-анатоксин один з найменш реактогенних препаратів.

Анатоксин правцевий очищений адсорбований рідкий. Активну імунізацію дітей проти правця як і дифтерія проводить в плановому порядку адсорбованою кашлюк-дифтерійно-правцевою вакциною (АКДС) або адсорбованим дифтерійно-правцевим анатоксином (АДС-анатоксином) або АДС-м-анатоксином. У 1 мл АС-АНАТОКСИНА входить 20 ЄС правцевого анатоксина, адсорбент - алюмінію гідроксид, консервант - мертиолят. Екстрену специфічну профілактику правця проводять при травмах з порушенням цілісності шкірних покривів і слизових оболонок, обмороженні, укусах тварин. 0,5 мл п/к в підлопаткову область по схемі згідно інструкції по застосуванню АС-АНАТОКСИНА.

Вакцина туберкульозна (БЦЖ) суха для внутрішньошкірного введення забезпечує формування імунітету проти туберкульозу у 70-80% людей. Проте останніми роками ефективність її знизилася. Протипоказання: для новонароджених з масою тіла менше 2500 г; генерализованная БЦЖ-инфекция у інших дітей в сім'ї, імунодефіцит (первинний). Для решти груп: позитивна і сумнівна реакція Манту з 2 ТІ ППД-л, туберкульоз або інфікування мікобактеріями в анамнезі.

Застосовують для профілактики туберкульозу у дітей і у дорослих до 30 років. Є живими мікобактеріями (500 тис. - 1,5 млн.) вакцинного штаму БЦЖ-1, ліофілізованими в 1,5% розчині глутамината натрію. У ампулі 1,0 міліграм (розводять в 2 мл фізіологічного розчину хлориду натрію) БЦЖ -20 доз, вводять внутрикожно по 0,05 міліграм в об'ємі 0,1 мл на межі верхньої і середньої третини плеча на 3-4 день після народження. Ревакцинацію роблять при негативній внутрішньошкірній пробі Манту, для якої вводять внутрикожно 0] мл (2ТЕ) очищеного туберкуліну (ПДЦ) і враховують результат через 72 години. Проба вважається позитивною, якщо діаметр інфільтрату більше 5 мм. Вакцина протипоказана при недоношеності, важких захворюваннях і Т-клеточных иммунодефицитах (можлива БЦЖ-инфекция), туберкульозі або інфікуванні мікобактеріями.

Вакцина туберкульозна БЦЖ-м для профілактики туберкульозу у недоношених і ослаблених дітей вводиться внутрикожно, доза містить удвічі менше (0,025 міліграм) мікобактерії, чим БЦЖ. Ампули по 20 доз (0,5 міліграм).

Вакцина корова кулыпуральная жива суха приготована з вакцинного штаму Л-16 вірусу, вирощеного в культурі кліток ембріонів японських перепелів, містить 20 мкг гентамицина, желатин і білки сироватки крові великої рогатої худоби. Для профілактики кору у дітей і підлітків, вакцинація - у віці 12 місяців по 0,5 мл підшкірно. Ревакцинація в 6 років. По эпидпоказа-ниям вводять дітям старше 12 міс. Протипоказана при алергії на аминогли-козиды і перепелиних яйцях, а також при иммунодефицитах.

Рувакс, жива гиператтенуированная вірусна вакцина для профілактики кору. Отримана при культивуванні вакцинного штаму Шварц на первинній культурі кліток курячих ембріонів; містить людський Альбумін, сліди неоміцину. Дози: з 3 місяців по 0,5 мл п/к або в/м, триразово з інтервалом не менше 1 місяць, ревакцинація через 1 рік після останньої ін'єкції, потім кожні 10 років. У 5-15% випадків у прищеплених розвиваються специфічні реакції в період з 5-6 по 15-й день у вигляді підвищення температури тіла до 39°С, кашель, кон'юнктивіт, риніт, короподібний висип.

Вакцина паротит жива суха з ослабленого штаму вірусу, вирощеного на клітках ембріонів японських перепелів для профілактики паротиту у дітей і підлітків, вакцинація проводиться у віці 12-25 місяців, підшкірно по 0,5 мл (не раніше, чим через 6 місяців після кору). Містить гентамицин, желатин, стабілізатори. Можливі катаральні явища, гіперемія зіву, рідко - серозний менінгіт.

Трімовакс містить живі, аттенуированные віруси кору — 1000 тканинних цитопатогенних доз-50 (ТЦИД-50), паротиту (5000 ТЦИД-50) краснухи (1000 ТЦИД-50), вводять дітям в 12 мес, підшкірно або внутрішньом'язовий, а в 6 років ревакцинація тільки проти кору.

Оральна полиомиелитная вакцина типів 1, 2 і 3 (ОПВ) Тривалентний препарат з живих аттенуированных штамів Себіна вірусу поліомієліту типів 1, 2 і 3. У 1 прищепній дозі не менше БОЮ або Тцд50 1000000 типу 1, не менше 100000 типу 2 і не менше 300000 типу 3. Стабілізатор - магнію хлорид (18 міліграм в 1 дозі), консервант - канаміцину сульфат (30 мкг в 1 дозі) .Показания: планова профілактика поліомієліту у дітей старша за 3 місяці; екстрена профілактика поліомієліту за епідемічними свідченнями, проведення національних днів імунізації проти поліомієліту. Побічні ефекти. Можлива кропив'янка, набряк Квінке, украй рідко у прищеплених або у осіб, що контактували з прищепленими, виникають вакциноассо- циированные захворювання (у 1 з 2-3 млн. прищеплених). Дози: по 2 або 4 краплі (залежно від форми випуску) всередину трьох- кратно в 3, 4, 5 і 6 місяців, ревакцинація триразова в 18, 20 місяців і 14 років. Щеплення за епідемічними свідченнями проводять при захворюванні поліомієлітом. ВІЗ поставила глобальним завданням ліквідацію поліомієліту до третього тисячоліття.

Інактивована полиомиелитная вакцина для профілактики Іммовакс Поліо (ІПВ) Забезпечує формування імунітету до полиовирусам типів 1, 2 і 3. Дози: з 3 місяців по 0,5 мл п/к або в/м, триразово з інтервалом не менше 1 місяць, ревакцинація через 1 рік після останньої ін'єкції, потім кожні 10 років. Можлива поява еритеми в місці ін'єкції, в окремих випадках незначне підвищення температури тіла.

Вакцина проти краснухи жива аттенуированная Ервевакс. Аттенуїрованний штам вірусу краснухи Вістар RA-27/3, що культивується на диплоид-ных клітках людини MRC-5. Прищепна доза не менше 1000 Тцд5о вірусу краснухи і не більше 25 мкг неоміцину В-сульфата, стабілізатори - лактоза, сорбіт, маніла, Альбумін людський. Свідчення: профілактика краснухи у дітей і дорослих. Жінкам дітородного віку слід оберігатися від вагітності протягом 3 місяців після вакцинації. Дози: 0,5 мл п/к. Первинна вакцинація дітей 12-15 місяців, друге щеплення в 6 років. Якщо раніше вакцинація проводилася тільки один раз, то препарат дорослим вводять одноразово, так само як і не прищепленим дівчаткам у віці 13 років.

Жива гиператтенуированная вакцина для профілактики краснухи Рудівакс. Ліофілізована вируссодержащая рідина, отримана методом культивування вакцинного штаму Шварц на первинній культурі курячих ембріонів, містить людський Альбумін, сліди неоміцину.

Вакцина проти кору, паротиту і краснухи жива MMR II. Attenuvax - жива корова вакцина, приготована в первинній культурі кліток курячого ембріона з додатково аттенуированного штаму Ендерс вірусу; Mumps-vax - жива вакцина паротиту з штаму Джерілл Лінн, приготована в первинній культурі кліток курячого ембріона; Meruvax II - жива краснушная вакцина з штаму RA27/3 аттенуированного вірусу краснухи, вирощеного в культурі диплоїдних кліток людини WI-38. У одній прищепній дозі не менше 1000 Тцд50 вірусу кору, 20000 Тцд50 вірусу паротиту, 1000 Тцд5о вірусу краснухи і не більше 25 мкг неоміцину. Дози: 0,5 мл п/к (переважно в зовнішню верхню частину плеча). Перша вакцинація в 12-15 мес, друге щеплення в 6 років. На практиці дана вакцина може застосовуватися для підлітків і дорослих.

Рекомбінантниє вакцини для профілактики гепатиту В є очищеним білком поверхневого антигена вірусу гепатиту В (HBsAg). виділений з дріжджів продуцентів, переважно Saccharomyces cerevisiae, адсорбований на гелі алюмінію гідроксиду, консервант - мертиолят. Дози: вводять в/м дорослим в дельтовидний м'яз, дітям в переднебо-ковую частину стегна. Згідно календарю щеплень вакцинація проти гепатиту В проводиться новонародженим в перших 12 годин життя, потім через 1 мес і через 5-6 місяців одночасно з третьою дозою АКДС-препарата; для вакцинації новонароджених, матери яких є носіями HBsAg, при цьому першу дозу вводять в перших 24 години після народження, бажано одночасно з імуноглобуліном проти гапатита В (у переднебоковую частину різних стегон).

Вакцина гепатиту В рекомбинантная дріжджова рідка Комбіотех Вакцинацію дітей до року проводять згідно календарю щеплень проти вірусного гепатиту В. Разовая доза для дорослих і дітей старше 11 років складає 1 мл (20 мкг HBsAg), для дітей до 10 років - 0,5 мл (10 мкг HBsAg). Пацієнтам відділення гемодіалізу вводять подвійну дозу для дорослих (2 мл).

Вакцина проти гепатиту В ДНК рекомбинантная Ебербіовак. Для дорослих і дітей старше 10 років - 20 мкг (1 мл), для новонароджених і дітей молодше 10 років - 10 мкг (0,5 мл).

Слід зазначити, що всі вакцини - імуномодулятори, тобто змінюють реактивність організму. Підвищуючи її проти даного мікроорганізму, вони можуть знижувати її по відношенню до іншого. Багато вакцин, стимулюючи реактивність, ініціюють алергічні і аутоіммунні реакції. Особливо часто такі побічні ефекти вакцин спостерігають у хворих з алергічними захворюваннями (Табл. 4.).

Таблиця 4. Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень

Вакцина	Протипоказання
Всівакциниіанатоксини	Важкі ускладнення від попередньої дози у вигляді анафілактичного шоку. Алергія на будь-який компонент вакцини. Прогресуючі захворювання нервової системи, гідроцефалія і гидроцефальный синдром в ступені декомпенсації, епілепсія, епілептичний синдром з судомами 2 рази на місяць і частіше. Гостре захворювання або загострення хронического1
Всіживівакцини	Природжені комбіновані иммунодефициты, первинна гипогам-маглобулинемия (введення вакцин не протипоказане при селективному імунодефіциті IGA і IGM), транзиторна гіпогамаглобулінемія і злоякісні новоутворення, вагітність, СНІД, перебування на імуносупресивній терапії
БЦЖ	Маса дитини менше 2000 г: при масі 1500-1999 г - щеплення не проводять до 1 міс. життя, при масі 1000-1499 г - до 2 міс. Ускладнені реакції на попереднє введення вакцини (лімфаденіт, келоїдний рубець, холодний абсцес, виразка шкіри більше 10 мм в діаметрі, остеомієліт, генерализованная БЦЖ-инфекция). Тубінфіцированіє. Дефекти фагоцитозу
Оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ)	Дітям, яким протипоказане введення живих вакцин, а також членам їх сімей рекомендовано проведення щеплень інактивованою полиомиелитной вакциною (ІПВ)
АКДС	Судоми в анамнезі (замість АКДС вводять АДС або вакцину з ацеллюлярным коклюшевым компонентом)
ЖКВ (жива корева вакцин), ЖПВ (жива паротитна вакцина), Вакцина проти краснухичи тривакцина (кір, паротит, краснуха)	Алергічні реакції на аміноглікозиди. Анафілактичні реакції на яєчний білок. Введення препаратів крові

Примітки: ^{1Плановая} вакцинація відкладається до закінчення гострих проявів захворювання і загострення хронічних захворювань і проводиться відразу після одужання або під час ремісії. Гостре респіраторне захворювання, що має легку течію і без підвищення температури тіла, не є протипоказанням до проведення планової вакцинації. Контакт з інфекційним хворим, карантин не є протипоказаннями до проведення планової вакцинації. Особливості вакцинації проти туберкульозу - див. пункт 3 даних приміток. З метою імунотерапії вакцини використовують при хронічних затяжних інфекціях (убиті стафілококова, гонококкова, бруцельоз вакцини).