4. Форми контролю

Оцінка з дисципліни «Психологія особистості» визначається з урахуванням результатів поточної навчальної діяльності студента та оцінок засвоєння ним змістових модулів.

До контрольних заході навчальної програми належать поточний та підсумковий контроль знань.

Поточний контроль здійснюється на кожному семінарському занятті відповідно до конкретних цілей змістових модулів. Рекомендується застосування на семінарських заняттях різноманітних видів об'єктивного контролю, таких засобів діагностики рівня підготовки студентів, як: фіксовані виступи, складання та виклад тез, повідомлень, написання есе, аналіз та розв'язання ситуативних філософських проблем, участь у дискусіях («круглі столи»), а також тести та експрес-опитування.

Конвертація кількості балів з дисципліни в оцінки за шкалою ECTS та за чотирибальною (традиційною) шкалою

Бали з дисциплін незалежно конвертуються як у шкалу ECTS, так і у чотирибальну шкалу. Бали шкали ECTS у чотирибальну шкалу не конвертуються і навпаки.

Студенти, які навчаються на одному курсі за однією спеціальністю, на основі кількості балів, набраних з дисципліни, ранжуються за шкалою ЕСTS таким чином:

Оцінка ECTS	Статистичний показник
«А»	Найкращі 10 % студентів
«В»	Наступні 25 % студентів
«С»	Наступні 30 % студентів
«D»	Наступні 25 % студентів
«E»	Останні 10 % студентів

Бали з дисципліни для студентів, які успішно виконали програму з дисципліни, також конвертуються кафедрою у традиційну чотирибальну шкалу за абсолютними критеріями як нижче наведено у таблиці.

Оцінка за багатобальною (200) шкалою	Оцінка за чотирибальною шкалою
Від 170 до 200 балів	«5»
Від 140 до 169 балів	«4»
Від 120 до 139	«3»
Нижче мінімальної кількості балів, яку повинен набрати студент	«2»

5. Орієнтовний перелік питань до заліку

Модуль 1. «Психологія особистості»

1. Предмет і завдання психології особистості.

2. Методологічні й теоретичні принципи дослідження особистості.

3. Співвідношення понять “індивід”, “особистість”, “індивідуальність”.

4. Багатомірна цілісна модель особистості.

5. Методи досліджень та оцінювання в психології особистості. Біографічний метод, спостереження, експериментальний метод, тестування, інтерв’ю, бесіда, аналіз продуктів діяльності, контент-аналіз, кореляційний метод.

6. Психодинамічний напрямок у теорії особистості.

7. Теорія психосексуального розвитку особистості З. Фрейда.

8. Основні положення ортодоксального психоаналізу щодо природи людини.

9. Перегляд психодинамічної теорії З. Фрейда в індивідуальній психології А. Адлера.

10. Особистість в аналітичній психології К.Г. Юнга.

11. Его-психологія та пов’язані з нею напрямки в теорії особистості.

12. Радикально-гуманістичний психоаналіз Е. Фромма, основні положення і принципи.

13. Соціокультурний підхід до вивчення особистості К. Хорні.

14. Поведінковий напрямок у теорії особистості.

15. Теорія оперантного научіння Б.Ф. Скіннера. Респондентна та оперантна поведінка. Основні положення Б.Ф. Скіннера щодо природи людини.

16. Основні принципи соціально-когнітивної теорії А. Бандури. Научіння через моделювання. Підкріплення в научінні через спостереження.

17. Теорія соціального научіння Дж. Роттера, основні концепції та принципи.

18. Диспозиціональний та когнітивний напрямки у теорії особистості.

19. Структурна теорія особистості Р. Кеттела.

20. Концепція типів особистості Г. Айзенка.

21. Концепція рис особистості Г. Олпорта, основні положення щодо природи людської особистості.

22. Когнітивна теорія особистості Дж. Келлі. Типи конструктів. Формальні властивості конструктів. Зміни особистісних конструктів.

23. Гуманістично-феноменологічний напрямок у теорії особистості.

24. Поняття про ієрархію потреб і мотивацію у А. Маслоу. Дефіцитарна мотивація і мотивація зростання.

25. Основні положення гуманістичної психології щодо природи людини.

26. Феноменологічний напрямок у теорії особистості. Позиція К. Роджерса.

27. Поняття про керівний мотив і тенденцію до актуалізації в концепції К. Роджерса. «Я»-концепція.

28. Проблема повноцінно функціонуючої особистості. Точка зору К. Роджерса на природу людини.

29. Джерело активності особистості у різних психологічних теориях особистості.

30. Мотиваційна сфера особистості.

31. Потреби як джерело активності особистості.

32. Ціннісні орієнтації особистості.

33. Потреба особистості в самоствердженні, самовизначенні та самоактуалізації. Творча активність собистості.

34. Провідні концепції структури особистості. Риси та диспозиції.

35. Нові перспективи в теоретичному та емпіричному дослідженні особистості.

36. Вітчизняні теорії особистості.

37. Розвиток та формування особистості.

38. Проблема взаємозв'язку біологічних і соціальних факторів у розвитку особистості.

39. Типи людей та «локус контролю». Психологічні характеристики інтерналів та екстерналів.

40. Загальне розуміння темпераменту та психологічні характеристики типів темпераментів. Індивідуальний стиль діяльності.

41. Співвідношення характеру та темпераменту.

42. Природа і сутність характеру. Умови та механізми формування характеру.

43. Поняття про психологічний захист.

44. Типології особистості.

45. Поняття про спрямованість особистості і мотивацію діяльності

46. Мотивація, установки.

47. Особливості мотиваційної сфери людини у період ранньої дорослості

48. Вибір життєвої стратегії. Мотивація шлюбу. Мотиви вибору професії.

49. Особливості системи цінностей.

50. Загальна характеристика здібностей людини

51. Концепції психічного розвитку людини в зарубіжній та вітчизняній психології.

52. Критерії психологічно зрілої особистості з позиції гуманістичної психології

53. Психодинамічний напрям щодо психологічно зрілої особистості.

54. Психологічно зріла особистість з позиції вітчизняної психології.

55. Проблема особистісного вибору і сенс життя.

56. Поняття ноогенного неврозу.

57. Основні положення йоготерапії В. Франкла.