
- •Розділ іі. Кінематика
- •§ 1. Способи описання руху точки. Швидкість та прискорення точки
- •Вектор швидкості точки
- •Вектор прискорення точки
- •Контрольні запитання
- •Методика розв’язання задач
- •Задача к.1. Визначення кінематичних характеристик точки а) Натуральний спосіб задавання закону руху точки
- •Б) Координатний спосіб задавання закону руху точки
- •§ 2. Кінематика найпростіших рухів твердого тіла
- •Зв’язок кутових та лінійних кінематичних величин
- •Контрольні запитання
- •Методика розв’язання задач
- •Задача к.2. Найпростіші перетворення рухів тіл в механізмах
Розділ іі. Кінематика
Кінематика вивчає переміщення тіл в просторі з плином часу без з’ясування причин, які викликають рух. В кінематиці рух тіл вивчається з чисто геометричної точки зору. Якщо в задачі кінематики можна знехтувати розмірами та формою тіла, то тіло замінюють точкою.Траєкторієюназивається лінія, яку описує точка в процесі руху. До основних кінематичних характеристик відносяться траєкторія, координати (положення), швидкість та прискорення точки і кутова швидкість та кутове прискорення твердого тіла.
Законом руху називається функціональна залежність положення тіла (точки) від часу.
Основні задачі кінематики полягають в тому, щоб:
- знаючи закон руху точки чи тіла відносно обраної системи відліку, встановити основні кінематичні характеристики руху;
- за відомими кінематичними характеристиками встановити закон руху.
§ 1. Способи описання руху точки. Швидкість та прискорення точки
Закон руху точки може бути заданий різними способами:
1)натуральний- цим способом зручно
користуватись коли відома траєкторія
руху точки. Для визначення положення
рухомої точки
в довільний момент часу
потрібно знати (ввести) початок відліку
(точку
– рис. 1.1) та визначити додатній напрям
відліку дугової координати (довжини
відрізку траєкторії)
і закон руху
,
(1.1)
де
може приймати як додатне, так і від’ємне
значення.
2) векторний- базується на тому,
що положення точки в просторі визначається
радіус-вектором,
проведеним з деякого нерухомого центра
до даної точки
(рис. 1.2). Під час руху точки її радіус-вектор
змінює свій модуль і напрям, тобто є
функцією часу
.
(1.2)
3) координатний - полягає в
тому, що положення точки задається
набором координат. При розгляді руху в
прямокутній декартовій системі координат
вказаний спосіб зводиться до задавання
трьох координат,
,
точки
як відомих функцій часу:
,
,
.
(1.3)
Зв’язок векторного метода з координатним наступний
.
В ряді випадків доцільно користуватися координатами циліндричними (рис. 1.3, а):
,
,
. (1.4)
або сферичними (рис. 1.3, б):
,
,
. (1.5)
Перехід
від декартової координат до циліндричних,
сферичних і навпаки описуються формулами:
а) для циліндричної системи координат (рис. 1.3 а):
,
,
;
,
,
.
б) для сферичної системи координат (рис. 1.3 б)
,
,
;
,
,
.
Внавігації, в основному, користуються
циліндричною системою координат на
площині (полярною), але дещо зміненою.
Замість азимута
(рис 1.3, а) використовують курс
,
який вимірюють від „норду” (напряму
на північ) і відлік кута ведуть за
напрямом руху стрілки годинника (рис.
1.4). Якщо вісь
сумістити з „нордом”, а вісь
направити горизонтально, то зв’язок
між координатами декартової та
«навігаційною» систем наступний:
,
.
(1.6)
Вектор швидкості точки
Швидкість
точки характеризує зміну положення
точки з плином часу. Нехай в момент часу
точка займала положення
(рис. 1.5), а в наступний момент
знаходилась в точці
.Миттєва швидкість точкив момент
часу
визначається першою похідною від
радіус-вектора за часом
.
(1.7)
Вектор швидкості спрямований по дотичній до траєкторії у відповідній точці вбік руху (рис. 1.5).
Якщо рівняння руху точки задано в декартових координатах, то
. (1.8)
Отже, алгебраїчні проекції вектора швидкості на кожну з осей (рис. 1.6) дорівнюють похідним за часом від відповідної координати точки
,
,
. (1.9)
Ці алгебраїчні величини однозначно вказують напрям руху точки відносно відповідних осей (вздовж чи проти осі). Модуль вектора швидкості обчислюють за формулою
. (1.10)
Визначимо швидкість руху точки, вважаючи,
що рух задано натуральним способом(рис. 1.7). Оскільки дугова координата є
функцією часу, то радіус-векторбуде складною функцією часу
.
Тоді
,
(1.11)
де
=
(1.12)
-алгебраїчне значення миттєвої швидкості
,
,
(1.13)
- одиничний вектор (орт), який направлений по дотичній до кривої в сторону зростання дугової координати (рис. 1.7, а, б) і не залежить від напряму руху точки.
Якщо
,
то точка рухається в напрямі зростання
дугової координати і напрям швидкості
співпадає з напрямом орта
(рис. 1.7, а). При
точка рухається в напрямі зменшення
дугової координати і вектор швидкості
протилежний до напряму орта
(рис. 1.7, б). Таким чином, знак алгебраїчного
значення швидкості (
=
)
однозначно вказує напрям руху точки
вздовж траєкторії.
У випадку сталої (за напрямом та модулем) швидкості, після інтегрування рівняння (1.7) отримуємо закон руху точки у наступному вигляді
,
де
– положення точки в момент часу
= 0 (початок відліку часу).