Закінчення таблиці СП.6
|
№ |
Судно
(спостерігач) |
Судно
| ||||
|
|
| |||||
|
|
|
|
|
|
| |
|
вузли |
градуси |
градуси |
милі |
градуси |
милі | |
|
21 |
22 |
280 |
227 |
11,5 |
222 |
8,5 |
|
22 |
25 |
160 |
220 |
13 |
225 |
9,8 |
|
23 |
22 |
262 |
305 |
11,2 |
310 |
8,2 |
|
24 |
21 |
260 |
320 |
13,7 |
324 |
10,5 |
|
25 |
19 |
105 |
67 |
11,8 |
72 |
8,8 |
|
26 |
23 |
193 |
140 |
12,5 |
135 |
9,6 |
|
27 |
22 |
110 |
55 |
11,8 |
50 |
8,7 |
|
28 |
24 |
348 |
38 |
13,3 |
42 |
10,3 |
|
29 |
21 |
195 |
158 |
11,5 |
163 |
8,5 |
|
30 |
20 |
15 |
313 |
11,4 |
308 |
8,8 |
§ 5. Динаміка прямолінійного руху судна
При відсутності течії та вітру і прямому положенні руля судно здійснює горизонтальний прямолінійний рух, диференціальне рівняння якого, має вигляд
![]()
,
(5.1)
де
– маса води, яка „прихоплюється”
зануреною частиною корпусу судна при
його русі,
– сила тяги двигуна. Оскільки обтікання
судна при характерних експлуатаційних
значеннях швидкості супроводжується
виникненням турбулентного потоку, то
сила опору водного середовища
пропорціональна квадрату швидкості
, (5.2)
де
- коефіцієнт опору водного середовища,
який залежить від завантаження судна,
форми зануреної частини корпусу та його
стану, а знак „–” вказує, що ця сила
напрямлена завжди проти швидкості руху
судна (рис. 5.1.).
В модельних
розрахунках величина
приймається рівною 10% маси судна, тобто
= 0,1m. Для спрощення формул, введемо
– ефективну масу судна, тоді рівняння
(5.1) з врахуванням (5.2) в проекції на вісь
,
яку спрямуємо за напрямом руху судна,
приймає вигляд
. (5.3)
Рівняння (5.3)
доповнюють початковими умовами: при
= 0:
= 0,
.
Кожному значенню
силу тяги
> 0 відповідає перехідний процес зміни
швидкості (
),
який закінчується досягненням усталеного
значення швидкості![]()
. (5.4)
В залежності від
значення та напряму тяги
маємо три різні ситуації:
– передній хід(тяга спрямована вздовж швидкості) – у цьому випадку в рівнянні (5.3) перед модулем тяги ставимо знак „+”;
– пасивне
гальмування(рух за інерцією) –
= 0;
– активне гальмування(реверсний режим роботи двигуна – тяга спрямована проти вектора швидкості) – у цьому випадку в рівнянні (5.3) перед модулем тяги ставимо знак „–”.
В рівнянні (5.3) можна розділити змінні
, (5.5)
та провести інтегрування з невизначеною верхньою межею
. (5.6)
З останнього отримуємо
, (5.7)
що дозволяє
знаходити час як функцію швидкості
,
або (після відповідних алгебраїчних
перетворень) визначати швидкість судна
як функцію часу
.
Зауважимо, що результат інтегрування
(5.7) залежить від конкретного вигляду
підінтегральної функції.
Для визначення
шляху, який проходить судно, можна
скористатися інтегруванням
,
але простіше скористуватися перетворенням
. (5.8)
Тоді з рівняння (5.3) отримуємо
, (5.9)
що,
за умовами (
= 0:
= 0,
),
дозволяє визначити шлях
,
який проходить судно в процесі зміни
швидкості від початкової
до поточного значення![]()
=
, (5.10)
і таким чином
визначити шлях як складну функцію часу
.
Розглянемо кожну
з ситуацій (
> 0,
= 0 та
< 0) окремо, а при можливій зміні режиму
роботи двигуна будемо нехтувати
перехідними процесами. Тобто будемо
працювати в рамках моделі, коли сила
тяги (упору) гвинта при зміні числа
обертів змінюється миттєво від початкового
значення
= constдо кінцевого значення
= const.
Методика розв’язання задач
1. Визначити сили, які діють на судно в горизонтальному напрямі.
2.
Спрямувати вісь
у напрямі руху судна та спроектувати
сили на цю вісь.
3. Записати диференціальне рівняння руху судна.
4. Для визначення швидкості як функції часу:
а. Розділити змінні, взяти інтеграли з невизначеною верхньою межею
та отримати зв’язок між поточною швидкістю та часом.
б. Провести
алгебраїчні перетворення та отримати
вираз
.
5. Для визначення переміщення як функції часу:
а. Переписати диференціальне рівняння руху судна, користуючись
перетворенням (7.8).
б. Розділити змінні, взяти інтеграли з невизначеною верхньою межею
та отримати зв’язок між переміщенням та швидкістю.
Приклад 1.
Передній хід судна.Судно масою
= 15000 т рухається вперед під дією сили
тяги
= 11 кН зі сталою швидкістю
.
Коефіцієнт опору води
= 11000 кг/м.
В момент
часу
= 0 оберти двигуна змінено так, щоб він
забезпечував постійне значення тяги
= 420 кН у напрямі руху і судно протягом
часу
збільшує швидкість до величини
= 11 вузлів.
1) Знайти час
,
протягом якого відбулася зміна швидкості
та шлях, який при цьому пройде судно.
Величину шляху перевести в морські
одиниці (милі).
2) За допомогою ПЕОМ побудувати графіки залежності швидкості від часу та шляху від часу.
Розв’язання. В даному випадку сила тяги має той же напрям, що і швидкість судна (рис. 7.1), диференціальне рівняння руху судна (5.1) приймає вигляд
, (5.11)
а інтеграли (5.7) та (5.10) дають:
, (5.12)
, (5.13)
де
– усталена швидкість, яка відповідає
початковому значенню
сили тяги, а
– усталена швидкість для нової сили
тяги
.
Для того, щоб скористуватися формулами (5.12) та (5.13) переведемо дані задачі в одиниці системи SI:
= 11·(1852/3600) = 5,66 м/с,
визначимо ефективну масу
= 1,65·107кг,
початкову швидкість судна
= 1 м/с,
та усталену
швидкість судна для тяги
= 420 кН
= 6,18 м/с.
Після
цього обчислимо час
,
протягом якого відбувається зміна
швидкості, та шлях
, який при цьому проходить судно. Тоді
з формул (5.12) та (5.13) отримуємо:
340 с
6,0 хв.,
1349 (м) = 0,73 милі.
Щоб побудувати
графіки залежності швидкості
та шляху
,
потрібно у явному виді з рівняння (5.12)
визначити залежність швидкості від
часу
, (5.14)
та за допомогою
відомого програмного забезпечення
(Basic, Pascal, Microsoft Excel чи ін.) знайти значення
в продовж часу руху судна, а потім
визначені значення швидкості для кожного
моменту часу підставити у формулу (5.13)
та обчислити значення
.
Отримані графіки
та
зображені на рис. 5.2 та 5.3.
Відповідь:
= 6 хв.,
= 0,73 милі.

Приклад 2. Тепер розглянемо два можливі варіанти гальмування судна після досягнення швидкості 11 вузлів до швидкості 2,5 вузли – випадки пасивного і активного гальмування судна.
а
)
Пасивне гальмування судна(
= 0). При швидкості
= 11 вузлів двигун вимикають, судно
рухається по інерції і зменшує швидкість
до
= 2,5 вузлів. Знайти час
гальмування
судна та шлях
,
який пройшло судно за цей час. Шлях
виразити в морських одиницях (милях).
Розв’язання. В цьому випадку гальмування судна відбувається за рахунок лише сили опору з боку води (див. рис. 5.4), тому рівняння (5.1) приймає вигляд
, (5.15)
а інтеграли (5.7) та (5.10) дають:
, (5.16)
, (5.17)
де
- швидкість судна на початку гальмування
(
= 11 вузлів = 5,66 м/с), а
– швидкість судна на відповідний момент
часу
= 2,5 вузли = 1,29 м/с.
Підставляючи дані
у формули (5.16) та (5.17), обчислимо час
гальмування
та шлях
,
якій пройшло судно за цей час:
= 900 (с) = 15 хв.,
= 2221 (м) = 1,2 милі.
Для побудови
графіків залежності швидкості
та шляху
,
потрібно провести алгебраїчні перетворення
у формулі (5.16) та визначити швидкість
як функцію часу (зробить це самостійно)
і побудувати графіки аналогічно тому,
як це робилось у попередньому прикладі.
Для
розібраного прикладу графіки
та
наведені на рисунках 5.5 та 5.6.
Відповідь:
= 900 с,
= 1,2 милі.
б) Активне
гальмування судна (
< 0). При швидкості
= 11 вузлів двигун переводять у режим
реверсу (
= 125 кН, вектор
спрямований проти вектора швидкості
судна
,
рис. 5.7).
1) Знайти час
,
протягом якого швидкість судна зменшиться
до значення
= 2,5 вузла та визначити шлях
,
який пройдено за цей час.
2) За допомогою ПЕОМ побудувати графіки залежності швидкості від часу та шляху від часу.
Протягом часу
судно зменшує швидкість до
.
Розв’язання.
В цьому випадку гальмув
ання
судна відбувається як за рахунок сили
опору з боку води, так і за рахунок сили
тяги двигуна. Тому диференціальне
рівняння руху судна приймає вигляд
(тяга спрямована проти руху – рис. 5.7)
,
(5.18)
а інтеграли (5.7) та (5.10) дають:
, (5.19)
, (5.20)
де
- швидкість судна на початку гальмування
(
= 11 вузлів = 5,66 м/с).
Підставимо наші дані в формули (5.19) та (5.20) і отримаємо:

= 445[1,034 – 0,365] = 298 с = 5 хв.,
= 906 (м) = 0,49 милі.
Для побудови
графіків залежності швидкості
та шляху
потрібно у явному виді з рівняння (5.19)
знайти залежність швидкості від часу
, (5.21)
т
а
за допомогою відомого програмного
забезпечення (Basic, Pascal, Microsoft Excel чи ін.)
обчислити значення
в продовж часу руху судна, а потім
визначені значення швидкості для кожного
моменту часу підставити у формулу (4.20)
та знайти значення
.
Отримані графіки
та
зображені на рис. 5.8 та 5.9.
Зверніть
увагу на те, що при активному гальмуванні
судна (при заданому значенні
)
для зниження швидкості від 11 вузлів до
2,5 потрібно втричі менш часу ніж при
пасивному гальмуванні, а судно проходить
відстань в 2,4 разу меншу.
Відповідь:
= 5 хв.,
= 0,49 милі.
