
- •Розділ ііі. Динаміка
- •Частина і. Динаміка точки § 1. Пряма задача динаміки
- •Контрольні запитання
- •Методика розв’язання прямої задачі динаміки
- •Задача дт.1. Визначення сили за відомим законом руху точки (тіла)
- •§ 2. Обернена задача динаміки. Випадок сталих сил
- •Контрольні запитання
- •Методика розв’язання задач для сталих сил.
- •Задача дт.2. Визначення параметрів закону руху матеріальної точки, на яку діють сталі сили, шляхом інтегрування диференціальних рівнянь
- •§ 3. Обернена задача динаміки. Визначення закону руху матеріальної точки, на яку діють змінні сили Методика розв’язання задач для змінних сил шляхом інтегрування
- •Задача дт.3. Визначення закону руху матеріальноїточки а) сила залежить лише від часу
- •Б) сила залежить лише від координати
- •§ 4. Відносний рух точки. Сили інерції
- •Контрольні запитання
- •Методика розв’язання задач
- •Задача дт.4. Знаходження сил інерції
- •§.5. Механічні коливання а) Вільні незгасаючі коливання з одним ступенем свободи
- •Контрольні запитання
- •Методика розв’язання задач
- •Б) Вільні згасаючі коливання з одним ступенем свободи
- •Контрольні запитання
- •В) Змушені коливання з одним ступенем свободи
- •Контрольні запитання
В) Змушені коливання з одним ступенем свободи
Якщо на матеріальну
точку масою
,
крім квазіупружної сили
та сили в’язкого тертя
,
діє збурювальна (зовнішня) сила, яка
змінюється за гармонічним законом
, (5.22)
(де
– амплітуда збурювальної сили,
– її частота), то рух, який буде здійснювати
точка, називається змушеними коливаннями.
Складемо
диференціальне рівняння руху такого
тіла масою
, (5.23)
де
,
а
і
такі ж самі, як і раніше (дивись формулу
(5.10)).
Розв’язок неоднорідного диференціального рівняння (5.23), як відомо з теорії диференціальних рівнянь, має вигляд
, (5.24)
де
– загальний розв’язок однорідного
рівняння (5.23) нам вже відомий (дивись
формулу (5.16)), отож
, (5.25)
а
– будь-який частковий розв’язок
неоднорідного рівняння (5.23).
З плином часу
амплітуда руху, зумовленого вільними
коливаннями при наявності сил тертя,
згідно (5.16) зменшується практично до
нуля, і рух тіла буде визначатися лише
зовнішньою силою (5.22). Час установлення
режиму вимушених коливань визначається
величиною коефіцієнта демпферування
і через проміжок часу
можна розглядати лише усталені змушені
коливання для яких початкові умови вже
не мають ніякого значення.
Отож, частковий розв’язок рівняння (5.23) знаходять у вигляді
, (5.26)
де сталі
та
отримують після підстановки функції
(5.26) та її похідних в рівняння (5.23) та
певних алгебраїчних перетворень:
, (5.27)
. (5.28)
Таким чином,
амплітуда і фаза змушених коливань при
наявності тертя визначаються як
властивостями зовнішньої сили (частотою
та її амплітудою), так і характеристиками
осцилятора (його масою
,
жорсткістю
та коефіцієнтом демпфірування
)і не залежать від початкових умов.
Величина
,
яка входить до розв’язку (5.26) зветьсязсувом фазі визначає різницю
між фазою коливань і фазою зовнішньої
сили (5.22) в даний момент часу.
Залежність амплітуди
змушених коливань від частоти зовнішньої
сили називається амплітудно-частотною
характеристикою,
а залежність зсуву фаз від частоти
зовнішньої сили –фазово-частотною
характеристикою
.
При
= 0 (зовнішня сила стала за величиною)
значенню амплітуди відповідає статичне
зміщення
. (5.29)
Якщо
,
то
0
за законом
згідно формулі (5.27).
Максимальна
величина амплітуди відповідає так
званій резонансній частоті
яка може бути знайдена з умови мінімуму
знаменника формули (5.27)
. (5.30)
Таким чином, при
>
на залежності
існує максимум, який називається
резонансною амплітудою. Підставляючи
отримані вирази в (5.27), отримаємо вираз
для амплітуди при резонансі
. (5.31)
Звернемо увагу на
те, що, взагалі
<
,
але при
<<
резонансна частота практично співпадає
з частотою власних коливань. Так, вже
при
= 0,1
,
= 0,995
.
Відмітимо, що при
зростанні
одночасно зменшуються як резонансна
частота, так і амплітуда коливань при
резонансі.
Що
стосується зсуву фаз, то з формули (5.28)
випливає, що незалежно від коефіцієнта
демпферування
при резонансі зсув фаз
.
Аналізувати
амплітудно-частотну криву
зручно в безрозмірних значеннях амплітуди
,
частоти
та параметра згасання
.
Тоді з формул (5.27) та (5.29) отримуємо вираз
для відносної (безрозмірної) амплітуди
. (5.32)
Резонансу відповідає значення безрозмірної частоти
, (5.33)
при якій відносна амплітуда досягає значення
. (5.34)
Зауважимо, що,
оскільки
1 для
< 0,1
,
то
і в реальних ситуаціях резонансна
амплітуда коливань може у десятки разів
перевищувати статичне зміщення.