
- •1 Аналіз засобів і систем вимірювання сигналів фотодіодів……………………1
- •1.1 Узагальнена структура засобів і систем вимірювання ультрафіолетового випромінювання........................…………..…….…3
- •1.2 Огляд відомих засобів і систем вимірювання сигналів фотодіодів………………………………………………………….……4
- •1 Аналіз засобів і систем вимірювання сигналів фотодіодів
- •1.1 Узагальнена структура засобів і систем вимірювання ультрафіолетового випромінювання
- •1.2 Огляд відомих засобів і систем вимірювання сигналів фотодіодів
- •1.3 Огляд фотодіодів для вимірювання ультрафіолетового випромінювання
- •1.4. Методи обробки сигналів багатопараметричних сенсорів
- •1.5 Аналіз технічного завдання та шляхи вдосконалення систем вимірювання ультрафіолетового випромінювання
- •2 Синтез структури універсального вимірювального каналу ультрафіолетових фотодіодів
- •2.1 Основні режими роботи каналу вимірювання сигналів фотодіодів
- •2.2 Синтез узагальненої схеми вимірювального каналу системи
- •2.3 Розроблення принципової схеми вимірювального каналу системи
- •2.4 Отримання результатів вимірювання
- •2.5 Конструкція вимірювального каналу системи
- •3. Дослідження схеми вимірювального каналу
- •3.1 Розрахунок елементів принципової схеми вимірювального каналу
- •3.2 Дослідження принципової схеми вимірювального каналу
- •Список використаних джерел
2.4 Отримання результатів вимірювання
За
результатами аналого-цифрового
перетворення напруги на виході
запропонованої у попередньому параграфі
вимірювальної схеми, струм короткого
замикання
фотодіода
можна визначити за формулою
. (2.2)
де
– опори відповідних резисторів.
Перетворивши (2.2), отримаємо
. (2.3)
Далі
за струмом короткого замикання
фотодіода
та його індивідуальною функцією
перетворення можна отримати результат
вимірювання – освітленість фотодіода
.
При
вимірюванні температури фотодіод
затемнений і знаходиться в режимі
неробочого ходу. Вимірювальний канал
температури містить:
Канал вимірювання спаду напруги на фотодіоді
, що складається з операційного підсилювача
, який працює в неінвертуючому режимі, та резисторного подільника
. В неінвертуючий режим операційний підсилювач
переводиться шляхом перемикання перемикача
в праве положення. Тоді напруга
на вході
перевищує напругу
, тому
насичений – напруга на його виході наближається до напруги живлення
. Великий вхідний опір операційного підсилювача
в неінвертуючому режимі не дає подільнику
навантажувати фотодіод
.
Схему задання струму через фотодіод
, що складається з резисторів
, насиченого операційного підсилювача
та резисторного подільника
. Через те, що перемикач
при вимірюванні температури знаходиться в правому положенні,
відкритий, струм
резистора
теж проходить через фотодіод
. Струм
буде становити
. (2.4)
В
свою чергу, за законом Ома, можна визначити
струм
за формулою
, (2.5)
а
також струм
за формулою
, (2.6)
де
– напруга насичення операційного
підсилювача
,
;
–спад
напруги на діоді
в стані провідності,
.
Слід
відзначити, що як значення напруги
насичення операційного підсилювача
, так і значення спаду напруги
на діоді
, по-перше, відомі доволі приблизно, а
по-друге – мають значні температурні
коефіцієнти. Тому в процесі експлуатації
проектованої інформаційно-вимірювальної
системи необхідно визначати поточні
значення
.
Визначити струм
можна за вихідними напругами
і
вимірювальної схеми рис. 2.8. Згідно рис.
2.8, можна записати
, (2.7)
а також
. (2.8)
Перетворивши (2.7) і (2.8) та підставивши їх у (2.6), отримаємо
. (2.9)
В
(2.5) входить також невідоме значення
.
Тому для визначення
введемо вимірювальний канал, створений
подільником на резисторах
. Напругу на лівому виводі
можна визначити як суму напруги “уявної
землі”
, спаду напруги на фотодіоді
та спаду напруги на діоді
. Ця напруга буде більшою напруги “уявної
землі”
, тобто буде вищою від діапазону
перетворення аналого-цифрового
перетворювача (останній живиться від
).
Тому подільник на
узгоджує напруги на лівому виводі
резистора
з допустимою напругою
.
Тоді напругу на резисторі
можна визначити як
. (2.10)
Звідси
струм
резистора
можна визначити як
. (2.11)
Формули (2.2) … (2.11) визначають всі співвідношення у вимірювальній схемі проектованої інформаційно-вимірювальної системи ультрафіолетового випромінювання. Як видно з принципової схеми системи (Додаток Б), вона значно простіша за схему-прототип (Додаток А), а також споживає значно менше енергії, що важливо для систем з автономним живленням. Крім того, проектована інформаційно-вимірювальна система може забезпечити значно кращі метрологічні параметри, зокрема, вищу точність вимірювання рівня освітленості ультрафіолетовим випромінюванням та взаємозамінність сенсорів – фотодіодів. Однак для досягнення такого результату слід розробити відповідні методи підвищення точності та забезпечення взаємозамінності.