Регіональна економіка. книжка

724

підвищення цін. Результатом регулювання цінової політики є цілеспрямована зміна економічної вигоди від тієї чи іншою діяльності. Ціни регулюють двома методами:

пряме регулювання цін;

непряме регулювання цін.

Перший застосовують тоді, коли об’єктивна можливість адміністративного впливу на ціну товару чи послуги. В умовах ринку можливості такого регулювання обмежені і є дієвими тільки у випадку монополізації ринку товару чи послуги виробником або споживачем.

Найчстіше такими монополістами виступають держава і місцеві органи влади. Головними методами цого виду регулювання є:

диверсифікація цін у часі (наприклад на електроенергію тарифи різзняться за принципом день-ніч, день-ніч-години пік);

диверсифікація цін на природні ресурси за споживачами (тарифи на воду для населення і комунального господарства зазвичай менші у 2-4

рази, ніж для задоволення промислових потреб);

диверсифікація цін на різні види однотипної продукції (встановлення вищих закупівельних цін на екологічно чисту продукцію, втому числі сільськогосподарську, яка вирощена без застосування отрутохімікатів).

Уринковій економіці методи непрямого регулювання мають набагато більші можливості і ширшу сферу застосування. Їх використання дозволяє опосередковано підвищувати ціну екологічно небезпечних товарів, і,

навпаки, формувати низькі ціни на, здавалося б, затратнішу екологічно чисту

продукцію, роблячи її вигідною для виробника і доступною для споживача.

3.8.Екосистемні виплати і відшкодування

Уструктурі економічного механізму природокористування застосування екосистемних інструментів впливу знайшло відображення зовсім недавно. Вони пов’язані з необхідністю запровадження компенсаторного механізму для «жертв екодеструкції». Виплати і

725

відшкодування здійснюються у грошовій формі, у проведенні відповідної системи компенсаторних заходів, технічній допомозі з метою компенсації збитків від порушення середовища, що виникли у господарських об’єктів на основі додаткових витрат на їх попередження чи ліквідацію.

Компенсації у даному випадку підлягають:

виплати за аварійне забруднення середовища і нанесення в результаті цього збитків іншим особам;

виплати країнам, що мають негативне сальдо трансграничного забруднення;

виплати населенню, підприємствам за згоду сусідського співіснування з небезпечними екологічними об’єктами;

платежі за екосистемні вигоди;

агро-природоохоронні платежі як компенсації фермерам, які відводять частину своїх ділянок під лісові насадження;

платежі за збереження біорозмаїття;

платежі за естетичні цінності;

викуп земель з метою створення державних природоохоронних територій;

компенсації за можливість використання приватних територій з метою організації системи охорони довкілля або проведення там наукових досліджень.

3.9. Екологічне страхування

Під екологічним страхуванням розуміють механізм створення резервних страхових фондів, покликаних на практиці відшкодовувати збитки, які завдані середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій,

екологічних інцидентів, техногенних катастроф і аварій. Резервні фонди формуються за рахунок коштів суб’єктів господарювання, які, у свою чергу,

повинні нести повну відповідальність за можливі непередбачувані збитки НС в результаті їхньої діяльності.

727

відрахувань з місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, розмір яких визначається Верховною Радою України;

добровільних внесків підприємств, установ, організацій, громадян та інших надходжень;

частини зборів за використання природних ресурсів, розмір яких визначається Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України;

частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в

результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Кошти місцевих республіканського Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення та стимулювання працівників спеціально уповноважених державних органів у галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів,

крім осіб, які мають статус державних службовців, та громадських інспекторів з охорони навколишнього природного середовища, які виявили порушення природоохоронного законодавства і вжили необхідних заходів для притягнення винних до відповідальності, запобігання порушенням природоохоронного законодавства.

В Україні можуть утворюватись й інші фонди для стимулювання і фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища,

раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки [1].

728

Питання і завдання для самоконтролю

1.На яких економічних засадах ґрунтується система природокористування і охорони довкілля?

2.Визначте суть і значення економічного механізму природокористування. Що передбачає формування економічного механізму охорони навколишнього природного середовища?

3.Дайте характеристику головних підходів щодо економічної оцінки природних ресурсів.

4.Дайте характеристику системи платежів і зборів за використання природних ресурсів.

5.Дайте характеристику системи платежів і зборів за забруднення навколишнього природного середовища та інші шкідливі впливи на довкілля.

6.Вкажіть головні інструменти податкової екологічної політики та екологічні інструменти митної політики держави.

7.У чому полягає суть системи штрафних санкцій за порушення вимог екологічного законодавства?

8.За що і на які цілі надаються субсидії, дотації, гранди і премії в галузі екологічного регулювання?

9.Яке місце займають цінові інструменти в контексті розвитку економічного механізму природокористування?

10.У чому суть платежів за екосистемні послуги? Які види компенсацій Ви знаєте?

11.Що таке екологічне страхування і які його завдання?

12.Для виконання яких завдань створюються фонди охорони навколишнього природного середовища?

Рекомендована і використана література

1. Закон України «Про охорону природного навколишнього

середовища» (1991)

729

2.Врублевська О. В. Конспект лекцій з економіки природокористування. – Львів: УкрДЛТУ, 2003. – 210 с.

3.Ігнатенко М.Г., Малєєв В.О. Екологія і економіка природокористування: навчальний посібник. - Київ - Херсон: Айлант, 2002. - 287с.

4.Мороз П. І., Косенко І. С. Екологічні проблеми раціонального природокористування: Навч. Посібник. – Львів: Престиж Ін форм, 1999. – 282 с.

5.Основи екології. Екологічна економіка та управління природокористуванням: Підручник / За заг. ред. Л. Г. Мельника та М. К.

Шапочки. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2005. – 759 с.

6.Синякевич І. М. Економіка природокористування: Навч. посібник.

–К.:ІЗМН, 1996. – 156 с.

7.Туниця Т. Ю. Збалансоване природокористування: національний і міжнародний контекст. К.: Знання, 2006. - 300 с.

8.Хвесик М. А., Горбач Л. М., Кулаковський Ю. П. Економіко-

правове регулювання природокористування: Монографія. – К.: Кондор, 2004.

– 524 с.

9. Шевчук В. Довідник з питань економіки та фінансування природокористування і природоохоронної діяльності, видавництво

“Геопринт” – Київ, 2000 – 411 с.

731

шляхом співставлення економічних результатів цих заходів з витратами на їх отримання;

за допомогою системи показників загальної і порівняльної ефективності;

за допомогою чистого економічного ефекту природоохоронних заходів.

4.2.Показники загальної економічної ефективності природоохоронних заходів

Повний економічний результат природоохоронних заходів спостерігається в матеріальному і нематеріальному виробництві, а також у сфері особистого споживання. У сфері матеріального виробництва він проявляється у прирості обсягів чистої продукції або прибутку, а на підприємствах у зниженні собівартості продукції. У невиробничій сфері – це економія затрат на виконання робіт і надання послуг, а в сфері особистого споживання – зменшення витрат особистих засобів населення на ведення особистого господарства в результаті покращення стану навколишнього природного середовища.

Чистий економічний ефект обчислюється як різниця між обсягом річного ефекту від природоохоронних заходів і експлуатаційних витрат на досягнення результату. Його можна знайти за формулою:

Рч = Р п – В ,

Рч – чистий річний ефект від здійснення природоохоронного проекту;

Рп – повний економічний ефект; В – природоохоронні витрати.

Поняття чистий економічний ефект на відміну від повного економічного ефекту зорієнтоване на річні результати діяльності підприємств, які здійснюють природоохоронні заходи. Визначення чистого

економічного ефекту проводиться для [2; 233]:

техніко-економічного обґрунтування вибору найкращих варіантів природоохоронних заходів;

732

розподілу капітальних вкладень між одноцільовими природоохоронними заходами;

обґрунтування ефективності нових технічних рішень у галузі боротьби

ззабрудненнями;

економічної оцінки фактично здійснених природоохоронних заходів.

Загальна (абсолютна) економічна ефективність природоохоронних

заходів визначається як відношення річного обсягу повного економічного ефекту від природоохоронних заходів до витрат на досягнення цього результату.

Повний економічний ефект природоохоронних затрат

розраховується за різницею показників чистої продукції або прибутку в матеріальному виробництві, затрат в невиробничій сфері, витрат державного бюджету, і особистих засобів населення. При його оцінці враховують сучасний стан природного середовища або стан, що може наступити якщо таких заходів не проводити і проектований стан навколишнього середовища.

Загальна ефективність природоохоронних затрат визначається на всіх стадіях планування заходів з охорони природи. Її показником служить відношення річного обсягу повного економічного ефекту до суми приведених витрат. Він обчислюється за формулою:

де Ез – коефіцієнт абсолютної ефективності; Рп – повного економічного ефекту від природоохоронних заходів; С – поточні багаторазові витрати на природоохоронний захід; К – капіталовкладення на впровадження природоохоронного заходу; Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень (0,12).

За потребою абсолютна економічна ефективність в природоохоронні заходи може бути розрахована за вилученням експлуатаційних витрат, тобто співставленням повного економічного ефекту до капіталовкладень:

Ек = Рп С ,

К

733

де Ек – ефективність капітальних вкладень.

природоохоронних затрат:

відношення показників зменшення негативного впливу (ΔВ)

господарської та іншої діяльності на навколишнє середовище до

затрат (З):

Ев = В / З

відношення показників покращення стану навколишнього середовища (ΔВ) господарської та іншої діяльності на навколишнє

середовище до затрат (З):

Ев∞ = В∞ / З∞

 приріст прибутку від збільшення термінів служби устаткування:

П = Wkr (T2 – T1)

де W – вартість устаткування; kr – коефіцієнт рентабельності основних фондів; T2, T1 – тривалість роботи устаткування після і до проведення природоохоронних заходів;

 загальний ефект від підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь:

Есг = (Ео2 – Ео1)S

де Ео2 , Ео1 – річна економічна оцінка сільгоспугідь після і до проведення природоохоронного заходу, грн/га, S – площа угідь;

 ефект від підвищення якості продукції розраховується як річний приріст чистого продукції після проведення природоохоронного заходу:

Ея = Q2(Ц2 – С2) – Q1(Ц1 – С1),

де Q2 і Q1 – середньорічні обсяги продукції відповідно покращеної і вихідної якості; Ц2 і Ц1 – ціна продукції відповідно покращеної і вихідної якості; С1 і С2 – собівартість продукції відповідно покращеної і вихідної

якості;

 загальний ефект від скорочення додаткових затрат на очищення стоків і скидів у навколишнє середовище: