Регіональна економіка. книжка

655

нені недостатньо. Щільність залізниць одна з найнижчих в Україні. Найбіль-

ші залізничні вузли району – Знам'янка, Помічна, Долинська, ім. Шевченка,

Цвіткове, Христинівка. Внутрішні вантажоперевезення здійснюються пере-

важно автомобільним транспортом.

Найважливішими автомагістралями, що проходять через територію ра-

йону, є Київ-Одеса, Київ-Дніпропетровськ, Кіровоград-Миколаїв, Кірово-

град-Кривий Ріг.

Недостатньо використовуються в районі можливості річкового судноп-

лавства на Дніпрі.

Низькі економічні показники визначають і невисоку частку (біля 1%)

регіону в зовнішньо економічних зв’язках. Проте, цей регіон один з небага-

тьох, де експорт перевищує імпорт. Коефіцієнт покриття імпорту експортом становить 1,36. Обсяг інвестицій в основний капітал не перевищує 4% зага-

льного обсягу по Україні, а тому не справляє відчутного впливу на оновлення основних фондів.

Пріоритети розвитку:

удосконалення і розвиток галузевої і територіальної структури вироб-

ництва за рахунок удосконалення спеціалізації машинобудування і лег-

кої промисловості;

пріоритетний розвиток агропромислового комплексу на ринкових заса-

дах;

подолання демографічної депресивності та розвиток соціальної інфра-

структури;

розвиток транспортної інфраструктури і формування інвестиційної привабливості регіону.

2.9. Волинський економічний район (Північно-Західний)

Волинський економічний район розташований на північному заході країни і безпосередньо межує з Польщею та Білоруссю. Більша частина його території входить до єврорегіону "Буг", що сприятливо позначилося на роз-

656

витку економіки. Через територію району проходять важливі транспортні шляхи в Європу. Він – найменший за площею в Україні, за кількістю насе-

лення, за економічним потенціалом. Його частка у ВВП країни 3%. Район на-

лежить до слаборозвинених регіонів України.

Природні умови і ресурси сприятливі для господарського розвитку ре-

гіону. Його територія знаходиться в межах Поліської низовини та Волинської височини і має рівнинний рельєф.

Клімат району, помірно континентальний, з кількістю опадів 550-650

мм на рік, в цілому сприятливий для сільськогосподарського виробництва.

Ґрунти в поліській частині району дерново-підзолисті, на півдні – чорноземи та сірі лісові грунти.

Великі площі земель району піддано меліорації, що призвело до перео-

сушення грунтів, зниження їх якості, спричинило порушення унікальної еко-

системи регіону.

Водні ресурси представлені густою мережею річок, в основному – при-

ток Прип'яті. В північно-західній частині району виділяються Шацькі озера зі значним рекреаційним потенціалом. Північна частина району заболочена.

Болота регіону мають водорегулятивне та ландшаф-тоформуюче значення.

У районі відносно висока лісистість території (25-50%). Переважають,

особливо на Волинському Поліссі, хвойні породи дерев, насамперед сосна. В

лісостеповій південній частині регіону поширені дубово-грабові ліси.

Волинь багата на поклади будівельних матеріалів, зокрема вапняків,

крейди, мергелю, базальту, граніту. З паливних ресурсів – кам'яне вугілля Львівсько-Волинського басейну, незначні поклади природного газу у Волин-

ській області.

Важливу роль для України матиме відкриття родовищ міді у Волинсь-

кій області. Біля Клесова налагоджено видобуток бурштину (100% видобутку в Україні).

658

Значної шкоди навколишньому середовищу Волині завдано аварією на Чорнобильській АЕС. Особливо забруднена радіонуклідами північна частина району (Сарненський, Володимирецький, Дубровицький, Рокитнівський ад-

міністративні райони Рівненської обл.).

Населення. Район характеризується невисокою щільністю населення

(54 осіб/км2), причому переважна більшість його проживає у південній час-

тині регіону.

Демографічна ситуація дещо краща, ніж в інших регіонах України. По-

казник природного приросту в районі близький до 0 (-0,3‰ в Рівненській об-

ласті і -1,8% – Волинській області). Це можна пояснити низьким рівнем ур-

банізації (49%) і переважанням сільського укладу, для якого характерне більш консервативне ставлення до сім’ї (найнижчий в Україні рівень розлу-

чуваності). Важливим чинником є конфесійний. В регіоні значна кількість населення належить до протестантських течій християнства, для яких харак-

терні великі сім’ї, висока народжуваність.

Відносно сприятлива й вікова структура населення. Частка дітей у ра-

йоні складає майже 25%, а людей пенсійного віку – лише 20%. Демографічне навантаження значно нижче, ніж по Україні в цілому.

Економічно активне населення налічує 985,1 тис. осіб. Зайняті вони, в

більшості, в соціальному комплексі. Значний рівень безробіття (9%) в регіоні свідчить про негативні процеси в економіці. Нижча зайнятість населення в північних, економічно менш розвинених районах. Навантаження на вільне робоче місце найвище в Україні. Для регіону типове розсіяне розселення, яке виражене в значній кількості населених пунктів, більшість з яких – невеликі села та хутори.

Значна мережа міських поселень, серед яких найбільшими є Луцьк, Рі-

вне, Ковель, Нововолинськ, Володимир-Волинський, Дубно.

Етнічна структура населення Волинського регіону є однорідною. По-

над 92% його складають українці. Росіяни та інші етнічні меншини прожи-

вають переважно в містах.

659

Рівень доходів та рівень споживання є найнижчими в Україні.

Господарство району – промислово-аграрного характеру. В сукупному валовому продукті регіону промисловість складає близько 60%. Галузі спеці-

алізації – харчова, легка промисловість, машинобудування, електроенергети-

ка, сільське господарство.

Енергетика представлена потужною Рівненською АЕС та низкою ГЕС на малих ріках.

У машинобудуванні провідним є електротехнічне приладобудування

(Луцьк, Рівне). Добре розвинене сільськогосподарське машинобудування (Рі-

вне, Ковель, Рожище, Квасилів). В Луцьку знаходиться автомобільний завод,

який складає автомобілі зарубіжних марок. У хімічній промисловості району виділяється Рівненське ВО "Азот" (мінеральні добрива, аміак та ін.), заводи побутової хімії в Луцьку, Здолбунові, Корці, Дубно.

Традиційною для регіону є лісова та деревообробна промисловість,

яка розвивається на місцевій сировині (Луцьк, Ковель, Володимир-

Волинський). Обсяг продукції лісового господарства регіону складає 14% від загального по країні. Великі меблеві підприємства діють в Рівному, Костопо-

лі, Дубно, Радивилові, Сарнах. У районах лісозаготівлі розвивається лісохімія

(продукція – скипидар, живиця, каніфоль та ін.). В Березному знаходиться єдина в Україні сірникова фабрика.

Серед галузей легкої промисловості в районі виділяється текстильна

(меланжева фабрика нетканих матеріалів у Рівному, льонозаводи в Бе-

резному, Володимирці, Сарнах, Зарічному, Дубровиці).

Шкіряно-взуттєва промисловість представлена невеликими підпри-

ємствами в Ковелі та Нововолинську.

Провідну роль в регіоні відіграє харчова промисловість, яка формуєть-

ся цукровою, м'ясною, молочною, маслосироробною, консервною галузями.

Цукроварні розміщені в південній – лісостеповій – частині району, поблизу сировини. На них виробляється близько 7% українського цукру.

660

Найбільші м'ясопереробні підприємства знаходяться в Луцьку, Ковелі,

Рівному, Дубно. В районі виробляється також майже 8% молочної продукції України.

Виробництво будівельних матеріалів в регіоні – широке за асортимен-

том та географією. Найбільші підприємства галузі – Здолбунівський цемент-

но-шиферний комбінат та Луцький картонно-рубероїдний завод. Багато в ра-

йоні цегелень, підприємств з обробки природного каменю.

Сільське господарство. У структурі земельних ресурсів відносно мен-

ша частка ріллі і більша площа сіножатей і пасовищ (20%), що сприяє розви-

тку тваринництва та формуванню дешевої кормової бази.

Хоча посіви зернових культур займають майже половину ріллі, частка району у валових зборах зерна в Україні не перевищує 3,5%. Валовий збір картоплі в регіоні становить 11% загального збору в Україні, цукрових буря-

ків – 7%.

Волинський район разом зі Столичним є найбільшими виробниками льону в Україні.

На всій території району переважає свинарство та м'ясо-молочне ско-

тарство, в якому виробляється біля 7% тваринницької продукції України.

Характерною особливістю регіону є висока питома вага господарств населення у виробництві сільськогосподарської продукції, переважає дрібно-

товарне виробництво.

Транспортний комплекс представлений значною мережею залізничних та автомобільних шляхів, які з'єднують основні центри району зі столицею,

Львовом, Польщею, Білоруссю. Через територію району проходить газопро-

від Іванцевичі – Долина. На окремих відрізках річок Горинь та Стир здійсню-

ється судноплавство. Проте, за щільністю залізниць регіон поступається ін-

шим. У вантажо- і пасажиро перевезеннях домінує автотранспорт.

Незважаючи на складну структуру господарського комплексу, Во-

линський район донедавна вважався найвідсталішим серед інших регіонів України. Із входженням його території до єврорегіону "Буг" зросли інвестиції

661

в різні галузі промисловості, транспорт, багато підприємств перейшли на но-

ві технології виробництва. Це сприяє соціально-економічному розвитку регі-

ону, насамперед Волинської області. Обсяг промислового виробництва в

2006 р. на 40% перевищив рівень 1990 р.

Позитивні результати дало введення режиму ВЕЗ у м. Нововолинську.

Уже зараз у Волинській області віддача від витрат на інноваційну дія-

льність в 4 рази перевищує середні показники в країні. Незважаючи на те, що освітня і наукова інфраструктура поступається іншим регіонам, використан-

ня інвестицій та впровадження нових технологій на Волині є ефективнішим,

порівняно з іншими регіонами.

Пріоритети розвитку:

удосконалення територіальної і галузевої структури господарства з ме-

тою ефективного використання природного і людського потенціалів

(розвиток праці і трудомістких виробництв, рекреації та обмеження шкідливих для довкілля);

розвиток наукового потенціалу на базі передових підприємств та освіт-

ніх установ;

створення сприятливого інвестиційного клімату, в тому числі й через функціонування ВЕЗ, Єврорегіонів, прикордонне співробітництво.

Питання і завдання для самоконтролю

1.Визначіть за часткою у ВВП країни найрозвиненіші регіони України.

2.Вкажіть галузі спеціалізації кожного з дев’яти економічних районів Укра-

їни.

3.Визначіть регіони з найвищим економічним потенціалом.

4.Визначіть роль регіонів в зовнішньоекономічних зв’язках країни.

5.Обґрунтуйте чинники, від яких найбільше залежить економічний потенці-

ал району.

6.Дайте оцінку природно-ресурсного потенціалу одного з районів України

(на вибір).

662

7.Охарактеризуйте трудоресурсний потенціал економічного району України

(на вибір).

8.Охарактеризуйте проблеми охорони навколишнього середовища та регіо-

нального використання природних ресурсів економічного району України

(на вибір).

9.Розкрийте можливості експортного потенціалу економічного району України.

Рекомендована і використана література:

1.Закон України “Про стимулювання розвитку регіонів” від 08.09.2005р.

2.Данилишин Б.М., Чернюк Л.Г., Фащевський М.І. Соціально-економічні проблеми розвитку регіонів: методологія і практика /За ред. д.е.н., проф.,

клен-кор. НАН України Б.М. Данилишина. – Черкаси: ЧТДУ, 2006. – 315с.

3.Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил: (теорія, методи, практика) /Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Європейський університет, 5-те вид., доп. – К.: видавництво Європейського універсиету, 2002.

4.Писаренко С.М. Зовнішньоекономічна діяльність регіонів України в кон-

тексті Європейської інтеграції //Соціально-економічні дослідження в пе-

рехідний період. Регіональна політика в Україні (Зб. наукових праць) Вип. 2 (52) НАН України. Ін-т регіональних досліджень. – Львів, 2005. – С. 235245.

5.Портер М. Международная конкуренция. Пер. с англ. /Под. ред. и преди-

словием В.Д. Щетинина. – М.: Междунар. отношения. 1993. – 896с.

6.Підвищення конкурентоздатності економіки областей Заходу та Півдня України на основі формування нових виробничих систем (кластерів). (Пі-

дсумки соціально-економічних досліджень) /Під заг. ред. С.І. Соколенка. –

К., 2005. – 222с.

7.Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка /За ред. Є.П. Кача-

на – Київ: Юридична книга, 2003. – 704с.

663

8.Статистичний збірник “Регіони України - 2007” (у двох частинах) /за ред.

О.Г. Осауленка. – К.: Державний комітет статистики України, 2007.

9.Розміщення продуктивних сил України: Підручник /За ред. Є.П. Качана – Київ: ВД “Вища школа”, 2001. – 552с.

663

Частина друга

ЕКОЛОГІЯ

Розділ 1. Наукові засади раціонального природокористування

1.1. Природокористування і його ресурсні, економічні, соціальні та екологічні аспекти.

З розвитком уявлень про взаємодію суспільства і природи еволюціонувала змістовна насиченість поняття "природовикористання",

поява котрого припадає на середину ХХ-го століття. Тоді воно стало напрямком наукових досліджень про загальні принципи практичної діяльності, яка пов'язана з використанням природи або впливом на неї.

Генезис його розуміння від безпосереднього використання природних благ для задоволення життєво необхідних потреб вилився нині в уявлення про нього як надзвичайно складну, але триєдину систему, складові елементи котрої тісно переплелися між собою: природа – населення – господарство.

Нині під природовикористанням розуміють раціональне використання природного середовища для задоволення екологічних, економічних,

культурно-оздоровчих потреб теперішніх і майбутніх поколінь з урахуванням найближчих і віддалених наслідків у змінах навколишнього середовища під впливом господарської діяльності та зростання населення.

На думку С. І. Дорогунцова, П. П. Борщевського, Б. М. Данилишина [5; 5], система природовикористання – це синтезований за конкретний історичний період спосіб взаємодії суспільства і навколишнього природного середовища, що свідчить про рівень розвитку і мету суспільства, специфіку потреб та навантаження на природне середовище. Існуючий у конкретний період тип природовикористання (раціональний і нераціональний) зумовлює специфіку задоволення суспільством своїх потреб, а також рівень їх реалізації, включаючи в майбутньому можливість біологічно розширеного відтворення природного потенціалу навколишнього середовища.