Регіональна економіка. книжка

635

комплекс представлений 126 вищими учбовими закладами I-IV рівнів акре-

дитації, які забезпечують високий освітній рівень населення. Наукові та нау-

ково-технічні роботи виконують 206 організацій і установ, при чому їх кіль-

кість зростає при загальному скороченні в Україні. Витрати на інноваційну діяльність незначні (близько 8% від витрат по країні), проте, обсяг іннова-

ційної продукції складає 11% загальноукраїнського. Тобто, з певними засте-

реженнями можна говорити про прогресивні тенденції розвитку.

Показником стану господарства є характер зовнішньоекономічних зв’язків. Обсяги експорту товарів з регіону в 2006 р. склали 2573,3 млн.$, а

імпорту – 2849,1 млн. $. Товарна структура експорту тут більш прогресивна,

порівняно з іншими регіонами країни. Поряд з зерном і сировиною (в основ-

ному металами і хімічною продукцією) тут висока частка устаткування, тран-

спортних засобів та іншої продукції машинобудування. Розвиток регіону по-

требує значних інвестиційних вкладень. 1,6 млрд. $ інвестицій за останні 15

років є незначною сумою, яка не може істотно вплинути на оновлення і рест-

руктуризацію господарства регіону.

Пріоритети розвитку:

вдосконалення структури господарства і підвищення ролі морегоспо-

дарського комплексу (суднобудування, рибне господарство, морський транспорт);

ефективне освоєння і використання рекреаційного потенціалу та розви-

ток рекреації;

підвищення ефективності АПК;

подолання соціальної напруги в суспільстві та формування виваженої регіональної політики з врахуванням поліетнічності регіону, особливо Криму.

2.6. Карпатський економічний район

Район охоплює західні області України: Львівську, Івано-Франківську,

Закарпатську і Чернівецьку. Він межує на півночі з Волинським, а на сході –

636

з Подільським економічними районами. З півдня і заходу проходить держав-

ний кордон України з Молдовою, Румунією, Угорщиною, Словаччиною,

Польщею. Це сприяє налагодженню стосунків із країнами Західної Європи,

розвитку експортних галузей. Позитивно на розвитку району позначається густа мережа транзитних залізничних, автомобільних і трубопровідних шля-

хів.

Природні умови і ресурси. Територія району відзначається різноманіт-

ністю природних ресурсів. Тут представлені різні форми рельєфу – горбис-

тий на Подільській височині, низовинний на Малому Поліссі та в Закарпатті,

гірський – у Карпатах. Гори займають понад 24 тис. км2.

Клімат регіону помірно теплий з достатньою кількістю вологи. В горах спостерігається висотна поясність. Там же випадає найбільша в Україні кіль-

кість опадів.

Район добре забезпечений водними ресурсами. У Карпатах бере поча-

ток велика кількість річок, які впадають в Дунай, Дністер та Західний Буг.

Величезні запаси підземних вод, у тому числі мінеральних, є в Закарпатті і Прикарпатті.

Різноманітний і ґрунтовий покрив Карпатського району. На гірських масивах переважають бурі гірсько-лісові, гірсько-лучні ґрунти, бідні на гу-

мус. У передгір'ях переважають дерново-підзолисті ґрунти, у подільській ча-

стині району – опідзолені чорноземи та сірі лісові ґрунти.

Рис. 25. Карпатський економічний район

637

638

Район добре забезпечений унікальними лісовими ресурсами, має значні запаси деревини. Тут здійснюється понад 1/4 обсягу продукції лісового гос-

подарства в Україні. Надмірна вирубка лісів для регіону сьогодні чи не най-

більша екологічна проблема. Ліси району поділяються на заповідні (охорон-

ні) та експлуатаційні. У них переважають дуб, граб, бук, смерека, ялина. Ліси багаті на ягоди та гриби і мають велике рекреаційне значення. Карпатські бу-

кові праліси є пам’яткою природи світового значення.

У Карпатському районі розвідані значні поклади корисних копалин.

Серед них виділяються паливні ресурси та хімічна сировина. Вагоме місце посідають нафта і газ, які, в основному, зосереджені у Прикарпатському і За-

карпатському прогинах. Внаслідок тривалої експлуатації родовища цих ко-

палин значною мірою вичерпані.

На півночі району знаходиться частина Львівсько-Волинського кам'я-

новугільного басейну. Є значні поклади торфу, проте як паливо торф майже не використовується.

Значний резерв палива та сировини для виробництва нафтопродуктів – менілітові сланці та озокерит із родовищ у Карпатах.

Рудними корисними копалинами район забезпечений недостатньо. Хо-

ча є прояви майже всіх металів, перспективними можна вважати лише покла-

ди марганцю (біля Бурштина), ртуті. Ведеться промислова розробка Мужіїв-

ського родовища золота вкрай неефективно. Виділяється район і родовищами сірки (Яворів, Новий Роздол), кам'яної солі (Солотвино), калійних солей (Ка-

луш, Стебник), будівельних матеріалів, серед яких – андезит, базальт, перліт,

ліпарит, мармур, пісок, мергель, вапняки, доломіти.

Населення. Район належить до густозаселених регіонів країни (108

осіб/км2). Складний історичний розвиток, різноманітні природні умови зумо-

вили етнічну строкатість населення та різноманітні форми його розселення.

Характерною є і велика скупченість сільських та міських населених пунктів.

Густота сільського населення тут найвища в Україні. Рівень урбанізації неви-

сокий (46%).Налічується 165 міських поселень, серед яких переважають малі.

639

Найбільшим містом регіону, вплив якого поширюється й поза його ме-

жі, є Львів (780 тис. жителів). Великими містами і центрами промисловості та обслуговування виступають Івано-Франківськ, Ужгород, Чернівці, Дрого-

бич, Коломия, Мукачеве, Стрий, Калуш і ін.

В останні роки спостерігається скорочення кількості населення, що по-

в'язано переважно з демографічними процесами. Хоча показники смертності у районі дещо нижчі, ніж в середньому по Україні, а показники народжува-

ності вищі, природний приріст від'ємний -1,7‰ (в Закарпатській області

+0,5‰). З демографічними процесами пов'язана і більш сприятлива порівня-

но з іншими регіонами України вікова структура населення. Тут низька част-

ка осіб старших вікових груп (20%) та найвища в Україні молодших (23%).

Економічно активне населення налічує 2868,6 тис. осіб, рівень зайнято-

сті 59%. Значний надлишок трудових ресурсів і високий рівень безробіття

(10%) пов'язані з недостатнім промисловим розвитком території та скорочен-

ням виробництва на наявних підприємствах. Це зумовлює помітний відтік населення з Карпатського регіону, особливо в розвинуті країни Європи та Пі-

внічної Америки. Набирає сили реурбанізація – повернення мешканців міст у села.

Господарство. Для району характерний значно нижчий від середньоу-

країнського рівень матеріального виробництва. При цьому спостерігаються і територіальні відмінності в його розвитку (найвищі показники мають Львів-

ська та Івано-Франківська області).

У структурі господарства Карпатського економічного району провід-

ною є промисловість (5,6% промислової продукції країни), а галузі її спеціа-

лізації – машинобудування, гірничодобувна, харчова, хімічна, легка, лісова і деревообробна, будівельних матеріалів. Основу машинобудування району складає приладобудування, яке орієнтується на кваліфіковану робочу силу.

Зокрема, добре представлено виробництво радіо- і телекомунікаційних при-

ладів (Львів, Івано-Франківськ, Рахів, Чернівці).

640

Відносно високий рівень розвитку в районі транспортного машинобу-

дування: виробництво автобусів та мопедів (Львів), авторемонтні і автоскла-

дальні підприємства (Львів, Стрий, Борислав, Чернівці), вагоноремонтні за-

води (Стрий, Львів, Івано-Франківськ).

Наявність споживача обумовила розвиток у районі сільськогосподарсь-

кого машинобудування (Івано-Франківськ, Коломия, Долина). Цим же пояс-

нюється і наявність підприємств з виробництва верстатів та іншого устатку-

вання для машинобудівного комплексу (Львів, Рахів, Івано-Франківськ, Бро-

шнів, Мукачево, Калуш, Ужгород, Дрогобич).

Лідер хімічної промисловості району – концерн "Оріана" (м.Калуш),

частка якого у промисловій продукції України складає 1%. Потужними підп-

риємствами галузі є ВО "Сірка" (Новий Розділ), ЗАТ "Софора" (Ужгород), "Реактив" (Львів), "Бистриця" (Івано-Франківськ), "Галлак" (Борислав) та ін.

Львів став важливим центром виробництва фармацевтичної та парфумерно-

косметичної продукції.

Гірничодобувна промисловість хоча й не вирізняється обсягами вироб-

ництва (5,2% виробництва галузі в країні), проте важлива через унікальність виробленої продукції. Район є монополістом у видобутку сірки, калійних со-

лей, деяких будівельних матеріалів. В Івано-Франківській і Львівській облас-

ті видобувається нафта (629 тис. т у 2006 р.) і газ. З їх видобутком пов’язана й нафтопереробка, яка представлена нафтопереробними заводами в Дрогоби-

чі і Надвірній (кожен з них може переробити біля 3 млн. т нафти на рік), під-

приємствами у Львові, Долині.

Видобуток вугілля в районі Червонограда незначний, через високу со-

бівартість видобуток майже припинено. Проте, здійснюються заходи по оздоровленню галузі, зокрема будується завдяки інвестиціям ЄС найсучас-

ніша шахта в Україні. Від успішності цього експерименту залежить майбутнє Львівсько-Волинського басейну.

641

В електроенергетиці району домінують Бурштинська і Добротвірська ТЕС. Майже вся вироблена ними електроенергія експортується в Польщу,

Словаччину, Угорщину та ін. країни.

Сировинний чинник визначив географію розміщення підприємств лісо-

вої і деревообробної промисловості. Найбільші центри лісової і лісозаготіве-

льної промисловості в районі – Сколе, Радехів, Турка, Берего-мет, Перечни,

Болехів, Осмолода, Рахів, Свалява, Великий Бичків.

Меблева промисловість району представлена великими підприємства-

ми у Львові, Ужгороді, Золочеві, Береговому, Новоселиці, Сваляві та ін.

Найбільший виробник паперу в Україні – Жидачівський целюлозно-

паперовий комбінат. Папір продукують також у Львові, Коломиї, Рахові, Че-

рнівцях.

Набула значного розвитку в районі й легка промисловість, зокрема ви-

робництво тканин (Долина, Львів, Чернівці, Борислав), швейне виробництво

(Львів, Чернівці, Івано-Франківськ, Коломия, Червоноград). У Тисмениці знаходиться найбільше в Європі підприємство з виготовлення хутряних ви-

робів. Взуттєву продукцію випускають у Львові, Чернівцях, Ужгороді, Коло-

миї, Стрию (18% взуття в Україні).

Харчова промисловість району, хоча й поступається за обсягами про-

дукції перед іншими регіонами країни, однак теж помітно розвивається.

М'ясна промисловість представлена підприємствами у Стрию, Львові,

Самборі, Мукачевому, Золочеві, Дрогобичі та ін. Найбільші підприємства молочної промисловості розміщені у Львові, Дрогобичі, Городку, Чернівцях,

Ужгороді, Бродах та ін.

У лісостеповій частині добре розвинена цукрова промисловість (Горо-

денка, Кострижівка, Ходорів, Радехів). Спиртова й лікеро-горілчана галузь за обсягами виробленої продукції – одна з провідних у харчовій промисловості району. В Закарпатті традиційно добре розвинене виноробство.

Найбільше олії виробляється у м.Чернівці.

642

Обмеженість сільськогосподарських угідь району пояснює невисокі показники виробництва сільськогосподарської продукції, хоча продуктив-

ність сільського господарства не поступається іншим регіонам України. Час-

тка регіону в сільськогосподарському виробництві країни становить 11%.

Спеціалізується воно на виробництві зерна, цукрових буряків, льону-

довгунця, на м'ясо-молочному і м'ясо-вовняному тваринництві. Важливою галуззю сільського господарства в районі стало садівництво і виноградарство

(насамперед Закарпаття).

Агрокліматичні особливості визначають територіальні відмінності у спеціалізації сільського господарства. Виділяють чотири зони: 1) поліська,

яка спеціалізується на льонарстві, хмелярстві, картоплярстві, молочно-

м'ясному скотарстві; 2) лісостепова – зернове господарство, буряківництво,

м'ясо-молочне скотарство, свинарство, птахівництво; 3) карпатська – льонар-

ство, м'ясо-молочне скотарство; 4) закарпатська – виноградарство, садівниц-

тво, овочівництво, тютюнництво, молочно-м'ясне скотарство, птахівництво.

Для регіону традиційно характерний значний розвиток соціальної сфе-

ри. Провідними в ній є освітній і транспортний комплекси. Розвитком освіти і науки виділяється м. Львів і Івано-Франківськ. Львів виступає як регіональ-

ний науковий центр, який за науковим потенціалом поступається тільки Киє-

ву і Харкову.

Карпатські ландшафти, цілюще повітря, лікувальні води та грязі ство-

рюють сприятливі умови для розвитку в регіоні рекреації, насамперед сана-

торно-курортного господарства. Тут існує значна мережа санаторіїв – 112,

спортивних баз, особливо із зимових видів спорту. Підсилюють рекреаційну привабливість регіону добре збережені пам’ятки історії українського та сусі-

дніх народів, етнографічні особливості гуцулів, лемків, бойків.У майбутньо-

му господарський розвиток Карпатського регіону повинен відбуватись у на-

прямку формування туристичного та лікувально-оздоровчого комплексу державного і міжнародного значення.

643

Транспорт. Провідним видом транспорту району є залізничний. Густо-

та залізниць тут найвища в Україні. Найбільші залізничні вузли – Львів, Чоп,

Красне, Стрий.

Район має також густу мережу автомобільних шляхів, багато з яких по-

в'язують Україну з європейськими державами. Їх щільність, за винятком За-

карпатської області, значно вища за середні показники по Україні. Через його територію проходять найбільші транзитні газопроводи, нафтопровід "Друж-

ба", етиленопровід з Калуша в Угорщину. Густа і мережа внутрішніх трубоп-

роводів.

У Львові знаходиться найбільший аеропорт регіону.

Пріоритети розвитку:

структурна перебудова господарства на користь наукота працемістких виробництв, зокрема, точне та транспортне машинобудування легка та харчова промисловість, лісове господарство;

екологізація господарства, в тому числі раціоналізація природокорис-

тування;

розвиток оздоровчо-туристичного комплексу, на основі потужних міс-

цевих рекреаційних ресурсів;

активізація соціально-економічного розвитку малих міських поселень;

розширення прикордонного співробітництва із країнами-сусідами.

2.7. Подільський економічний район

Незважаючи на відносно невелику частку в сукупному продукті країни

(5,3%), район володіє потужним економічним потенціалом. Він великий за площею (10% території країни), людністю (9% населення України) із знач-

ним виробничим та науковим потенціалом.