Регіональна економіка. книжка

615

Унікальне значення мають руди рідкісноземельних металів Стремиго-

родського родовища (рутил, цирконій, кобальт, нікель, титан).

Поблизу Мелітополя розвідано поклади бокситів і нефелінів. Разом із покладами бокситів на Дніпропетровщині вони повинні забезпечити потреби алюмінієвої промисловості України. Із 9 розвіданих родовищ золота в Украї-

ні на території Дніпропетровської області знаходиться три.

Серед покладів паливних ресурсів найважливіше значення має кам'яне вугілля у Дніпропетровській області (Західний Донбас). Зараз тут видобува-

ється біля 8 млн. т вугілля. Є також родовища бурого вугілля та природного газу.

З будівельних матеріалів виділяються поклади каоліну, графіту, вогне-

тривких глин, вапняків, граніту, діабазу та ін.

Приморські регіони мають мінеральні води та лікувальні грязі. У поєд-

нанні зі сприятливими кліматичними ресурсами, зручними пляжами біля те-

плого моря вони створюють значний рекреаційний потенціал.

Населення. Регіон є одним з найбільш заселених в Україні. Щільність населення – 89,1 осіб/км2. Найгустіше заселені прилеглі до Дніпра райони.

Там знаходяться і найбільші міста регіону (Дніпропетровськ (1047 тис. жите-

лів), Запоріжжя (795 тис. жителів), Мелітополь (159 тис. жителів), Кривий Ріг

(692 тис. жителів), Нікополь). У містах проживає абсолютна більшість насе-

лення регіону (81%), оскільки це – один з найбільш урбанізованих регіонів країни.

Спостерігається депопуляція населення, спричинена від'ємним природ-

ним рухом населення (-8,5‰). Ця ж обставина пояснює зростання частки лю-

дей похилого віку (23%).

Рис. 22. Придніпровський економічний район

616

617

Економічно активне населення становить 62, 3%.

Працездатне населення зайняте, в основному, у промисловості, проте,

швидко росте зайнятість у фінансовій діяльності, торгівлі та операціях з не-

рухомістю. Рівень безробіття значно нижчий, ніж в інших регіонах України.

Етнічна структура населення регіону складна, проте переважають укра-

їнці, їх частка в загальній чисельності населення становить 79%.

Регіон характеризується високим рівнем доходів і витрат населення і поступається за цими показниками тільки м. Києву та, можливо, Донецькому району. Це дає підстави говорити про відносно високий рівень життя насе-

лення. Проте, складна екологічна ситуація, низька доступність до якісної во-

ди (особливо в Запорізькій області), значний рівень злочинності нівелюють ці переваги.

Господарство. Придніпровський район належить до найрозвинутіших індустріальних регіонів країни. Його частка становить майже 14% ВВП краї-

ни. Галузями спеціалізації господарства регіону є металургія, гірничодобувна промисловість, машинобудування, енергетика, агропромисловий комплекс.

Важливу роль в економіці України відіграють хімічна і легка промисловість району.

Гірничорудна промисловість представлена видобутком залізних, мар-

ганцевих і поліметалічних руд, кам'яного вугілля, будівельних матеріалів.

Залізна руда видобувається, в основному, у Криворізькому басейні, на базі якого працює чотири гірничозбагачувальних комбінати. Видобуток залі-

зної руди ведеться також у Білозерському родовищі, щоправда, в менших об-

сягах. Видобута руда задовольняє потреби чорної металургії України і в зна-

чних обсягах експортується до Словаччини, Чехії, Польщі.

Марганцеву руду видобувають в Нікополі і Токмаку відкритим і шахт-

ним способами. Україна є одним з найбільших експортерів феромарганцю на світовий ринок, конкуруючи тільки з ПАР.

Жовті Води – найбільший центр видобутку урану в Україні. Поряд го-

тується до експлуатації родовище золота. Його видобування дозволить збере-

618

гти і забезпечити роботою кадри, вивільнені у зв'язку зі скороченням видобу-

тку урану.

Зростає роль Дніпропетровської області у вугледобуванні (Західний Донбас), найперспективнішої з точки зору умов залягання вугілля і потужно-

сті пластів.

Основою господарського комплексу району є розвинена енергетика.

Вона представлена потужними Запорізькою, Криворізькою, Придніпровсь-

кою, Дніпродзержинською ТЕС, двома великими гідроелектростанціями

(Дніпрогес-1 і Дніпрогес-2), найбільшою в Україні Запорізькою АЕС. Місто Енергодар – найбільший центр енергетики в Україні. В Придніпров’ї вироб-

ляється біля 65 млрд. кВт. год. електроенергії (33% українського виробницт-

ва).

На основі місцевих запасів залізної руди та кам'яного вугілля Донбасу в районі сформувався потужний металургійний комплекс. Тут сконцентровано понад половину обсягів виробництва продукції української чорної металур-

гії. Найбільші центри галузі – Кривий Ріг, Запоріжжя, Дніпропетровськ,

Дніпродзержинськ, Новомосковськ, Нікополь, де виплавляють 46% українсь-

кого прокату та 70% сталевих труб.

Кольорова металургія представлена алюмінієвим та титано-магнієвим комбінатами у Запоріжжі, яке є найбільшим центром галузі в Україні.

Машинобудування району поступається за вартістю валової продукції чорній металургії. Проте, за обсягами виробництва машин і устаткування Придніпров'я посідає провідні позиції в Україні. Структура машинобудуван-

ня надзвичайно складна.

Важке машинобудування спеціалізується на виробництві металургійно-

го устаткування (Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Марганець, Запоріжжя), під-

йомно-транспортних машин (Нікополь, Верхньодніпровськ, Бердянськ).

Транспортне машинобудування представлене випуском автомобілів

(Запоріжжя – 70% виробництва в країні), тролейбусів і трамваїв (Дніпропет-

ровськ).

619

Сільськогосподарське машинобудування розвивається у Дніпропетров-

ську, Запоріжжі, Павлограді, Бердянську, Нікополі.

У Дніпропетровську та Павлограді знаходяться підприємства ВО "Пів-

денмаш", основною продукцією якого є ракетоносії. Це – найбільше підпри-

ємство такого профілю у світі. Запорізький завод "Мотор-Січ" є одним з най-

потужніших у світі за випуском авіадвигунів.

Розвинене в районі і виробництво побутової електротехніки, електроні-

ки (Дніпропетровськ, Запоріжжя, Мелітополь).

Важливою ланкою господарства регіону є хімічна промисловість, яка розвинулась у комплексі з коксохімічним виробництвом (Дніпродзержинськ,

Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя). Крім того, у Дніпропетровську діє шинний комбінат, а в Бердянську, Запоріжжі і Дніпропетровську розвинута нафтохімія, лакофарбова промисловість.

Промисловість будівельних матеріалів використовує як природну си-

ровину (граніти, глину, пісок), так і відходи металургійної промисловості.

Найбільшими центрами виробництва будівельних матеріалів є Дніп-

ропетровськ, Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Павлоград, Ніко-

поль.

Легка промисловість має широку географію в районі, однак потреб йо-

го населення ще не задовольняє.

Харчова промисловість за вартістю валової продукції посідає третє мі-

сце після металургії і машинобудування. Найбільш розвинені олійна, м'ясна,

борошномельно-круп'яна галузі. В 2006 р. тут вироблено 476 тис. т олії (24%

виробництва в Україні), 14,5 тис. т сирів (11%), 60,9 тис. т ковбасних виробів

(20%) і т.п.

Сільське господарство розвивається у сприятливих агрокліматичних умовах, при добрій забезпеченості земельними ресурсами. В районі виробля-

ється 20% пшениці, 25% кукурудзи, 28% соняшнику, 11% м'яса від загально-

українського. Майже 1/3 земельних угідь знаходиться у користуванні госпо-

620

дарств населення, проте, великі господарства залишаються основними виро-

бниками як продовольчих так і технічних культур.

Придніпровський економічний район виділяється не тільки потужним виробництвом, а й розвинутою науковою базою. Такі наукові заклади, як На-

ціональна гірнича академія, державна металургійна академія, технологічний університет залізничного транспорту, Дніпропетровський і Запорізький дер-

жавні університети, хіміко-технологічний університет відомі не тільки в Україні, а й за кордоном.

Регіон виділяється розвитком не тільки освітньої, а й оздоровчої інфра-

структури. Забезпеченість населення лікарняними ліжками значно вища за середньо український показник. Проте, велика мережа освітніх і оздоровчих закладів потребує значних витрат на їх якісне функціонування. В той же час в загальній кількості інвестицій, що відбуваються в регіоні лише менше 3%

спрямовуються саме в ці сфери (понад 75% у промисловість і транспорт).

Доволі значний і рекреаційний комплекс району, який включає 53 сана-

торії та будинки відпочинку. Вони розміщені, в основному, на узбережжі Азовського моря та біля Дніпра. Однак рекреаційні ресурси регіону зазнають інтенсивного забруднення підприємствами важкої промисловості, особливо металургійними, які використовують застарілі технології і недостатньо оснащені очисним устаткуванням. З цієї причини м. Запоріжжя і м. Кривий Ріг є одними з найбільш забруднених територій. Характерно, що Придніп-

ров’я, яке потерпає від надмірного техногенного навантаження, має най-

меншу серед регіонів площу земель природно-заповідного фонду (всього 3,8

тис. га – всі в Дніпропетровській обл.).

Значно погіршують стан довкілля в регіоні гігантські викиди шкідли-

вих речовин в атмосферу, за обсягами яких (1653 тис. т) Придніпров’я посту-

пається тільки Донбасу. Їх кількість в розрахунку на 1 км2 втричі перевищує середні показники по країні. Переважна більшість викидів здійснюється зі стаціонарних джерел забруднення (в основному підприємств важкої промис-

ловості).

621

Транспортний комплекс району представлений усіма видами транспор-

ту. Провідну роль у вантажоперевезеннях відіграє залізничний транспорт. В

районі – одна з найвищих у країні густота залізниць. Найбільшими залізнич-

ними вузлами регіону є Дніпропетровськ, Запоріжжя, П'ятихатки, Синельни-

кове, Апостолове.

Значна щільність автомобільних шляхів дає змогу здійснювати як вну-

трішні, так і транзитні перевезення. Помітну роль відіграє морський транс-

порт. З порту Бердянськ здійснюються каботажні та зовнішні перевезення.

Значні можливості у річкового транспорту регіону. Але портові потуж-

ності Запоріжжя і Дніпропетровська використовуються недостатньо.

Трубопроводами здійснюється забезпечення району нафтою та газом.

Слід зазначити, що транспортний комплекс швидко розвивається. В нього спрямовано ¼ всіх інвестицій в регіоні.

Зовнішні зв’язки. Обсяги експорту з регіону становили у 2006 р. 10243,5 млн.$, що становить 27% від загальноукраїнського і майже вдвоє пе-

ревищували імпорт. В товарній структурі експорту переважають чорні і ко-

льорові метали та продукція машинобудування. В імпорті переважає паливо,

за споживанням якого (особливого природного газу) район теж виділяється в Україні. Це обумовлено надзвичайною енергомісткістю виробництва.

Пріоритети розвитку:

реструктуризація господарства та зменшення енергомісткості виробни-

цтва;

оптимізація гірничорудної промисловості з огляду на засади сталого розвитку;

посилення комплексних заходів стосовно раціонального ресурсовико-

ристання і ресурсозбереження та поліпшення стану навколишнього се-

редовища;

пріоритетний розвиток галузей машинобудування (в т.ч. військового спрямування) та агропромислового комплексу.

622

2.4. Північно-Східний економічний район.

Район розташований на північному сході України, охоплює землі Сло-

божанщини і межує на півночі та північному сході з Російською Федерацією,

на заході – зі Столичним економічним районом, на сході – з Донецьким, на півдні – з Придніпровським. Він є одним з найбільших за площею в Україні.

Виділяється рівнем економічного розвитку, обсягами виробництва промислової продукції та продовольства. Цьому сприяли особливості істори-

чного розвитку, зручне економіко-географічне положення, економічні та природні умови. Район має великий економічний потенціал, тут знаходиться

14% основних виробничих засобів країни.

Природні умови і ресурси. Район знаходиться в межах Придніпровської низовини та Полтавської рівнини і має рівнинний рельєф.

Помірно теплий клімат з достатньою кількістю опадів дає змогу виро-

щувати різноманітні сільськогосподарські культури лісостепової і степової зон.

Район відносно добре забезпечений водними ресурсами. Лише у пів-

денно-східній частині Харківської області відчувається їх дефіцит. Найваж-

ливішу роль у водозабезпеченні регіону відіграють Дніпро, Ворскла, Сівер-

ський Донець, Сейм, Псел, Десна, Хорол. Відомі і джерела мінеральних вод

(Миргородське, Гоголівське, Березівське).

Лісовими ресурсами район забезпечений недостатньо, лісистість тери-

торії складає близько 12%. Більшість лісів листяні, молоді, мають в основно-

му, охоронне значення.

Найвагомішу частку у природно-ресурсному потенціалі району скла-

дають земельні ресурси. Поєднання рівнинного рельєфу з родючими ґрунта-

ми (чорноземи, сірі лісові грунти) дає змогу широко використовувати земе-

льні угіддя в сільському господарстві.

624

Серед корисних копалин району найважливіше значення мають палив-

ні ресурси. За запасами та обсягами видобутку природного газу й нафти ра-

йон займає 1-е місце в країні. Поклади газу найбільші в Полтавській (Глин-

сько-Розбишівське, Радченківське, Зачепилівське та ін. родовища) і Харків-

ській (Шебелинське, Хрестищенське, Єфремівське, Муратівське та ін.) обла-

стях. Нові розвідані родовища дають змогу значно збільшити його видобу-

ток.

Поклади нафти не такі великі і зосереджені переважно на півдні Сум-

ської та на півночі Полтавської областей. Поблизу міста Охтирки видобува-

ється майже половина української нафти. А всього в регіоні видобувається біля 2,7 млн. т нафти, що становить 81% видобутку в Україні.

У майбутньому можливе видобування кам'яного вугілля на півдні Хар-

ківської області.

З рудних ресурсів виділяються поклади залізної руди у Кременчуцько-

му басейні, який є, по суті, продовженням Криворізького залізорудного ба-

сейну на лівому березі Дніпра.

У надрах району містяться різноманітні будівельні матеріали (каоліни,

кварцові піски, гіпс, крейда, вапняки, мергель).

У Сумській області є поклади кам'яної солі та фосфоритів.

Населення розміщене на території досить рівномірно. Середня щіль-

ність його складає 66 осіб/км2.

Значна частина населення (66%) проживає в містах. Особливо високий рівень урбанізації в Харківській області, де формується Харківська міська аг-

ломерація – одна з найбільших в Україні.

Через від'ємний приріст населення спостерігається загальне скорочення його чисельності. Особливо загрозлива ситуація склалася у сільській місце-

вості. У 20% сільських населених пунктів упродовж тривалого часу не наро-

дилось жодної дитини. Такі негативні демографічні процеси призведуть у майбутньому до недостатнього забезпечення господарського комплексу ра-

йону трудовими ресурсами. Зараз рівень зайнятості населення в регіоні –