
Регіональна економіка. книжка
.pdf605
Для стійкого розвитку економічного району та вирішення екологічних
проблем потрібно:
завершити виконання програми «Чорнобиль»;
скоротити до оптимальних розмірів виробництво і споживання природ-
них ресурсів, насамперед газу, вугілля, лісу, прісної води, використання земель в обробітку тощо;
сформувати ефективну інвестиційну політику., спрямовану на розроб-
ку, освоєння і використання природота ресурсозберігаючих техноло-
гій, виробництво екологічно чистих видів продукції.
У межах цих заходів слід негайно провести необхідні роботи для за-
криття Чорнобильської АЕС та убезпечення об'єкта «Укриття». Частка енер-
гії, що виробляється на діючому 3-му енергоблоці АЕС, у структурі енерго-
виробництва України є мізерною. Водночас Україна має великий невикорис-
таний потенціал енергозбереження (145 - 170 млн. т у.п.). Енергоємність ва-
лового внутрішнього продукту (ВВП) України у п’ять разів вища, ніж у краї-
нах Західної Європи, з розвиненою ринковою економікою.
Відповідно до концепції ведення сільського господарства на забрудне-
них радіонуклідами територіях слід вилучити з використання 850 тис. га.
угідь, зменшити розораність ґрунтового покриву, забезпечити економічно збалансоване співвідношення угідь.
Потрібний більш жорсткий контроль за діяльністю промислових і сільсь-
когосподарських підприємств з метою обмеження викидів ними шкідливих речовин у повітря та поверхневі води.
Для збереження та відновлення природних комплексів у районі варто розширити заповідні території, національні парки, заказники.
Проведення цих заходів вимагає значних коштів. Тому проведення природоохоронних заходів повинно поєднуватися із стабілі-
зацією та поліпшенням економічного стану району.
606
2.2. Донецький економічний район
Район займає крайній схід України, межує з Російською Федерацією,
Придніпровським та Північно-Східним економічними районами України. З
півдня омивається Азовським морем. Особливу роль у розвитку регіону віді-
грає його розташування на території Донецького вугільного басейну. Вугілля Донбасу стало основою формування тут Донецького територіально-
виробничого комплексу з переважаючою спеціалізацією у розвитку добувних і пов'язаних з ними переробних галузей.
Регіон виділяється найвищою в країні концентрацією населення, виро-
бництва, особливо важкої промисловості – „Український Рур”.
Займаючи порівняно незначну територію, район посідає перше місце за обсягами промислового виробництва та концентрацією підприємств в Украї-
ні. На нього припадає біля 18% ВВП України.
Природні умови і ресурси. Територія району – рівнинна, місцями під-
нята, слабо хвиляста, розчленована глибокими балками і ярами. На значній території чітко виражені антропогенні форми рельєфу (кар'єри, терикони, ку-
ргани і т. п.).
Клімат району помірно континентальний, з недостатнім зволоженням.
Часто бувають засухи, суховії. Амплітуда зимових і літніх температур значно більша порівняно з іншими регіонами країни.
Район найменше водозабезпечений в Україні. Місцеві річки (Сіверсь-
кий Донець з притоками, Кальміус та ін.) забезпечують потреби регіону не більше, ніж на 40%. Для поліпшення водопостачання побудовано канали Дніпро – Донбас та Сіверський Донець – Донбас.

607
Рис. 21. Донецький економічний район
608
Ускладнює використання місцевих поверхневих і підземних вод їх зна-
чна забрудненість.
Район знаходиться у степовій зоні. Ліси займають незначні території,
здебільшого у вигляді полезахисних лісосмуг.
Ґрунти родючі, переважно чорноземні, і при зрошенні та правильному обробітку дозволяють вирощувати різні сільськогосподарські культури. Для району характерна висока частка земель, зайнятих промисловими об'єктами,
населеними пунктами, шляхами сполучення.
Серед корисних копалин найважливіші – кам'яне вугілля Донбасу (кок-
сівне, енергетичне, антрацит), кіновар (ртутна руда) Микитівського родови-
ща, кам'яна сіль, яка залягає в Артемівському, Слов'янському, Новокарфаген-
ському родовищах, різноманітні природні будівельні матеріали. Серед них – цементний мергель (родовище біля Амвросіївки – одне з найбільших у світі),
вогнетривкі глини (Часів Яр), Красногорівка, Красноармійськ, Микитівка),
крейда (район Слов'янська, Артемівська, Краматорська), гіпси, будівельні пі-
ски, пісковики. Слід зауважити, що геологічне вивчення регіону триває. Є
ознаки великих покладів цирконію, ніобію, танталу, літію, кімберлітових трубок у Приазов'ї, свинцево-цинкових руд – на північному сході району.
Населення. В Донецькому економічному районі проживає 14,9% насе-
лення України. Це – найбільш заселений регіон країни, щільність населення становить 131 осіб/км2 Заселений район нерівномірно: найбільша концентра-
ція населення в середній частині Донецької області та на півдні Луганської.
Щільність сільського населення в районі – одна з найнижчих у країні і ніде не перевищує 20 осіб/км2. Переважна більшість людей проживає в міс-
тах. Рівень урбанізації району найвищий в Україні (понад 90%). В регіоні гу-
ста мережа міських поселень. Тут знаходиться найбільша в Україні міська агломерація – Донецько-Макіївська, а також Горлівсько-Єнакіївська, Торезо-
Сніжнянська, Стаханово-Комунарська агломерації.
609
Негативні демографічні процеси в районі посилюються інтенсивними міграціями населення в інші регіони. Темпи скорочення його чисельності – тут одні з найвищих у країні.
Економічно активне населення складає на 01.01.2007 р. 3398,6 тис.
осіб. В регіоні значний рівень безробіття, але рівень зайнятості населення вищий за середній в Україні. Більшість працюючих зайнято у виробничій сфері, на відміну від інших регіонів України.
Визначальною особливістю демографічного розвитку регіону є те, що дана територія належить до пізньоосвоєних. Її колонізація і активне заселен-
ня почалось лиш у XVIII ст., і пов’язане було з освоєнням багатих корисних копалин. Відбувалось це в специфічних історичних обставинах і призвело до формування тут поліетнічного і полікультурного суспільства. Українців в ре-
гіоні проживає 51%, росіян – 44%, проте українською мовою послуговується не більше 10% населення.
За рівнем доходів населення поступається тільки м. Києву. Проте, нега-
тивні демографічні та економічні процеси переросли в гостру соціальну кри-
зу, яка проявляється найвищим рівнем злочинності, поширенням соціальних хвороб.
Господарство району являє собою складний комплекс, в якому пере-
важає важка промисловість. Регіон виробляє близько 1/4 промислової про-
дукції України, в тому числі 15% електроенергії, 65% палива, 43% продукції чорної металургії, 13% машинобудування, 24% цементу і т. п.
Провідна галузь господарства району – вугільна промисловість, яка ви-
добуває 95% українського вугілля. В останні роки спостерігається скорочен-
ня видобутку вугілля, що пов'язано зі складними умовами залягання і малою потужністю пластів, погіршенням стану шахтного фонду, недостатніми капі-
таловкладеннями, неефективним управлінням галуззю.
На основі місцевого палива в регіоні сформувалась потужна теплоене-
ргетика. Тут працюють такі великі електростанції, як Вуглегірська, Зуївська,
610
Луганська, Старобешівська, Курахівська та ін., які виробляють майже 30
млрд. кВт год. електроенергії в рік.
Традиційно регіон є другим в Україні (після Придніпров'я) за обсягами
виробництва чорних металів. Найбільші підприємства галузі знаходяться в Маріуполі, Алчевську, Харцизьку, Макіївці, Луганську, Алмазному, Донець-
ку, Краматорську.
З чорною металургією пов'язане коксохімічне виробництво в Горлівці,
Авдіївці, Макіївці, Алчевську, Стаханові, а також виробництво вогнетривів
(Часів Яр, Дружківка, Новотроїцьк, Костянтинівка, Микитівка та ін.).
Кольорова металургія регіону представлена виробництвом цинку та свинцю в Костянтинівці, алюмінієвих сплавів – у Свердловську, прокату міді та алюмінію із брухту – в Артемівську. Потужності цих виробництв невеликі.
Машинобудування району має високий рівень спеціалізації. Більшість підприємств виробляють устаткування для гірничої промисловості, металур-
гії. Найбільші центри важкого машинобудування – Маріуполь, Краматорськ,
Дружківка, Горлівка, Ясинувата, Антрацит, Харцизьк, Слов'янськ, Донецьк.
Вагомо представлене і виробництво устаткування для залізниць. В Лу-
ганську тепловозобудівний завод випускає тепловози, електровози, електри-
чки, дизель-поїзди, трамваї. Підприємства галузі розташовані також в Авдії-
вці, Стаханові (вагонобудівні заводи), Донецьку.
Устаткування для хімічної промисловості продукують у Слов'янську,
Сніжному, Кремінній.
Більшість підприємств машинобудування регіону унікальні, як, напри-
клад, виробництво кранів у Краматорську чи виготовлення побутових холо-
дильників і морозильних камер у Донецьку.
У районі сконцентровано 1/3 потужностей хімічної та нафтохімічної промисловості країни. В Лисичанську знаходиться найбільше нафтоперероб-
не підприємство України "Лінос". Крім того, тут є потужне підприємств з ви-
робництва соди. Содовий завод діє також у Слов'янську. В Сєвєродонецьку підприємство ВО "Азот" виготовляє азотні добрива, кислоти, полімери. В
611
Рубіжному знаходиться найбільше в Європі підприємство з виготовлення ба-
рвників. Потужними підприємствами галузі є також ВАТ "Стирол" (Горлів-
ка), Костянтинівський хімічний завод, Донецький завод хімічних реактивів.
Для потреб регіону розвинулась потужна промисловість будівельних матеріалів. Основними центрами виробництва цієї продукції є Амвросіївка,
Краматорськ, Єнакієве (цемент), Костянтинівка, Дружківка, Луганськ, Лиси-
чанськ, Алчевськ, Рубіжне.
Легка промисловість району за обсягами виробництва займає передові позиції в державі. Виділяються текстильна (Донецьк, Луганськ, Лисичанськ),
швейна, взуттєва (Луганськ) галузі.
Харчова промисловість покликана забезпечити значні потреби району у продуктах харчування. Особливо добре розвинуті виробництво борошна
(14% українського виробництва цієї продукції), хліба, хлібобулочних виробів
(19%). У 2000 р. в Донецьку почало працювати нове сучасне олійно-жирове підприємство фірми "Каргілл" потужністю понад 300 тис. тонн соняшнику на рік. Це вивело регіон на 1-ше місце в Україні за виробництвом соняшникової олії – 447 тис. т в рік або 22% від його виробництва в країні.
На солеварні Артемівська і Слов'янська припадає 3/4 українського ви-
добутку кам'яної солі. У той же час рівню потреб району не відповідають об-
сяги виробництва м'ясної та молочної промисловості.
Розвитку сільського господарства району сприяють агрокліматичні умови, наявність значної кількості сільськогосподарських угідь. Тут виро-
щують зернові культури, соняшник, овочі, кормові культури. Сільське госпо-
дарство району виробляє 10% зерна, 15% соняшнику, 10% овочів в Україні.
Особливістю є значне поширення приміського типу сільського господарства.
Тваринництво району спеціалізується на скотарстві, свинарстві й пта-
хівництві. Проте, обсяги його розвитку не відповідають можливостям, біль-
шу частину потреб у м’ясі і молоці район задовольняє завезенням з інших ре-
гіонів.
612
Має добрі умови, однак не набуло значного рівня розвитку рибальство в Азовському морі.
Транспорт. За обсягами вантажоперевезень район посідає перше місце у країні. Тут – найгустіша мережа залізниць, якими перевозиться найбільша частина вантажів у регіоні. Найбільші залізничні вузли – Дебальцеве, Ясину-
вата, Красний Лиман, Іловайськ, Попасна, Луганськ, Донецьк. Значна мережа й автомобільних шляхів (загальна протяжність майже 14 тис. км).
Територією району проходять нафтопроводи Грозний-Лисичанськ-
Кременчук та Самара-Слов'янськ, газопроводи Оренбург-Ужгород та Став-
рополь-Москва, декілька потужних продуктопроводів.
Маріуполь є найбільшим портом на Азовському морі.
Поряд з потужним виробничим потенціалом район має добре розвину-
тий науковий. Особливими напрямками наукових досліджень є нові техноло-
гії в металургійній та вугільній промисловості, машинобудуванні та енерге-
тиці, а також дослідження в галузях фізики, математики, охорони здоров’я та довкілля. Донецьк як регіональний науково-освітній центр за кількістю нау-
кових та освітніх установ поступається тільки Києву та Харкову, а за розвит-
ком культурно-мистецьких закладів – тільки столиці.
Потужний потенціал регіону визначає і значні його позиції в міжнаро-
дній торгівлі. Частка Донецького економічного району в експорті України в
2006 р. складала 30,7%, або біля 11780 млн. дол. США, а в імпорті – 7,9%.
Основною експертною продукцією є вироби чорної металургії (52% загаль-
ного експорту), хімічної промисловості. Машини і устаткування складають не більше 6% експорту. Вивозиться продукція в більше як 100 країн, проте основним торговим партнером залишається Росія (25% зовнішньоторгового обороту району).
Завдяки функціонуванню ВЕЗ “Донецьк” і “Азов” значно зросли інвес-
тиції в економіку регіону (в 2007р. на 36% порівняно з 2006р.). Проте, обсяги інвестицій значно менші потреб оновлення гігантського виробництва і навіть в розрахунку на одного жителя поступаються середнім показникам по країні.
613
Основна частина інвестицій спрямовані в промисловість, а рівень інвесту-
вання освіти і охорони здоров’я найнижчий в Україні (менше 1% від усіх ін-
вестицій).
Пріоритети розвитку. Й надалі галузями спеціалізації району зали-
шаться вугільна, хімічна, машинобудівна. Відповідно регіональна економічна політика повинна спрямовуватись на підвищення ефективності та конкурен-
тоздатності цих галузей через їх реструктуризацію та технічне переоснащен-
ня.
Гострота соціальних проблем в регіоні вимагає заходів, спрямованих на підвищення зайнятості населення, розвитку соціальної інфраструктури, зрос-
тання ролі соціального сектора. Особливої уваги потребує соціально-
економічна ситуація в населених пунктах, пов’язаних з вугільною промисло-
вістю (шахтарських містечках).
Надмірне технологічне навантаження на територію, пов’язане з висо-
кою концентрацією т.зв. “брудних виробництв” робить пріоритетом і приро-
доохоронні заходи комплексного характеру, тобто такі які спрямовувати-
муться не тільки на ліквідацію наслідків, а й на запобігання їм.
2.3. Придніпровський економічний район
Придніпровський економічний район є одним з найпотужніших в краї-
ні за розвитком господарства, природо-ресурсного, наукового, виробничого та людського потенціалу. Займаючи 10% території країни, де проживає 11,3%
її населення, район продукує майже 14% ВВП країни. Один з найбільших в світі регіонів видобутку залізних і марганцевих руд та виплавки чорних ме-
талів. Козацький край, з яким пов’язана історія Запорізької Січі.
Придніпровський економічний район займає південно-східну частину України в межах Дніпропетровської та Запорізької областей. Він межує з найрозвиненішим індустріальним Донецьким, а також Північно-Східним,
Центральним, Причорноморським районами. На південному сході район ви-
614
ходить до Азовського моря. Через його територію проходять важливі транс-
портні шляхи.
Природні умови і ресурси. Район володіє потужним природно-
ресурсним потенціалом, що дозволяє розвивати як промисловість, так і бага-
тогалузеве сільське господарство.
Рельєф регіону рівнинний, слаборозчленований, із загальним нахилом на південь і південний захід. У центральній частині району правобережне Придніпров'я значно почленоване ярами і балками внаслідок активних еро-
зійних процесів.
Клімат району помірно континентальний, з недостатнім зволоженням.
У ґрунтовому покриві переважають різновиди чорнозему, каштанові ґрунти.
Лісистість території складає близько 14%, проте ліси, в основному,
охоронного характеру, штучно насаджені і промислового значення не мають.
Незважаючи на те, що територією Придніпров'я проходить найважли-
віша воднотранспортна магістраль України – Дніпро, а також є Дніпродзер-
жинське, Запорізьке і Каховське водосховища, водними ресурсами регіон за-
безпечений недостатньо й нерівномірно. Особливо рідка річкова мережа у Приазов'ї.
Основу природно-ресурсного потенціалу району складають мінеральні ресурси, серед яких найважливіші – рудні.
Запаси залізних руд у Криворізькому басейні перевищують 21 млрд. т і є найбільшими в Європі. Басейн простягається вузькою смугою (2-7 км) на понад 100 км на північ до Дніпра.Перспективні також Чортомлицька, Жов-
тянська магнітні аномалії, Білозерське родовище.
У районі знаходяться і величезні запаси марганцевої руди (Нікопольсь-
ке та Великотокмацьке родовища), які становлять понад 1/3 світових запасів.
Видобуток марганцю становить біля 5 млн. т, значна частина якого йде на ек-
спорт.