Регіональна економіка. книжка

605

Для стійкого розвитку економічного району та вирішення екологічних

проблем потрібно:

завершити виконання програми «Чорнобиль»;

скоротити до оптимальних розмірів виробництво і споживання природ-

них ресурсів, насамперед газу, вугілля, лісу, прісної води, використання земель в обробітку тощо;

сформувати ефективну інвестиційну політику., спрямовану на розроб-

ку, освоєння і використання природота ресурсозберігаючих техноло-

гій, виробництво екологічно чистих видів продукції.

У межах цих заходів слід негайно провести необхідні роботи для за-

криття Чорнобильської АЕС та убезпечення об'єкта «Укриття». Частка енер-

гії, що виробляється на діючому 3-му енергоблоці АЕС, у структурі енерго-

виробництва України є мізерною. Водночас Україна має великий невикорис-

таний потенціал енергозбереження (145 - 170 млн. т у.п.). Енергоємність ва-

лового внутрішнього продукту (ВВП) України у п’ять разів вища, ніж у краї-

нах Західної Європи, з розвиненою ринковою економікою.

Відповідно до концепції ведення сільського господарства на забрудне-

них радіонуклідами територіях слід вилучити з використання 850 тис. га.

угідь, зменшити розораність ґрунтового покриву, забезпечити економічно збалансоване співвідношення угідь.

Потрібний більш жорсткий контроль за діяльністю промислових і сільсь-

когосподарських підприємств з метою обмеження викидів ними шкідливих речовин у повітря та поверхневі води.

Для збереження та відновлення природних комплексів у районі варто розширити заповідні території, національні парки, заказники.

Проведення цих заходів вимагає значних коштів. Тому проведення природоохоронних заходів повинно поєднуватися із стабілі-

зацією та поліпшенням економічного стану району.

606

2.2. Донецький економічний район

Район займає крайній схід України, межує з Російською Федерацією,

Придніпровським та Північно-Східним економічними районами України. З

півдня омивається Азовським морем. Особливу роль у розвитку регіону віді-

грає його розташування на території Донецького вугільного басейну. Вугілля Донбасу стало основою формування тут Донецького територіально-

виробничого комплексу з переважаючою спеціалізацією у розвитку добувних і пов'язаних з ними переробних галузей.

Регіон виділяється найвищою в країні концентрацією населення, виро-

бництва, особливо важкої промисловості – „Український Рур”.

Займаючи порівняно незначну територію, район посідає перше місце за обсягами промислового виробництва та концентрацією підприємств в Украї-

ні. На нього припадає біля 18% ВВП України.

Природні умови і ресурси. Територія району – рівнинна, місцями під-

нята, слабо хвиляста, розчленована глибокими балками і ярами. На значній території чітко виражені антропогенні форми рельєфу (кар'єри, терикони, ку-

ргани і т. п.).

Клімат району помірно континентальний, з недостатнім зволоженням.

Часто бувають засухи, суховії. Амплітуда зимових і літніх температур значно більша порівняно з іншими регіонами країни.

Район найменше водозабезпечений в Україні. Місцеві річки (Сіверсь-

кий Донець з притоками, Кальміус та ін.) забезпечують потреби регіону не більше, ніж на 40%. Для поліпшення водопостачання побудовано канали Дніпро – Донбас та Сіверський Донець – Донбас.

607

Рис. 21. Донецький економічний район

608

Ускладнює використання місцевих поверхневих і підземних вод їх зна-

чна забрудненість.

Район знаходиться у степовій зоні. Ліси займають незначні території,

здебільшого у вигляді полезахисних лісосмуг.

Ґрунти родючі, переважно чорноземні, і при зрошенні та правильному обробітку дозволяють вирощувати різні сільськогосподарські культури. Для району характерна висока частка земель, зайнятих промисловими об'єктами,

населеними пунктами, шляхами сполучення.

Серед корисних копалин найважливіші – кам'яне вугілля Донбасу (кок-

сівне, енергетичне, антрацит), кіновар (ртутна руда) Микитівського родови-

ща, кам'яна сіль, яка залягає в Артемівському, Слов'янському, Новокарфаген-

ському родовищах, різноманітні природні будівельні матеріали. Серед них – цементний мергель (родовище біля Амвросіївки – одне з найбільших у світі),

вогнетривкі глини (Часів Яр), Красногорівка, Красноармійськ, Микитівка),

крейда (район Слов'янська, Артемівська, Краматорська), гіпси, будівельні пі-

ски, пісковики. Слід зауважити, що геологічне вивчення регіону триває. Є

ознаки великих покладів цирконію, ніобію, танталу, літію, кімберлітових трубок у Приазов'ї, свинцево-цинкових руд – на північному сході району.

Населення. В Донецькому економічному районі проживає 14,9% насе-

лення України. Це – найбільш заселений регіон країни, щільність населення становить 131 осіб/км2 Заселений район нерівномірно: найбільша концентра-

ція населення в середній частині Донецької області та на півдні Луганської.

Щільність сільського населення в районі – одна з найнижчих у країні і ніде не перевищує 20 осіб/км2. Переважна більшість людей проживає в міс-

тах. Рівень урбанізації району найвищий в Україні (понад 90%). В регіоні гу-

ста мережа міських поселень. Тут знаходиться найбільша в Україні міська агломерація – Донецько-Макіївська, а також Горлівсько-Єнакіївська, Торезо-

Сніжнянська, Стаханово-Комунарська агломерації.

609

Негативні демографічні процеси в районі посилюються інтенсивними міграціями населення в інші регіони. Темпи скорочення його чисельності – тут одні з найвищих у країні.

Економічно активне населення складає на 01.01.2007 р. 3398,6 тис.

осіб. В регіоні значний рівень безробіття, але рівень зайнятості населення вищий за середній в Україні. Більшість працюючих зайнято у виробничій сфері, на відміну від інших регіонів України.

Визначальною особливістю демографічного розвитку регіону є те, що дана територія належить до пізньоосвоєних. Її колонізація і активне заселен-

ня почалось лиш у XVIII ст., і пов’язане було з освоєнням багатих корисних копалин. Відбувалось це в специфічних історичних обставинах і призвело до формування тут поліетнічного і полікультурного суспільства. Українців в ре-

гіоні проживає 51%, росіян – 44%, проте українською мовою послуговується не більше 10% населення.

За рівнем доходів населення поступається тільки м. Києву. Проте, нега-

тивні демографічні та економічні процеси переросли в гостру соціальну кри-

зу, яка проявляється найвищим рівнем злочинності, поширенням соціальних хвороб.

Господарство району являє собою складний комплекс, в якому пере-

важає важка промисловість. Регіон виробляє близько 1/4 промислової про-

дукції України, в тому числі 15% електроенергії, 65% палива, 43% продукції чорної металургії, 13% машинобудування, 24% цементу і т. п.

Провідна галузь господарства району – вугільна промисловість, яка ви-

добуває 95% українського вугілля. В останні роки спостерігається скорочен-

ня видобутку вугілля, що пов'язано зі складними умовами залягання і малою потужністю пластів, погіршенням стану шахтного фонду, недостатніми капі-

таловкладеннями, неефективним управлінням галуззю.

На основі місцевого палива в регіоні сформувалась потужна теплоене-

ргетика. Тут працюють такі великі електростанції, як Вуглегірська, Зуївська,

610

Луганська, Старобешівська, Курахівська та ін., які виробляють майже 30

млрд. кВт год. електроенергії в рік.

Традиційно регіон є другим в Україні (після Придніпров'я) за обсягами

виробництва чорних металів. Найбільші підприємства галузі знаходяться в Маріуполі, Алчевську, Харцизьку, Макіївці, Луганську, Алмазному, Донець-

ку, Краматорську.

З чорною металургією пов'язане коксохімічне виробництво в Горлівці,

Авдіївці, Макіївці, Алчевську, Стаханові, а також виробництво вогнетривів

(Часів Яр, Дружківка, Новотроїцьк, Костянтинівка, Микитівка та ін.).

Кольорова металургія регіону представлена виробництвом цинку та свинцю в Костянтинівці, алюмінієвих сплавів – у Свердловську, прокату міді та алюмінію із брухту – в Артемівську. Потужності цих виробництв невеликі.

Машинобудування району має високий рівень спеціалізації. Більшість підприємств виробляють устаткування для гірничої промисловості, металур-

гії. Найбільші центри важкого машинобудування – Маріуполь, Краматорськ,

Дружківка, Горлівка, Ясинувата, Антрацит, Харцизьк, Слов'янськ, Донецьк.

Вагомо представлене і виробництво устаткування для залізниць. В Лу-

ганську тепловозобудівний завод випускає тепловози, електровози, електри-

чки, дизель-поїзди, трамваї. Підприємства галузі розташовані також в Авдії-

вці, Стаханові (вагонобудівні заводи), Донецьку.

Устаткування для хімічної промисловості продукують у Слов'янську,

Сніжному, Кремінній.

Більшість підприємств машинобудування регіону унікальні, як, напри-

клад, виробництво кранів у Краматорську чи виготовлення побутових холо-

дильників і морозильних камер у Донецьку.

У районі сконцентровано 1/3 потужностей хімічної та нафтохімічної промисловості країни. В Лисичанську знаходиться найбільше нафтоперероб-

не підприємство України "Лінос". Крім того, тут є потужне підприємств з ви-

робництва соди. Содовий завод діє також у Слов'янську. В Сєвєродонецьку підприємство ВО "Азот" виготовляє азотні добрива, кислоти, полімери. В

611

Рубіжному знаходиться найбільше в Європі підприємство з виготовлення ба-

рвників. Потужними підприємствами галузі є також ВАТ "Стирол" (Горлів-

ка), Костянтинівський хімічний завод, Донецький завод хімічних реактивів.

Для потреб регіону розвинулась потужна промисловість будівельних матеріалів. Основними центрами виробництва цієї продукції є Амвросіївка,

Краматорськ, Єнакієве (цемент), Костянтинівка, Дружківка, Луганськ, Лиси-

чанськ, Алчевськ, Рубіжне.

Легка промисловість району за обсягами виробництва займає передові позиції в державі. Виділяються текстильна (Донецьк, Луганськ, Лисичанськ),

швейна, взуттєва (Луганськ) галузі.

Харчова промисловість покликана забезпечити значні потреби району у продуктах харчування. Особливо добре розвинуті виробництво борошна

(14% українського виробництва цієї продукції), хліба, хлібобулочних виробів

(19%). У 2000 р. в Донецьку почало працювати нове сучасне олійно-жирове підприємство фірми "Каргілл" потужністю понад 300 тис. тонн соняшнику на рік. Це вивело регіон на 1-ше місце в Україні за виробництвом соняшникової олії – 447 тис. т в рік або 22% від його виробництва в країні.

На солеварні Артемівська і Слов'янська припадає 3/4 українського ви-

добутку кам'яної солі. У той же час рівню потреб району не відповідають об-

сяги виробництва м'ясної та молочної промисловості.

Розвитку сільського господарства району сприяють агрокліматичні умови, наявність значної кількості сільськогосподарських угідь. Тут виро-

щують зернові культури, соняшник, овочі, кормові культури. Сільське госпо-

дарство району виробляє 10% зерна, 15% соняшнику, 10% овочів в Україні.

Особливістю є значне поширення приміського типу сільського господарства.

Тваринництво району спеціалізується на скотарстві, свинарстві й пта-

хівництві. Проте, обсяги його розвитку не відповідають можливостям, біль-

шу частину потреб у м’ясі і молоці район задовольняє завезенням з інших ре-

гіонів.

612

Має добрі умови, однак не набуло значного рівня розвитку рибальство в Азовському морі.

Транспорт. За обсягами вантажоперевезень район посідає перше місце у країні. Тут – найгустіша мережа залізниць, якими перевозиться найбільша частина вантажів у регіоні. Найбільші залізничні вузли – Дебальцеве, Ясину-

вата, Красний Лиман, Іловайськ, Попасна, Луганськ, Донецьк. Значна мережа й автомобільних шляхів (загальна протяжність майже 14 тис. км).

Територією району проходять нафтопроводи Грозний-Лисичанськ-

Кременчук та Самара-Слов'янськ, газопроводи Оренбург-Ужгород та Став-

рополь-Москва, декілька потужних продуктопроводів.

Маріуполь є найбільшим портом на Азовському морі.

Поряд з потужним виробничим потенціалом район має добре розвину-

тий науковий. Особливими напрямками наукових досліджень є нові техноло-

гії в металургійній та вугільній промисловості, машинобудуванні та енерге-

тиці, а також дослідження в галузях фізики, математики, охорони здоров’я та довкілля. Донецьк як регіональний науково-освітній центр за кількістю нау-

кових та освітніх установ поступається тільки Києву та Харкову, а за розвит-

ком культурно-мистецьких закладів – тільки столиці.

Потужний потенціал регіону визначає і значні його позиції в міжнаро-

дній торгівлі. Частка Донецького економічного району в експорті України в

2006 р. складала 30,7%, або біля 11780 млн. дол. США, а в імпорті – 7,9%.

Основною експертною продукцією є вироби чорної металургії (52% загаль-

ного експорту), хімічної промисловості. Машини і устаткування складають не більше 6% експорту. Вивозиться продукція в більше як 100 країн, проте основним торговим партнером залишається Росія (25% зовнішньоторгового обороту району).

Завдяки функціонуванню ВЕЗ “Донецьк” і “Азов” значно зросли інвес-

тиції в економіку регіону (в 2007р. на 36% порівняно з 2006р.). Проте, обсяги інвестицій значно менші потреб оновлення гігантського виробництва і навіть в розрахунку на одного жителя поступаються середнім показникам по країні.

613

Основна частина інвестицій спрямовані в промисловість, а рівень інвесту-

вання освіти і охорони здоров’я найнижчий в Україні (менше 1% від усіх ін-

вестицій).

Пріоритети розвитку. Й надалі галузями спеціалізації району зали-

шаться вугільна, хімічна, машинобудівна. Відповідно регіональна економічна політика повинна спрямовуватись на підвищення ефективності та конкурен-

тоздатності цих галузей через їх реструктуризацію та технічне переоснащен-

ня.

Гострота соціальних проблем в регіоні вимагає заходів, спрямованих на підвищення зайнятості населення, розвитку соціальної інфраструктури, зрос-

тання ролі соціального сектора. Особливої уваги потребує соціально-

економічна ситуація в населених пунктах, пов’язаних з вугільною промисло-

вістю (шахтарських містечках).

Надмірне технологічне навантаження на територію, пов’язане з висо-

кою концентрацією т.зв. “брудних виробництв” робить пріоритетом і приро-

доохоронні заходи комплексного характеру, тобто такі які спрямовувати-

муться не тільки на ліквідацію наслідків, а й на запобігання їм.

2.3. Придніпровський економічний район

Придніпровський економічний район є одним з найпотужніших в краї-

ні за розвитком господарства, природо-ресурсного, наукового, виробничого та людського потенціалу. Займаючи 10% території країни, де проживає 11,3%

її населення, район продукує майже 14% ВВП країни. Один з найбільших в світі регіонів видобутку залізних і марганцевих руд та виплавки чорних ме-

талів. Козацький край, з яким пов’язана історія Запорізької Січі.

Придніпровський економічний район займає південно-східну частину України в межах Дніпропетровської та Запорізької областей. Він межує з найрозвиненішим індустріальним Донецьким, а також Північно-Східним,

Центральним, Причорноморським районами. На південному сході район ви-

614

ходить до Азовського моря. Через його територію проходять важливі транс-

портні шляхи.

Природні умови і ресурси. Район володіє потужним природно-

ресурсним потенціалом, що дозволяє розвивати як промисловість, так і бага-

тогалузеве сільське господарство.

Рельєф регіону рівнинний, слаборозчленований, із загальним нахилом на південь і південний захід. У центральній частині району правобережне Придніпров'я значно почленоване ярами і балками внаслідок активних еро-

зійних процесів.

Клімат району помірно континентальний, з недостатнім зволоженням.

У ґрунтовому покриві переважають різновиди чорнозему, каштанові ґрунти.

Лісистість території складає близько 14%, проте ліси, в основному,

охоронного характеру, штучно насаджені і промислового значення не мають.

Незважаючи на те, що територією Придніпров'я проходить найважли-

віша воднотранспортна магістраль України – Дніпро, а також є Дніпродзер-

жинське, Запорізьке і Каховське водосховища, водними ресурсами регіон за-

безпечений недостатньо й нерівномірно. Особливо рідка річкова мережа у Приазов'ї.

Основу природно-ресурсного потенціалу району складають мінеральні ресурси, серед яких найважливіші – рудні.

Запаси залізних руд у Криворізькому басейні перевищують 21 млрд. т і є найбільшими в Європі. Басейн простягається вузькою смугою (2-7 км) на понад 100 км на північ до Дніпра.Перспективні також Чортомлицька, Жов-

тянська магнітні аномалії, Білозерське родовище.

У районі знаходяться і величезні запаси марганцевої руди (Нікопольсь-

ке та Великотокмацьке родовища), які становлять понад 1/3 світових запасів.

Видобуток марганцю становить біля 5 млн. т, значна частина якого йде на ек-

спорт.