2.2. Суть та динаміка доходів державного бюджету України

Доходи Державного бюджету — це частина централізованих фінансових ресурсів держави, які врегульовані відповідними норма­тивними актами і необхідні для виконання її функцій. Доходи бю­джету відображають економічні відносини держави з підприємства­ми, установами, організаціями, фізичними особами, які виникають у процесі стягнення бюджетних платежів.

Залежно від конституційного устрою держави може бути кілька рівнів доходів бюджету — від загальнодержавного до нижчих адмі­ністративно-територіальних угруповань. Україна згідно з Конститу­цією є унітарною державою, і тому доходи бюджету мають два рівні — державний та місцеві. До місцевих відносять бюджети Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя, обласні, міські, районні, сільські та селищні.

Головним джерелом доходів бюджету є національний дохід. Основними методами, які використовуються органами державної влади для перерозподілу національного доходу і утворення бюджет­них доходів, є податки, збори, неподаткові платежі, позики, емісія грошей. Співвідношення між ними залежить від економічної та соціаль­ної ситуації в державі, рівня економічного розвитку держави, стра­тегії держави в міждержавних відносинах. Податки, збори та обо­в'язкові платежі є головним методом перерозподілу національного доходу.

Класифікація доходів бюджету

1. Доходи бюджету класифікуються за такими розділами:

1) податкові надходження;

2) неподаткові надходження;

3) доходи від операцій з капіталом;

4) трансферти

5) цільові фонди

Податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Неподатковими надходженнями визнаються:

1) доходи від власності та підприємницької діяльності;

2) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;

3) надходження від штрафів та фінансових санкцій;

4) інші неподаткові надходження.

Трансферти - це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

Державні цільові фонди - це фонди, створені відповідно до законів України , які формуються за рахунок визначених законами України податків, зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб. Це, насамперед,:

- Збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

- Пенсійний фонд України;

- Збір на обов'язкове соціальне страхування до Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності;

- Збір на обов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

- Платежі до Фонду України соціального захисту інвалідів;

- Збір за забруднення навколишнього природного середовища.

У сукупності податкові та неподаткові надходження складають поточні доходи. Якщо до поточних доходів приплюсувати суму доходів від операцій з капіталом, то отримаємо сукупні доходи [12,с.46-67].

За  2009  рік до бюджетів усіх рівнів по місту надійшло доходів в сумі 74934,2 тис. гривень, що на 6008,8 тис. гривень менше поступлень  2008 року(Додаток Г).

Виконання державного бюджету забезпечено на 79,8 відсотка до  планових призначень,  в тому числі виконання загальнодержавних податків і зборів, за рахунок яких формується дотація вирівнювання – на 64,1 відсотка; бюджету міста – на 102,5  відсотка до  затвердженого бюджету з врахуванням внесених змін.  Державним  бюджетом  по  загальному  фонду  недоотримані – 8105,9 тис. гривень, загальнодержавних податків недоотримано  – 21205,6 тис. гривень, бюджетом міста додатково отримані  – 814,6 тис. гривень, в тому числі селищним бюджетом  – 6,8 тис. гривень.  

Порівняно з минулим  роком доходи загального фонду державного бюджету по місту зменшились на 3692,1 тис. гривень; доходи, за рахунок яких формується дотація вирівнювання зменшились на – 21675,8 тис. гривень; доходи по бюджету міста зменшились на 222,3тис. гривень. 

Із запланованих 255,3 млрд. грн. надходжень до державного бюджету фактично у 2009 році надійшло 225,4 млрд. грн., що на 2,7 відсотка, або на 6,3 млрд. грн. менше ніж у 2008 році. Рівень виконання річного плану Верховної Ради України зі змінами дорівнював 91,9 відсотка. Надходження до Державного бюджету України у 2007-2009 роках показано на рисунку 4

Рис.4 Надходження до Державного бюджету України у 2007-2009 роках, млрд.грн

Аналізуючи структуру бюджету України, не можна не зупинитися на такому унікальному явищі, як поділ бюджету на дві складові — загальний і спеціальний фонди. Загальний фонд відображає доходи і видатки самого бюджету, а спеціальний — насамперед позабюджетні кошти бюджетних установ, тобто в бюджет входять і доходи, зароблені бюджетними установами, і їх використання. Однозначно оцінити подібне явище досить складно. Адже, з одного боку, ці установи є державними, і всі їхні доходи і витрати належать до сфери державних фінансів. Щоправда, навіть в умовах адміністратив­но-командної системи існувало чітке розмежування їх цент-ралізованої (бюджет) і децентралізованої (фінанси державних підприємств) складових. Крім того, доходи, зароблені бюджетними установами, формуються на основі використання державного майна. Проте, з іншого боку, ці доходи не стільки є додатковими коштами, скільки заміщають відсутні бюджетні асигнування (потреби бюджетних установ сьогодні фінансуються з бюджету на рівні 40—50 %).

Ситуація, коли держава не може в повному обсязі профінансувати свої установи і спонукає їх самостійно заробляти доходи, а потім, по суті, пред’являє свої права на ці доходи, включаючи їх у спеціальний фонд, є парадоксальною. І хоча кошти, що концентруються в спеціальному фонді, юридично належать бюджетним установам, вони потрапляють у розпорядження держави і полегшують процес виконання бюджету. У 2000 р. кошти спеціального фонду в доходах бюджету становили 20 %, а у видатках — 19 %, у 2001 р. — відповідно 23 і 24 %. Виконання за 2000 р. бюджету за доходами в цілому становило 114 %, у тому числі по загальному фонду — 105 % і по спеціальному — 178 %, а у 2001 р. відповідно — 102, 96 і 128  %. За видатками ці показники становили відповідно в 2000 р. 111, 104 і 168 %, а в 2001 р. — 103, 99 і 127 %.

Із запланованих 184,6 млрд. грн. надходжень до загального фонду державного бюджету у 2009 році фактично надійшло 172,2 млрд. грн., що на 7,3 відсотка, або на 13,7 млрд. грн. менше ніж у 2008 році. Рівень виконання дохідної частини загального фонду державного бюджету в цілому за 2009 рік становив 93,3 відсотка. Недовиконання становить 12,4 млрд. гривень. Доходи загального фонду Державного бюджету України у 2007-2009 роках показано на рисунку 5.

Рис.5 Доходи загального фонду Державного бюджету України у 2007-2009 роках, млрд. грн.

Із запланованих 70,7 млрд. грн. надходжень до спеціального фонду державного бюджету у 2009 році фактично надійшло 53,1 млрд. гривень.

Доходи спеціального фонду Державного бюджету України у 2007-2009 рокахпоказано на рисунку 6.

Рис. 6 Доходи спеціального фонду Державного бюджету України у 2007-2009 роках, млрд.грн

Таким чином, включивши в бюджет спеціальний фонд, держава одер­жала як певний резерв, так і засіб трохи прикрасити реальну ситуацію в бюджеті.

Динаміка статей доходів бюджету у 2009 році підтвердила прогнозований вектор надходжень. Результати виявилися оптимістичнішими, ніж очікувалося, передусім за рахунок меншого падіння податкових та зростання неподаткових надходжень. Динаміка доходів державного бюджету (Рис.7)

Рис.7 Динаміка доходів державного бюджету, мільярди гривень

Для вивільнення фінансових ресурсів на поточні потреби уряд суттєво обрізав капітальні видатки. Порівняно з попереднім бюджетним періодом, у 2009 році обсяг капітальних видатків зменшився на 30,81 мільярда гривень або учетверо.

У підсумку, частка капітальних видатків зменшилася до 4,3% від загального обсягу видатків бюджету, що є критично низьким рівнем. Наприклад, для країн центрально-східної Європи цей показник складає близько 25%.

Таким чином, бюджет 2009 року був повністю використаний на підтримку поточної діяльності, а тому не створив ніяких передумов для економічного зростання у 2010 році. Без інвестицій відновлення економіки буде обмежуватися підвищенням рівня завантаження існуючих потужностей.

Таким чином, важливим досягненням бюджетно-податкової політики уряду у 2009 році варто назвати мобілізацію до бюджету значного фінансового ресурсу в умовах різкого обвалу економіки.

Фундаментальною проблемою стало те, що уряд не дотримався принципу збалансованості та взяв на себе ще більші зобов'язання, чим створив колосальні багатоукладні дисбаланси у державних фінансах [9,с.34-40].

В кінцевому підсумку, уряду таки довелося визначати пріоритети, і головним з них стало збереження соціальної стабільності. Він майже повністю профінансував поточні видатки, передусім оплату праці і трансферти населенню. Це безумовне досягнення, бо в умовах глибокого падіння ВВП Кабмін зберіг високі як для України соціальні стандарти. Проте із стратегічної точки зору уряд пожертвував заради цього 3-4% відсотками економічного зростання у 2010 році.