Попередження злочинам

у КФС

Загальносоціальне

Спеціальне

Індивідуальне

Припинення та виявлення злочинів

Рис. 1 Попередження злочинів у кредитно-фінансовій системі

Із визначення попередження злочинів у КФС видно, що його ситему утворюють суб’єкти, об’єкти та заходи запобіжної діяльності. Оскільки об’єкти попередження злочинів у КФС були нами чітко визначені у попередніх розділах даної роботи (злочинність у КФС, її детермінанти, особа злочинця), проведемо детальне визначення суб’єктів попередження даного виду злочинів.

Різноманітність суб’єктів попередження злочинів у КФС за характером, масштабами, формами та методами діяльності є однією з головних особливостей такої діяльності. У вітчизняній літературі суб’єктів попередження злочинів розподіляють на три основні групи: суб’єкти загальносоціального попередження; суб’єкти спеціально-кримінологічного попередження; суб’єкти, які здійснюють індивідуальне попередження [77].

Як бачимо, вказана класифікація проведена в залежності від рівнів самого попередження злочинів. Класифікувати таких суб’єктів необхідно з урахуванням того, яке місце посідає запобіжна діяльність серед функціональних обов’язків суб’єктів. На цій підставі пропонується поділити суб’єктів на спеціалізовані та неспеціалізовані. Такий підхід щодо класифікації суб’єктів попередження злочинів саме у КФС є більш вірним.

До спеціалізованих суб’єктів слід віднести правоохоронні органи, а також недержавні об’єднання та організації, спеціалізовані комісії і комітети, що створені на різних рівнях виконавчої влади для планування, координації та здійснення спеціально-кримінологічного попередження злочинів у КФС. Світовий досвід попередження відмиванню брудних коштів та іншим злочинам у КФС свідчить про те, що спеціальні підрозділи зі збору фінансової інформації про незаконні операції в основному створюються при міністерствах фінансів [39]. Оскільки така практика сприяє зміцненню довіри фінансових структур до цих підрозділів а також своєчасному виявленню та передачі інформації про сумнівні фінансові операції в установах КФС, Кабінет Міністрів України від 17 вересня 2014 р. прийняв постанову № 455 “ про Державну службу фінансового моніторингу України ” (далі Держфінмоніторинг) [63].

Державна служба фінансового моніторингу України (Держфінмоніторинг) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Держфінмоніторинг у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Основними завданнями Держфінмоніторингу є:

1) реалізація державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

2) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

3) збирання, оброблення та проведення аналізу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, інші фінансові операції або інформації, що може бути пов’язана з підозрою у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму;

4) створення та забезпечення функціонування єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Органами, окрім Держфінмоніторингу, до компетенції яких належать контроль та попередження злочинів у КФС в Україні, є:

• Міністерство юстиції України, комітет з питань юридичної реформи і законотворення відповідає за розробку нормативної бази та створення плану дій протидії “відмиванню” грошових коштів.

• Генеральна прокуратура України, до основних функцій якої віднесено: нагляд за дотриманням законів установами КФС та їх посадовими особами; нагляд за дотриманням законів органами, які ведуть боротьбу зі злочинністю в КФС та розслідують діяння, що містять ознаки злочину в КФС; розслідування діянь, що містять ознаки злочину в КФС (Закон України “Про прокуратуру ”).

• Органи Міністерства внутрішніх справ України, у структурі яких існує Департамент Державної служби по боротьбі з економічною злочинністю (ДДСБЕЗ), одним із головних завдань підрозділів ДДСБЕЗ є “виявлення та розкриття злочинів в кредитно-фінансовій системі та вжиття заходів до попередження їм.”

Державна фіскальна служба України. Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Основними завданнями ДФС є:

1) реалізація державної податкової політики та політики у сфері державної митної справи, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів;

2) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування:

державної податкової політики;

державної політики у сфері державної митної справи;

державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, здійснення контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів;

державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску;

державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

• Служба безпеки України, має завдання з попередження, виявлення, припинення та розкриття організованої злочинної діяльності у сфері управління та економіки (в тому числі в КФС), інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу важливим інтересам України. В структурі дана служба має підрозділ, який здійснює боротьбу з організованою злочинністю та “відмиванням” грошових коштів.

• Національний банк України має повноваження щодо контролю та регулювання діяльності комерційних банків та інших фінансових установ. Провідну роль у викритті та запобіганні злочинів в КФС повинні відігравати саме банки та інші установи КФС, оскільки під час виконання покладених на них функцій вони мають можливість виявляти підозрілі та сумнівні фінансові операції, зобов’язані ідентифікувати всіх осіб, які проводять розрахунки. Окрім того кожна установа КФС має власну службу безпеки, нормативні інструкції, електронні системи платежів. Таким чином комерційні банки стали головними ланками в запобіганні злочинів у КФС.

• Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку утворена Указом Президента України №1063/2011 від 23.11.2011р. з метою комплексного правового регулювання відносин, що виникають на ринку цінних паперів, забезпечення захисту інтересів громадян України та держави, запобігання зловживанням та порушенням у цій сфері. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. До системи органу входять Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, її центральний апарат і територіальні органи. У своїй діяльності Комісія керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради, указами і розпорядженнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, міжнародними договорами України, а також Положенням про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку утворюється у складі Голови Комісії та шести членів Комісії. Голова Комісії та її члени призначаються на посади та звільняються з посад згідно до указів Президента України.

Суб’єктами первинного фінансового моніторингу є:

банки, страхові компанії, кредитні спілки, ломбарди та ін. фінансові установи;

платіжні організації, члени платіжних систем, еквайрінгові та клірингові установи;

товарні, фондові та ін. біржі;

професійні учасники ринку цінних паперів;

компанії з управління активами;

оператори поштового зв’язку та інші установи, які проводять фінансові операції з переказу коштів;

філії або представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України;

суб’єкти підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги при здійсненні операцій купівлі-продажу нерухомого майна;

суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням і виробами з них, якщо сума фінансової операції дорівнює або перевищує суму, визначену законодавством;

суб’єкти господарювання, які проводять лотереї і азартні ігри, включаючи казино, електронне казино;

нотаріуси, адвокати, аудитори, аудиторські фірми, фізичні особи – підприємці, які надають послуги з бухгалтерського обліку, суб’єкти господарювання, які надають юридичні послуги (за винятком осіб, які надають послуги в рамках трудових правовідносин), у випадках, передбачених законодавством;

інші юридичні особи, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги. 

Суб’єктами державного фінансового моніторингу є:

Національний банк України,

Міністерство фінансів України,

Міністерство юстиції України,

Міністерство транспорту та зв’язку України,

Міністерство економіки України,

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку,

Державна комісія з регулювання фінансових послуг України,

Державна служба фінансового моніторингу України.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює державне регулювання і нагляд у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму відносно фондових бірж, компаній з управління активами та інших професійних учасників фондового ринку (окрім банків) відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" .

В сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму НКЦПФР має наступні повноваження:

здійснювати нагляд за діяльністю суб’єктів первинного фінансового моніторингу шляхом, зокрема шляхом проведення планових та позапланових перевірок, в тому числі виїзних;

забезпечувати надання методологічної, методичної та іншої допомоги суб’єктам первинного фінансового моніторингу; 

здійснювати регулювання та нагляд з урахуванням політики, процедур та систем контролю, оцінки ризиків з метою визначення відповідності заходів, що здійснюються суб’єктами первинного фінансового моніторингу, та зменшення ризиків під час діяльності таких суб’єктів;

вимагати від суб’єктів первинного фінансового моніторингу виконання вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а в разі виявлення порушень вимог законодавства вживати заходів, передбачених законом;

проводити перевірку організації професійної підготовки працівників і керівників підрозділів, відповідальних за проведення фінансового моніторингу;

інформувати Спеціально уповноважений орган з метою виконання покладених на нього завдань про виявлені порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та заходи, вжиті для їх усунення;

щорічно, але не пізніше січня наступного року, надавати Спеціально уповноваженому органу узагальнену інформацію про дотримання суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, у тому числі про виявлені порушення та заходи, вжиті для їх усунення;

забезпечувати зберігання інформації, що надійшла від суб’єктів первинного фінансового моніторингу і правоохоронних органів;

погоджувати із Спеціально уповноваженим органом проекти будь-яких нормативно-правових актів з питань, пов’язаних з виконанням вимог закону;

подавати Спеціально уповноваженому органу інформацію, зокрема документи, необхідні для виконання покладених на нього завдань (за винятком інформації про особисте життя громадян), у порядку, визначеному законодавством;

у випадках, встановлених законодавством, вживати заходів для недопущення формування статутних фондів відповідних суб’єктів первинного фінансового моніторингу за рахунок коштів, джерела походження яких неможливо підтвердити;

використовувати інформацію Спеціально уповноваженого органу щодо ознак порушення суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму для встановлення наявності таких порушень.

• Державна фінансова інспекція України. Головними завданнями органу державного фінансового контролю є:  здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов’язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб’єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб’єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

• Національне Центральне бюро Інтерполу в Україні є основним органом міжнародного співробітництва правоохоронних органів України з закордонними партнерами. Генеральний Секретаріат Інтерполу здійснює важливі функції з інформаційного забезпечення діяльності, що перешкоджає вчиненню злочинів в КФС. Підрозділ Генерального Секретаріату Інтерполу – FOPAC (боротьба з “відмиванням” доходів, отриманих злочинним шляхом) спільно із міжнародними організаціями, що працюють в даній сфері (Європейський Союз, FAFT, UNDCP та інші), веде роботу із створення мережі IMOLIN (Міжнародна інформаційна мережа з боротьби з “відмиванням” грошей). Дана мережа використовує структуру Інтернет та сприяє урядам, організаціям та приватним особам у протидії злочинам в КФС [39].

Необхідно вказати, що не зважаючи на велику кількість установ які безпосередньо здійснюють попередження злочинів у КФС, всі вони працюють розрізнено без належної взаємодії і, головною причиною такого стану справ є оцінка роботи кожного із органів за кількісними показниками.