
- •Робоча навчальна програма
- •Обсяг роботи студентів по вивченню дисципліни, види робіт і форми контролю
- •1. Передмова
- •2. Розподіл навчального часу по семестрах і модулях (денна форма навчання)
- •3. Зміст дисципліни за модулями
- •4. Зміст курсової роботи (Модуль 3)
- •5. Правила модульно–рейтингового оцінювання знань
- •6. Інформаційно–методичне забезпечення
4. Зміст курсової роботи (Модуль 3)
Курсова робота "Проектування сталевого каркасу одноповерхової будівлі" виконується з метою поглибленого вивчення конструктивних форм, роботи та методів розрахунку металевих конструкцій масового застосування (ферм, колон, каркасів цивільних і промислових будівель), та набуття умінь проектування таких конструкцій. Курсова робота виконується за індивідуальним завданням, яке містить вихідні дані для проектування:
призначення будівлі, її розміри в плані та крок колон каркаса;
тип конструкції покрівлі, схему та тип перерізу стержнів ферми;
район будівництва і засоби транспортування конструкцій.
Усі інші рішення щодо вибору матеріалів для конструкцій і з’єднань, конструктивних форм несучих конструкцій, типів рішення основних вузлів тощо студенти приймають самостійно в процесі проектування конструкцій.
Пояснювальна записка містить необхідні розрахунки та обґрунтування технічних рішень, а її зміст відповідає методичним вказівкам [9].
Креслення курсової робо ти виконуються на двох аркушах формату А 2, які повинні містити:
загальну схему каркасу (план колон, поперечний переріз будівлі, схема в’язей по колонах і фермах);
креслення колони на стадії КМ, вузол з’єднання ферми з колоною;
креслення ферми на стадії КМД зі специфікацією сталі;
монтажні (укрупнювальні) вузли ферми;
Курсова робота виконується під час індивідуальної (8 годин) та самостійної (54 години) роботи в терміни, встановлені деканатом.
Виконання та захист курсової роботи є обов’язковим елементом навчального плану.
5. Правила модульно–рейтингового оцінювання знань
Загальна трудомісткість дисципліни складає 100 балів. За модулями та видами робіт вона розподіляється таким чином:
Семестр |
Модулі |
Розподіл балів за видами занять і робіт |
Усього за модуль |
Семестро-вий контроль | |||||
Лекції |
Лаборат роботи |
Практ. заняття |
Самост. робота |
Індивід. робота |
Модульн. контроль | ||||
7 |
1 |
8 |
|
14 |
|
|
|
22 |
15 |
2 |
10 |
|
18 |
|
|
|
28 | ||
3 |
|
|
|
40 |
|
|
40 | ||
Усього за дисципліну |
18 |
|
32 |
40 |
|
|
90 |
100 |
Поточний контроль здійснюється на лекціях та практичних заняттях шляхом проведення усного опитування та оцінювання роботи над індивідуальними завданнями, що виконуються під час практичних занять. При цьому студент може отримати такі бали:
за добросовісну роботу на лекції – 1 бал;
за роботу на практичному занятті (включаючи результати виконання завдань та усного опитування) – за таблицею, що враховує зміст і обсяг занять:
Перелік практичних занять |
Кількість годин |
Кількість балів | |
ПЗ-1 |
Вибір сталі для МК і визначення її розрахункових характеристик. |
2 |
5 |
ПЗ-2 |
Визначення навантажень і зусиль в стержнях кроквяної ферми |
2 |
3 |
ПЗ-3 |
Підбір перерізів стержнів ферми. |
2 |
3 |
ПЗ-4 |
Проектування вузлів кроквяних ферм. |
2 |
3 |
ПЗ-5 |
Підбір перерізу позацентрово стиснутої колони. |
2 |
3 |
ПЗ-6 |
Розрахунок елементів МК при різних видах деформацій. |
2 |
5 |
ПЗ-7 |
Розрахунок і конструювання з’єднань МК. |
2 |
5 |
ПЗ-8 |
Проектування прокатних балок. |
2 |
5 |
ПЗ-9 |
Модульний контроль. Підведення підсумків роботи за семестр. |
|
–– |
Студент може також отримати додаткові бали за активну роботу на лекціях і практичних заняттях (відповіді на запитання, виконання завдань тощо).
Самостійна та індивідуальна робота студента оцінюється за результатами виконання індивідуальних розрахункових завдань на практичних заняттях, виконання й захисту курсової роботи.
Модульний контроль у модулях 1 і 2 здійснюється шляхом узагальнення результатів поточного контролю.
Курсова робота (модуль 3) оцінюється в межах 40 балів з урахуванням:
правильності виконання розрахунків та якості оформлення пояснювальної записки – 12 балів;
якості виконання та оформлення креслень – 12 балів;
результатів захисту роботи, у процесі якого студент повинен показати розуміння обраних технічних рішень і методів проектування, а також обґрунтувати правильність виконання розрахунків та креслень – 16 балів;
ритмічності роботи над проектом (у випадку невчасного виконання окремих розділів та захисту проекту після встановленого терміну оцінка зменшується на 0,5 бала за кожний робочий день затримки).
Підсумковий семестровий контроль здійснюється у формі екзамену, який проводиться за тестовими технологіями. На екзамені студент може поліпшити результат складання першого або другого модуля, отримавши до 15 балів (але в сумі не більше за повну трудомісткість цього модуля). Студент допускається до підсумкового контролю, якщо протягом семестру він отримав не менше, ніж 45 балів. У разі невиконання цієї вимоги студент має право скласти екзамен за повний курс відповідно до питань робочої навчальної програми. Студент може відмовитися від підсумкового контролю, якщо за результатами роботи протягом семестру він отримав кількість балів, достатню для виставлення позитивної оцінки.
Рейтингова оцінка за навчальну дисципліну дорівнює сумі балів, отриманих студентом за результатами поточного контролю, виконання усіх видів навчальних робіт протягом семестру та підсумкового семестрового контролю. При цьому виконання й захист курсової роботи (модуль 3) з позитивною оцінкою є обов’язковим. За рейтинговою оцінкою визначається оцінка за шкалою ECTS та чотирибальна національна оцінка за шкалою:
Рейтингова оцінка |
Оцінка за шкалою ECTS |
Оцінка за чотирибальною національною шкалою |
90 – 100 |
А – відмінно |
5 – відмінно |
82 – 89 |
В – дуже добре |
4 – добре |
75 – 81 |
С – добре | |
67 – 74 |
D – задовільно |
3 – задовільно |
60 – 66 |
Е – достатньо | |
35 – 59 |
FХ – незадовільно (з можливістю повторного складання) |
2 – незадовільно |
1 – 34 |
F – незадовільно (з обов’язковим повторним вивченням дисципліни) |