- •Міністерство внутрішніх справ україни
 - •1. Витяг з окх
 - •Витяг з опп
 - •Анотація навчальної дисципліни, структурно-логічна схема дисципліни Безпека життєдіяльності
 - •Пояснювальна записка
 - •Структурно-логічна схема викладання навчальної дисципліни “Безпека життєдіяльності”
 - •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльно-сті, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.
 - •Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
 - •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Топологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах.
 - •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характерис-тики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
 - •Програма навчальної дисципліни
 - •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.
 - •Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
 - •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Топологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах.
 - •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
 - •Робоча навчальна програма навчальної дисципліни
 - •Плани лекційних занять
 - •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик, як кількісна оцінка небезпек.
 - •План лекції:
 - •План-конспект лекції:
 - •1. Загальні основи безпеки життєдіяльності.
 - •2. Людина в системі „людина – життєве середовище”.
 - •Тема 2. Природні загрози, характер їх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
 - •План-конспект лекції:
 - •1. Тектонічні стихійні лиха.
 - •2. Топологічні стихійні лиха
 - •3. Метеорологічні стихійні лиха.
 - •4. Природні пожежі (лісові, степові, торф’яні).
 - •5. Біологічні небезпеки.
 - •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах.
 - •План-конспект лекції:
 - •Потенційно-небезпечні об’єкти України.
 - •Антропогенний вплив на навколишнє середовище України.
 - •3. Екологічна безпека України.
 - •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
 - •План-конспект лекції:
 - •Соціально-політичні небезпеки
 - •Соціальні небезпеки життєдіяльності людини.
 - •Психологічні особливості людини
 - •Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров’я людини.
 - •Плани семінарських занять
 - •Тема 1. “Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик, як кількісна оцінка небезпек”.
 - •Тема 2. “Природні загрози, характер їх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки”.
 - •Тема 3. “Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах”.
 - •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
 - •Плани практичних занять
 - •Тема 3. “Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах”
 - •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
 - •Завдання для самостійної роботи
 - •Питання для самоконтролю
 - •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик, як кількісна оцінка небезпек.
 - •Тема 2. Природні загрози, характер їх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
 - •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах.
 - •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
 - •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
 - •Вимоги до оформлення роботи
 - •Методичні вказівки (рекомендації) для викладачів і студентів Загальні оpганізаційно-мeтодичні вказівки.
 - •Методичні вказівки по проведенню семінарських та практичних занять
 - •Методичні вказівки по організації самостійної роботи
 - •Навчально-методичні матеріали для поточного, проміжного контролю та перелік питань підсумкового контролю
 - •Навчально-методичні матеріали для поточного контролю
 - •Навчально-методичні матеріали для проміжного контролю
 - •Навчально-методичні матеріали для підсумкового контролю
 - •Перелік питань підсумкового контролю
 - •Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення навчальної дисципліни
 - •Навчально-методичні матеріали (нмм) для лекцій
 - •6. Рекомендована література Основні законодавчі та нормативно-правові акти
 - •Основна література
 - •Internet-джерела
 
2. Топологічні стихійні лиха
До топологічних стихійних лих відносяться геологічні та гідрологічні небезпечні явища.
Геологічні небезпечні явища – це природні процеси, що відбуваються на поверхні землі, а саме: зсуви, лавини, обвали, провалювання земної кори (карсти), абразії землі.
Гідрологічні небезпечні явища – це природні процеси, що відбуваються в гідросфері, а саме: повені, цунамі, селі, затори і зажери.
Геологічні небезпечні явища.
Зсуви - це ковзкі зміщення мас гірських порід вниз по схилу, які виникають через порушення рівноваги.
Зсуви можуть бути на всіх схилах з нахилом у 20 градусів і більше в будь-яку пору року викликані як природними, так і штучними (антропогенними) причинами.
Снігові лавини також належать до зсувів і виникають так само, як і інші зсувні зміщення. Сили зчеплення снігу переходять певну межу, і гравітація викликає зміщення снігових мас по схилу.
Обвали - це відривання і катастрофічне падіння великих мас гірських порід, їх дроблення і скочування з круч, урвищ та схилів. Це явище виникає в результаті послаблення зв'язаності гірських порід під дією процесів вивітрювання, підмиву, розчинення, та дії сил тяжіння.
Провалювання земної кори (природні карсти) - це просідання ґрунту внаслідок різного роду геологічних процесів.
Гідрологічні небезпечні явища.
Повінь - це значне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері, водосховищі, спричинене зливами, весняним таненням снігу, вітровим нагоном води, руйнуванням дамб, гребель тощо.
Цунамі - це довгі хвилі висотою до декілька десятків метрів, які можуть виникати в результаті підводних землетрусів та вулканічних вивержень, або зсувів на морському дні.
Селі (від араб. сейль - бурхливий потік) - потоки води, піску, глини, щебеню, уламків каміння і навіть валунів, які раптово виникають у руслах гірських річок.
Затори і зажери – це нагромадження льоду на річках, та утворення з нього штучних дамб, що приводить до підвищення рівня води та затоплення значної території суші.
3. Метеорологічні стихійні лиха.
В природних умовах головну небезпеку метеорологічні стихійні лиха можуть спричинити:
– небезпечні метеорологічні опади,
– небезпечні кліматичні умови,
– небезпечна дія вітру.
До небезпечних метеорологічних опадів відносяться: зливи, град, сильні снігопади і заметілі.
Зливи - це випадання великої кількості опадів, що призводить до появи інших небезпечних явищ, таких як селі, зсуви, затоплення територій, повені.
Град - це атмосферні опади у вигляді частинок льоду неправильної форми, розміром від 5 до 55 мм і більше. Град наносить велику шкоду сільському господарству, знищуючи посіви та промислове овочівництво, а також знищуючи скло у будівель та на теплицях.
Сильні снігопади, заметілі – це випадання за короткий час великої кількості снігу, що утворює снігові заноси.
До небезпечних кліматичних умов відносяться: сильна спека, посуха, циклони, сильні морози, ожеледі, тумани.
Сильна спека – це тривалий час утримання температури вище 300С. Такі температури мають негативний вплив на стан здоров’я людей, особливо з серцево-судинними захворюваннями.
Посуха – це тривала нестача опадів при підвищеній температурі та низькій вологості повітря. Вона знижує запаси вологи у ґрунті, що приводить до погіршення росту та загибелі рослин.
Циклони – це область низького тиску в атмосфері, при чому мінімум тиску знаходиться у його центрі. Погода під час циклонів переважно похмура з сильними вітрами. За своїми властивостями, походженням та наслідками вони схожі на тропічні урагани.
Сильні морози – для України сильними морозами вважається зниження температури повітря до 30С і нижче.
Ожеледь – це намерзання крапель дощу на земній поверхні або на предметах при температурі повітря нижче 0 С. Небезпечність ожеледі визначається як інтенсивністю, так і тривалістю дії цього явища. Сильна ожеледь може тривати від 12 годин до декількох діб.
Тумани – це погіршення видимості на шляхах, і створюють завади для роботи різних видів транспорту. Сильні тумани спостерігаються переважно в прохолодну пору року.
До небезпечної дії вітру відносяться: суховії, вихрові і пилові бурі, шквали, урагани, смерчі.
Суховії – це вітри з високою температурою і низькою відносною вологістю повітря. При цьому посилюється випаровування, що при нестачі вологи у ґрунті часто призводить до загибелі рослин.
Вихрові бурі – це складні утворення, обумовлені циклічною дією вітру на великій площі території. Вони поділяються на пилові, піщані, снігові та шквальні бурі.
Шквали – це різке і короткочасне посилення вітру з перемінним напрямком. Його швидкість іноді досягає до 30 – 70 м/с. Це явище найчастіше спостерігається під час грози.
Пилові бурі – це складні атмосферні явища, що характеризуються переносом пилу та піску сильними і тривалими вітрами. Висота підйому пилу може досягати 2 – 3 км, що наносить значну шкоду сільському господарству. У зимово-весняний період спостерігаються сніжно-пилові бурі.
Ураган - це вітер величезної рухомої сили і довгої тривалості. Швидкість вітру при урагані досягає 30-50 м/с і більше.
Смерч - це атмосферний вихор, який виникає в грозовій хмарі, а потім розповсюджується у напрямку до поверхні суші або моря у вигляді темного рукава або хобота.
