Глава 2. Податкова звітність

Стаття 10. Податкова декларація (розрахунок)

10.1. Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (в тому числі відокремленим підрозділом у випадках, прямо визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до Податкової декларації є невід'ємною її частиною.

10.2. Якщо згідно з правилами, визначеними цим Кодексом, податкова звітність з окремого податку складається наростаючим підсумком, податкова декларація за результатами останнього податкового періоду року прирівнюється до річної податкової декларації, при цьому остання не подається.

10.3. Якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним контролюючим органом, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам закону з такого податку чи збору, то він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації. За необхідності платник податків може надати разом з такою податковою декларацією додаткові документи чи письмові пояснення

10.4. Форма податкової декларації встановлюється центральним органом державної податкової служби за узгодженням з Міністерством фінансів України. Це правило не розповсюджується на митні декларації. Порядок та строки подання митної декларації, а також порядок прийняття контролюючим органом митної декларації визначається з урахуванням вимог Митного кодексу України

У такому ж порядку встановлюються форми податкових декларацій з місцевих податків і зборів, що є обов'язковими для застосування їх платниками (податковими агентами).

Органи державної податкової служби у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби, безоплатно забезпечують платників податків формами податкових декларацій стосовно податків і зборів, що подаються органам державної податкової служби.

10.5. Якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган державної податкової служби, який затвердив такі форми, зобов'язаний оприлюднити такі нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які наберуть чинності з податкового періоду, наступного за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, діють форми декларацій (розрахунків), що мали чинність до такого визначення.

При плануванні змін до нормативно-правових актів з питань оподаткування у поточному або наступному бюджетному році повинні бути заплановані видатки до відповідного бюджету, пов'язані з оприлюдненням та застосуванням таких норм у поточному або наступному бюджетному році.

Статті 10 - 14 цього розділу не поширюються на декларування товарів (продукції), ввезених на митну територію України або вивезених з неї відповідно до митного законодавства України (крім випадків, прямо визначених у цих статтях), а також на декларування відрахувань до соціальних фондів та інше інформаційне декларування, яке містить економічні відомості про суб'єктів оподаткування, що не стосуються обчислення податків.

Стаття 11. Особи, які несуть відповідальність за складання податкової звітності

11.1. Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть:

11.1.1) юридичні особи та філіали (відділення), представництва юридичних осіб, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи;

Відповідальність за порушення податкового законодавства філією несе юридична особа, до складу якої входить філія.

11.1.2) фізичні особи - платники податків або їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених цим Кодексом;

11.1.3) податкові агенти.

Стаття 12. Складання податкової звітності

12.1. Форми обов'язкової податкової звітності (податкові декларації чи податкові розрахунки), повинні відповідати нормам та змісту відповідного податку та збору.

12.2. Податкова звітність подається із зазначенням податкового номеру.

12.3. Податкова звітність повинна бути підписана:

12.3.1) керівником платника податку - юридичної особи або філії (відділення), представництва юридичної особи, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової звітності. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової звітності безпосередньо керівником платника податку така податкова звітність підписується ним як за керівника, так і за особу, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової звітності;

12.3.2) фізичною особою - платником податків (її законним представником) або іншою особою, на яку цим Кодексом або іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування покладено обов'язки щодо подання податкової звітності;

12.3.3) особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової звітності - при провадженні діяльності за договором про спільну діяльність та угодами про розподіл продукції.

12.4. Якщо податкова звітність подається податковими агентами - юридичними особами, вона повинна бути підписана керівником такого агента та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової звітності такого агента, а якщо податковим агентом є платник податків - фізична особа - таким платником

12.5. Особа, яка за винагороду складає податкову звітність платника податків або бере участь у її складанні, крім випадків, коли така особа є працівником платника податків, повинна підписати податкову декларацію разом з особами, визначеними у пунктах 12.3 і 12.4 цієї статті.

Стаття 13. Подання податкової звітності до контролюючих органів

13.1. Податкова звітність подається платником податків або іншою особою, на яку цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами покладено обов'язки з подання органам державної податкової служби податкової звітності за звітний період в установлені цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами строки, органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку такий платник податків.

13.2. Платник податків незалежно від того, чи провадив він господарську діяльність у звітному періоді, повинен подати податкову звітність за такий період.

13.3. Прийняття податкової звітності є обов'язком контролюючого органу. Податкова звітність приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників уповноваженою службовою особою органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висунення нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою відповідальність у порядку, визначеному законом.

Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього пункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення. До декларації додається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті.

13.4. Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом.

13.5. Податкова звітність подається органові державної податкової служби з дотриманням таких вимог:

13.5.1) орган державної податкової служби зобов'язаний зареєструвати податкову звітність, подану платником податків або іншою особою, на яку цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами покладено обов'язки щодо подання податкової звітності, за датою її фактичного подання;

13.5.2) платник податків має право у строки подання податкової декларації, визначені цією статтею, надіслати декларацію органу державної податкової служби поштою з повідомленням про вручення;

13.5.3) одночасно з поданням податкової декларації (іншої податкової звітності) на паперових носіях, за добровільним рішенням платника податків, може бути подана (а у випадках, прямо визначених цим Кодексом - подається в обов'язковому порядку), копія такої декларації (іншої податкової звітності) в електронній формі.

13.5.4) Податкова звітність платників податків, що належать до великого та середнього бізнесу надається податковому органу виключно в електронній формі, без надання паперового підтвердження такої звітності, за умови реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Інші платники податків можуть надавати податкову звітність в електронній формі за добровільним рішенням.

Орган державної податкової служби розробляє та розміщує на своїй офіційній сторінці (веб-сайті) в глобальній мережі передачі даних (Інтернет) програму формування та подання податкової звітності платників податків в електронному вигляді до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку та забезпечує її безкоштовне розповсюдження (включаючи необхідні зміни та доповнення) шляхом надання доступу до копіювання такої програми як через Інтернет, так і шляхом запису на магнітні носії інформації платника за його запитом. Формат електронного документа податкової звітності платників податків та порядок її подання визначається органом державної податкової служби.

13.6. Податкова декларація, що заповнена платником податків з порушенням норм статті 12 цього розділу, не визнається контролюючим органом як податкова декларація. Така декларація вважається не поданою. Якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією подати податкову декларацію із заповненими обов'язковими реквізитами (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

подати таку декларацію разом із сплатою відповідного штрафу (у разі порушення строку її подання);

оскаржити рішення органу державної податкової служби в порядку, передбаченому статтею 23 цього розділу.

Перелік обов'язкових реквізитів встановлюються Центральним контролюючим органом.

13.7. Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

13.7.1) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, що наступають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

13.7.2) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, що наступають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

13.7.3) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом 13.8.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

13.7.4) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, - до 1 квітня року, що наступає за звітним.

13.7.5) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців, - протягом 40 календарних днів за останнім календарним днем звітного податкового року.

13.8. Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена декларація подається у строки, визначені пунктом 13.7 цієї статті для такого базового податкового періоду.

Для цілей цього Кодексу під терміном "базовий звітний (податковий) період" слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу.

13.9. Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.

13.10. Якщо згідно з відповідним розділом цього Кодексу з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу) звітний (податковий) період не встановлено, то податкова декларація подається та податкове зобов'язання сплачується у строки, передбачені цим пунктом для місячного базового звітного (податкового) періоду, крім випадків, коли подання декларації не передбачено таким розділом цього Кодексу.

13.11. У разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення контролюючому органу з вини оператора поштового зв'язку, такий оператор несе відповідальність, відповідно до законодавства, при цьому платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої податкової декларації.

Платник податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов'язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) органу державної податкової служби другий примірник податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.

Порядок оформлення зазначених поштових відправлень, а також нормативи їх обігу визначаються Кабінетом Міністрів України.

13.12. Незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення платник податків зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання, самостійно зазначену ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Стаття 14. Внесення змін до податкової звітності

14.1. У разі коли у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 73 цього розділу або іншими актами законодавства) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Якщо після закінчення процедури митного оформлення товарів платник податків самостійно виявляє помилки у митній декларації, що вплинули на суму зазначеного у цій декларації податкового зобов'язання, такий платник зобов'язаний подати уточнюючий розрахунок. Форма та порядок подання такого розрахунку визначається митним законодавством.

У разі коли допущені помилки призвели до заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, або під час митного оформлення, платник податків зобов'язаний до початку перевірки самостійно нарахувати, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити, не пізніше дня подання такого уточнюючого розрахунку, суму заниженого податкового зобов'язання та штраф у розмірі п'яти відсотків суми нарахованого заниженого податкового зобов'язання.

14.2. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо до закінчення граничного строку подання податкової декларації, у якій були допущені помилки, подасть податкову декларацію з виправленими показниками. В цьому випадку чинною вважається податкова декларація за останню дату подання. Штраф, передбачений в абзаці третьому пункту 14.1 цієї статті в цьому випадку не нараховується та не сплачується.

14.3. Платник податків не має права подавати уточнюючий розрахунок із зменшенням податкового зобов'язання до податкової декларації, поданої за період, який на дату подання уточнюючого розрахунку був перевірений відповідним контролюючим органом.

У разі порушення платником податків вимог абзацу першого та другого цього підпункту поданий ним уточнюючий розрахунок не враховується при визначенні його податкових зобов'язань та повертається такому платнику податків із зазначенням причин повернення.

Стаття 15. Внесення змін до податкової звітності у зв'язку із відшкодуванням збитків, завданих злочином

15.1. Якщо стосовно платника податків (службової особи платника податків або платника податків - фізичної особи) порушена кримінальна справа щодо вчинення злочину, предметом якого виступають податки, збори, такий платник у будь-який час до винесення судом у справі рішення, що набрало законної сили, має право подати органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок за правилами, визначеними у статті 14 цього розділу, та сплатити визначені в такому розрахунку суми податкового зобов'язання, що є предметом розгляду у кримінальній справі, і штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених статтею 94 цього розділу.

Цей пункт не застосовується у випадку, якщо такі податкові зобов'язання та штрафні санкції були визначені органом державної податкової служби до порушення кримінальної справи. В цьому випадку платник податків має право сплатити визначені контролюючим органом грошові зобов'язання в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

15.2. У розрахунку обов'язково зазначається номер кримінальної справи, в межах якої розглядаються несплачені податкові зобов'язання.

15.3. Суми, сплачені за таким розрахунком або за рішенням контролюючого органу вважаються погашенням збитків, завданих злочином.

15.4. Поданий платником податку уточнюючий розрахунок не може бути змінений чи відкликаний таким платником податку, а сума визначеного в ньому податкового зобов'язання не може бути оскаржена в адміністративному або судовому порядку, крім випадків, коли кримінальна справа, у зв'язку із провадженням якої подавався розрахунок, була закрита за реабілітуючи ми підставами.

Стаття 16. Подання відомостей про суми виплачених доходів платникам податків - фізичним особам

16.1. Податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

16.2. У визначених цим Кодексом випадках розрахунки подаються в електронному вигляді.