56. З’ясування дієздатності учасників посвідчувальної угоди

Однією з обов'язкових умов посвідчення угод є перевірка дієздатності фізичних осіб та правоздатності юридичних осіб.

Під дієздатністю слід розуміти здатність своїми діями набувати цивільних прав та створювати для себе цивільні обов'язки. Дієздатність фізичних осіб виникає в повному обсязі з 18 років, а в тих випадках, коли законом допускається вступ до шлюбу до досягнення 18 років, така особа набуває дієздатності в повному обсязі з моменту одруження.

Неповнолітні віком від 15 до 18 років мають право самостійно вчиняти дрібні побутові угоди, розпоряджатися заробітною платою, стипендією (але не речами, придбаними за ці гроші), авторськими та винахідницькими правами, вносити вклади до кредитних установ і розпоряджатися ними. Вони мають право володіти, користуватись і розпоряджатися майном трудового чи селянського господарства, якщо є членами цих господарств. Можуть бути засновниками молодіжних, громадських організацій. Вони несуть цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну ними іншим особам. За законодавством України (ст. 13 ЦК України) неповнолітні від 15 до 18 років органами опіки й піклування за наявності достатніх підстав можуть бути обмежені у праві користуватися їхньою заробітною платою або стипендією.

Інші угоди укладаються неповнолітніми від 15 до 18 років лише за згодою їхніх батьків (усиновителів) або піклувальників.

Неповнолітні, які не досягли 15-річного віку, мають мінімальну дієздатність: вони можуть вчиняти дрібні побутові угоди, вносити вклади до кредитних установ і розпоряджатися ними. За шкоду, заподіяну неповнолітнім, який не досяг і 15-річного віку, відповідають його батьки (усиновителі) або І опікун. Інші угоди укладають батьки (усиновителі) або опі-• куни від імені неповнолітніх.

Отож, нотаріус, перевіряючи дієздатність громадянина, повинен установити вік осіб, які звернулися за посвідченням угоди. Для цього нотаріус витребує документи, в яких указано вік учасників угоди.

Дієздатність дорослих громадян може бути обмежена за рішенням суду, якщо такий громадянин зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, внаслідок чого ставить себе і свою сім'ю в тяжке матеріальне становище. Обмежено дієздатній особі призначається піклувальник, зі згоди якого він може укладати угоди по розпорядженню майном, одержувати заробітну плату, пенсію або інші доходи і розпоряджатися ними.

За рішенням суду громадянин може бути визнаний повністю недієздатним, якщо внаслідок душевної хвороби чи недоумства він не може розуміти значення своїх дій або керувати ними. Таким особам призначається опікун, який від імені підопічних та в їхніх інтересах вчиняє всі необхідні угоди.

Таким чином, перевіряючи дієздатність громадян, які звернулися за посвідченням угоди, нотаріус має врахувати й такі обставини. Це робиться під час бесіди з особою, яка звернулася за посвідченням угоди. Особливу увагу треба звертати на ці обставини, якщо до нотаріуса звертається стара, немічна людина або така, поведінка якої є незвичною. Нотаріус, бесідуючи з громадянином, робить висновок, чи розуміє він значення своїх дій, наслідки їх вчинення.

І якщо в нотаріуса є підстави вважати, що хтось із учасників угоди внаслідок душевної хвороби чи недоумства не може розуміти значення своїх дій або керувати ними чи внаслідок зловживання спиртними або наркотичними речовинами ставить свою сім'ю в тяжке матеріальне становище, а відомостей про визнання особи недієздатною чи обмежено дієздатною у нотаріуса немає, то він відкладає вчинення нотаріальної дії на строк у межах місяця і з'ясовує, чи є рішення суду про визнання особи недієздатною чи обмежено дієздатною. Якщо такого рішення суду немає, то нотаріус повідомляє про своє припущення одну з осіб чи один із органів, вказаних у ст. 256 ЦПК України (членів сім'ї, профспілку, іншу громадську організацію, прокурора, орган опіки й піклування, психіатричну лікарню), які можуть звернутися до суду з заявою про визнання цієї особи недієздатною чи обмежено дієздатною. При цьому вчинення нотаріальної дії відкладається на 10 днів. У разі порушення справи в суді нотаріус зупиняє нотаріальне провадження до набуття рішенням суду законної сили, а якщо справу не буде порушено протягом 10 днів, то нотаріус вчиняє нотаріальну дію.

Справжність підпису батьків, усиновителів, піклувальників на заяві про згоду на посвідчення від імені неповнолітніх віком від 15 до 18 років, а також від імені осіб, визнаних обмежено дієздатними, повинна бути засвідчена в нотаріальному порядку або підприємством, установою, організацією, в якій вони працюють, навчаються, житлово-експлуатаційною організацією за місцем їх проживання, або ж адміністрацією стаціонарного лікувально-профілактичного закладу, в якому вони знаходяться. Засвідчення справжності підпису не потрібне, якщо батьки, усиновителі чи піклувальники прийдуть особисто до нотаріуса і подадуть заяву про свою згоду на посвідчення угоди.

Крім того, нотаріус вимагає дозволу органу опіки й піклування на право опікуна укладати, а піклувальника давати згоду на вчинення від імені підопічного угоди, якщо вона виходить, за межі побутової. Це договори, що потребують нотаріального посвідчення і спеціальної реєстрації про відчуження майна, що належить неповнолітнім, відмова від належних підопічному прав, поділ майна, поділ чи обмін житлової площі, видача письмових зобов'язань тощо.

В усіх випадках, коли учасником угоди є неповнолітній, недієздатний чи обмежено дієздатний, нотаріус повинен перевірити повноваження їхніх законних представників, тобто впевнитися, що особа справді є батьком, усиновителем, опікуном чи піклувальником. Це робиться на підставі свідоцтва про народження, запису в паспорті, рішення виконкому.

Якщо в угоді бере участь юридична особа, нотаріус зобов'язаний перевірити її правоздатність — здатність мати цивільні права та обов'язки.