Фінансова грамотність

Таблиця 9.1

Назви валют Європи

ВАЛЮТИ ЄВРОПИ

Для ознайомлення з національними валютами іноземних держав дамо їм коротку характеристику (табл. 9.2).

Окремі валюти виступають у ролі міжнародного платіжного і резервного засобу, за допомогою якого центральні банки держав накопичують і зберігають резерви для міжнародних розрахунків за зовнішньоторгівельними операціями та іноземних інвестицій. Цю роль можуть виконувати і колективні валюти. Статус резервної валюти зобов’язує країнуемітента вживати заходи з ліквідації дефіциту платіжного балансу і підпорядковувати внутрішню економічну політику завданню досягнення зовнішньої рівноваги.

ЦЕ ЦІКАВО!

Спочатку в ролі резервної валюти виступав англійський фунт стерлінгів, що відігравав панівну роль у міжнародних розрахунках.

Разом із фунтом стерлінгів як міжнародна платіжна і резервна валюта поступово став використовуватися долар США, який згодом став основною резервною валютою світу. Він займає, за різними оцінками, частку від 50 до 61 відсотка в міжнародних резервах центральних банків.

Євро – друга за використанням резервна валюта. Після введення євро (1999 рік) ця валюта частково успадкувала частку в розрахунках і резервах від німецької марки, французького франка та інших європейських валют, які використовувалися для розрахунків і накопичень. Відтоді частка євро постійно збільшується, оскільки центральні банки прагнуть диверсифікувати свої резерви.

Японська єна розглядалася як третя найважливіша резервна валюта протягом кількох десятиліть, але останнім часом ступінь використання цієї валюти знизився.

Швейцарський франк використовується як резервна валюта через його стабільність, хоча частка всіх валютних резервів у швейцарських франках, як правило, нижча за 0,3%.

За останні роки зацікавленість у просуванні своїх валют для використання їх як світові резервні виразила ціла низка країн, зокрема Китай і Росія.

? Що виступає валютою

Сьогодні роль валюти виконують кредитні гроші, монополію на випуск (емісію) яких мають центральні банки, які ще називають монетарними органами. Так, в Україні – це Національний банк України (НБУ), у США – Федеральна резервна система (ФРС), в Європейському Союзі – Європейський центральний банк (ЄЦБ) тощо. Як валюту використовують насамперед готівкові гроші (банкноти і монети певної держави), які мають реальне фізичне вираження, а також безготівкові гроші, які існують у формі банківських депозитів (депозитних грошей), чеків, платіжних карток або інших форм грошових переказів. Готівкові і безготівкові гроші (рис. 9.2) є однаковими за суттю грошима в тому сенсі, що обидві ці форми є засобами платежу (розрахунків).

?Що таке конвертованість валюти і які види валют розрізняють за ступенем її конвертованості

Між валютами існує різниця в можливості валюти однієї країни обмінюватись (повністю або частково) на валюти інших країн. Ця особливість називається конвертованістю валюти.

Конвертованість валюти – здатність валют виконувати функції платежу в будь-якій країні.

Конвертована валюта – законодавчо закріплена оборотність національної грошової одиниці, можливість її обмінювати на іноземні валюти для всіх охочих. Оборотність грошової одиниці – важливий чинник ефективної участі країни в міжнародному розподілі праці, світовій торгівлі та розрахунках.

За ступенем конвертованості розрізняють повну конвертованість,

часткову конвертованість і неконвертованість валюти (табл. 9.3).

ІІЧасткова валюта, обмін якої на іноземну валюту обмежений. конвертованість Обмеження можуть стосуватися певних операцій валюти (часткова поточна конвертованість) – це означає

можливість без обмежень здійснювати експорт і імпорт товарів та послуг; обмеження можуть стосуватися певних суб’єктів (власників валюти) – іноземців (нерезидентів) або тільки резидентів – громадян країни

IІІ Неконвертована валюта, що не обмінюється на іноземну валюту або валюта ж має суттєві обмеження в її обміні за всіма

операціями

Процес становлення конвертованості валюти дуже довгий і складний. Україна розпочала цей процес 1997 року, коли підписала відповідну статтю статуту Міжнародного валютного фонду, згідно з якою наша країна взяла на себе зобов’язання усунути будь-які обмеження на перекази і платежі за поточними операціями. Відтоді Україна ввела часткову конвертованість своєї національної валюти.

Плаваючі курси більше, ніж фіксовані відповідають суті ринкових відносин.

ЦЕ ЦІКАВО!

В Україні законодавче право визначати види валютного курсу гривні покладено на НБУ і Кабінет Міністрів України. За роки незалежності режим валютного курсу поступово змінювався від жорстко зафіксованого показника до регульованого коливання в межах валютного коридору і до вільного плаваючого з 2000 р. Після грошової реформи 1996 року 1997-го було введено перший валютний коридор для долара США в межах 1,7–1,9 гривні за долар. Усього в Україні було встановлено чотири валютні коридори.

?Які методи визначення валютного курсу використовують

ічим вони відрізняються

Важливо зазначити, що єдиного механізму встановлення валютного курсу немає. Визначення валютного курсу здійснюється на основі купівельної

Котирування валют на ринку здійснюють комерційні та державні банки. Курс розглядається як відношення базової валюти до котируваної. Термін «базова» валюта означає, що така валюта у співвідношенні фіксується на певному рівні, зазвичай на рівні 1, 10 або 100. Ідеться про те, скільки одиниць котируваної валюти можна обміняти на одиницю базової. У світовій фінансовій практиці утвердилася традиція брати за базову валюту американський долар і виражати вартість інших валют відносно до долара. Такий курс, або котирування, має назву прямого курсу (котирування), тобто змінювана кількість національної валюти тут відноситься до фіксованої кількості іноземної валюти (тобто за одиницю береться іноземна валюта).

Наприклад, $ 1 = 7,98 UAH (код гривні) в Україні, або $ 1 = 132,08 JPY (код японської єни) в Японії.

Винятком із правил є котирування англійського фунта стерлінгів, коли до фіксованої кількості національної валюти (у даному разі фунт стерлінгів) прирівнюють змінювану кількість іноземної валюти. Тільки окремі країни використовують таке котирування, яке має назву непрямого.

Використання непрямого котирування дає змогу зіставити курс національної валюти з іноземними валютами на будь-якому валютному ринку.

Поєднання прямого і непрямого котирування дає можливість порівнювати валютні курси без додаткових розрахунків.

ЦЕ ЦІКАВО!

Вид котирування залежить від традицій та укладу світової практики. Так, американські банки у своїх внутрішніх операціях використовували прямі котирування, а в зовнішніх – зворотні. Але останнім часом змушені були враховувати світові тенденції і поступово перейшли до стандарту зворотних котирувань.