- •1.Передумови Індустріалізації господарства та зародження інститутів ринкової економіки в країнах Західної Європи(Кінець XV-XVI ст)
- •2.Криза світового господарства (1929 – 1933 рр.) та шляхи виходу з неї. Сутність політики «Нового курсу» ф.Д.Рузвельта.
- •1. Формування великої земельної власності та її форми в Зх.Європі(аллод, бенефіцій, феод).”Салінічна правда”.
- •2. Розвиток ринкового господарства в Англії(середина XVII – середина XIX ст.).Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо.
- •1. Розвиток Феодального землеволодіння та його форми в Україні.Категорії залежного населення за «Руською правдою»
- •1. Економічні погляди Хоми Аквінського
- •1. Передумови та суть Великих географічних відкриттів
- •2. Особливості економічної кризи 1929 – 1933 років у Німеччині. Роль німецької школи неолібералізму у господарському відродженні країни.
- •2. !!!!!!!!!
- •1. Особливості господар-го роз-ку сус-ва Європейської цивілізації у V-Xст.
- •2. !!!!!!!!!
- •1. Криза рабовласницької сис-ми гос-ва та її висвітлення у працях Луція Колумелли.
- •1. Вілли та латифундії. Характерис-ка аграрного гос-ва Стародавнього Риму у працях Каттона Старшого, Варрона та Колумелли.
- •1. Ек.Погляди Ксенофонта, Платона, Арістотеля.
- •1. Господарський роз-к Давньой Греції в осьовий час. Реформи Солона.
- •2. Розвиток господарства Англії наприкінці XIX – на початку XX ст.. І формування неокласичного напряму економічної думки. А. Маршалл.
- •1. Господарська діяльність в первісній історії Укр. Трипільська куль-ра та її знач.
- •1. Господарський роз-к та економіч. Думка Месопотамії. Закони Хаммурапі.
- •1. Особливості госп-го роз-ку та ек.Думки Давнього Китаю.
- •1. Привласнююче та виробничо-відтворююче гос-во: визначення, стук-ра, досягнення та обмежиність.
- •1. Неолітична революція та її вплив на господарський роз-к первісного сус-ва.
- •2. Історична школа: причини виникнення, сутність та етапи розвитку.
- •1. Еволюція гос-ва в давньому Єгипті та його відображення в памятках економчної думки.
- •2. Господарський розвиток Німецьких земель та його відображення в національній системі політичної економії.
- •1. Підходи та критерії періодизауії господарського розвитку сус-ва.
- •2. Теорії відносних (а.Сміт) та абсолютних (д.Рікардо) переваг в зовнішніх економічних відносинах країн Європейської цивілізації та їх сучасне значення.
- •1. Етапи та напрямки розвитку історії економіки.
- •1. Історичні типи та форми організації господарства та їх еволюція.
- •2. Історичні та соціально – економічні умови виникнення сша.
- •1. Історія економіки та економіічної думки як наука.
- •2.Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині(середина XVI - середина XIX ст.).
- •1.Господарство як підсистема сус-ва та обєкт економічної науки.
1. Передумови та суть Великих географічних відкриттів
Об'єктивна необхідність пошуку нових торговельних шляхів (передусім — до казкової Індії) була зумовлена відповідною економічною та політичною ситуацією, що склалася на той час у Європі. Великі подорожі європейців зумовлені цілою системою передумов.
Основними економічними передумовами Великих географічних відкриттів є зрушення у розвитку продуктивних сил Західної Європи, початок розкладу феодальної та зародження у її надрах нової, капіталістичної системи, які наприкінці XV ст. дістали прояв в уже констатованих нами істотних змінах у сфері матеріального виробництва, стані та характері продуктивних сил, зростанні сфери товарно-грошових відносин і розширенні рийку. Серед економічних передумов вирізнялися:
Бурхливий розвиток промисловості, зростання товарності сільського господарства, що приводило до потреби в нових ринках збуту;
ускладнення грошового обігу та посилення ролі торговельних бірж вимагало більшої кількості дорогоцінних металів як засобів обігу (європейські джерела срібла були значною мірою виснажені). «Жага золота» штовхала європейців на пошук нових шляхів на Схід, через океани;
криза середземноморської торгівлі. Завоювання Туреччиною Південно - середземноморського та Азовсько-Чорноморського басейнів і феодальна роздробленість Золотої Орди сприяли блокуванню традиційних торговельних шляхів та перетворили арабів, які захопили Аравійський півострів, у монополістів посередниківу цьому напрямі торгівлі. А це робило торгівлю європейців зі Сходом нееквівалентною і сприяло відтоку, а не притоку дорого цінних металів.
До політичних передумов географічних відкриттів можна віднести:
• розвиток абсолютизму в Західній Європі, який створив передумови для організації великих морських експедицій, головною метою яких було захоплення колоній, оскільки істотно збіль-шилися грошові потреби абсолютистських монархій і дворянства на утримання значно зрослих державних структур та розкішне життя двору. Одночасно більшість феодалів через подрібнення родових земельних маєтків істотно збідніла;
• завершення державного об'єднання низки країн Західної Європи, що супроводжувалося закінченням тривалих виснажливих воєн.
Науково-технічними передумовами великих географічних відкриттів були досягнення в науці та техніці європейців, які забезпечили саму можливість тривалих подорожей. Це насамперед відродження античних уявлень про те, що Земля — куля, уточнення карт, удосконалення навігаційних приладів (компас, секстант, астролябія), а також будівництво суден нового класу — каравел з трьома щоглами та ярусним розташуванням вітрил, що дозволяло йти потрібним курсом за будь-якого напрямку вітру, а, отже, здатних подолати великі відстані в складних умовах океану. Каравели стали одним із символів цієї епохи.
Великі географічні відкриття мали великі наслідки не тільки для країн Європи, а й для всього людства. Одним з найбільш значущих економічних результатів Великих відкриттів стала так звана «революція цін» у Західній Європі, яка відіграла вельми значну роль у розкладі феодалізму та формуванні капіталістичного господарства.