- •1.Передумови Індустріалізації господарства та зародження інститутів ринкової економіки в країнах Західної Європи(Кінець XV-XVI ст)
- •2.Криза світового господарства (1929 – 1933 рр.) та шляхи виходу з неї. Сутність політики «Нового курсу» ф.Д.Рузвельта.
- •1. Формування великої земельної власності та її форми в Зх.Європі(аллод, бенефіцій, феод).”Салінічна правда”.
- •2. Розвиток ринкового господарства в Англії(середина XVII – середина XIX ст.).Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо.
- •1. Розвиток Феодального землеволодіння та його форми в Україні.Категорії залежного населення за «Руською правдою»
- •1. Економічні погляди Хоми Аквінського
- •1. Передумови та суть Великих географічних відкриттів
- •2. Особливості економічної кризи 1929 – 1933 років у Німеччині. Роль німецької школи неолібералізму у господарському відродженні країни.
- •2. !!!!!!!!!
- •1. Особливості господар-го роз-ку сус-ва Європейської цивілізації у V-Xст.
- •2. !!!!!!!!!
- •1. Криза рабовласницької сис-ми гос-ва та її висвітлення у працях Луція Колумелли.
- •1. Вілли та латифундії. Характерис-ка аграрного гос-ва Стародавнього Риму у працях Каттона Старшого, Варрона та Колумелли.
- •1. Ек.Погляди Ксенофонта, Платона, Арістотеля.
- •1. Господарський роз-к Давньой Греції в осьовий час. Реформи Солона.
- •2. Розвиток господарства Англії наприкінці XIX – на початку XX ст.. І формування неокласичного напряму економічної думки. А. Маршалл.
- •1. Господарська діяльність в первісній історії Укр. Трипільська куль-ра та її знач.
- •1. Господарський роз-к та економіч. Думка Месопотамії. Закони Хаммурапі.
- •1. Особливості госп-го роз-ку та ек.Думки Давнього Китаю.
- •1. Привласнююче та виробничо-відтворююче гос-во: визначення, стук-ра, досягнення та обмежиність.
- •1. Неолітична революція та її вплив на господарський роз-к первісного сус-ва.
- •2. Історична школа: причини виникнення, сутність та етапи розвитку.
- •1. Еволюція гос-ва в давньому Єгипті та його відображення в памятках економчної думки.
- •2. Господарський розвиток Німецьких земель та його відображення в національній системі політичної економії.
- •1. Підходи та критерії періодизауії господарського розвитку сус-ва.
- •2. Теорії відносних (а.Сміт) та абсолютних (д.Рікардо) переваг в зовнішніх економічних відносинах країн Європейської цивілізації та їх сучасне значення.
- •1. Етапи та напрямки розвитку історії економіки.
- •1. Історичні типи та форми організації господарства та їх еволюція.
- •2. Історичні та соціально – економічні умови виникнення сша.
- •1. Історія економіки та економіічної думки як наука.
- •2.Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині(середина XVI - середина XIX ст.).
- •1.Господарство як підсистема сус-ва та обєкт економічної науки.
2.Криза світового господарства (1929 – 1933 рр.) та шляхи виходу з неї. Сутність політики «Нового курсу» ф.Д.Рузвельта.
Сутність політики «Нового курсу» Ф. Рузвельта полягала в активізації ролі держави, включення її до процесів регулювання економічного життя. Лінія «Нового курсу» передбачала жорстку боротьбу і являла собою певну рівнодіючу багатьох сил: великого бізнесу, банківських кіл, дрібних підприємців, фермерів, профспілок, широких мас працюючих і велику кількість безробітних. Перші дні президентства Рузвельта були ознаменовані екстреними заходами з боку уряду. За умов банківської кризи, що вибухнула (банки банкрутували один за одним), президент оголосив загальні «банківські канікули» до 9 березня й запропонував Конгресу США «Надзвичайний закон про банки». Положення закону доводили, що Рузвельт не пристав на необхідну для багатьох націоналізацію банківської системи. Закон передбачав такі заходи:
надання Федеральною резервного системою (ФРС) позик банкам;
наділення міністра фінансів повноваженнями, до яких входило право запобігати масовому вилученню внесків;
3)заборону на експорт золота;
4) продаж банкам ФРС облігацій державної позики.
Завдяки введенню таких заходів банки змогли отримати від держави позики під заставу цінних паперів і державних облігацій.
На підставі закону про надзвичайний стан в Історії США вперше була змінена концепція бюджетної політики, тобто держава свідомо пішла на перевищення витрат над доходами. Припинився обмін банкнот на золото, яке зрештою остаточно вилучили з обігу. Щоб уникнути гіперінфляції, держава вжила заходів для закупівлі золота у населення за ціпами, що перевищували курс долара стосовно золота
Поряд зі зростанням державного контролю над банківською системою посилювався контроль над біржею і ринком цінних паперів. У 1933—1934 роках, незважаючи на критику з боку ділових кіл, було прийнято кілька законів, які регулювали випуск цінних паперів, у результаті чого було:
1) встановлено контроль над випуском акцій (у разі випуску компанією акцій усі її директори несли персональну відповідальність за випуск);
передано контроль над ринком цінних паперів до спеціально створеної комісії, членів якої призначав Президент;
обмежувалося використання банківського кредиту в операціях на біржі;
заборонялися будь-які маніпуляції з цінними паперами;
вводився щорічний звіт корпорацій, зареєстрованих на біржі.
Двома найважливішими законами першого терміну президентства Ф. Рузвельта (1933-—1936), що вплинули на подальший розвиток економіки США, можна вважати закон про відновлення національної промисловості (НІРА) і закон про регулювання сільського господарства (ААА), ухвалені на початку 1933 року.
На відміну від «Нового курсу» Рузвельта, Велика Британіяв боротьбі з наслідками «Великої депресії» не пішла шляхом порятунку промисловості, фермерських господарств і проведення реформ у соціальній сфері.
Головним у діяльності уряду лейбористів було:
виправлення дисбалансу бюджету;
поліпшення становища у внутрішній і зовнішній торгівлі. Англійці залишалися консерваторами стосовно переходу до дефіцитного бюджету, хоча така політика США згодом цілком виправдала себе. Велика Британія використовувала у боротьбі із наслідками світової кризи власний величезний історичний досвід головного «банкіра світу». Тому в 1931—І934 роках уряд Великої Британії головним економічним завданням вважав забезпечення сприятливих фінансових умов для розвитку промисловості, сільського господарства, торгівлі.
У цей період уряд Франціїпроводив соціальну програму, спрямовану па зниження рівня безробіття, організацію громадських робіт. Ця політика передусім стосувалася державного сектору і певним чином забезпечувала вихід економіки з кризи із найменшими втратами.
«Велика депресія» 1929-—1933 років далася взнаки й на господарському житті Німеччиничерез «прив'язку» економіки до іноземних кредитів зі США, Великої Британії та Франції. Припинення допомоги з боку провідних країн, які теж переживали важку кризу, погіршило становище Німеччини (збанкрутувало 68 тис. підприємств, криза охопила банківську сферу, кількість безробітних сягнула 8 млн осіб).
Нездатність уряду Веймарскої республіки ефективно протидіяти економічній кризі, намагання монополій відновити втрачені позиції на світових ринках, різке падіння життєвого рівня були головними чинниками встановлення фашистського режиму в Німеччині 1933 року й приходу до влади НСДАП.
Економічна політика фашизму мала яскраво виражений статистичний характер. Антикризові заходи набули рис надзвичайних, оскільки переслідували не так тактичні цілі виведення господарства у режим зростання, як стратегічні військово-політичні: повернення втрачених територій і ринків збуту, подальше розширення кордонів Німеччини, зрештою — світове панування.
Білет 2