Приклади розв’язування задач.

Задача 1. Особину, гомозиготну за генами А і В, схрестили з рецесивною за обома генами формою. Гібридів першого покоління знову схрестили з подвійною гомозиготою за рецесивною ознакою. Отримали 902 особини АВ, 98 особин Ав, 102 аВ та 892 ав. Поясніть ці результати.

Розв’язання: 1. У потомстві від аналізуючого схрещування утворилося 4 фенотипових класи, але не у співвідношенні 1:1:1:1. Якби гени успадковувалися незалежно, цього б не відбулося.

2. Переважання форм з фенотипами батьків свідчить про зчеплене успадкування, а поява рекомбінантних особин Ав та аВ – про кросинговер.

3. Генетична схема: Р ♀ х ♂

G AB ab

F₁ х

G Ab, aB AB, ab / ab

^{кросинговерні некросинговерні}

F₂ , , ,

^{902, 892, 98, 102}

Відповідь: Гени А і В успадковуються зчеплено, але зчеплення неповне і виникає кросинговер.

Задача 2. У томатів високе стебло домінує над карликовим, а куляста форма плоду над грушоподібною. Гени, що контролюють ці ознаки, розміщені на відстані 20 морганід. Гетерозиготну високу з кулястими плодами рослину схрестили з рослиною карликового зросту з грушоподібними плодами. Визначте співвідношення різних фенотипів у цьому схрещуванні.

Розв’язання: 1. За умовами задачі А – ген високго зросту, а – карликового, В – кулястих плодів, b – грушоподібних. Гени зчеплені, отже генотипи батьків , .

2. Оскільки віддаль між генами 20 морганід, то кросинговер відбувається у 20% випадків.

3. Дигетерозигота утворює 4 типи гамет у співвідношенні 80% некросоверних і 20% кросоверних.

4. Генетична схема: Р ♀ х ♂

G AB, ab – 80% ab – 100%

^{некросоверні}

Ab, aB – 20%

^{кросоверні}

F₁ , , ,

^{40%, 40%, 10%, 10%.}

Відповідь: співвідношення фенотипів буде наступне: 40% - високі кулясті, 40% - карликові грушоподібні, 10% - високі грушоподібні, 10% - карликові кулясті.

Задача 3. Визначте генотип батьківської форми, порядок розташування генів і відсоток кросинговеру , якщо у аналізую чому схрещуванні отримані наступні результати: АbC – 104, abc – 180, aBc – 109, ABc – 221, aBC – 5, Abc – 5, abC – 191, ABC – 169.

Розв'язання: 1. Нерівне співвідношення різних фенотипів свідчить про неповне зчеплення генів і кросинговер, що мав місце.

2. Оскільки форм ABс і abC найбільша кількість, то можна зробити висновок, що вони є основними, тобто утворилися з некросоверних гамет, а решта – рекомбінантні. Таким чином, генотип вихідної тригетерозиготи .

3. Форми aBC і Abс, оскільки їх дуже мало, утворилися внаслідок подвійного кросинговеру.

4. Внаслідок перехресту хромосом між генами А і В утворюються генотипи aBc і AbC, таким чином, відстань між цими генами, враховуючи подвійний кросинговер, буде · ·100% = 22, 66%.

5. Від кросинговеру між генами В і С утворюються генотипи АВС і abc. Знаходимо відстань між цими генами: · 100% ≈36,48%.

Відповідь: Генотип вихідної гетерозиготної форми , відстань між генами А і В складає 22,66 морганіди, а між генами С і В – 36,48 морганід.

Задача 4. У дрозофіли відстань між генами А і В 12 морганід. Якими будуть нащадки від схрещування рецесивної самки та самця з генотипом ?

Розв'язання: Відомо, що у самців дрозофіл між генами спостерігається повне зчеплення. Таким чином, самець утворює два типи гамет – АВ і ab. Натомість гомозиготна за рецесивними ознаками самка утворює лише один тип гамет – ab. Отже, в F₁ 50% особин матиме генотип , а 50% - .

Відповідь: У нащадків половина особин матиме генотип матері, а половина – батька.

При розв’язуванні задач на успадкування ознак, зчеплених зі статтю, треба пам’ятати, що у людини у-хромосома є генетично інертною, тобто здебільшого не містить алелів генів, що перебувають в х-хромосомі. Такий стан (х^Ау або х^ау) називають гемізиготним. Він спричиняє цікаве явище, яке називають кріс-крос успадкування: ознака від матері передається синові, а від батька – дочці.

Слід також пам’ятати, що у птахів, як правило, гомогаметними є самці, а гетерогаметними – самки.