3. Мирні договори з Австрією, Угорщиною, Болгарією, Туреччиною.
10.09. 1919 р. Сен-Жерменський договір з Австрією.
Сен-Жермен – передмістя Парижа.
За яким Австро-Угорська монархія припинила існування. Частина Південного Тіролю переходила до Італії. Чехія та Моравія стали частинами нової держави – Чехо-Словаччини; Буковина передавалася Румунії.
Австрії дозволялося мати 30-тисячну армію, її флот переходив до союзників. Заборонялося об’єднання Австрії та Німеччини.
27.11. 1919 р. Договір у Неї з Болгарією.
Частина її території відійшла до Греції, Югославії та Румунії. Армія – 20 тис. вояків. Зобов’язувалась сплачувати репарації.
4.06. 1920 р. Тріанонський договір з Угорщиною.
Договір було укладено у Тріанонському палаці у Версалі.
Дві третини угорської території передавалися Чехословаччині, Югославії та Румунії. Чисельність угорської армії обмежувалася 35 тис. вояків.
10.08.1920 р. Севрський договір з Туреччиною.
Укладено у м. Севр у Франції.
Оформлював розподіл Турецької імперії, яка втрачала близько 80% своїх володінь (Палестину, Трансіорданію, Ірак, Сирію, Ліван та інші території).
За чорноморськими протоками було встановлено міжнародний контроль країнами Антанти. Збройні сили – 50 тис. вояків.
Лозанна: перегляд мирного договору.
Багато турків були обурені Севрським договором. Ці настрої поділяв і лідер турецької революції генерал Ататюрк, який у 1921 р. повалив Османську династію. Як тільки він прийшов до влади, його війська були готові до рішучих дій щодо перегляду договору. У результаті у Лозанні (Швейцарія) у 1923 р. було підписано новий договір.
Туреччина одержала назад значні території, передані у Севрі Греції.
Країна звільнялася від виплати репарацій.