Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
95 вопросов по политекономии.doc
Скачиваний:
184
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
925.7 Кб
Скачать

67. Товарний капітал та торговельний прибуток.

З появою капіталістичних відносин з’являється торговельний капітал, історичним попередником якого був купецький капітал.

Торговельний капітал – відокремлена частка промислового капіталу,яка функціон.в чфері обігу з метою отрим.прибутку.

Функц.:

  • здійсн.торговельні операц.-перетвор.товарн.форми промисл.капіт. на грош.

  • забезпеч.рух сукупного сусп.. капіталу

  • скорочує час обороту капіталу

  • збіл.величину капіталу зайнятого у вир-ві

Форми торг. капіталу:

  1. грошово-торговельний-капітал,що авансується на придбання товарів для продажу

  2. товарно-торговельний-капіт.,що авансуєт.на обслуговування торг.-посередницької дія-ті

Позитивні риси ТК:

  • пришвидшує оборот капіталу

  • сприяє зростанню продуктивності промислового капіталу

  • сприяє зростанню середньої норми прибутковості

Торговельний капітал складається з капіталу, авансованого на купівлю товарів та витрат обігу-капітал,витрачений на обслуговування процесу продажу товару.

Торговельний прибуток – це прибуток, який ств.в умовах функціонування промисл.капіталу,а також працею найманих працівників торговельних капіталістів, перетворена форма частини додаткової вартості, яку отримують підприємства торгівлі у процесі їх господарської діяльності при здійсненні функцій товарного обігу.

Джерелом ТП є додатковий продукт, який складається з двох частин. Одна з них створюється у торгівлі (при виконанні операцій, які продовжують процес виробництва), друга частина виробляється у галузях матеріального виробництва і реалізується у торгівлі за допомогою механізму цін.

Кількість ТП становить собою різницю між купівельною і продажною ціною товарів, які реалізує торговий капітал.

Величина прибутку від реалізації товарів і послуг визначається як різниця між сумою валового доходу і сумою витрат обігу.

68.Витрати обігу: чисті та додаткові.

Витрати обігу – капітал, витрачений на обслуговування процесу продажу товару.

Витрати обігу діляться на дві групи: чисті витрати обігу і додаткові витрати обігу (продуктивні витрати обігу). Чисті витрати обігу – пов’язані зі зміною форми вартості(розрахунки, з\п продавців, утв. торговельного контингенту)

До чистих витрат обігу належать: * витрати, пов'язані безпосередньо із зміною форм вартості (тобто затрати на купівлю і продаж. Вони не створюють додаткової вартості); * витрати, пов'язані з веденням обігу в грошовій формі (затрати на оплату праці бухгалтерського персоналу, купівлю канцтоварів і т.д. Ці витрати також не створюють додаткової вартості); * витрати по забезпеченню грошового обігу (чеканка монет, друкування паперових грошей, папір, витрати кредитної системи і т.д.). Додаткові витрати – пов’язані з доробкою, зберіганням, доставкою продуктів до місць реалізації. А сама праця, зайнята цими операціями, є продуктивною працею, бо вона створює вартість і додаткову вартість. До додаткових витрат обігу належать: 1) витрати зберігання - зберігання різних видів запасів (на будування складів, на перевірку, сортування, упаковку товарів, на оплату праці працівників складського господарства). Але якщо зберігаються запаси зі спекулятивною метою, або це зберігання викликане труднощами в збуті, то витрати на зберігання будуть чистими витратами; 2) витрати транспорту - тобто витрати на перевезення товарів з місць виробництва до місць споживання. Праця на транспорті є продуктивною в тій мірі, в якій вона безпосередньо обслуговує перевезення товарів. Вона переносить на товари, що перевозяться, вартість зносу засобів транспорту і приєднує до товарів нову вартість. Якщо перевезення товарів не обумовлене нормальним ходом виробництва і реалізації, то транспортні витрати приймають форму чистих витрат (перевезення з метою спекуляції чи викликані труднощами збуту).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]