62. Форми та види кредиту. Кредитна система в Україні.

Кредит – позика у грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк з виплатою відсотка.

Види кредиту:

• грошовий – рух переважної частини позичкового фонду країни здійсн. у грош. формі (переважна більшість позик надається і погашається грошима);

• товарний – кредитні відносини між продавцем і покупцем виникають у випадку, коли останні одержують товари (послуги) з відсрочкою платежу (комерційний кредит, продаж товарів і послуг населенню в кредит).

Форми кредиту:

• комерційний – кредит у формі товарів для перепродажу або матеріалів, наданий з відстрочкою платежу;

• банківський – надається без забезпечення товарно-матер. цінностями у тимчасове користування на умовах повернення, строковості та сплати %;

• споживчий – надається окремим особам для купівлі споживчих тов. тривалого користування та послуг і повертається в розстрочку, якшо інше не передбачено умовами кредитного договору;

• іпотечний – довгострокова позика під заставу нерухомого майна;

• державний – грош. відносини, що виникають між державою та юрид. і фіз. особами у зв`язку з мобілізацією тимчасових вільних коштів. Обумовлює використання централізованих фондів фінансових ресурсів держави;

• міжнародний – рух позичкового капіталу у сфері міжнар. екон. відносин.

Кредитна система представляє собою сукупність кредитних відносин та інститутів, які організовують ці відносини. Вона забезпечує акумуляцію грошових заощаджень і доходів по різним каналам та передачу їх у вигляді позик підприємствам, державі, населенню.

Сучасна кредитна система поділяється на два основні блоки:

1-й блок - Банківська система - сукупність різноманітних видів банків та банківських інститутів. Це головна ланка кредитної системи.

2-й блок - Парабанківська (позабанківська) система. Це спеціалізовані небан-ківські кредитно-фінансові інститути, які останнім часом посідають важливе місце в накопиченні і мобілізації грошового капіталу.

Залежно від впорядкованості банків розрізняють два основних типи побудови банківської системи: перший тип – однорівнева, другий тип - дворівнева.

Однорівнева банківська система передбачає горизонтальні зв'язки між банками, універсалізацію їх операцій та функцій. Усі банки, що діють у країні, перебувають на одній ієрархічній сходинці, виконують аналогічні функції з кредитно-розрахункового обслуговування клієнтури. Такий принцип побудови банківської системи характерний для країн з командно-адміністративними методами управління і для економічно слаборозвинутих країн.

Дворівнева банківська система характерна для країн з ринковою економікою.

Основні принципи (умови) формування дворівневої банківської системи:

- недопустимість втручання в банківську діяльність третіх осіб;

- можливість вибору обслуговуючого банку клієнтом;

- доступність інформації про діяльність банків;

- рівноправність, свобода в раціональній діяльності;

- розвиток конкуренції в банківській діяльності;

- можливість самостійно налагоджувати і розвивати зовнішньоекономічні зв'язки.

Згідно з положенням Закону України "Про банки і банківську діяльність", банківська система України є дворівневою.

Верхній (перший) рівень посідає емісійний (центральний) банк, з його організаційною структурою.

Нижній (другий) рівень - неемісійні, базові, ділові банки, клієнтами яких є суб`єкти господарювання, організації, установи, населення.

Основним координатором діяльності усіх кредитних інститутів, найважливішим провідником кредитно-грошової політики держави виступає центральний банк. В Україні це Національний банк, діяльність якого регулюється законом "Про Національний банк України" від 20 травня 1999 року.

Банки другого рівня представленні неемісійними банками: державними, акціонерними, кооперативними, товариствами з обмеженою відповідальністю. Засновниками та учасниками банків другого рівня можуть виступати юридичні та фізичні особи. В основі функціонування неемісійних банків лежить комерційна діяльність, тому в літературі їх називають комерційними банками.