60. Позичковий капітал: суть, функції, особливості.

Позичковий капітал – грошовий капітал, який передається у позику і приносить власнику дохід у формі позичкового %.

Функції позичкового капіталу:

• грошове обслуговування промислового капіталу;

• участь у в-ві і розподілі прибутку;

• акумуляція вільних грошових засобів, запровадження їх в обіг з метою зростання;

• використання капіталу-товару з метою отримання прибутку у формі %.

Особливості позичкового капіталу:

1) є капіталом-власністю на відміну від капіталу-функції. Властивості бути капіталом-функцією гроші набувають, якщо функціонують у формі промислового чи торгового капіталу. Властивість грошей бути капіталом-власністю полягає лише у їх належності певній особі, яка сама не використовує грошу ні у сферу в-ва, ні у сфері обігу товарів, а надає їх у позику функціонуючим промисл. і торговим підпр.;

2) має властивість бути своєрідним товаром з особливою споживчою вартістю.  Позичковий капітал - це капітал, що реалізує себе як товар. Об’єктом купівлі-продажу є самі гроші, однак не гроші як товар, а гроші як капітал. Гроші, як відомо, за своєю природою не є капіталом. Вони стають капіталом, коли використовуються не як простий посередник обміну, а як гроші задля отримання прибутку, гроші як вартість самозростання. Отже, кредитор передає позичальникові не просто гроші, а гроші як капітал; він передає вартість, що в процесі свого функціонального використання не лише зберігає себе, а й зростає у своїх розмірах - приносить прибуток;

3) володіє специфічною формою відчуження. Особливістю позичкового капіталу, котрий функціонує як товар є те, що на відміну від продажу звичайного товару він надається в позику, тобто відчужується від свого власника лише на певний строк і за умови повернення з позичковим процентом. При кредитній операції позичковий капітал передається: при наданні позики - від кредитора до позичальника, а при її погашенні - від позичальника до кредитора з виплатою позичкового процента;

4) є найбільш фетишистською формою капіталу. Рух позичкового капіталу на поверховий погляд набуває форми Г — Г``, тоді як промисловий капітал проходить три функціональних форми кругообігу — грошову, продуктивну і товарну (Г — Т...В...Т`...Г`). У цьому разі позичковий капітал є найбільш фетишистською формою капіталу, оскільки виникає ілюзія, що гроші самі породжують ще більші гроші. Реальний обіг позичкового капіталу відбувається у двох або трьох функціональних формах: у двох (грошовій і товарній) — якщо кредит надається торговому капіталістові, у трьох — якщо функціонуючому. Поверхова форма позичкового капіталу створює також ілюзію його збігання з грошима. Насправді гроші є лише речовим змістом позичнового капіталу.

61. Позичковий відсоток як форма доходу на грошовий капітал, наданий у позику.

Позичковий відсоток – плата постачальника у богових (кредитних) відносинах за надані в позику гроші чи матер. цінності.

Кількісно позичковий відсоток залежить від 2 величин:

• суми (величини) позичкового капіталу;

• ставки відсотка до позиченої суми.

Рівень дохідності позичкового капіталу відображає норма позичкового відсотка.

Норма позичкового відсотка – ціна, що сплачується за користування грошима.

На підвищення норми позичкового відсотка впливають:

• інфляція

• монополізація кредитної системи та грошових ринків

• дефіцит держбюджету

Коливання норми відсотка зростають відповідно до періодів проходження різних фаз промислового циклу.

У кредитно-грошовій сфері існують реальна та номінальна відсоткові ставки.

Номінальна ставка – поточна ринкова відсоткова ставка без урахування темпів інфляції.

Реальна ставка – номінальна ставка з урахув. очікуваних темпів інфляції.