32. Закони грошового обігу.

Виконуючи ф-цію засобу обігу, гроші безпосередньо переміщуються від одного суб`єкта економіки до іншого.

Грошовий обіг – рух грошей при виконанні ними ф-цій засобів обігу і платежу.

Між процесами реалізації суспільного продукту та грошовим обігом існує внутрішній зв`язок, який дістав назву законів грошового обігу.

Закони грошового обігу передбачають к-ть грошей, необхідних для реалізації суспільного продукту за різних умов.

За умов нерозвинених кредитних відносин суть закону грошового обігу, сформульованого К.Марксом, полягає в тому, що к-ть грошей, які є в обігу, визначаються сумою цін усіх товарів і послуг, поділеною на швидкість обігу грошової одиниці. Цей зв`язок можна виразити формулою: Мгр=Т·Ц:Ш,

де Мгр – к-ть грошей, які перебувають в обігу; Т – к-ть товарів; Ц – ціна товарів; Ш – швидкість обігу грошової одиниці.

За умов розвитку кредиту формула набуває такого вигляду:

Мгр=(Т·Ц-К+П-ВВ):Ш,

де К – сума цін товарів, прданих у кредит; П – сума строкових платежів, боргових зобов`язань; ВВ – сума взаємопогашених платежів.

За умови паралельного обігу золотих і паперових грошей діяв закон їхнього обігу. Сутність закону обігу паперових грошей полягає в тому, що їх випуск має дорівнювати тій кількості замінених ними золотих грошей, яка необхідна для забезпечення нормального товарного обігу. Переповнення каналів обігу паперовими грошима неминуче призводить до знецінення їх, тобто веде до інфляції.

Американський економіст І.Фішер запропонував формулу збалансованості грошової і товарної маси: M · V = P · Q,

де M – к-ть грошей; Q – фізичний обсяг товарів і послуг; Р – середня ціна; V – швидкість обороту грошей протягом року.

З цього рівняння можна визначити к-ть грошей, необхідних для обігу:

M=P·Q:V

У сучасних умовах потреба в грошах не обмежується лише товарними угодами. Вона доповнюється попитом на гроші, зумовленим заощадженнями готівкових грошей населенням, придбанням комерційних та державних цінних паперів тощо. Якщо позначити цей попит на гроші показником L(r), то формула кількості грошей набуде такого вигляду:

M=P·Q:V+L(r)

33. Сутність грошової системи та методи її регулювання.

Грошова система - це форма організації грошового обігу, яка історично склалася в певній країні й законодавчо закріплена державою.

Елементи грошової системи:

1) назва національної грошової одиниці;

2) вид грошових знаків і характер їхнього забезпечення;

3) порядок грошової емісії, тобто порядок друкування грошей і випуску їх в обмін;

4) встановлення курсу нац. валюти і порядок її обміну на іноземну;

5) наявність державних фінансових інститутів, які здійснюють регулювання грош. обігу в країні.

Типи грошових систем:

• металева - грошові системи, в яких роль загального еквівалента і засобу обігу виконують благородні метали (біметалізм-золото, срібло, мономонометалізм-золото);

• паперово-кредитна - грошова система, яка базується на кредитно-паперових грошах. Її особливістю є вилучення золота з грошового обігу, скасування золотого вмісту грошових знаків, державна монополія на випуск грошей, розширення сфери безготівкового обігу, скорочення готівки (кредитні гроші-вексель, банкнота,чек, кредитна картка, електронні гроші).

Методи регулювання грошової системи:

• дефляція – зменшення грош. маси шляхом вилучення з лбігу зайвих паперових грошей і зниження загального (середнього) рівня цін;

• ревалоризація – процес відновлення вартості грош. одиниці до рівня, який вона мала перед інфляцією;

• нуліфікація – ліквідація старих грошових знаків і випуск нових (у меншій к-ті);

• деномінація – зміна (збільшення) номінальної вартості грош. знаків з метою стабілізації валюти чи спрощення розрахунків;

• девальвація – зниження валютного курсу країни щодо іноземних чи міжнар. валют, зменшення металевого вмісту грош. одиниці;

• ревальвація – підвищення курсу вартості нац. валюти відносно іноземної чи міжнар. валюти;

• паралельний обіг двох валют – поступове витіснення відмираючих, знецінених грош. знаків і запровадження нових – вагоміших, здоровіших, цінніших;

• конвертованість валют – здатність національної валюти обмінюватися на валюти інших країн та міжнародні платіжні засоби;

• грошові реформи – певні заходи, які впорядковують і зміцнюють систему грош. обігу.