27.Величина вартості товару та фактори, що її визначають

Якщо з якісного боку вартість є уречевленим відношенням між товаровиробниками, то її кількісний бік утворює величина вартості товару. Величину вартості товару визначають не індивідуальний, фактичний, а суспільно необхідний робочий час – роб час, необхідний для в-тва товару за середніх, сусп. нормальних умов в-тва. Такими умовами є середній рівень продуктивності й інтенсивності праці, який залеж від визначальної на той час техніки і технології в-тва.

Основні чинники, що вплив на величину варт тов., - продуктивність, інтенсивність та складність праці, зі зміною яких змінюється і величина вартості товару, а отже вона є величиною непостійною, має тенденцію до зменшення. Ця тенденція зумовлена НТП, в результаті якого зрост продуктивність праці.

Продуктивність праці – результативність, плідність праці, ефективність використання у процесі в-тва благ усіх його факторів. Чим більше одиниць товару виробляється за одиницю праці(година, день тощо) або чим менше праці потребує в-тво одиниці товару, тим вищою є продукт. праці, і навпаки. Основними чинниками, що визначають зростання продуктивності праці є розвиток знарядь праці, майстерності виробників, рівень інтенсивності праці, організація праці і в-тва, рівень технологічного застосув науки.

Інтенсивність праці – витрати праці за одиницю часу. Праця є тим інтенсивнішою, тобто напруженішою, чим більше її витрачає виробник за од. часу. Міра інтенсивності праці визначається щільністю використання робочого часу, величиною розумових та фіз. зусиль працівника при здійсненні трудових операцій, частотою їх повторення, к-стю знаряд праці, яку він використовує. Як і зрост продуктивності, зрост інтенсивності праці забезпечує збільшення к-сті продуктів за певний проміжок часу.

Складність праці – кваліфікована праця, що потребує додаткових витрат на навчання, підготовку та виховання працівника. Її швидке пощир в усіх галузях економіки зумовлене НТП. Різні товари є продуктами праці різної складності. Складна праця є піднесеною у ступінь або помноженою простою працею, тому менша її к-сть = більшій к-сті простої: роб година складної праці містить кілька годин простої. Тому кваліфікована праця створює за од роб часу більшу вартість, ніж некваліфікована.

Отже, залежність величини вартості від продукт, інтенсивності та складності праці означає, що вартість і мінова вартість співвідносяться як сутність і форма вияву сутності, а також, що вартість і мінова вартість є різними, хоча й органічно пов’язаними категоріями, які не можна ототожнювати.

28. Закон вартості: зміст та функції.

Закон вартості є законом функціонування і розвитку товарного виробництва. Цей закон регулює зв'язки між товаровиробниками, а також розподіляє і стимулює суспільну працю в умовах товарного виробництва. Закон вартості - це закон, який передбачає, що виробництво й обмін товарів мають здійснюватися на основі їхньої вартості, тобто як обмін еквівалентів.

У ринковій економіці закон вартості виконує такі функції: стихійно регулює суспільне виробництво; стимулює розвиток продуктивних сил суспільства; обумовлює економічну і соціальну диференціацію товаровиробників.

Регулювальна роль закону вартості виявляється в тому, що через механізм коливання цін навколо вартості відбувається розподіл робочої сили і капіталу між різними галузями виробництва, внаслідок чого стихійно досягається певна пропорційність, збалансованість між сферами суспільного виробництва. Відхилення цін від вартості економічно сигналізує товаровиробнику про зміну кон'юнктури ринку, а відповідно орієнтує виробництво, яких товарів недостатньо, а яких - надмірно. Якщо того або іншого товару виробляється недостатньо, то попит на нього перебільшує пропозицію. Ціна на такий товар зростає. Це приваблює в галузь ресурси й робочу силу з інших галузей, де прибутки нижчі, отже, виробництво цього товару зростає. Навпаки, коли виробництво товару перевищує попит на нього, то ціна, а разом з нею і прибутки, знижуються. Внаслідок цього виробничі ресурси переливаються в ті галузі, де прибутки вищі. Таким чином, закон вартості через ринковий механізм цін забезпечує визначення кордонів, які відділяють економічно доцільне виробництво від недоцільного, і саме тим регулює пропорції суспільного виробництва.

Закон вартості стимулює розвиток продуктивних сил. Кожний товаровиробник в умовах конкуренції і загрози розорення прагне здобути найбільший прибуток. Цього можна досягти, якщо індивідуальна вартість його товару буде нижчою, ніж суспільна, ринкова вартість, а це можливо за умови зменшення індивідуальних затрат праці на виробництво товару на основі впровадження нової, продуктивнішої техніки, поліпшення організації виробництва тощо. Але оскільки до цього постійно прагнуть усі товаровиробники, це зумовлює загальний технічний прогрес, зростання продуктивних сил суспільства. Таким чином, закон вартості виступає рушійною силою розвитку продуктивних сил.

Закон вартості спричиняє  диференціацію, розшарування товаровиробників. В умовах конкуренції відповідно до закону вартості економічні переваги стимулюють дії товаровиробників, які домоглися зниження індивідуальної вартості своїх товарів порівняно із суспільною, і навпаки, потерпають ті товаровиробники, у яких індивідуальна вартість товару вища за суспільну. Перші отримують додаткові прибутки, збагачуються, процвітають, зміцнюють своє економічне становище, другі - не можуть покрити своїх витрат, зазнають збитків і згодом банкрутують. Таким чином, завдяки дії закону вартості суспільство звільняється від економічно неефективних господарств.