Інструкція

Тобі пропонується порядок проблем (тривог, складностей, питань), які хвилюють хлопчиків та дівчаток твого віку. Серед них ти знайдеш і такі питання, які мають відношення до тебе і хвилюють тебе, розв’язанням яких ти займаєшся. Уважно читаючи цей перелік запитань, поміть знаком “+” поряд з номером ті з них, які справді тебе хвилюють. Ті запитання, які тебе не хвилюють, залиш поза увагою. Якщо ж у переліку не названо те, що хвилює тебе, то допиши, помітивши знаком “+”.

Анкета

Ім’я та прізвище…………………………………………………………………………

Вік ………………………………………………………………………………………

Клас ………………………………………………………………………………………

Дата заповнення ………………………………………………………………………..

1. Про школу я ніколи не забуваю.

2. Мені подобається вчитись.

3. Клопочусь тим, щоб не знизити свої шкільні успіхи.

4. Намагаюсь щоденно і сумлінно готуватись до уроків.

5. Підготовці уроків надаю перевагу над іграми та розвагами.

6. Турбує те, що деякі вчителі ставляться упереджено та байдуже до мене.

7. Мене хвилює те, що деякі вчителі виділяють “улюбленців” серед учнів.

8. Мене хвилює те, що вчителі бувають несправедливі в оцінках знань і поведінки учнів, у тому числі й щодо мене.

9. Мене хвилює те, що деякі вчителі не розуміють учнів, часто висміюють їх, не цікавляться ними.

10. Мені не подобається вчитись у школі.

11. Турбує те, що я не одержую добрих оцінок.

12. Клопочусь, щоб не одержувати поганих оцінок.

13. Не розумію, навіщо мені буде потрібно те, що ми вчимо у школі.

14. Мені важко бути уважним на уроках у школі та вдома за домашніми завданнями.

15. Мене турбує те, що я не можу зосередити увагу на навчанні.

16. Мене хвилює те, що я непосидючий, часто відволікаюсь на уроках, інколи порушую дисципліну, оскільки не можу бути спокійним тривалий час.

17. Турбує те, що я надаю перевагу іграм і розвагам, а не підготовці домашніх завдань.

18. Турбує те, що погано вчився раніше, маю несистемні знання й постійно потребую допомоги.

19. Забуваю готуватись до уроків, нерідко приходжу в школу, не підготувавши домашнє завдання.

20. Мені хочеться кинути школу.

21. Хвилює те, що у мене слабка пам’ять.

22. …………………………………………………………………………………

23. ……………………………..

24. …………………………………..

25. …………………………………….

Одержані дані заносяться до таблиці. Для суджень про вікові та індивідуальні особливості береться до уваги кількість посилань (в %) на питання. Якщо кількість посилань на те чи інше питання велика (дорівнює чи переважає 50%), то можна припустити, що це питання є проявом якоїсь вікової особливості підлітків. Якщо їх кількість невелика, то в такому разі імовірніше має місце та чи інша індивідуальна особливість підлітків.

Методика № 3 на вивчення рівня самоповаги у підлітків.

Самоповага – особливо важливий компонент самосвідомості. Це поняття багатозначне, під ним мають на увазі і задоволеність собою, і прийняття себе, і почуття власної гідності, і позитивне ставлення до себе, і узгодженість свого “наявного та ідеального “Я”. Тест Розенберга вимірює більш або менш стійкий ступінь позитивного ставлення індивіда до самого себе. У залежності від того, чи мова йде про цілісну самооцінку, чи про оцінку виконання окремих ролей, розрізняють загальну або часткову (наприклад, учбову або професійну) самоповагу.

Висока самоповага – це не синонім зазнайства, зверхньості чи низької самокритичності. Людина з високою самоповагою вважає себе не гіршою за інших, вірить у власні сили, і в те, що вона може подолати свої недоліки. Низька самоповага викликає стійке почуття неповноцінності, що має негативний вплив на емоційне самопочуття та соціальну поведінку особистості.

Підлітки із зниженою самоповагою винятково вразливі та чутливі до всього, що торкається їх самооцінки. Вони болісно реагують на критику, сміх, нарікання. Їх більше хвилюють негативні оцінки оточуючих відносно них самих. Болісно переживають те, що у них щось не виходить у роботі, або якщо вони знаходять у собі якийсь недолік. Як наслідок, багатьом з них властива сором’язливість, схильність до психічної ізоляції, відхід від реальності в світ мрій. Чим нижчий рівень самоповаги особистості, тим вірогідніше, що вона є самотньою. У спілкуванні з іншими такі люди почувають себе скуто, вони наперед впевнені в негативному ставленні до себе оточуючих. Більшість з них характеризується соціальною пасивністю. Навіть поставивши перед собою ціль, вони не особливо впевнені в успіхові, вважаючи, що у них немає для цього необхідних якостей.

Люди, що є лідерами в своїх групах, у більшості випадків мають високу самоповагу та впевненість у собі. Ці люди більш самостійні та менш навіювані. Довіра до інших людей збільшується по мірі підвищення поваги до самого себе.

Занижена самоповага позитивно корелює майже з усіма видами девіантної поведінки.