62. Підмет. Структура підмета та способи його вираження

Підмет – це граматично незалежний головний член речення, що означає предмет.

Простий виражається ім.-ом або іменою частиною мова, вжитою в значенні ім.-ка уформі Н.в.:                 - виражений ім.-ом у Н.в.: Місяць стояв у зеніті й висів над безоднею (М.Хвильовий).

•    вир-ий займ-ом у Н.в.: Але більш за все на світі любив_я музику (О.Довженко).

•    вир-ий інфінітивом дієслова: Не вірить людям -твій щоденний труд (М.Бажан).

•    вир-ий прикм-ом чи дієприкм-ом, які перейшли в іменники: Вартовий перестає бити у стінку, не в силі обірвати пісню (І.Багряний).

•    виражений числівником: - на піску лежать переді мною в своїй крові безсмертні двадиять шість... (В.Сосюра).

•    виражений вигуками та частками: 1 кожне "ні"— вогненне чує "так " (М.Рильський).

•    виражений стійкими словосполученнями: У центрі міста - середня школа, дитячий садок.

Складений підмет вир-ся синтаксичним словосполученням, компонентами якого можуть бути :

• ім.-ки (займ-ки) у Н.в. з ім.-ом (займ-ом) в О.в.: Ми з батьком пішли геть (О.Довженко). На третій день свят Гриць з Григорієм вирушили до Хабаровська

(І. Багряний).

! Присудок у таких реченнях

стоїть у формі множини.

• кількісні числівники або слова з кількісним значенням(багато, трохи) із ім.-ом (займ-ом) у Р.в.: Мільярди вір зариті у чорнозем, мільярди шасть розвіяні у прах (В.Симоненко).

• прізвище, ім’я по батькові людини чи іншою власною назвою: Справді за якусь хвилину пролунав дзвінок, і з'явився Юрій Олександрович Славенко -високий чорнявий молодик, рівно зачісаний, з довгастим енергійним обличчям(В. Підмогильний).

• речення: Розпочався зорепад - це серпень.

63. Присудок. Структура присудка та способи його вираження

Це головний член двоскладного речення, який граматично підпорядкований підмету і означає його дію, стан, ознаку. Типи присудків:

1) Простий :

- виражений дієсловом у формах дійсного, умовного, наказового способів або інфінітива: І засяяли відтоді блакиттю кулясті бані собору... (О.Гончар).

- вир-ий фразеологізмом: Це вже ви передали куті меду

(Марко Вовчок). ! Простий присудок може бути ускладненим. А він дивиться не надивиться. Вона ходить-походжає.

2) Складений:

- дієслівний, який складається з допоміжного дієслова та інфінітива: Красивим доля не поспішає важити щастя (М. Стельмах). Могла б я одягти і сірячину (Л.Костенко).

- іменний, який складається з дієслова-зв'язки (є, бути,

ставати, виявлятися, робити і т.п.) та іменної частини мови (іменника, прикметника, займенника, числівника), дієприкметника чи стійкого словосполучення: Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була (П. Тичина).

! Дієслово-зв'язка може бути пропущене: Життя — така велика ковзаниця (Л.Костенко).

- прислівниковий: А канонада все ближче й ближче (М. Хвильовий).

3) Складний: утворений комбінацією різнотипних складених присудків: Сонце заходить криваво-червоне (О. Довженко). Молодиця горювала засмучена (Г. Квітка-Основ’яненко).