
Тема 4. Фразеологія
Фразеологізми – стійкі семантично-пов'язані сполучення слів, що утворюються незалежно від вільних словосполучень.
Фразеологізми класифікують як: Фразеологічні зрощення – семантично неподільні фразеологічні одиниці, в яких пряме значення не пов'язане зі значеннями компонентів. Такі фразеологізми також називають ідіомами, під якими розуміють повну втрату внутрішньою форми фразеологізмів. Ідіоми є неможливими для дослівного перекладу на іншу мову.
Фразеологічні єдності – семантично неподільні фразеологічні одиниці, в яких цілісне значення побудовано на значенні їх компонентів. Значення фразеологічних єдностей виникає внаслідок узагальнення переносного значення суцільного фразеологізму. Хоча для фразеологічних єдностей є характерною двоплановість, окремо взяті ізольовані від контексту такі звороти не можна однозначно встановити іх семантику через можливість уживання таких сполучень як вільних у прямому значенні, так і фразеологічних у переносному. Вони є омонімічними.
Фразеологічні сполучення – звороти, в яких самостійне значення кожного слова є незмінно чітким, проте один з компонентів має зв'язане значення.
Так, у таких фразеологізмів певне слово має дане значення лише коли пов'язано з певними іншими словами (наприклад: англ to break silence, у якому окремі слова ‘break’ та ‘silence’ мали б значення «зломати тишу»).
Фразеологічні вирази – семантично подільні звороти, що є стійкими за складом і вживанням. Вони складаються зі слів з вільним значенням.
Фразеологічні вирази – це приказки, прислів'я, афоризми відомих людей.
Вправа 1.
Фразеологічні зрощення |
Фразеологічні єдності |
Фразеологічні сполучення |
Фразеологічні вирази |
Бити байдики |
Не нюхати пороху — не бути ще в боях; |
Зачепити честь |
серйозно й надовго; |
Точити ляси |
Прикусити язика — замовкнути; |
Порушити питання |
Вовків боятися – в ліс не ходити |
Собака з'їсти |
Кров з молоком — здоровий |
Дати спокій |
Не все те золото, що блищить |
Пиши пропало |
Намилити голову |
Брати участь |
Хрін від редьки не солодший |
Чорта з два |
Взяти за боки |
Взяти верх |
Трудові успіхи |
Вправа 2.
Методологія перекладу фразеологізмів поділяється на дві частини – дослівний переклад та описовий.
Дослівний переклад фокусується на тому, щоби зберегти структуру фразеологізму на його оригінальній мові. Для цього в перекладі використовується калька. Дослівний переклад використовується тільки тоді, коли результат має образ легкий для сприйняття читачем на його рідній мові. Ця особливість (використання кальки) дає змогу зберегти стрій, що є важливим у художньому перекладі. По-друге, калька дає можливість подолати проблеми, які бувають якщо у оригіналі фразеологізм містить у собі обернену метафору.
Описовий переклад використовується коли у мові перекладу немає ні прямого аналога, ні еквіваленту, та не підпадає дослівному перекладу. У цьому методі переклад полягає скоріш у переносі змісту фразеологізму з однієї мови на іншу, ніж у прямому перекладі.
Описовий метод: 1. You can take a horse to the water, but you cannot make him drink. - Силою колодязь копати – води не пити. 2. You never know what you can do till you try. – Навички майстра роблять. 3. Dog does not eat dog. – Собака собаці хвоста не відкусить. 4. Let well alone. - Не буди лихо, поки воно спить. 5. Ask no questions and you will be told no lies. – Багато знати будеш, швидко постарієш.
Дослівний метод: 1. A mission of good will. – Місія доброї волі. 2. Good neighbourly relations. – Добросусідські відносини. 3. Ammortization of debt. – Амортизація боргу. 4. The air-lift. – Повітряний міст. 5. On the brink of war. – На грані війни.